UA123698C2 - Спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті - Google Patents

Спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті Download PDF

Info

Publication number
UA123698C2
UA123698C2 UAA201709744A UAA201709744A UA123698C2 UA 123698 C2 UA123698 C2 UA 123698C2 UA A201709744 A UAA201709744 A UA A201709744A UA A201709744 A UAA201709744 A UA A201709744A UA 123698 C2 UA123698 C2 UA 123698C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
wear layer
layer
wear
hardening
abrasion resistance
Prior art date
Application number
UAA201709744A
Other languages
English (en)
Inventor
Андре Денк
Норберт КАЛЬВА
Original Assignee
Флурінг Текнолоджис Лтд.
Флуринг Текнолоджис Лтд.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Флурінг Текнолоджис Лтд., Флуринг Текнолоджис Лтд. filed Critical Флурінг Текнолоджис Лтд.
Priority claimed from PCT/EP2016/056125 external-priority patent/WO2016162196A1/de
Publication of UA123698C2 publication Critical patent/UA123698C2/uk

Links

Classifications

    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N21/00Investigating or analysing materials by the use of optical means, i.e. using sub-millimetre waves, infrared, visible or ultraviolet light
    • G01N21/17Systems in which incident light is modified in accordance with the properties of the material investigated
    • G01N21/25Colour; Spectral properties, i.e. comparison of effect of material on the light at two or more different wavelengths or wavelength bands
    • G01N21/31Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry
    • G01N21/35Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry using infrared light
    • G01N21/359Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry using infrared light using near infrared light
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N3/00Investigating strength properties of solid materials by application of mechanical stress
    • G01N3/56Investigating resistance to wear or abrasion
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N21/00Investigating or analysing materials by the use of optical means, i.e. using sub-millimetre waves, infrared, visible or ultraviolet light
    • G01N21/84Systems specially adapted for particular applications
    • G01N21/8422Investigating thin films, e.g. matrix isolation method
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N3/00Investigating strength properties of solid materials by application of mechanical stress
    • G01N3/60Investigating resistance of materials, e.g. refractory materials, to rapid heat changes
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N21/00Investigating or analysing materials by the use of optical means, i.e. using sub-millimetre waves, infrared, visible or ultraviolet light
    • G01N21/84Systems specially adapted for particular applications
    • G01N21/8422Investigating thin films, e.g. matrix isolation method
    • G01N2021/8427Coatings
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N21/00Investigating or analysing materials by the use of optical means, i.e. using sub-millimetre waves, infrared, visible or ultraviolet light
    • G01N21/17Systems in which incident light is modified in accordance with the properties of the material investigated
    • G01N21/25Colour; Spectral properties, i.e. comparison of effect of material on the light at two or more different wavelengths or wavelength bands
    • G01N21/31Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry
    • G01N21/35Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry using infrared light
    • G01N21/3563Investigating relative effect of material at wavelengths characteristic of specific elements or molecules, e.g. atomic absorption spectrometry using infrared light for analysing solids; Preparation of samples therefor

Landscapes

  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Pathology (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Analytical Chemistry (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Spectroscopy & Molecular Physics (AREA)
  • Mathematical Physics (AREA)
  • Laminated Bodies (AREA)
  • Application Of Or Painting With Fluid Materials (AREA)
  • Length Measuring Devices By Optical Means (AREA)
  • Investigating Or Analysing Materials By Optical Means (AREA)

Abstract

Винахід належить до способу визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті, який включає етапи: записування щонайменше одного БІЧ-спектра шару зносу, розташованого щонайменше на одній несучій плиті: a) перед твердінням щонайменше одного шару зносу, b) після твердіння щонайменше одного шару зносу або c) перед твердінням щонайменше одного шару зносу з несучою плитою та після нього із застосуванням щонайменше одного БІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 нм до 2500 нм, переважно від 700 нм до 2000 нм, особливо переважно від 900 нм до 1700 нм; визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу шляхом порівняння БІЧ-спектра, записаного для визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, щонайменше з одним БІЧ-спектром, записаним щонайменше для одного еталонного зразка щонайменше одного шару зносу з відомою стійкістю до стирання, за допомогою багатопараметрового аналізу даних (БАД), при цьому щонайменше один БІЧ-спектр, записаний щонайменше для одного еталонного зразка з відомою стійкістю до стирання щонайменше одного шару зносу, визначають заздалегідь: a) після твердіння щонайменше одного шару зносу або b) перед твердінням та після нього з використанням того ж БІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 нм до 2500 нм, переважно від 700 нм до 2000 нм, особливо переважно від 900 нм до 1700 нм. WO 2016/162196 2 PCT/EP2016/056125

Description

довжини хвилі від 500 до 2500 нм, переважно від 700 до 2000 нм, особливо переважно від 900 до 1700 нм.
Волокниста плита Рідинна лінія з КЦ-пресом
Ї високої ШІЛЬНОСТІ З ! друком пеня т т оевовевча ово - нн нн Сушильний БІЧ-вимірювання
ВЕН 1 , дпристий ІЧ- за ; . за з За
ЕЕ ромінюванням / с і у !
Енн . нд / ооо твювюв: ПИЙ ща | , с 1 и | х ! | ше); Ше
В, ОГО 4 і Пресована волокниста Поворотний т о - хх і плита високої щільності охолоджувач патерностер х смена ! пи ! ! де ! ши шо
Фіг.4
Даний винахід відноситься до способу визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті, та застосування детектора, який працює у ближній інфрачервоній (БІЧ) зоні спектра, для визначення стійкості до стирання шару зносу, нанесеного на несучу плиту.
Плити з композитного матеріалу на основі деревини використовуються в ролі підтримувальних матеріалів у дуже широкому спектрі зон: плити з композитного матеріалу на основі деревини відомі, поміж іншим, з використання у ролі підлогових плит, наприклад, у вигляді ламінатних підлог. Дані плити зазвичай виготовляють із деревинних волокон або зі стружки. У ламінатних підлогах у ролі прикладу використовується волокниста плита високої щільності, виготовлена з деревинних волокон із широким спектром декоративних ефектів.
Зокрема, під час використання плит із композитного матеріалу на основі деревини в ролі ламінатних підлог бажано та необхідно захистити декоративні поверхні від стирання та зносу шляхом нанесення відповідних шарів зносу. Використовувані шари зносу являють собою, зокрема, здатні до твердіння лаки, основані на акриловій смолі, на епоксидній смолі або на меламінових смолах.
Відомий спосіб покращення властивостей зносостійкості та стійкості до дряпання є заглиблення у дані шари смоли відповідних частинок у розмірному діапазоні від 25 до 150 мкм.
Великі частинки у даному випадку слугують для покращення стійкості до стирання, а менші частинки слугують для покращення стійкості до дряпання. Як приклад частинки можуть являти собою наночастинки, виготовлені з карбіду кремнію, діоксиду кремнію або а-оксиду алюмінію.
Визначення стійкості до стирання затверділого шару зносу, отже, є найвагомішим критерієм забезпечення якості для виготовлення ламінатних підлог.
Власне, є два можливих підходи виготовлення шару зносу на відповідній несучій плиті: шар зносу може складатися з паперової структури або рідинної структури. У випадку паперової структури шар зносу складається з тонкого прозорого паперу, який просочений термореактивною смолою, наприклад меламінформальдегідною смолою, та протизносних частинок. У випадку рідинної структури шар зносу містить шар смоли, який аналогічним чином може містити протизносні частинки, наприклад частинки корунду, а також інші допоміжні речовини, наприклад скляні кульки або целюлозу. У випадку паперової структури шар зносу
Зо далі поміщають із просоченим аналогічним чином декоративним листом на верхній бік плити з композитного матеріалу на основі деревини; у випадку рідинної структури шар смоли, який містить протизносні частинки, наносять у вигляді рідини на плиту, яка вже має базове покриття та друк, або ж на паперовий підшар, вже розташований на плиті, та висушують.
Стійкість до стирання даних шарів зносу залежить переважно від кількості стійких до стирання частинок, які включені у шар зносу. У випадку паперової структури протизносні частинки наносять за допомогою розсіювання на папір під час просочування, або суспензію зі смоли, яка містить корунд, наносять із застосуванням роликів або іншими способами. У даному випадку кількість нанесених стійких до стирання частинок може бути визначена простими способами, наприклад шліфуванням верхнього шару, і, як правило, перед нанесенням текстурного паперу на несучу плиту.
Однак даний спосіб не можливо застосовувати у випадку шару зносу з рідинною структурою, оскільки протизносні частинки наносять разом із рідкою смолою на плиту, яка вже має базове покриття та друк, та висушують. Визначення кількості стійких до стирання частинок за допомогою шліфування покриття є складним через нанесене базове покриття, яке містить неорганічні пігменти.
Одна можливість визначення кількості стійких до стирання частинок у шарі зносу у вигляді рідинної структури полягає у підрахунку кількості твердих частинок у зваженій кількості рідкої смоли, яку наносять, починаючи з відомої кількості твердих частинок (наприклад, частинок корунду) у порції смоли, але вона необов'язково відповідає дійсному значенню кількості твердих частинок у покритті.
Іншим можливим підходом для визначення стійкості до стирання захисних затверділих шарів на ламінатних підлогах є підхід згідно зі стандартом ОІМ ЕМ 13329:2009 (0). У даному випадку випробують можливість робочого шару або шару зносу чинити опір видаленню шляхом зношення. Зразки (наприклад, розміром 10 см х 10 см) вирізають із плити для проведення випробування або з конструкції для проведення випробування. Дані зразки затискаються у випробувальному пристрої, який містить важок (500 г) та два виконаних із можливістю обертання плеча з рухомими фрикційними вальцями. Із фрикційними вальцями був адгезивно зв'язаний стандартизований абразивний папір. Затиснуті зразки обертаються під абразивними колесами. Після кожного 200 обертання абразивний папір замінюють та перевіряють знос бо поверхні. Випробування закінчується, коли підкладка (папір-основа, яка друкується, базове покриття) стає видимою у розмірі у кожному випадку 0, мме у трьох квадрантах випробувального зразка. У результаті встановлюється кількість обертів, необхідна для дії на декоративний ефект. Наступні класи стирання розрізнені у стандарті СІМ ЕМ 13329 та визначені шляхом збільшення рівня продуктивності:
Згідно з даним визначенням лише приблизно 900 обертів потребується для дії на декоративний ефект у класі АС1Т стирання. Відповідно, шар зносу класу АС1 стирання має найменшу стійкість до стирання.
Однак описаний стандартизований спосіб випробування займає дуже багато часу та надає лише окремі значення, які не характеризують усю ширину виробу: випробувальні зразки для вимірювань мають розмір лише 10 см х10см та зазвичай взяті тільки з плити, яку виготовляють, у декількох місцях. Щоб зробити висновки щодо всієї плити, яку виробляють, необхідно розділити плиту на множину випробувальних зразків та випробувати їх усіх.
Однак випробування є дуже дорогим, оскільки у випробуванні використовується дорогий абразивний папір, і до того ж воно інколи займає більш ніж годину для більш високих класів стирання. Як приклад випробування зразка класу АС4 стирання займає щонайменше 90 хвилин та коштує щонайменше 20 євро (тільки за використовувані смуги абразивного паперу). Вироби вибірково випробують на зносостійкість щонайменше три рази на день на технологічних лініях для контролю якості. Ці зразки вивчають у кожному випробуванні на стійкість до стирання (згідно зі стандартом СІМ ЕМ 13329).
У наведеній нижче таблиці представлене порівняння мінімального часу, що потребується, та затрат для випробування на стійкість до стирання за один день на виробничій установці згідно зі стандартом СІМ ЕМ 13329 для виробу класу АСА4 стирання: 11111111. | Час, що потребується (години)| Витрати на матеріали (євро) о пиннілнініаЙНИЙ НИ ЗЛ ПИ ТИН зразки) х Ціна смуги абразивного паперу становить 0,50 євро "х Два зразки можуть випробуватися одночасно
Зо Відповідно, для прийнятого контролю зносостійкості на виробничій установці потребується 7,5 годин на день, та кількість затрат на матеріали становить щонайменше 180 євро.
Зокрема, під час використання рідинної структури для шару зносу (тобто коли смолу та стійкі до стирання частинки наносять у вигляді рідини), зміни параметра виготовлення можуть призводити до небажаних варіацій у процесі нанесення і, таким чином, варіацій у зносостійкості: як приклад безперервне видалення та додавання свіжого матеріалу у посудину для нанесення може змінити в'язкість середовища нанесення. Температурні варіації та знос валика для нанесення покриття може також негативно впливати на процес нанесення. Варіації у значенні стирання можуть, окрім того, збільшуватись через нерівномірність кількості, що наносять, а також через нерівномірний розподіл твердих частинок у шарі зносу.
Як вже було описано вище, оскільки підтримувальний матеріал у даному випадку являє собою, зокрема, композитний матеріал на основі деревини, зокрема волокнисту плиту середньої або високої щільності, неможливо застосовувати способи, які застосовують як приклад під час просочування паперу: фактор, який перешкоджає застосуванню ІЧ- випромінювання, полягає в тому, що випромінювання не може проникати у підтримувальний матеріал. Інші технології, такі як рентгенівська флуоресценція, також характеризуються тільки обмеженою застосовністю, оскільки для них необхідні підвищені стандарти безпеки щодо захисту від випромінювання.
Отже, даний винахід базується на технічній меті надання простого, але ефективного способу, для якого можна визначити або передбачити з достатньою точністю стійкість до стирання несучої плити (зокрема, плити з композитного матеріалу на основі деревини), забезпеченої шаром зносу. Передбачається, що визначення стійкості до стирання шару зносу у даному випадку можливе не тільки після пресування та твердіння шару зносу та несучої плити на основі затверділого шару зносу, але й перед пресуванням та твердінням шару зносу. Окрім того, для даного способу не потребуються підвищені стандарти безпеки під час конструювання установки, та можна мінімізувати схильність до помилок.
Мета досягається завдяки способу згідно з даним винаходом з ознаками пункту 1 формули винаходу.
Відповідно, наданий спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті. Спосіб згідно з даним винаходом включає наступні етапи: - записування щонайменше одного БІЧ-спектра шару зносу, розташованого щонайменше на одній несучій плиті, а) перед твердінням щонайменше одного протизношувального шару, р) після твердіння щонайменше одного шару зносу або с) перед твердінням щонайменше одного шару зносу або після нього з використанням щонайменше одного БіІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 до 2500 нм, переважно від 700 до 2000 нм, особливо переважно від 900 до 1700 нм; - за допомогою багатопараметрового аналізу даних (БАД) визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу шляхом порівняння БіЧ-спектра, записаного для визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, щонайменше з одним БіЧ-спектром, записаним щонайменше для одного еталонного зразка щонайменше одного шару зносу з відомою стійкістю до стирання, - при цьому щонайменше один БіІЧ-спектр, записаний щонайменше для одного еталонного зразка з відомою стійкістю до стирання щонайменше одного шару зносу, визначають заздалегідь а) після твердіння або р) перед твердінням та після нього з використанням того ж
БІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 до 2500 нм, переважно від 700 до 2000 нм, особливо переважно від 900 до 1700 нм.
Спосіб згідно з даним винаходом забезпечує визначення стійкості до стирання шару зносу, розташованого на несучій плиті, при цьому стійкість до стирання, зокрема, залежить від кількості стійких до стирання частинок, наявних у шарі зносу.
Суттєвий аспект способу згідно з даним винаходом полягає в тому, що стійкість до стирання шару зносу визначають не тільки перед твердінням протизношувального шару, але й після
Зо твердіння протизношувального шару, а також у комбінації (в обох випадках) перед твердінням шару та після нього. Завдяки використанню БіЧ-детектора та для БіЧ-випромінювання генерується БІЧ-спектр шару зносу, нанесеного на несучу плиту, і, таким чином, генерується
БІЧ-спектр із визначеними піками (смугами поглинання) для нанесеного шару, який змінюється залежно від концентрації та кількості БІЧ-випромінювання. Порядок виконання у даному випадку є таким, що БІЧ-випромінювання проходить через зразок та, зі свого боку, відбивається на несучій частині та виявляється на вимірювальній голівці. За декілька секунд виконують кілька сотень БІЧ-вимірювань (наприклад, не більш ніж п'ятнадцять БіЧ-вимірювань за одну секунду) і, таким чином, забезпечують статистичну достовірність значень. Спосіб визначення стійкості до стирання шару зносу, розташованого на несучій плиті, з використанням БіЧ-детектора згідно з даним винаходом базується на факті, який полягає в тому, що БіЧ-випромінювання не проходить через всю несучу плиту, тобто через шар зносу та несучу плиту, а замість цього відбивається на поверхні. Зокрема, БІЧ-вимірювання у даному випадку шару зносу здійснюють за допомогою дифузного відбивання. Під час дифузного відбивання найбільша частина світла, що падає, відбивається у всіх можливих напрямках на поверхні зразка. Певна частина світла, що падає, проходить через шари зразка поряд із поверхнею та поглинається ними, а іншу частину піддають дифузному розсіюванню. Випромінювання, відбите від поверхні або від зони поруч із поверхнею, виявляють БіІЧ-детектором та використовують для визначення стійкості до стирання. Записаний БіЧ-спектр містить не тільки інформацію про хімічні властивості зразка на основі поглинання за допомогою хімічних зв'язків, наприклад, у смолі, але також інформацію, отриману на основі розсіювання, яка відноситься до фізичної природи зовнішніх поверхневих шарів основи.
У першому варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу визначають перед твердінням шару зносу в технологічній лінії для плит, тобто на обладнанні, що діє. Відповідно, у цьому варіанті визначення на обладнанні, що діє, стійкість до стирання визначають під час здійснювання процесу виготовлення. Це забезпечує можливість прямого керування та втручання в процесі виготовлення.
У другому варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу визначають після твердіння шару зносу поза технологічною лінією для плити (тобто поза обладнанням, що діє). Відповідно, у цьому варіанті остаточно бо пресована та затверділа плита вилучається або перенаправляється з технологічної лінії та випробовується поза обладнанням, що діє, наприклад, в окремій лабораторії щодо прийнятого контролю якості.
Цей варіант випробування шару зносу затверділого покриття на плиті, наприклад волокнистій плиті високої щільності, за допомогою БіЧ-спектроскопії надає альтернативу описаному вище, витратному з погляду часу та дорогому випробуванню на стійкість до стирання згідно зі стандартом ОІМ ЕМ 13329: зносостійкість випробують за допомогою лабораторного БІЧ-обладнання для проведення випробувань менш ніж за хвилину, та це забезпечує високу пропускну здатність зразків. Окрім того, випробування є безпечним.
Результати випробування зберігаються автоматично в електронній формі та доступні для можливого подальшого використання. Окрім того, зразки з ряду установок можна швидко піддати випробуванню на зносостійкість. Заміна випробування зносостійкості згідно зі стандартом ОСІМ ЕМ 13329 щодо прийнятого контролю якості на БІЧ-вимірювання також знижує витрати на матеріали та час, необхідний для проведення випробування, та значно підвищує об'єм вибірки. Витратне з погляду часу та дороге випробування на стійкість до стирання згідно зі стандартом ОІМ ЕМ 13329 використовують тільки для калібрування та перевірки способу БІЧ- вимірювання.
Іншим істотним аспектом даного випробування є суттєво зменшена кількість помилок та варіацій у результатах випробування внаслідок суб'єктивної оцінки випробувальним приладом.
Дані варіації можуть легко становити ї/2095. Вони виникають унаслідок, по-перше, складності в оцінюванні ступеня пошкодження для ІР (початкова точка - перше видиме пошкодження декоративного ефекту в розмірі 0,6 мм) і, по-друге, неправильного оцінювання розміру стертої площі. Насправді, дуже сильні (не більше за 3095) варіації можуть виникати під час випробування на стійкість до стирання за допомогою абразиметра Табера (0ІМ ЕМ 13329), коли зі зразка взято декілька випробувальних зразків. Окрім того, новий спосіб усуває всі варіації в абразивних смугах, які використовуються під час випробування, та в абразиметрі Табера (твердість за Шором гумових роликів, неправильне розміщення аспіраційної системи пиловидалення тощо). Також більше не має необхідності в кондиціонуванні повітря (протягом 24 годин), яке установлене для випробування згідно зі стандартом. Відомо, що це значно впливає на результат випробування. Помилка/варіація значень, виміряна БІЧ-обладнанням для
Зо проведення випробувань після калібрування, значно менша: « 1095.
У третьому варіанті способу згідно з даним винаходом стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу визначають перед твердінням шару зносу у технологічній лінії та після твердіння шару зносу поза технологічною лінією. Даний варіант способу, отже, об'єднує визначення на обладнанні, що діє (перед твердінням), із визначенням поза обладнанням, що діє (після твердіння, наприклад, лабораторне вимірювання). У даному випадку перевага полягає в тому, що контрольні втручання, які постійно можуть здійснюватися у поточному процесі виготовлення, піддаються перехресній перевірці/контрольній перевірці шляхом наступного вимірювання в лабораторії. Це особливо важливо, зокрема, під час складних процесів.
У переважному варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом еталонний зразок із відомою стійкістю до стирання шару зносу містить шар зносу, нанесений на несучу плиту, при цьому несуча плита та шар зносу еталонного зразка є того ж типу, що й випробувальний зразок, виконаний із несучої плити та шару зносу; тобто випробувальний зразок містить композицію того ж типу, що й еталонний зразок.
В іншому варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом стійкість до стирання шару зносу еталонного зразка визначають перед твердінням шару зносу на основі щонайменше одного зразка, взятого з еталонного зразка, або після нього. Стійкість до стирання шару зносу еталонного зразка у даному випадку переважно визначають на основі щонайменше одного, переважно щонайменше чотирьох або більше окремих зразків, взятих з еталонного зразка.
Стійкість до стирання окремих зразків еталонного зразка у даному випадку, зокрема, визначають згідно зі стандартом СІМ ЕМ 13329:2009 (0).
Калібрування у способі згідно з даним винаходом досягають шляхом записування двох БіІЧ- спектрів несучої плити, покритої шаром зносу.
У першому варіанті для калібрування використовують несучу плиту, яка забезпечена шаром зносу та вже піддалась пресуванню та затверділа. БІЧ-обладнання, яке використовують для калібрування, записує БІЧ-спектри зразків із різними декоративними ефектами та товщиною плит. Після запису БІЧ-спектрів випробують стійкість до стирання зразків (згідно зі способом за стандартом СІМ ЕМ 13329 (наприклад, стандартом СІМ ЕМ 13329:2009, 0)).
У другому варіанті калібрування здійснюють перед твердінням та пресуванням, тобто на основі покритої несучої плити, яку ще не піддавали твердінню та не піддавали пресуванню і яку бо випробують на стійкість до стирання після процедури пресування та твердіння, при цьому спосіб у даному випадку є наступним: несучу плиту, яка переважно має базове покриття та друк (наприклад, несучу плиту з композитного матеріалу на основі деревини), покривають шаром зносу, який містить стійкі до стирання частинки. БІЧ-спектр плити, яка забезпечена шаром зносу, записують перед процедурою пресування та твердіння. Далі плиту пресують, наприклад, у пресі з коротким циклом, у результаті чого протизношувальний шар повністю твердне. Після охолодження плити, яка забезпечена шаром зносу, беруть ряд окремих зразків для випробування на стійкість до стирання; у даному випадку переважно, щоб окремі зразки для випробування на стійкість до стирання брали у тих місцях покритої плити з композитного матеріалу на основі деревини, де попередньо записували БіЧ-спектр. Стійкість до стирання окремих зразків визначають згідно зі способом за стандартом ОБІМ ЕМ 13329:2009 (0), описаним вище для ламінатних підлог.
Відповідним чином визначені значення стирання використовують для обчислення середнього значення, яке зв'язують із відповідним БіІЧ-спектром. Даний спосіб застосовують для запису ряду еталонних спектрів покритих плит із пофарбованими по-різному декоративними ефектами. Еталонні спектри використовують для створення моделі калібрування, яка може використовуватися для визначення стійкості до стирання невідомого зразка. У випадку декоративних ефектів із дуже різними кольорами також передбачається створення відповідних груп декоративних ефектів із подібним кольором. Модель калібрування встановлюють за допомогою багатопараметрового аналізу даних (БАД), та у даному випадку корисно виконувати порівняння та розшифрування БіЧ-спектрів у всій зоні спектра, яка записана. Способи багатопараметрового аналізу, як правило, включають одночасне вивчення множини статистичних параметрів. У зв'язку з цим ряд параметрів у наборі даних зменшується, але водночас інформація, яка наявна в ньому, зберігається.
Багатопараметровий аналіз даних у даному випадку досягається за допомогою регресії методом частинних найменших квадратів (ЧНК-регресії), яка може встановлювати відповідну модель калібрування. Аналіз отриманих даних переважно виконують за допомогою відповідного програмного забезпечення для аналізу, наприклад програмного забезпечення для аналізу
ЗІМСА-Р компанії Отеїгіх АВ або Опзсгатріег компанії САМО.
Перевага запису БІЧ-спектра для визначення стійкості до стирання шарів зносу полягає в
Зо тому, що БІЧ-детектор може перетинати всю ширину плити та може аналізувати конкретні проблемні зони. Окрім того, виміряні значення доступні одразу ж та надають можливість негайного втручання у процес виготовляння; в інших способах це нелегко. Спосіб згідно з даним винаходом надає можливість використання автоматично регульованої системи з аварійною сигналізацією та з автоматичним відповідним налаштуванням стійкості до стирання виробу за допомогою автоматичного відповідного налаштування кількості стійких до стирання частинок, які наносять, починаючи з БІЧ-вимірювання.
Спосіб згідно з даним винаходом, отже, має ряд переваг: постійне визначення, що не руйнує, стійкості до стирання протизношувального шару та автоматично регульована система з аварійною сигналізацією, а також вимірювання по всій ширині виробу.
У варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом щонайменше один шар зносу вибирають із групи, яка містить: а) щонайменше один захисний шар, який піддають твердінню під впливом тепла, та/або
БЮ) щонайменше один захисний шар, який піддають твердінню під впливом УФф- випромінювання та/або який піддають твердінню під впливом електронного променя (ТЕП).
В особливо переважному варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом шар смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, а) використовується в ролі шару зносу. Шар смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, у даному випадку може містити не тільки стійкі до стирання частинки, але й природні та/або синтетичні волокна, а також інші добавки. Даний шар смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, також називають рідким верхнім шаром.
Смола, яку піддають твердінню під впливом тепла, переважно являє собою смолу, яка містить формальдегід, зокрема меламінформальдегідну смолу, меламіносечовиноформальдегідну смолу або сечовиноформальдегідну смолу.
Стійкі до стирання частинки, наявні щонайменше в одному шарі зносу, наприклад, у шарі смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, зокрема, вибирають із групи, яка містить оксиди алюмінію (наприклад, корунд), карбіди бору, діоксиди кремнію (наприклад, скляні кульки), карбіди кремнію.
Як зазначалось, шар зносу, наприклад, у вигляді шару смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, може також містити природні або синтетичні волокна, вибрані з групи, яка містить деревинні волокна, целюлозні волокна, частково знебарвлені целюлозні волокна, бо шерстяні волокна, конопляні волокна та органічні або неорганічні полімерні волокна. Іншими добавками, які додаються, є уповільнювачі горіння та/або люмінесціювальні речовини.
Відповідні сповільнювачі горіння можуть бути вибрані з групи, яка містить фосфати, борати, зокрема поліфосфат амонію, трис(трибромнеопентил)фосфат, комплекси борат цинку та борної кислоти багатоатомних спиртів. Використовувані люмінесціювальні речовини можуть являти собою флуоресцентні або фосфоресціювальні речовини, зокрема сульфіт цинку та алюмінати лужних металів.
Спосіб виготовлення шару зносу у вигляді шару смоли, який піддають твердінню під впливом тепла (рідкого верхнього шару), описаний, поміж іншим, у документі ЕР 233 86 93 А1. У прикладі, який описаний у даному документі, після очищення поверхні плити з композитного матеріалу на основі деревини перший верхній шар смоли, який містить стійкі до стирання частинки (наприклад, частинки корунду), наносять на плиту з композитного матеріалу на основі деревини в ролі несучої плити, даний перший шар смоли висушують, наприклад, до рівня залишкової вологості від З до 695 за вагою, другий шар смоли, який містить целюлозні волокна, далі наносять на плиту з композитного матеріалу на основі деревини, другий шар смоли висушують або висушують до деякого ступеня, наприклад, до рівня залишкової вологості від З до 695 за вагою, щонайменше третій шар смоли, який містить скляні частинки, наносять на плиту з композитного матеріалу на основі деревини і далі третій шар смоли висушують до деякого ступеня, наприклад, також до рівня залишкової вологості від З до б9Уо за вагою та, зрештою, структуру шару пресують під впливом тепла.
Щонайменше один шар зносу, наприклад, у вигляді шару смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, що описаний у даному документі, може відповідно містити щонайменше два підшари, переважно щонайменше три підшари, нанесені послідовно. Нанесена кількість підшарів у даному випадку однакова або різна та може становити відповідно від 1 до 50 г/м, переважно від 2 до 30 г/м, зокрема від 5 до 15 г/м.
Рідкий верхній шар переважно наносять на верхній бік плити з композитного матеріалу на основі деревини; переважним є нанесення рідкого стабілізувального шару на зворотний бік плити з композитного матеріалу на основі деревини.
Варіант 5) протизношувального шару згідно з даним винаходом забезпечує виконання його у вигляді такого, який піддають твердінню під впливом УФ-випромінювання та/або який піддають
Зо твердінню під впливом електронного променя (ТЕП) захисного шару. Лаки, які піддають твердінню під впливом радіації та містять акрилат, можуть, зокрема, використовуватися для цього. Лаки, які піддають твердінню під впливом радіації, що використовують у ролі шару зносу, як правило, містять метакрилати, наприклад поліестер-(мет)акрилати, полієтер-(мет)акрилати, епокси(мет)акрилати або уретан(мет)акрилати. Також передбачається, що використовуваний акрилат або лак, який містить акрилат, містить заміщені або незаміщені мономери, олігомери та/або полімери, зокрема у вигляді акрилової кислоти, акрилового етеру та/або акрилатних мономерів, акрилатних олігомерів або акрилатних полімерів.
Один варіант здійснення переважно передбачає більш ніж один захисний шар, який піддають твердінню під впливом радіації, переважно два або три захисних шари або шари зносу, які відповідно розташовані один на одному або нанесені один на одний. У таких випадках кількість, нанесена для кожного окремого захисного шару або кожного окремого підшару захисного шару, може змінюватися від 10 г/м? до 50 г/м", переважно від 20 г/м? до 30 г/м? або може бути ідентичною. Загальна кількість нанесеного шару зносу може змінюватися залежно від числа підшарів від 30 г/ме до 150 г/м, переважно від 50 г/ме до 120 г/м.
Щонайменше один протизношувальний шар може також містити засоби хімічного перехресного зв'язування, наприклад, на основі ізоціанатів; таким чином, збільшується адгезія поміж окремими взаємно накладеними протизношувальними шарами.
Як вже було описано щодо шару смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, захисний шар, який піддають твердінню під впливом радіації, може також містити не тільки стійкі до стирання частинки, але й природні та/або синтетичні волокна та інші добавки. Акрилатна сполука, що використовують у протизношувальному шарі, який піддають твердінню під впливом радіації, через свою реакційну здібність здатна зв'язуватися з волокнами, стійкими до стирання частинками або добавками, які наявні в захищеному шарі, або покривати їх. Під час пресування плит із композитного матеріалу на основі деревини за підвищеної температури вплив тепла приводить до хімічного перехресного зв'язування реакційного подвійного зв'язку акрилатних сполук і, таким чином, утворення полімерного шару, який перешкоджає знебарвленню, на волокнах, частинках, кольорових пігментах або добавках.
У варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом щонайменше один шар зносу містить стійкі до стирання частинки у кількості від 5 до 100 г/м, переважно від 10 до 70 г/м, бо особливо переважно від 20 до 50 г/м-. Оскільки кількість стійких до стирання частинок у шарі зносу підвищується, їхня стійкість до стирання також підвищується, і, отже, визначення стійкості до стирання із застосуванням способу згідно з даним винаходом також безпосередньо надає можливість визначення кількості стійких до стирання частинок.
Товщина шару зносу, який підлягає випробуванню за допомогою способу згідно з даним винаходом, може становити від 10 до 150 мкм, переважно від 20 до 100 мкм, особливо переважно від 30 до 80 мкм.
У варіанті способу згідно з даним винаходом використовувана несуча плита являє собою плиту з композитного матеріалу на основі деревини, зокрема волокнисту плиту середньої щільності (ПСЩ), волокнисту плиту високої щільності (ПВЩ) або просту деревностружкову плиту (ДСП) або фанерну плиту, цементно-волокнисту плиту та/або гіпсоволокнисту плиту, скломагнезитову плиту, деревинно-пластикову плиту, зокрема плиту з деревинно-пластикового композитного матеріалу (ДПП), та/або пластикову плиту.
Один варіант передбачає розташування між несучою плитою та щонайменше одним шаром зносу щонайменше одного шару базового покриття та щонайменше одного декоративного шару.
Шар базового покриття, переважно використовуваний у даному випадку, містить композицію, виконану з казеїну в ролі зв'язуючого, та містить неорганічні пігменти, зокрема неорганічні кольорові пігменти. Кольорові пігменти, які можуть використовуватися в шарі базового покриття, являють собою білі пігменти, такі як діоксид титану, або ж інші кольорові пігменти, наприклад карбонат кальцію, сульфат барію або карбонат барію. Базове покриття може також містити воду в ролі розчинника разом із кольоровими пігментами та казеїном. Також переважно, щоб пігментований базовий шар, який наносять, складався щонайменше з одного, переважно щонайменше з двох, особливо переважно щонайменше з чотирьох підшарів або нанесень, нанесених послідовно, при цьому кількість підшарів, яку наносять, або нанесень може бути однаковою або різною.
Після нанесення шару базового покриття його висушують щонайменше в одній конвективній сушарці. У разі нанесення множини шарів базового покриття або підшарів базового покриття в кожному випадку етап висушування здійснюють відповідно після нанесення відповідного шару базового покриття або підшару базового покриття. Також передбачається, що після кожного
Зо етапу висушування для шару базового покриття є тільки один або більше шліфувальних вузлів, передбачених для шліфування шарів базового покриття.
В іншому варіанті здійснення способу у випадку нанесення щонайменше одного шару базового покриття на несучу плиту можливе нанесення щонайменше одного грунтувального шару на несучу плиту, наприклад, у вигляді стартового УФ-шару або стартового ТЕП-шару.
Уже вказаний вище декоративний шар може бути нанесений за допомогою прямого друку. У випадку прямого друку пігментовану друкарську фарбу на водній основі наносять у процесі глибокого друку або в процесі цифрового друку; пігментована друкарська фарба на водній основі може бути нанесена у вигляді більш ніж одного шару, наприклад, у вигляді від двох до десяти шарів, переважно від трьох до восьми шарів.
У випадку прямого друку щонайменше один декоративний шар, як було вказано, наносять за допомогою аналогічних глибокому друку та/або цифровому друку процесів. Процес глибокого друку являє собою технологію друку, у якій дубльовані елементи набувають форми заглиблень у друкувальній формі, яку фарбують перед друкуванням. Друкарська фарба здебільшого знаходиться в заглибленнях та переноситься на виріб, який підлягає друку, наприклад деревноволокнисту несучу плиту, за допомогою тиску, прикладеного на друкувальну форму, та сил адгезії. У випадку цифрового друку, навпаки, зображення, що друкують, переноситься безпосередньо з комп'ютера на друкарський верстат, наприклад лазерний принтер або струминний принтер. У даному випадку не використовується статична друкувальна форма. В обох процесах можливе використання фарб на водній основі або УфФ-барвників. Також передбачається комбінування вказаних технологій глибокого та цифрового друку. Відповідна комбінація технологій друку може бути забезпечена безпосередньо на несучій плиті або на шарі, який підлягає друку, або ж може бути забезпечена перед друком за допомогою відповідної модифікації використовуваних наборів електронних даних.
Несуча плита, забезпечена шаром зносу у вигляді рідкого верхнього шару (варіант а) або захисним шаром, який піддають твердінню під впливом радіації, (варіант Б), може також бути забезпечена З3О-структурою з тисненням, де структура поверхні переважно нанесена шляхом тиснення у пресі з коротким циклом, необов'язково синхронно з декоративним ефектом. 30- структура переважно виконується шляхом тиснення або вдруковування за допомогою відповідних структур тиснення. Ефекти структуроутворення можуть бути забезпечені з бо використанням вальців для нанесення лаків з відповідною структурою, плющильних валиків із відповідною структурою або пластин преса з відповідною структурою.
Отже, спосіб згідно з даним винаходом надає можливість визначення стійкості до стирання плити з композитного матеріалу на основі деревини з наступною структурою шарів: деревноволокниста несуча плита/шар базового покриття/грунтувальний шар/декоративний шар/шар зносу. Кожний із цих шарів може складатися з одного або більше підшарів. На зворотному боці деревноволокнистої несучі плити можна нанести стабілізувальний папір або рідкий стабілізувальний шар та інші звукоїзоляційні шари. Звукоізоляційні шари, які можуть бути використані, являють собою, зокрема, килими на основі зшитого поліетилену з товщиною 1,0 мм або наповнені товсті плівки товщиною від 0,3 до З мм або ж спінені плівки на основі поліетилену або спінені плівки на основі поліуретану.
В особливо переважному варіанті здійснення способу згідно з даним винаходом щонайменше один шар смоли, який піддають твердінню під впливом тепла, який, однак, не містить стійких до стирання частинок, наносять на нижній бік деревинної несучої плити.
Спосіб згідно з даним винаходом визначення стійкості до стирання шару зносу, розташованого на несучій плиті, здійснюють у пристрої, або технологічній лінії, або виробничій лінії для виготовлення плит, яка містить щонайменше пристрій для нанесення щонайменше одного шару зносу на несучу плиту, наприклад рідкого верхнього шару, щонайменше один пристрій для висушування шару зносу та щонайменше один БіЧ-детектор для здійснення способу згідно з даним винаходом, при цьому щонайменше один БіІЧ-детектор розташований наступним чином: а) у технологічній лінії або в ролі її частини, зокрема, нижче за потоком від пристрою для нанесення та пристрою для висушування в напрямку обробки; р) ззовні від технологічної лінії або окремо від неї, наприклад, у відповідній лабораторії для проведення випробувань або с) ззовні від технологічної лінії та додатково в ній або в ролі її частини і, зокрема, у даному випадку нижче за потоком від пристрою для нанесення та пристрою для висушування в напрямку обробки.
В останньому випадку, відповідно, щонайменше один БіЧ-детектор розташований у технологічній лінії або виробничій лінії щонайменше для однієї плити, яка містить щонайменше
Зо один пристрій для нанесення шару зносу, наприклад валик, розпилювальний пристрій або розливний пристрій, та щонайменше один пристрій для висушування, наприклад, у вигляді конвективної сушарки, сушильний пристрій ІЧ-випромінюванням та/або сушильний пристрій БІЧ- випромінюванням.
В одному варіанті пристрій або виробнича лінія згідно з даним винаходом містить пристрій для нанесення щонайменше одного шару смоли на бік несучої плити, протилежний шару зносу, та пристрій для висушування даного щонайменше одного шару смоли, при цьому обидва пристрої розташовані вище за потоком відносно щонайменше одного БіІЧ-детектора в напрямку обробки.
Особливо переважно, щоб пристрій для нанесення щонайменше одного шару зносу на верхній бік несучої плити та пристрій для нанесення щонайменше одного шару смоли на нижній бік несучої плити були розташовані паралельно один до одного, забезпечуючи, таким чином, можливість одночасного нанесення шару зносу на верхній бік та шару смоли на нижній бік несучої плити. Аналогічним чином відповідні пристрої для висушування шару зносу на верхньому боці та шару смоли на нижньому боці несучої плити відносно один одного також переважно розташовані таким чином, щоб процедура висушування відбувалась у той самий час.
Також передбачається, що пристрій або виробнича лінія для виготовлення плит містить більше за один пристрій для нанесення шару зносу та шару смоли та більше за один пристрій для висушування шару зносу/шару смоли, при цьому щонайменше один БіЧ-детектор розташований нижче за потоком відносно останнього пристрою для висушування в напрямку обробки. У даному випадку кількість, яку наносять на шар зносу та на пристрій для нанесення, може бути однаковою або може відрізнятися. Якщо шар зносу містить три підшари, як приклад загальна кількість шару зносу може змінюватися від 50 г/м? до 120 г/м? та може становити від 25965 за вагою до 5095 за вагою у пристрої для нанесення.
Також передбачається, що виробнича лінія згідно з даним винаходом містить пристрої для нанесення та пристрої для висушування щонайменше одного шару базового покриття та/або грунтувального шару, а також пристрій для нанесення щонайменше одного декоративного шару. У цьому випадку пристрій для нанесення декоративного шару може містити множину друкувальних валиків для глибокого друку (наприклад, три або чотири друкувальних валики). бо Однак також передбачається, що у виробничій лінії не використовуються пристрої для нанесення та/або пристрої для висушування шару базового покриття, грунтувального шару та/або декоративного шару та використовуються плити з композитного матеріалу на основі деревини, які вже попередньо піддали друку та були розміщені у проміжному сховищі.
В одному варіанті здійснення, у якому БіЧ-вимірювання здійснюється не тільки на обладнанні, що діє, але й поза ним або ж тільки поза обладнанням, що діє, конструкція виробничої лінії є наступною: а) перший пристрій для нанесення щонайменше одного першого підшару шару зносу на верхній бік несучої плити, зокрема несучої плити з друком, та щонайменше одного першого підшару шару смоли (без стійких до стирання частинок) на нижній бік несучої плити;
Б) ІЧ-вузол, розташований нижче за потоком відносно першого пристрою для нанесення в напрямку обробки (при цьому ІЧ-вузол, зокрема, слугує для генерування попередньо визначеної мінімальної температури поверхні та для надання рівномірної температури поверхні), та щонайменше один перший пристрій для висушування (наприклад, конвективна сушарка), розташований нижче за потоком відносно ІЧ-вузла в напрямку обробки, для висушування щонайменше одного першого підшару протизношувального шару та/або шару смоли; с) другий пристрій для нанесення, розташований нижче за потоком відносно першого пристрою для висушування в напрямку обробки, для нанесення щонайменше одного другого підшару шару зносу на верхній бік несучої плити та щонайменше одного другого підшару шару смоли на нижній бік несучої плити; а) другий пристрій для висушування (наприклад, конвективна сушарка), розташований нижче за потоком відносно другого пристрою для нанесення в напрямку обробки, для висушування щонайменше одного другого підшару протизношувального шару та/або шару смоли; е) третій пристрій для нанесення, розташований нижче за потоком відносно другого пристрою для висушування в напрямку обробки, для нанесення щонайменше одного третього підшару протизношувального шару на верхній бік несучої плити та щонайменше одного третього підшару шару смоли на нижній бік несучої плити;
І) третій пристрій для висушування (наприклад, конвективна сушарка), розташований нижче за потоком відносно третього пристрою для нанесення в напрямку обробки, для висушування
Зо щонайменше одного третього підшару протизношувального шару/шару смоли; 9) необов'язково БІЧ-детектор, розташований нижче за потоком відносно третього пристрою для висушування в напрямку обробки, для визначення на обладнанні, що діє, стійкості до стирання шару зносу, розташованого на верхньому боці несучої плити;
Р) прес із коротким циклом (КЦ-прес), розташований нижче за потоком відносно БіЧ-
З5 детектора в напрямку обробки, для пресування та забезпечення твердіння шару зносу, розташованого на верхньому боці несучої плити, та шару смоли, розташованого на нижньому боці несучої плити, та ї) БіІЧ-детектор, розташований окремо від технологічної лінії для визначення поза обладнанням, що діє, стійкості до стирання шару зносу, розташованого на верхньому боці несучої плити.
Переважно використовувані пристрої для нанесення являють собою валики для нанесення покриття, які надають можливість нанесення шарів на верхній бік або нижній бік несучої плити.
Перевага віддається паралельному нанесенню шару зносу на верхній бік та шару смоли на нижній бік несучої плити з композитного матеріалу на основі деревини.
Безумовно, можна змінювати кількість пристроїв для нанесення та пристроїв для висушування, якщо це потребується для виробничої лінії: КЦ-прес може як приклад супроводжуватися поворотним охолоджувачем для охолоджування затверділих плит із композитного матеріалу на основі деревини.
З указаного вище можна встановити, що БІЧ-вимірювання може відбуватися на обладнанні, що діє, після останнього нанесення смоли нижче за потоком відносно відповідної конвективної сушарки вище за потоком відносно КЦ-преса. Кожну окрему плиту вимірюють на обладнанні, що діє, у даному випадку БіЧ-детектором. Переміщення БіЧ-детектора перпендикулярно до напрямку виготовлення надає можливість вимірювання стійкості до стирання по всій ширині виробу. Однак БіЧ-вимірювання може також відбуватися лише або додатково поза обладнанням, що діє. Отже, БІЧ-вимірювання надає безперервний спосіб випробування, що не руйнує, для визначення стійкості до стирання та надає можливість миттєвого втручання у процес.
Даний винахід пояснюється більш докладно за допомогою прикладу здійснення з посиланням на фігури графічних матеріалів. бо На фіг. 1 представлена схема окремих зразків, взятих у ролі еталонних зразків, для калібрування несучої плити, яка забезпечена шаром зносу для випробування на стійкість до стирання; на фіг. 2А показані БіІЧ-спектри, виміряні для шарів смоли без протизносних частинок, нанесених на плити для застосувань у ролі обкладального матеріалу; на фіг. 2В показані БіЧ-спектри, виміряні для шарів смоли з протизношувальними частинками та без них, нанесених на ламінатні підлоги; на фіг. З показані БІЧ-спектри, виміряні для шарів лаку без протизносних частинок, та на фіг. 4 показана схема виробничої лінії для плити із застосуванням способу згідно з даним винаходом.
Приклад 1 здійснення даного винаходу: виготовлення еталонного зразка та калібрування а) Калібрування для все же затверділого шару зносу забезпечують шляхом записування
БІЧ-спектра несучої плити в ролі еталонного зразка за аналогією з процедурою, описаною у б), при цьому вказана плита забезпечена вже затверділим шаром зносу.
Юр) Калібрування для незатверділого шару зносу забезпечують шляхом записування Біч- спектра несучої плити в ролі еталонного зразка, який випробують на стійкість до стирання після процедури пресування, при цьому вказана плита забезпечена шаром зносу, але ще не зазнала пресування.
Для цього волокнисту плиту 1 високої щільності з друком рівномірно покрили зверху за допомогою валика для нанесення покриття в установці для покриття рідкою меламінформальдегідною смолою, яка містить скляні частинки та частинки корунду, на множині верстатів із валиками для нанесення покриття з проміжним висушуванням. Кількість твердих частинок у всьому покритті змінюється залежно від отриманого класу стирання та становить від 10 до 50 г/м. Використовуваний діаметр твердих частинок становить від 10 до 100 мкм.
БІЧ-спектр записують на основі покритої несучої плити в попередньо визначеній секції 2 несучої плити перед обробкою у КЦ-пресі.
Далі плиту піддають пресуванню протягом 8 секунд із температурою 200"С та тиском 40 бар у пресі з коротким циклом. У даному випадку забезпечують повне твердіння захисного шару.
Після охолоджування плити ряд (зокрема, чотири) зразків розміром 10 см х 10 см (Р1-Р4а) беруть для випробування на стійкість до стирання. Зразки для випробування на стійкість до
Зо стирання беруть у секції 2 плити, при цьому записують БіІЧ-спектр (див. фіг. 1).
Значення стирання визначають відповідно до способу за стандартом ІМ ЕМ 15468:2006 (безпосередньо покриті ламінатні підлоги без верхнього шару) з посиланням на стандарт
РІМ ЕМ 13329, а середнє значення розраховують на основі значень стирання та зв'язують із виміряним БіЧ-спектром. Даний спосіб застосовують для записування множини еталонних спектрів покритих плит із по-різному пофарбованими декоративними ефектами. Еталонні спектри використовують для створення моделі калібрування, яка може використовуватися для визначення або передбачення стійкості до стирання невідомого зразка. Модель калібрування створюють за допомогою багатопараметрового аналізу даних. Його здійснюють за допомогою відповідного програмного забезпечення для аналізу, наприклад програмного забезпечення для аналізу Опзсгатрбіег від компанії САМО.
БІЧ-спектр у даному випадку записували в діапазоні довжини хвилі від 900 до 1700 нм.
Обладнання для БіЧ-вимірювання компанії Регіеп використовували для записування Біч- спектрів. Використовувалась вимірювальна головка ОА7400.
Приклад 2 здійснення даного винаходу: вимірювання покриття смоли з частинками зносу та без них на обладнанні, що діє
Вимірювання забезпечують шляхом записування БіЧ-спектрів попередньо висушеного шару синтетичної смоли (меламінової смоли), який ще не зазнав перехресного зв'язування в пресі з коротким циклом та який наявний на несучій плиті (наприклад, ПВЩ), яку випробують щодо характеристики стирання після процедури пресування. Кореляцію заздалегідь визначають за допомогою моделі калібрування шляхом вимірювання великої кількості зразків як спектроскопічним чином, так і відповідно до стандарту для визначення стійкості до стирання.
На фіг. 2А показані два БІЧ-спектри двох зразків із різними кількостями нанесеної смоли, що призводить до різних значень під час випробовування щодо характеристики стирання. Із застосуванням інших спектроскопічних способів також можна побачити, що зразки, які відрізняються кількістю смоли, яку наносять, характеризуються кореляцією між кількістю та поглинанням. На фіг. 2А показані вимірювання, виконані за допомогою БіЧ-спектроскопії на двох плитах для застосувань у ролі обкладального матеріалу; ці плити випробовували відповідно до стандарту ОІМ ЕМ 14322: 2004 -панелі на основі деревини - меламінові облицювальні плити для застосувань усередині приміщень -б. Класифікація стійкості до бо стирання (верхня, безперервна крива) клас 2 (ІР » 50 обертів), (нижня, штрихпунктирна крива)
клас 1 (ІР « 50 обертів). Спектри показують різницю у характеристиці стирання, при цьому основною причиною цієї різниці є різна товщина шарів меламінової смоли на поверхні.
У разі різних кількостей смоли, яку наносять, БІЧ-спектри розрізняються переважно за висотою базової лінії, а також за смугою поглинання за приблизно 1590 нм, що характерно для смоли. Оскільки результат випробування характеристики стирання покращений (тобто в результаті збільшення кількості смоли, яку наносять), базова лінія та М-Н смуга стають вищі.
Базова лінія спектра у даному випадку є зоною без «виразних піків», яка у даному випадку, як правило, знаходиться в зоні спектра від 950 до 1350 нм. Основою способу БіЧ-спектроскопії, який застосовують у даному випадку, є наступне: багато еталонних спектрів використовуються для створення моделі регресії за допомогою багатопараметрового аналізу даних, та дана модель може використовуватися для визначення (передбачення) стійкості до стирання невідомого зразка. Створення моделі регресії забезпечує кореляцію між даними спектра та характеристикою стирання із залученням невеликої кількості головних факторів. У даному випадку різна кількість синтетичної смоли є головним розходженням у спектрах.
На фіг. 28 показані БІЧ-спектри трьох зразків з однаковою нанесеною кількістю смоли без корунду в ролі частинок зносу або з різними кількостями корунду.
На фіг. 2В показані три БіЧ-спектри покритих меламіновою смолою зразків, які характеризуються різними результатами у випробуванні характеристики стирання. Зразки випробовували згідно зі стандартами СІМ 15468 та СІМ ЕМ 13329: 2013 - ламінатні підлогові покриття - елементи з поверхневим шаром на основі термореактивних аміносмол, додаток Е. У даному випадку клас зносу, визначений під час випробовування характеристики стирання, був наступним: для зразка 1 (шар смоли в 120 мкм без корунду, верхня пунктирна крива) нижче від
АС2, для зразка 2 (шар смоли в 120 мкм з корундом у кількості 20 г/ме, нижня безперервна крива) - АС2, та для зразка З (шар смоли в 120 мкм з корундом у кількості 40 г/м, середня штрихпунктирна крива) - АС3. Отже, у даному випадку зразки 2 та З розрізняються за кількістю протизносних частинок.
У наданих БіЧ-спектрах розсіювання БіЧ-світла, яке здійснюється на тверді частинки, поєднується з хімічною інформацією, яка відноситься до поглинання. Разом із невеликою зміною положення базової лінії представлена злегка виражена зміна форми спектрів, яка
Зо пов'язана з розсіюванням на тверді частинки. За збільшеного вмісту твердих частинок наявне збільшення розсіювання, особливо на більш короткі довжини хвиль.
Очевидно як приклад, що, незважаючи на великі кількості смоли на поверхні, базові лінії другого набору спектрів за фіг. 28 нижчі від базових ліній першого набору спектрів за фіг. 2А. Це пов'язане з розсіюванням на частинки корунду. Такі ж зауваження також стосуються різних піків із правого боку спектра.
Під час утворювання моделі регресії також береться до уваги розсіювання Біч- випромінювання на тверді частинки, додатково до хімічної інформації, яка відноситься до поглинання, для визначення характеристики стирання. Відповідно, під час утворювання моделі регресії спектроскопічні дані розглядаються у зв'язку зі значеннями, отриманими під час випробування характеристики стирання.
Оскільки розсіювання БіЧ-світла на тверді частинки відіграє значну роль у визначенні характеристики стирання, основними факторами, що розглядаються, є не тільки ті, що пояснюють хімічну різницю між зразками, але й інші основні фактори, які, поміж іншим, описують морфологію покриття. У даному випадку основними факторами є піки у спектрі, розсіювання та зміна положення базової лінії.
Приклад З здійснення даного винаходу: вимірювання лакового покриття без протизносних частинок на обладнанні, що діє
Надали два зразки плит із композитного матеріалу на основі деревини з різними кількостями акрилатного покриття (з лаком у кількості 13 г/м? та 31 г/м") для визначення стійкості до стирання шарів лаку за допомогою БіЧ-спектроскопії. Знос визначали згідно зі стандартом
РІМ ЕМ 14978 за допомогою способу випробування «піском, що падає».
На фіг. З показані БІЧ-спектри для двох випробувальних зразків: верхня безперервна крива відповідає кількості лаку 31 г/м", а нижня пунктирна крива відповідає кількості лаку 13 г/м-. БІЧ- спектри розрізняються переважно за інтенсивністю смуг поглинання, характерних для акрилатного лаку, за приблизно 1200 нм (2-га обертонна смуга С-Н, С-Н» та зв'язку С-Нз) та за приблизно 1590 нм (1-ша обертонна смуга аміногруп). У даному випадку також є очевидним зв'язок між кількістю лаку та поглинанням. Більша кількість лаку характеризується трохи більшим поглинанням, ніж за меншої кількості лаку.
Приклад 4 здійснення даного винаходу: об'єднання вимірювання на обладнанні, що діє, та (516) поза ним
Спосіб вимірювання пояснюється на прикладі визначення стійкості до стирання захисного шару на рідинній лінії з КЦ-пресом, який зображений на схемі фіг. 4.
На рідинній лінії обробляють волокнисту плиту високої щільності з товщиною 8 мм, шириною 2,07 м та довжиною 2,80 м за 30 м/хв. Для цього плити покривають на верхньому боці у трьох блоках для нанесення (1-3) рідкою меламінформальдегідною смолою, яка містить тверді частинки, та покривають знизу рідкою меламінформальдегідною смолою. Використовувана смола для покриття являє собою меламінформальдегідну смолу на водній основі зі вмістом твердих частинок у кількості 6095 за вагою.
Після кожного нанесення плити висушують за температури 200"С у сушарці з обігрівом гарячим повітрям (Та-За). Загальна кількість рідкого верхнього шару, що наносять, у прикладі здійснення даного винаходу після трьох нанесень змінюється з вимогами від 50 г/ме до 120 г/ме та розділяється наступним чином між окремими блоками для нанесення: блок 1 для нанесення - 5095 за вагою/блок 2 для нанесення - 2595 за вагою/блок З для нанесення - 2595 за вагою.
БІЧ-вимірювання йде за третьою конвективною сушаркою За. Кожну окрему плиту у даному випадку вимірюють на обладнанні, що діє, за допомогою БіЧ-детектора, при цьому переміщення
БІЧ-детектора перпендикулярно до напрямку виготовлення надає, таким чином, можливість визначення стійкості до стирання по всій ширині виробу у вигляді плити з композитного матеріалу на основі деревини.
Покриті плити з композитного матеріалу на основі деревини далі піддають пресуванню в пресі 4 з коротким циклом за температури 2007"С протягом 8 секунд. Конкретний тиск, що прикладається КЦ-пресом, становить 40 кг/сме (40 бар). Процедура пресування та твердіння супроводжується охолодженням плит у поворотному охолоджувачі, а далі плити складують або миттєво пропускають для подальшого використання.
Зразки розміром 10х10 см готових плит використовують для прийнятого визначення якості виробу у вигляді пресованих і затверділих плит та перехресно перевіряють поза обладнанням, що діє, шляхом лабораторного вимірювання за допомогою лабораторного БіІЧ-обладнання 5.
Лабораторне вимірювання надає можливість фіксації якості виробу.
Отже, БІЧ-вимірювання надає безперервний спосіб вимірювання, що не руйнує, для визначення стійкості до стирання шару зносу та надає можливість миттєвого втручання у
Зо процес.

Claims (15)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті, який включає наступні етапи: записування щонайменше одного БіІЧ-спектра шару зносу, розташованого щонайменше на одній несучій плиті, а) перед твердінням щонайменше одного протизношувального шару, р) після твердіння щонайменше одного шару зносу або с) перед твердінням щонайменше одного шару зносу з несучою плитою та після нього з використанням щонайменше одного БіІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 до 2500 нм, переважно від 700 до 2000 нм, особливо переважно від 900 до 1700 нм; за допомогою багатопараметрового аналізу даних (БАД) визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу шляхом порівняння БіЧ-спектра, записаного для визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, щонайменше з одним БіЧ-спектром, записаним щонайменше для одного еталонного зразка щонайменше одного шару зносу з відомою стійкістю до стирання, при цьому щонайменше один БіЧ-спектр, записаний щонайменше для одного еталонного зразка з відомою стійкістю до стирання щонайменше одного шару зносу, визначають заздалегідь а) після твердіння або Б) перед твердінням та після нього з використанням того самого БІЧ-детектора в діапазоні довжини хвилі від 500 до 2500 нм, переважно від 700 до 2000 нм, особливо переважно від 900 до 1700 нм.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу визначають перед твердінням протизношувального шару в технологічній лінії для плити.
З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що стійкість до стирання щонайменше одного протизношувального шару визначають після твердіння шару зносу поза технологічною лінією для плити.
4. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу визначають перед твердінням шару зносу в технологічній лінії 60 для плити та після твердіння шару зносу поза даною технологічною лінією для плити.
5. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стійкість до стирання щонайменше одного шару зносу щонайменше одного еталонного зразка визначають перед твердінням або після нього на основі щонайменше одного окремого зразка, взятого із затверділого еталонного зразка.
6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що стійкість до стирання шару зносу еталонного зразка визначають на основі щонайменше одного, переважно щонайменше чотирьох або більше окремих зразків, взятих з еталонного зразка, переважно згідно зі стандартом СІМ ЕМ 13329:2009 (0).
7. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що еталонний зразок із відомою стійкістю до стирання шару зносу містить шар зносу, нанесений на несучу плиту, при цьому несуча плита та шар зносу еталонного зразка є того самого типу, що й випробувальний зразок, виконаний із несучої плити та шару зносу.
8. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один шар зносу вибирають із групи, яка містить а) щонайменше один захисний шар, який піддають твердінню під впливом тепла, талабо Б) щонайменше один захисний шар, який піддають твердінню під впливом УФ-випромінювання та/або який піддають твердінню під впливом електронного променя (ТЕП).
9. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один шар зносу містить стійкі до стирання частинки, зокрема вибрані з групи, яка містить оксиди алюмінію, карбіди бору, діоксиди кремнію та карбіди кремнію.
10. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один шар зносу містить стійкі до стирання частинки в кількості від 5 до 100 г/м, переважно від 10 до 70 г/м2, особливо переважно від 20 до 50 г/м.
11. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що товщина щонайменше одного шару зносу становить від 10 до 150 мкм, переважно від 20 до 100 мкм, особливо переважно від 30 до 80 мкм.
12. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один шар зносу містить щонайменше два підшари, переважно щонайменше три підшари, нанесені послідовно.
13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що нанесена кількість підшарів однакова або різна.
14. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше одна несуча плита являє собою плиту з композитного матеріалу на основі деревини, зокрема волокнисту плиту середньої щільності (ПСЩ), волокнисту плиту високої щільності (ПВЩ) або просту деревностружкову плиту (ДСП), або фанерну плиту, цементно-волокнисту плиту та/або гіпсоволокнисту плиту, скломагнезитову плиту, деревинно-пластикову плиту (ДПП) та/або пластикову плиту.
15. Застосування щонайменше одного БіІЧ-детектора для визначення стійкості до стирання шару зносу, нанесеного на несучу плиту способом за будь-яким із пп. 1-14, у технологічній лінії та поза нею для виготовлення плити. -1 РІ гг РЗ ра у | / ;
Фіг.1
UAA201709744A 2015-04-09 2016-03-21 Спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті UA123698C2 (uk)

Applications Claiming Priority (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP15162969.8A EP3078959B1 (de) 2015-04-09 2015-04-09 Verfahren zur bestimmung der abriebfestigkeit von mindestens einer auf einer trägerplatte angeordneten verschleissschicht
PCT/EP2015/077775 WO2016162098A1 (de) 2015-04-09 2015-11-26 VERFAHREN ZUR BESTIMMUNG DER ABRIEBFESTIGKEIT VON MINDESTENS EINER AUF EINER TRÄGERPLATTE ANGEORDNETEN VERSCHLEIßSCHICHT
PCT/EP2016/056125 WO2016162196A1 (de) 2015-04-09 2016-03-21 VERFAHREN ZUR BESTIMMUNG DER ABRIEBFESTIGKEIT VON MINDESTENS EINER AUF EINER TRÄGERPLATTE ANGEORDNETEN VERSCHLEIßSCHICHT

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA123698C2 true UA123698C2 (uk) 2021-05-19

Family

ID=53008278

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201709744A UA123698C2 (uk) 2015-04-09 2016-03-21 Спосіб визначення стійкості до стирання щонайменше одного шару зносу, розташованого на несучій плиті

Country Status (16)

Country Link
US (1) US9958382B2 (uk)
EP (4) EP3078959B1 (uk)
JP (1) JP6346999B1 (uk)
KR (1) KR101898566B1 (uk)
CN (1) CN107533001B (uk)
AU (1) AU2016245736B2 (uk)
BR (1) BR112017021452B1 (uk)
CA (1) CA2982220C (uk)
ES (4) ES2637750T3 (uk)
MX (1) MX368477B (uk)
PL (4) PL3078959T3 (uk)
PT (4) PT3078959T (uk)
RU (1) RU2660240C1 (uk)
TR (1) TR201903671T4 (uk)
UA (1) UA123698C2 (uk)
WO (1) WO2016162098A1 (uk)

Families Citing this family (9)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
PL3246175T3 (pl) 2016-05-20 2019-03-29 Flooring Technologies Ltd Sposób wytwarzania odpornej na ścieranie płyty drewnopochodnej i linia produkcyjna do tego celu
EP3336521B1 (de) * 2016-12-16 2019-04-10 Flooring Technologies Ltd. Verfahren zur bestimmung des gehaltes an anorganischen feststoffpartikeln in einer harzlösung
ES2769274T3 (es) * 2017-07-10 2020-06-25 Flooring Technologies Ltd Procedimiento para la determinación de la cantidad de una capa de resina líquida aplicada sobre un tablero de material derivado de la madera
EP3686028B1 (de) 2019-01-22 2021-02-17 Flooring Technologies Ltd. Verfahren zur herstellung einer abriebfesten holzwerkstoffplatte
PT3702172T (pt) * 2019-03-01 2022-06-20 Flooring Technologies Ltd Processo para a produção de um painel de multicamadas, com superfície texturizada, e um painel produzido com este processo
EP3885740B1 (de) * 2020-03-27 2023-06-07 Flooring Technologies Ltd. Verfahren zur gleichzeitigen bestimmung von parametern von mindestens einer auf mindestens einem trägermaterial aufgetragenen harzschicht
CN111638151B (zh) * 2020-07-15 2022-02-22 一汽解放汽车有限公司 一种检测摩擦副的抗磨损性能的试验方法
TR202016546A2 (tr) 2020-10-16 2020-11-23 Colakoglu Muehendislik Mak Sanayi Ve Tic Ltd Sti RFID tabanlı aşınma algılama ve izleme sistemi.
CN113376010B (zh) * 2021-06-24 2024-03-15 上海沪佳装饰服务集团股份有限公司 一种地板表面耐磨实验装置及其使用方法

Family Cites Families (14)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
SU864045A1 (ru) * 1978-05-22 1981-09-15 Гомельский Филиал Белорусского Ордена Трудового Красного Знамени Политехнического Института Образец дл испытани полимеров на трение и износ методом оптической спектроскопии
US4800279A (en) * 1985-09-13 1989-01-24 Indiana University Foundation Methods and devices for near-infrared evaluation of physical properties of samples
SU1700439A1 (ru) * 1989-11-09 1991-12-23 Ростовский институт инженеров железнодорожного транспорта Способ исследовани триботехнических характеристик узла трени
US5717217A (en) * 1994-05-05 1998-02-10 Spectra Group Limited, Inc. Method for determining thickness, degree of cure and other properties of a polymeric coating
SE9502611D0 (sv) * 1995-07-14 1995-07-14 Casco Nobel Ab Prediction of the properties of board
JP2002505963A (ja) * 1998-03-05 2002-02-26 アクゾ ノーベル エヌ.ブイ. セルロース繊維含有製品の生産工程制御方法
US7183339B2 (en) * 2004-11-02 2007-02-27 Shen Kuo C Method for making dimensionally stable composite products from lignocelluloses
US20070091296A1 (en) * 2005-10-25 2007-04-26 General Electric Company Article and method of assessing source authenticity for an opaque colored part
KR101047946B1 (ko) * 2006-10-25 2011-07-12 주식회사 엘지화학 투명화 기능 및 근적외선 흡수 기능을 갖는 전자파 차폐필름, 이를 포함하는 광학 필터 및 이를 포함하는 플라즈마디스플레이 패널
DE102009037541A1 (de) * 2009-08-17 2011-02-24 Sächsisches Institut für die Druckindustrie GmbH Verfahren und Vorrichtung zur Messung des Härtungsgrades von UV-härtenden Farben und Lacken
PL2338693T3 (pl) 2009-12-23 2012-10-31 Flooring Technologies Ltd Sposób wykańczania płyt z tworzywa drzewnego
ES2567596T3 (es) * 2013-05-30 2016-04-25 Flooring Technologies Ltd. Procedimiento para la determinación del contenido de humedad de una capa de resina sobre una placa de soporte
PL2915658T3 (pl) * 2014-03-05 2018-01-31 Flooring Technologies Ltd Sposób określania zawartości wilgoci warstwy żywicy na płycie z tworzywa drzewnego pokrytej materiałem podłożowym zawierającym włókna
RU2557577C1 (ru) * 2014-07-01 2015-07-27 Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Казанский национальный исследовательский технический университет им. А.Н. Туполева-КАИ" (КНИТУ-КАИ) Устройство для измерения величины износа и температуры изделия при трении

Also Published As

Publication number Publication date
PL3280997T3 (pl) 2019-06-28
EP3078959B1 (de) 2017-05-24
EP3470823B1 (de) 2019-10-30
PT3280997T (pt) 2019-04-12
PT3280998T (pt) 2019-04-12
US9958382B2 (en) 2018-05-01
BR112017021452B1 (pt) 2021-01-12
PT3470823T (pt) 2020-02-04
WO2016162098A1 (de) 2016-10-13
CN107533001A (zh) 2018-01-02
JP6346999B1 (ja) 2018-06-20
MX2017012856A (es) 2018-08-01
EP3280997B1 (de) 2018-12-26
PL3078959T3 (pl) 2017-10-31
JP2018518656A (ja) 2018-07-12
ES2767128T3 (es) 2020-06-16
EP3280998B1 (de) 2018-12-26
EP3280998A1 (de) 2018-02-14
ES2637750T3 (es) 2017-10-16
KR20170129267A (ko) 2017-11-24
CN107533001B (zh) 2019-07-23
PT3078959T (pt) 2017-08-28
AU2016245736B2 (en) 2018-07-26
MX368477B (es) 2019-10-04
EP3078959A1 (de) 2016-10-12
TR201903671T4 (tr) 2019-04-22
ES2714849T3 (es) 2019-05-30
BR112017021452A2 (pt) 2018-07-03
EP3470823A1 (de) 2019-04-17
CA2982220C (en) 2018-11-27
PL3470823T3 (pl) 2020-04-30
RU2660240C1 (ru) 2018-07-05
EP3280997A1 (de) 2018-02-14
CA2982220A1 (en) 2016-10-13
ES2714778T3 (es) 2019-05-30
AU2016245736A1 (en) 2017-10-19
KR101898566B1 (ko) 2018-09-13
PL3280998T3 (pl) 2019-07-31
US20180080867A1 (en) 2018-03-22

Similar Documents

Publication Publication Date Title
RU2660240C1 (ru) Способ определения стойкости к истиранию по меньшей мере одного слоя износа, расположенного на несущей плите
RU2632255C2 (ru) Способ определения влагосодержания слоя смолы на несущей плите
US20230145539A1 (en) Method for Simultaneously Determining Parameters of at Least One Resin Layer Applied to at Least One Carrier Material
ES2673494T3 (es) Procedimiento para la determinación del grado de curado de al menos una capa de resina que contiene formaldehído, puede curarse por calor y está dispuesta sobre una placa de materia derivada de la madera
NZ565468A (en) Method for production of layered substrates
ES2714826T3 (es) Procedimiento para la determinación del grado de reticulación de al menos una capa de resina prevista sobre una placa de soporte
ES2769274T3 (es) Procedimiento para la determinación de la cantidad de una capa de resina líquida aplicada sobre un tablero de material derivado de la madera
WO2016162196A1 (de) VERFAHREN ZUR BESTIMMUNG DER ABRIEBFESTIGKEIT VON MINDESTENS EINER AUF EINER TRÄGERPLATTE ANGEORDNETEN VERSCHLEIßSCHICHT
ES2951387T3 (es) Procedimiento para determinar la cantidad de una capa aplicada a un tablero de soporte, en particular una capa de imprimación
ES2730424T3 (es) Procedimiento para la determinación del contenido de partículas sólidas inorgánicas en una solución de resina
CN117178182A (zh) 确定三聚氰胺甲醛树脂和脲甲醛树脂在利用这些树脂构成的混合物浸渍的至少一个纸层中的定量比的方法
Rolleri Saavedra Characterization of wood based panels surfaces by contact and non-contact methods