UA73479C2 - Водорозчинні проліки блокованих спиртів чи фенолів, фармацевтична композиція на їх основі, спосіб їх одержання, проміжна сполука (варіанти) та спосіб її одержання (варіанти) - Google Patents

Abstract

Даний винахід відноситься до нових розчинних у воді проліків аліфатичних чи ароматичних блокованих гідроксильних груп, що містяться у фармацевтичних препаратах, зокрема відноситься до нових розчинних у воді фосфонооксиметилових етерів блокованого спирту і фенолу, що містяться у фармацевтичних препаратах, типу камптотецину, пропофолу, етопозиду, вітаміну Е та циклоспорину А, та способу їх отримання.

Description

Опис винаходу

Існуючий винахід стосується нових розчинних у воді проліків аліфатичних чи ароматичних блокованих 2 гідроксильних груп, що містяться у фармацевтичних препаратах. Особливо, існуючий винахід стосується нових розчинних у воді фосфонооксиметилових етерів блокованого спирту і фенолу, що містяться у фармацевтичних препаратах, типу камптотецину, пропофолу, етопозиду, вітаміну Е та циклоспоріну А. Існуючий винахід також стосується проміжних ланок, що використовувались для створення заключних проліків, а також фармацевтичних композицій, які містять нові сполуки.

Успішне постачання фармацевтичного препарату пацієнту має критичну важливість для лікування порушень.

Однак, використання багатьох клінічних ліків з відсмими властивостями обмежено їх дуже низькою розчинністю у воді. У результаті низької розчинності у воді ці ліки повинні бути сформовані у співрозчинниках до спільного розчинника, які виступають в якості транспортних засобів фармацевтичного препарату, включаючи поверхнево-активні речовини. Було показано, що ці поверхнево-активні речовини являються причиною 12 серйозних побічних ефектів у людей, що обмежує клінічну безпеку цих ліків і тому обмежує лікування деяких порушень.

Наприклад, камптотецин - природний продукт, виділений з кори китайського дерева, Сатріоїпеса асситіпаца.

Як було виявлено камптотецин показав сильну протипухлинну активність іп мімо в декількох моделях тварин, включаючи головні типи пухлин такі як легеневі, грудні, яєчника, підшлункової залози, ободочной кишки і раку шлунку і злоякісної меланоми. Камптотецин сповільнює клітинний ферменту ОМА топоізомеразу | і викликає каскад подій, що ведуть до апоптозу і запрограмованої смерті клітини. Топоізомераза | - це найважливіший ядерний фермент, відповідальний за організацію і модуляцію топологічної особливості ОМА так, щоб клітина могла копіювати, розшифровувати і відновлювати генетичну інформацію, копіювати, розшифровувати і відновлювати генетичну інформацію. с

Ге! о з в 7 є 5 а 16 10

СААЛЬ А

14 4 20 11 гу 13 2 ж р: З о Ге) д'з он в.

Камптотецин «І

Серйозний недолік камптотецину - його дуже обмежена розчинність у воді. Для біологічних досліджень с необхідно розчинити сполуку в сильному органічному розчиннику (ДМСО) чи розробляти лікарський засіб як суспензію в Тжмееп 80:розчин солі, що є небажаною формою лікарського засобу для людської терапії. Недавно - два аналоги камптотецину з помірною водяною розчинністю були схвалені в Сполучених Штатах для лікування передчасного овариального раку (Нусатіїйп) і колоректального раку (Сатріозаг).

Інші ліки, подібні камптотецину, що мають подібні проблеми - циклоспорин А (СзА), пропофол, зтопозид та « вітамін Е (альфа-токоферол). Подібно камптотецину, СзА має в межах його структури просторово утруднений спирт, в данному випадку це вторинний спирт. С5ЗА виробляють у суміші СтеторпогЕ! "етиловий спирт. ші с . ;» но

Ш- сту о о -й - ь | їн, - 50

Ме, Циклоспорин А

Приклад просторово утрудненого, погано розчинного у воді фенолу - пропофол, що є знеболюючим засобом. о он іме) 60

Пропофол (2/6-диізопропілфенол)

Пропофол розроблений для іму. клінічного використання як о/м емульсія. Мало того, що пропофол погано розчиняється у воді, але він також заподіює біль у місці введення. Цей біль зменшують, використовуючи ве лідокаїн. Внаслідок того, що пропофол розроблений як емульсія, важко і сумнівно додати інші ліки до композиції, і фізичні зміни композиції, наприклад збільшення розмірів крапельок масла можуть позакупорювати легеневі емболії, і т.д. Розчинні у воді і хімічно стабільні проліки пропофолу забезпечило б кілька переваг.

Така композиція могла би бути простим водним розчином, що міг би змішуватися з іншими ліками. Якщо самі проліки є безболісними, вони будуть більш терпляче-дружними, і нарешті не повинні містити ніякої токсичності

Через відсутність транспортних речовин. Інші погано розчинні у воді, просторово утруднені феноли - лікарські засоби - антиконцирогени етопозид та вітамін Е (альфа-токоферол).

Запропонований винахід забезпечує розчинну у воді форму спирту і фенолу, що містяться в ліках типу камптотецина і пропофола. Відносно камптотецину, ці сполуки відповідно до запропонованого винаходу - фосфонооксиметилові етери камптотецину у формі вільної кислоти та її фармацевтично прийнятних солей. 7/0 Водна розчинність кислоти і солей полегшує підготовку фармацевтичних композицій. Усі проліки відповідно до запропонованого винаходу показують переважаючу розчинність у воді, у порівнянні з їх відповідними вихідними лікарськими засобами. Методи, розроблені для сполук запропонованого винаходу можуть бути корисні для перетворення багатьох інших нерозчинних у воді лікарських засобів, що мають аліфатичні чи ароматичні загальмовані гідроксильні групи у розчинні у воді похідні сполуки.

Винахід, що тут описаний містить нові речовини. Винахід стосується розчинних у воді фосфонооксиметильних похідних спирту та фенолу, що містяться у фармацевтичних препаратах, представлених загальною формулою |: док

Е її ов 1 п т

Вищезгадані сполуки формули! - похідне КОН, де КОН представляє спирт- чи фенол-вмісний лікарський засіб, типу камптотецину, пропофолу, етопозиду, вітаміну Е і циклоспорину А. У вищезгаданій формулі Її т с представляє ціле число, що принаймні дорівнює 1, п представляє ціле число 1 чи 2. Коли п дорівнює 2, КОН - о переважно фенолвмісний фармацевтичний препарат, типу пропофола. Також включені деякі ліки, для яких форми, що впорскуються, не можливі Через їх властиву недостатню розчинність у воді. Сюди включають даназол, метилтестостерон, йодохінол та атовакюон. К1 - атом водню або іон лужного металу, включаючи натрій, або калій, або літій, або протонований амін, або протонована амінокислота, або будь-який інший Ге») фармацевтично прийнятний катіон. К2 - атом водню або іон лужного металу, включаючи натрій, або калій, або літій, або протонований амін, або протонована амінокислота, або будь-який інший фармацевтично прийнятний - катіон. Після внутрішньовенного або перорального прийому, похідні, що відповідають формулі | перетворюються Й назад до вихідних лікарських засобів гідролізом та/або фосфатазою.

Відповідно, ціль запропонованого винаходу - розробити похідні нерозчинних у воді ліків, які б показували о гарну активність і водяну розчинність. ї-

Іншим об'єктом запропонованого винаходу є розробка фармацевтичних композицій цих розчинних у воді сполук, що містять в собі сполуки формули І та фармацевтично прийнятний носій.

Іншим об'єктом запропонованого винаходу є розробка похідних лікарського засобу, що мають гарну « стабільність на рівнях рН, що підходять для створення фармацевтичних сполук, але які б швидко розщеплювались іп мімо під дією фізіологічних умов, та потенційно діяли б як проліки. - с Малюнки запропонованої заявки пояснюються в такий спосіб: а Фігура 1 ілюструє іп міго ферментативне перетворення проліків пропофолу до пропофолу. "» Фігура 2 ілюструє зміну концентрації пропофола у крові відповідно до часу, що пройшов від приймання проліків пропофола або діпрівануФ у досліджуваної собаки.

Фігура З ілюструє іп міго ферментативне перетворення проліків камптотецину до камптотецину. -і Фігура 4 ілюструє кореляцію між концентрацією камптотецина у плазмі пацюка від проліки камптотецину і від о камптотецина в органічних спільних розчинниках.

В запропонованому детальному описі, якщо інше не вказано окремо в контексті, визначення застосовуються ї в наступних значеннях. - 50 "Фосфоно -" означає групу -Р(ІФХОН)», та "фосфоноксиметокси" або "етер фосфонооксиметилу" означають у загальному групу -«ОСНоОР(ОХОН)». (Че) "Метилтіометил" відноситься до групи -«СНоЗСН». Запропонований винахід також охоплює сполуки де п-2 такі як "фосфонодиоксиметиловийетер" у загальному означає групу -СНгОСНоОР(ОХОН)». "Частина камптотецину" означає частину, що містить каркас камптотецину, який складається з двадцяти атомів вуглецю, а також включає два атоми азоту і чотири атоми кисню як це зображено на структурній формулі з абсолютною конфігурацією, показаній нижче. о 2) ко 16 а вх в 5 а 16 7 се) щу он

Система нумерації, яка показана вище - використовується для звичайних похідних камптотецину, і 65 застосовується всюди в цій заявці. Наприклад позначення С20 відноситься до вуглецевого атому, позначеному як "20".

"Аналог Камптотецину" відповідає сполуці, що має основний каркас камптотецину. Зрозуміло, що аналоги камптотецину охоплюють сполуки, до яких належать, але не обмежуються наступні сполуками: тропотекан, доступний від ЗтіййКіїпе Вееспат, іринотекан (СРТ-11), доступний від Ріагтасіа та Оріопп, 9-амінокамптотецин (9АС), 9-нітрокамптотецин (9МС), І 147211С, доступний від (Іахо МУейсоте, та ЮХ-89517 |попередні шість аналогів камптотецину в даний час на клінічних дослідженнях та описані в огляді, проведеному Тихоокеанським

Західним Фондом Раку і автором яких є Клор Макдоналд (грудень 1997)).

Додатково, декілька інших не обмежених аналогів камптотецину, що тут включені, |відкриті Савадою (бЗамжада) та іншими, Ситепі РІНагтасеціїса! ОЮОевідп, МоїЇ.1, Мо.1, рр.113-132, а також в патентах Сполучених 7/0 Штатів за номерами 5646159, 5559235, 5401747, 5364858, 5342947, 5244903, 5180722, 5122606, 5122526, 5106742, 5053512, 5049668, 4981968 та 4894456).

Декілька фармацевтичних препаратів, включаючи їхні відповідні похідні камптотецину, що містять більше однієї гідроксильної групи, наприклад 10-гідроксикамптотецин, тропотекан і декілька інших внесені до списку вищезгаданих посилань. Тут розуміється, що наданий винахід може застосовуватися до більше ніж однієї 7/5 гідроксильної групи. Це може бути виконано, захищаючи додаткову гідроксильну групу перед перетворенням у похідні. "Фосфонозахисні групи" означають групи, що можуть бути використані для блокування або захисту фосфонової групи. Переважно, такі захисні групи - ті, які можуть бути вилучені методами, що помітно не впливають на іншу частину молекули. Придатні фосфонооксизахисні групи включають наприклад бензильну (позначений "Вп"), і-бутильну та алільну групи. "Фармацевтично прийнятна сіль" означає сіль металу або аміну кислотної фосфоногрупи, у якій катіон не вносить значного вкладу в токсичність чи біологічну активність активної сполуки. Придатні солі металів включають літієві, калієві, натрієві, кальцієві, барієві, магнієві, цинкові, і алюмінієві солі. Найпридатніші солі - натрієві та калієві солі. Придатні солі амінів - наприклад, аміак, трометамін, триетаноламін, сч етилендиамін, глукамін, М-метилглукамін, амінооцтова кислота (гліцин), лізин, о,/)-диаминовалериановая кислота, аргінін, етаноламі, та інші. Привілейовані солі аміну - лізин, аргінін, М-метилглукамін, та солі і) трометаміну.

У описі та формулі, позначення -ОСН «ОР(ОХОН)» використовується, щоб охопити, і вільну кислоту і її фармацевтично прийнятні солі, якщо в контексті чітко не вказано, що використовуються вільна кислота. Ф

Один об'єкт існуючого винаходу - похідні спирту і фенолу, що містяться у фармацевтичних препаратах і структурна формула яких показана в формулі І: - « о

До со ня сі І ті - . - 6-х

Похідні згідно формули іможуть сути отримані відповідно до послідовності реакцій, показаних на Схемі 1:

Схема 1 « - с (в)У-сон --к. (4)-07. "Ме - (5) ТоР(ОХОВ» ;» шо г ч Що о (5)-07 Томогхох е т -І 20 де КОН представляє спирт- чи фенол-вмісний лікарський засіб, типу камптотецину, пропофолу, етопозиду, вітаміну Е, циклоспорину А. Це повинно бути зрозуміле, що вищезгаданий спосіб отримання - тільки один із с декількох альтернативних шляхів. Ці альтернативні шляхи стануть очевидними при подальшому розгляді та наступних прикладах.

Прикладом, що ілюструє вищезгадану Схему 1 може бути використання камптотецину. Повинно бути 29 зрозуміло, що ці схеми можуть бути застосовані до інших сполук, які належать до формули І існуючого винаходу,

Ф! як наприклад ті що згадуються у вищезгаданому списку. Відповідно, інший аспект існуючого винаходу стосується юю похідних камптотецину згідно формули ІІ: 60 б5 в) я о 9 Фе ку

Ач: її " шен у « о о-В--о-тя б- п. які включають вільну кислоту де 7 є атомом водню і її фармацевтично прийнятні солі де 7 є металом чи аміном. Альтернативно, формула ІЇ включає двухосновні кислоти, де 7 являється металом чи аміном в обох місцезнаходженнях.

Найпридатніші фармацевтично прийнятні солі сполуки формули ЇЇ - солі лужних металів, включаючи літій, натрій, та калійні солі; також солі аміну, включаючи триетиламін, триетаноламін, етаноламін, аргінін, лізин та солі М-метилглукаміну.

Найбільш привілейовані втілення похідних камптотецину формули ІІ включають наступні сполуки: (20)-О-фосфонооксиметилкамптотецин, моно- чи динатрієва сіль (20)-О-фосфонооксиметилкамптотецину, моно- чи дикалійна сіль (20)-О-фосфонооксиметилкамптотецину, моно- чи диаргінінова сіль (20)-О-фосфонооксиметилкамптотецину, моно- чи дилізинова сіль (20)-О-фосфонооксиметилкамптотецину, моно- чи ди-М-метилглукамінова сіль (20)-О-та с моно- чи ди-триетаноламінова сіль(20)-О-фосфонооксиметилкамптотецину. о

Сполуки формули Ії можуть бути підготовлені безпосередньо від камптотецину (показаний як Ф-ОН) відповідно до послідовності реакцій, зображених в Схемі 2:

Схема2 (22) зо (ЄУтон -к (0)707. ме -»(6)-707 ТоРІОХОВ» м ш ГУ «

І со | і - (С)-07 ТоРОгхою п «

Сполука формули ПІ (метилтіометиловий етер, МТМ-етер) може бути отриманий, взаємодією камптотецину з З с сумішю диметилсульфоксид/оцтовий ангідрид/оцтова кислота. "» На другому кроці, показаному в Схемі 2, метилтіометиловий етер перетворили у відповідний захищений " фосфонооксиметиловий етер (сполука формули ІМ). Це виконано, взаємодією МТМ-етеру з М-йодсукцинамідом та захищеним фосфатом НОР(ОХОК)». На третьому кроці вилучають фосфонозахисні групи, щоб отримати сполуку формули ІІ. Наприклад, придатною фосфонозахисною групою є бензил, який може бути вилучений - каталітичним гідрогенолізом. 2) Загальний процес Схеми 2 одержання сполуки формули І більш детально ілюструється на Схемі 3.

На першому кроці, вільну гідроксильну групу камптотецину перетворили до відповідного метилтіометилового ве етеру (-ОСНОЗСН» група). Це перетворення може бути виконано реакцією з диметилсульфоксидом у присутності -І 20 оцтового ангідриду та оцтової кислоти. Цей метод, звичайно відомий як реакція Памера успішно застосовувався

Брістолем-Майерсом Сквібом для метилтиометилювання таксол |Євровейський патент 0604910А1, Вісого. Меа. с Спет. Гей, 6,1837,1996; див. також Європейський патент 0639577А)|. Реакція звичайно виконується при кімнатній температурі, протягом 24-72 годин, щоб отримати метилтиометиловий етер.

На другому кроці послідовності реакцій, метилтіометиловий етер перетворили у відповідний захищений 29 фосфонооксиметиловий етер. Це відоме перетворення успішно застосовувалося Брістолем-Маерсом Сквібом

ГФ) для, фосфонооксиметилювання таксол |Європейський патент 0604910А1, Вісогд. Мед. Спет. І ек., 6,1837,19961.

Таким чином, сполуку формули І вводять у взаємодію з М-йодсукцинамідом та захищеною фосфорною о кислотою, такою як дибензилфосфат. Реакція виконана в інертному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран та галоїдованому вуглеводню, такому як хлористий метилен та у присутності молекулярних сит. 60 Реакція виконана при кімнатній температурі. М-йодсукцинімід і захищена фосфорна кислота використовувались в надлишку (3-5 еквівалентів) по відношенню до метилтіометилового етеру.

На третьому кроці послідовності реакції, вилучають фосфонозахисні групи. Розблокування виконане звичайними методами, відомими в галузі, як наприклад гідролізом, що каталізується кислотати чи основами, гідрогенолізом, відновленням, і т.п.. Наприклад, каталітичний гідрогеноліз може використовуватися, щоб бо» видалити фосфонозахисну групу бензил. Методики зняття захисту можна знайти в стандартних текстах, типу |Т.

МУ. ОСгееп та Р.О.М. МуУще, Ргоїесіїме дгоишрз іп огдапіс зуїпевів, У. УМіеу ригіївпеге, Мем Хогк, МУ, 1991, рр.47-67)|.

Схема 3 й

С д й

М р о ! я он / ДМСО/АсСОАсОН. ще ще що ш

М й о

Тс

МІЗ/НОРОК» с с

М мк: у сч шен «9 і) ово ок якщо К - РОСН»о та 2 - Н | Нора о їч- і « с с її

М Шк о со - « 7 ЩІ - о--0 7 ог

Основні солі сполуки формули ІЇ можуть бути отримані звичайними методами, що включають взаємодію « сполуки формули Ії у формі кислоти з основою металу або з аміном. Придатні основи металів включають - гідроксиди, карбонати і бікарбонати натрію, калію, літію, кальцію, барію, магнію, цинку, і алюмінію; а с придатні аміни включають триетиламін, аміак, лізин, аргінін, М-метилглукамін, етаноламін, прокаїн, бензазін, "» дибензиламін, трометамін (ТКІ5), хлорпрокаїін, холін, диетаноламін, триетаноламін і т.п. Солі основи можуть " бути далі очищені хроматографією з наступною ліофілізацією або кристалізацією.

Сполуки запропонованого винаходу - фармацевтичні фосфонооксиметилові етери типу камптотецину, пропофолу, етопозиду, токоферолу, і т.д. Фармацевтично прийнятні солі показують покращену розчинність у воді - по відношенню до материнських сполук, що дає можливість у такий спосіб створювати більш зручні оо фармацевтичні рецептури. Щоб обмежити теоретичну частину приймемо, що етери фосфонооксиметилу існуючого винаходу - проліки материнських фармацевтичних препаратів; фосфонооксиетильна компонента, що о розщеплюється після контакту іп мімо з фосфатазою, що згодом дає материнську сполука. Як показано вище, -І 250 сполуки що стосуються данного винаходу - ефективні фармацевтичні або терапевтичні засоби.

Наприклад, сполуки формули ІІ запропонованого винаходу можуть використовуватися способом подібним до ср використання камптотецину. Структура проліків камптотецину була показана вище. Тому, кваліфікований онколог, який володіє знаннями щодо лікування раку буде здатний назначити, без недоречного експериментування підходящий курс лікування з використанням сполук, що представлені в цьому винаході. 255 Дозування, методика і розклад застосування сполук цього винаходу особливо не обмежені, і зміняться при

ГФ) використовуванні конкретної сполуки. Таким чином, сполука формули ІІ може бути застосована через будь-який придатний спосіб доставки, найкраще парентерально; дозування може бути, наприклад, у діапазоні приблизно іме) й Я й 2 від 0,1 до приблизно 1О0Омг/кг ваги тіла, або приблизно від 5 до 500мг/м-. Сполуки формули Ії можуть також бути, застосовані для перорального використання; пероральні дози можуть бути в діапазоні приблизно від 5 до бо приблизно 50Омг/кг ваги тіла. Фактична доза для використання зміниться відповідно до конкретної сполуки, способу введення, і конкретного місцеперебування, власника і типу пухлини, яка лікується. Багато факторів, що змінюють активність лікарського засобу, будуть прийняті до увагу при визначенні дозування, включаючи вік, рід, дієту і фізичний стан пацієнта.

Інший приклад - проліки пропофола, що відповідають формулі | запропонованого винаходу. Структурна бо формула проліків пропофола показується нижче:

о. й чо; /Я

Проліки пропофолу

У вищезгаданій формулі для проліків пропофолу, 7 - має ті ж самі значення як це визначено вище для формули ІІ. Тому, кваліфікований онколог, який володіє знаннями щодо лікування раку буде здатний назначити, 75 без недоречного експериментування підходящий курс лікування з використанням сполук, що представлені в цьому винаході. Дозування, методика і розклад застосування сполук цього винаходу особливо не обмежені, і зміняться при використовуванні конкретної сполуки. Таким чином, сполука формули І, така як проліки пропофолу може бути застосована через будь-який придатний спосіб доставки, найкраще парентерально; дозування може бути назначено відповідно для процедур введення загальної анастезії або підтримання загальної анастезии, наприклад, у діапазоні приблизно від 0,5 до приблизно 1Омг/кг. Альтернативно, сполуки формули ІЇ можуть також бути, застосовані для перорального використання; пероральні дози можуть бути, приклад, в діапазоні від г2иг/кг/хв до 80Оцг/кг/хв відповідно до процедур для обслуговування загальної анастезії, ініціювання і обслуговування МАС седативного або ефекту ініціювання і обслуговування ІСО седативного ефекту.

Існуючий винахід також захищає фармацевтичні композиції, що містять фармацевтично ефективну кількість СМ сполуки формули І! у комбінації з одним або більшою кількістю фармацевтично прийнятними носіями, інертними о наповнювачами, розчинниками або присадками. Наприклад, фармацевтичні композиції представленого винаходу можуть бути у формі таблеток, гранул, порошкових сумішей, капсул, ін'єкцій, розчинів, свіч, емульсій, дисперсій, харчових добавок, і в інших придатних формах. Вони можуть також бути зроблені у формі стерильних твердих сполук, наприклад, висушених заморожуванням і, якщо бажано, об'єднаними з іншими (2) фармацевтично прийнятними інертними наповнювачами. Такі тверді композиції можуть бути відновлені зі чн стерилізованою водою, фізіологічною розчином солі, чи сумішшю води й органічного розчинника, типу пропіленгліколю, етилового спирту, і т.п., чи деякими іншими стерильними розчинниками для ін'єкцій, « безпосередньо перед використанням парентерального введення. со

Типовими фармацевтично прийнятними носіями є, наприклад, манітол, сечовина, декстрини, лактоза, цукри, що не-редукують, картопляний та кукурудзяний крохмалі, стеарат магнію, тальк, рослинні олії, в. поліалкіленгліколі, етилцелюлоза, полівінілпірролідон, вуглекислий кальцій, етилолеат, міристиновокислий ізопропіл, бензилбензоат, вуглекислий натрій, желатин, вуглекислий калій, кремнієва кислота. Фармацевтична препарати можуть також містити не токсичні допоміжні речовини, такі як емульгатори, зберігаючі речовини, « речовин для покращення змочування, і т.п., приклад, сорбіт монолаурат, олеат триетаноламіну, моностеарат поліоксиетилену, трипалмітат гліцерилу, диоктилнатрій сульфосукцинат, і т.п. т с У наступних експериментальний методиках, усі температури, якщо не зазначено окремо, подані в градусах "» цельсія (С). Спектральні характеристики в спектрах ядерного магнітного резонансу (ММК) подаються у вигляді " хімічних зсувів (5) виражений у мільйонних частинах (ррт) по відношенню до тетраметилсилану (ТМ5) як опорного еталону. Відносна площа, повідомлена для різних зсувів протонів в спектральних даних ММК відповідає числу водневих атомів специфічного функціонального типу в молекулі. Характер зсуву щодо це. мультиплетності позначені як широкий синглет (р5), широкий дуплет (ра), широкий триплет (БО), широкий квартет г) (ра), синглет (85), мультиплет (т), дублет (4), квартет (д), триплет (), дублет дуплету (да), дублет триплету (40, Її дублет квартету (да). Розчинники, які використовувались для зняття ММК спектрів - ацетон-аб т- (дейтерований ацетону ДМСО-4йб6 (пердейтеродиметилсульфоксид), 020 (дейтерована вода), СОСІЗз -І 20 (дейтерохлорохорм) і інші звичайні дейтеровані розчинники.

Скорочення, що використовувались в описі - звичайні скорочення, які широко використовуються у галузі. с Деякі з них:

М5 (мас-спектрометрія); НКМ5 (мас-спектрометрія з високою роздільною здатністю); Ас (ацетил); РА (феніл);

ЕАВ (швидке бомбардування (опромінення) атома); хв. (хвилина); год. година(и); МІЗ (М-йодсукцинімід); ДМСО 22 (диметилсульфоксид); ТНЕ (тетрагідрофуран), НРІ С (високоефективна рідинна хромотографія).

Ф! Наступні приклади надаються для ілюстрації синтезу представлених сполук цього винаходу і в будь-якій спосіб не повинні бути розглянуті як обмеження області винаходу. Кваліфікований спеціаліст буде здатний о адаптувати ці методи, без недоречного експериментування, для синтезу сполук у межах області цього винаходу, без більш детального розкриття. Наприклад, у наступних прикладах, використовуються конкретні солі, не 60 дивлячись на це, ці солі не повинні бути розглянуті як обмеження. Приклад цієї ситуації - багатократне використання срібної солі дибензилфосфату. Солі тетраалкіламонію, такі як тетраметиламонійна сіль або солі інших лужних металів можуть використовуватися замість срібної солі.

Приклади б5

І. Синтез О-фосфонооксиметилпропофолу о

Е мае тон он

Іа. Синтез О-метилтіометилпропофолу: но оси 5Мме Ман, "Ме 8596

До суспензії гідриду натрію (15Омг, 6б,2ммоль), що розмішувалася, у сухому НМРА (1Омл), що зберігався під 5 й . : с в атмосферою аргону, додали по краплях пропофол (1,1мл, 9795, 5,7ммоль) протягом більше ніж 15 хвилин. Потім реакційна суміш розмішувалася при кімнатній температурі протягом додаткових 30 хвилин. До цієї сумішідодали (У по краплях хлорметилметилсульфід (55О0мкл, 9595, 6,2ммоль) і потім розмішувався при кімнатній температурі.

Після 20 годин реакційна суміш була розділена з перемішуванням між водою (1Омл) і бензолом (20мл). Водний шар був відділений і проекстрагований бензолом (1Омл). Фракції бензолу були об'єднані, промиті водою о 20 (2хЗмл), висушені над сульфатом натрію, і випаровувалися під зниженим тиском. Масляний залишок, що залишився, був підданий хроматографії на колонці (силікагель, гексан, потім гексан/хлороформ 4:1) що дало о 1,15г (вихід 8595) цільової сполуки у вигляді безбарвного масла. «т

ЕМ: (МУ, т/2 238. "Но ММ (ЗО0МНІ, СОСІв, 5): 1,24 (й, 9-6,9Н2, 12Н), 2,37 (в, ЗН), 3,37 (пері, уУ-6,9Н2, 2Н), 4,86 (в, і, 2Н), 7,12 (в, ЗН), ї- 136 ММЕ (75МНа2, СОСІ»в, 5): 15,40, 23,98, 26,68, 78,12, 124,04, 125,05, 141,74, 152,20.

ІЬ, Синтез О-хлорметилпропофолу: « ші с мая 85802С12 ко ч ЗМе ля о І "» 8390 -І г) До розчину, що розмішується, О-метилміометилпропофолу (З,00г, 12,5ммоль) у сухому хлористому метилені (ЗОмл), що зберігався під атмосферою аргону, додали 1М розчин 5025Сі» у сухому хлористому метилені (12,2мл, т- 12,2ммоль) при 52С протягом більш ніж п'яти хвилин. Реакційна суміш розмішувалася протягом 10 хвилин при тій -І 20 же самій температурі і потім протягом трьох годин при кімнатній температурі. Розчинник випаровували під зменшеним тиском, і коричневі кубові залишки були очищені за допомогою флеш хроматографії (силікагель, 1:20 со гексан/етилацетат) що дало 2,36г (вихід 83905) цільової сполуки у вигляді жовтої олії.

СІМ5 (МНУ): (М), т/2 226, ІМНАМНУ»), т/2 244.

Т"Н ММе (З00МНа, СОС», 5): 1,22 (9, 9-6,9Н2, 12Н), 3,35 (пері, У-6,9Н2, 2Н), 5,76 (в, 2Н),7,15(т, ЗН), о 136 ММЕ (75МНа2, СОСІ», 5): 23,93, 26,84, 83,34, 124,34, 125,95, 141,34, 150,93. юю Іс. Синтез дибензилового естеру О-фосфоноокеиметилпропофолу (спосіб - 1): во о о

ОВ ОВо і полной 9896 б5

Суміш О-хлорметилпропофолу (2,20г, 9,7ммоль), дибензилфосфату срібла (3,85г, 10,0ммоль) та сухого толуолу (5Омл) гріли зі зворотним холодильником під атмосферою аргону протягом 45 хвилин. Потім суміш охолодили до кімнатної температури і відфільтрували. Після того, як розчинник випарили у вакуумі, масляний

Залишок очистили за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (9:11 гексан/«етилацетат і потім 1:1 гексан/'етилаацетат) що дало 4,43г (вихід 9890) цільової сполуки у вигляді жовтої олії.

СІМ5 (МН): МН)", т/2 469, |ІМНАМНУЇ, т/» 486. "Но ММ (ЗО0МН2, СОСІв, 5): 1,17 (94, 9-6,8Н2, 12Н), 3,33 (пер 9У-6,9Н2, 2Н), 5,00 (9, 9-7,8Н2, 2Н), 5,01 (а, 9-7,8Н2, 2Н), 5,42 (а, 9-9,9Н2, 2Н), 7,12 (т, ЗН), 7,32 (т, 1ОН).

З3с ММ (75МН2, СОСІ5, 5): 23,79, 26,57, 69,15, 69,23, 94,14, 94,20, 124,07, 125,62, 127,70, 128,44, 135,42, 135,51, 141,50, 151,07.

Іс. Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (альтернативний спосіб -1): о хол Кова Ї о 80 9 ов і-й і 85 дві стадії)

До розчину, що розмішується, О-метилтіометилпропофолу (1,45г, б6,0вммоль) у сухому хлористому метилені (15мл) під атмосферою аргону при 0-59 додали 1М розчин 5О2Сі» у сухому хлористому метилені (6б,5мл, б,5ммоль) більш ніж п'ять хвилин. Реакційна суміш розмішувалася протягом 10 хвилин при 5 С і трьох годин суч при кімнатній температурі. Потім розчинник випаровували під зменшеним тиском. Кубові залишки були розчинені в толуолі (АС5-марка, 20мл); додали дибензилфосфат срібла (3,50г, 9,1ммоль), і суміш, що утворилася, гріли зі о зворотним холодильником протягом 45 хвилин. Коричневу реакційну суміш охолодили до кімнатної температури і відфільтрували. Після того, як розчинник випаровувався у вакуумі, масляний залишок був очищений флеш хроматографією на силікагелі (9:1 гексана/етилаацетат, тоді 1:11 гексана/етилаацетат) що дало 2,41г (вихід (0) 8595) цільової сполуки у вигляді жовтої олії. Цей продукт мав той же самий БІ (ТІ С) та "Н ММЕ спектр (ЗООМНа, м

СОС») як і справжній зразок.

Іс. Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу «І (альтернативний спосіб -2): со і - 1. Мао г о нота ве Я Га ото тов , 4295 (дві стадії) ов; « - с До суспензії гідриду натрію (41мг 6095 дисперсії у мінеральному маслі, 1,02ммоль), що розмішується, у и сухому диметоксиметані (1,5мл) під атмосферою аргону додали по краплях пропофол (200мкл 9795, 1,04ммоль) є» протягом більш ніж 5 хвилин і суміш, що утворилася, розмішували протягом додаткових 15 хвилин. Гомогенний розчин, що утворився, додали при перемішуванні краплинам до розчину, хлорйодметану (4,0мл, 5Зммоль) у сухому диметоксиметані (4мл) протягом більш ніж 15 хвилин. Цю реакційну суміш розмішували протягом двох -і годин, відфільтрували, і потім випарували розчинник і надлишок хлорйодметану. Маслянистий залишок сю розчинили в толуолі (НРІ С-марка, 10мл). До цього розчину додали, дибензилфосфат срібла (40Омг, 1,04ммоль), і суміш, що утворилася, нагрівали зі зворотним холодильником протягом 10 хвилин. Після цього, реакційну суміш т» охолодили до кімнатної температури і відфільтрували, розчинник випарували у вакуумі. Масляний залишок був -1 50 очищений за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (9:1 гексан/етилацетат і потім 1:1 гексан/етилацетат). що дало 205мг (вихід 4295) цільової сполуки у вигляді жовтої олії. Цей продукт мав той же самий ВГ (ТІ С) ін

Ме; ММК спектр (ЗООМНа, СОСІ») як і справжній зразок.

Додатково до вищезгаданої реакції Іс (альтернативний спосіб -2) розуміється, що інші реактиви можуть використовуватися в залежності від того, яку сполуку бажають отримати. Наприклад, коли хочуть отримати сполуку формули І де п-2, хлорйодметан необхідно замінити сполукою типу Х-СН2-0-СН2-СІ, де Х - гарна

ГФ! відхідна група. іме) 60 б5

Іс. Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (альтернативний спосіб -3): ї Ї «ТвМе я ДК-ова МІ оо

НО ов вх

До розчину, що розмішується, О-метилтіометилпропофолу (91мг, 0,3в8ммоль) у сухому хлористому метилені (2мл) під атмосферою аргону були додані розтерті активізовані 4АА молекулярні сита (10Омг), і потім розчин дибензилфосфату (127мг, 0,45ммоль) та М-йодсукциніміду (102мг 9595, 0,4Зммоль) у тетрагідрофурані (2мл). 75 Реакційна суміш розмішувалася при кімнатній температурі протягом однієї години, потім її відфільтрували, і розвели хлористим метиленом (ЗОмл). Розчин, що утворився, промили розчином тіосульфату натрію (2мл 1М розчину), насиченим розчином гідрокарбонату натрію (Змл), концентрованим розчином солі (5мл), висушили над сумішшю сульфату натрію і сульфату магнію, відфільтрували, і сконцентрували у вакуумі. Масляний залишок був очищений за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (1:11 гексан/оетилацетат ) що дало 120Омг (вихід 67905) цільової сполуки яка мала вигляд жовтої олії. Цей продукт мав той же самий РІ (ТІ С) і "Н ММЕ спектр (ЗООМН?,

СОС») як і справжній зразок.

Іс, Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (альтернативний спосіб - 4): Га о

Ї с Ї.

Ва ж: ОВи й М. М роя те сто ові ЗОН, Вид Ве о "ОВ 4590 Ф | м

До розчину пропофола (З38мг 9795, 0,21ммоль) у хлористому метилені (Імл) додали бромід З тетрабутиламонию (1Омг, О0,О0Зммоль) і розчин гідроксиду натрію (40мг, Тммоль) у воді (0,2мл). Гетерогенна «се суміш розмішувалася протягом 15 хвилин. Потім додали розчин дибензилфосфату хлорметилу (104мгГ,

Зо 0,32ммоль) у хлористому метилені (1мл), і реакційна суміш розмішувалася енергійно протягом восьми годин. -

Потім суміш розвели хлористим метиленом (1Омл), промили водою (2мл), висушили над сульфатом натрію, відфільтрували, і випарували у вакуумі. Масляний залишок був очищений за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (гексан, 20:11 гексан/«етилацетат, і 10:11 гексан/етилацетат) що дало 44мг (вихід 45905) цільової « сполуки, яка мала вигляд жовтої олії. Цей продукт мав той же самий БУ (ТІ С) і "Н ММЕ спектр (ЗООМН2, СОСІз) з 70 як і справжній зразок. с На додаток до вищезгаданої реакції Іс (альтернативний спосіб - 4) зрозуміло, що реактив: . ;» ГІ в и -ОВа

Х рик сли їм може в загальному вигляді бути представлений наступною формулою: че

ЧК» 5 7 й х7 ол іЧе) де Х представляє відхідну групу, КЗ і К4 - кожен, водневий атом, органічна або неорганічна група і У - захисна група для захисту фосфорнокислої групи. Приклади відхідних груп, включають хлор, бром, йод, тозилат чи будь-яку іншу придатну відхідну групу. До захисних груп для захисту фосфорнокислої групи, включають групи, що тимчасово блокуючи реакційну здатність фосфорнокислої групи і дозволяють вибіркове заміщення в реакції о нуклеофільного заміщення. Приклади таких груп блокування включають, але не обмежені бензилом, аллилом, третинним бутилом та ізопропілом, етилом та рД-цианоетилом. іме) 60 б5

Іс. Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (альтернативний спосіб -5): й о 0) о Ї В й

Мах вю-2 ЕК. шови ох з зобов пет о ови

До суспензії гідриду натрію (Збмг 6095 дисперсії у мінеральному маслі, 0,9їммоль), що розмішується, у сухому диметоксиметане (2мл) під атмосферою аргону додали по краплях пропофол (172мкл 9795, О0,9О0ммоль) протягом більше ніж п'яти хвилин. Суміш, що утворилася, розмішувалася при кімнатній температурі протягом додаткових 20 хвилин. Потім до суміші додали розчин біс-(дибензилфосфоно)-ацеталь формальдегіду (500Омг, т 0О,в8вммоль) у сухому диметоксиметані (Змл). Реакційна суміш розмішувалася при кімнатній температурі протягом годин і потім при 7092 протягом 2,5 годин. Тоді суміш відфільтрували, і розчинник випарували у вакуумі.

Масляний залишок був очищений за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (гексан, 101 гексан/етилацетат, і потім 1:1 гексан/етилацетат), що дало 29мг (вихід 790) цільової сполуки яка мала вигляд 20 жовтої олії. Цей продукт мав той же самий РІ (ТІ С) і "Н ММЕ спектр (ЗО0МН:, СОСІз) як справжній зразок. 1д. Синтез О-фосфонооксиметилпропофолу: о І 8)

В. ово ва;сС Ї. он то "ання то ов о 10095 (22)

До розчину дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (115мг, 0,245ммоль) у метанолі (1Омл) ча додали паладій на вуглеці (1095, 20мг). Ця суміш розмішувалася під атмосферою водню (атм) протягом 1,5 годин. Каталізатор був вилучений фільтрацією через Целіт, і фільтрат випарували при зменшеному тиску, що « дало 70,5мг (вихід 10095) цільової сполуки яка мала вигляд безбарвної олії, нестійкої при кімнатній температурі. со

ЕАВМ5- (СІМ): |М-НИ., пп/2 287. 3о ТН ММ (З00МН, ацетон-дв, 5): 1,19 (а, 9-6,8Н2, 12Н), 3,46 (зехі, У-6,8Н2, 2Н), 5,45 (й, 9-9,7Н2, 2Н), в 7,15 (т, ЗН). 136 ММ (75МНа, ацетон айв, 5): 24,2178, 27,1496, 94,63, 94,65, 124,08, 126,30, 142,46, 152,32.

Іс. Синтез динатрієвої солі О-фосфонооксиметилпропофолу: ч ші - Ї 1. нас ГТ ч . , - ,» ит 025, Мас р А ом 8) ОО Сова о У інопнрчрчунвння кі О-Мак 9395 45 . -І (95) : .

До розчину дибензилового естеру О-фосфонооксиметилпропофолу (1,05г, 2,24ммоль) у тетрагідрофурані ї (100мл) додали води (5мл) і паладію на вуглеці (1095, ЗООмг). Ця суміш розмішувалася під атмосферою водню -1 50 (1атм) протягом однієї години. Каталізатор був вилучений фільтрацією через Целіт, і фільтрат обробили розчином гідрокарбонату натрію (26Змг у Змл води, 2,12ммоль). ТНЕ випаровувався під зменшеним тиском, і

Ме) залишковий водний розчин проекстраговали етером (ЗхЗмл). Водний шар випаровувався до ступеня висушування (потік аргону, чи роторний випарник) і отриманий твердий залишок сушили протягом ночі у вакуумі, промили етером (4х4мл), гексаном (2х4мл), і знову висушили у вакуумі, щоб дало 655мг (вихід 93905) цільової 5о сполуки яка мала вигляд білого порошку.

Ф! РАВМ5- (СІМ): |М-2МатНІ-, пп/2 287. юю Т"Н ММ (З00МНа, 0-0, 5): 1,22 (а, 9-7,0Н2, 12Н), 3,46 (пері, У-6,9Н2, 2Н), 5,27 (д, 9-7,5Н2, 2Н), 7,28 (т, ЗН). 60 б5

ІІ. Синтез О-фосфонооксиметил-а-токоферолу о о7о--ВБ-он .

Ме фн

Ме 70 Ме Ме Ме

Ме

ІІ. Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметил-а-токоферолу: о 7 Тов-ова й вед Ме ОВп есоюсоріюєт! ж сг То-р--ова -

Ов 51 ме й

Ме Ме

До розчину дибензилфосфату хлорметилу (323мг, 0,98ммоль), о-токоферолу (409мг 9795, 0,92мМмоль), і броміду тетрабутиламонію (ЗО01мг, 0,92ммоль) у бензолі (5мл) додали водний розчин гідроксиду натрію (15О0мг у 0,2мл води, 3,7ммоль). Реакційна суміш, що утворилася, енергійно розмішувалася при кімнатній температурі с протягом двох годин під атмосферою аргону. Потім суміш була розведена бензолом (1Омл), промита водою Го) (ЗхЗмл), висушена над сульфатом магнію, відфільтрували, і потім випаровували під зменшеним тиском.

Коричневий масляний залишок очистили за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (10:11 гексан/'етилацетат) що дало ЗЗбмг (вихід 51905) цільової сполуки яка мала вигляд жовтої олії. б» 20 ЕАВМ5-(МВА): |МІ", т/2 720. "ЯН ММ (500МН2, СОСІя, 5): 0,85 (т, 12Н), 1,21 (в, ЗН), 1,27 (т, 24Н), 1,75 (т, 2Н), 2,06 (з, ЗН), 2,11 ї- (5, ЗН), 2,14 (8, ЗН), 2,54 (ї, У-6,8Н2, 2Н), 4,97 (т, 4Н), 5,20 (а, 9-9,3Н22Н), 7,31 (т, ТОН). «

НЬ, Синтез О-фосфонооксиметил-о-токоферолу: Ге) о Ї м. тоне и

Вк да вним 1006 «

Ме Ме Ме ме Ме ме - с До розчину дибензилового естеру О-фосфонооксиметил-о-токоферолу (88мг, 0,12ммоль) у тетрагідрофурані "з (1Омл) додали паладій на вуглеці (1095, 15мг). Суміш розмішувалася під атмосферою водню (атм) протягом 10 хвилин (як показала тонкошарова хроматографія реакція закінчилась після 5 хвилин). Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт, фільтрат випаровувався при пониженому тиску, і потім висушувався у вакуумі.

Отримали 7Омг цільової сполуки (вихід 10095) у вигляді коричневатої олії, що була нестійкою при кімнатній і температурі. (95) ЕАВМ5-(МВА): |МІ", т/2 540; |М-Ма|", т/2 563; (МВА і): МА)", т/2 547. їх Пс. Синтез динатрієвої солі О-фосфонооксиметил-й-токоферолу: їв. отчо- Й от о ом й дк я с 2. Мас 89

Ме Ме Ме ме Ма 55 .

Ф) До розчину дибензилового естеру О-фосфонооксиметил-о-токоферолу (10О0мг, 0,14ммоль) у ко тетрагідрофурані (1Омл) додали паладій на вуглеці (1095, 18мг). Суміш розмішували під атмосферою водню (Татм) протягом 5 хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт, фільтрат випаровувався при кімнатній бо температурі і зменшеному тиску, залишок, що залишився, розчинили в етері (2мл). Потім етерний розчин обробили водним розчином гідроксиду натрію (11,2мг у 10О0мл води, 0,28ммоль), і суміш, що утворилася, розмішували при кімнатній температурі протягом 10Охв. Етерну фазу вилучили, а водяну фазу промили етером (ЗхЗмл) і потім висушили у вакуумі протягом 20 годин, що дало 7Змг (вихід 8995) цільової сполуки яка мала вигляд сірої твердої речовини. 65 ЕАВМ5- (ТОо/0): |МНІ", т/2 585; |Ме-Ма)", т/2 607.

Далі буде деталізовано синтез розчинних у воді похідних камптотецину:

ПІ. Способи синтезу 20-О-фосфонооксиметилкамптотецин., о вш.

І -

М М пас і) о-Й- он бн

Ша. Синтез 20-О-метилтіометилкамптотецину: о о

МО, й: М ме) Ас -х М о

Я - 0

М 7000925 М ЗУ о шен ОН дн г

Ме

До суспензії камптотецину (5,0г, 14,3ммоль) у диметилсульфоксиді (250мл) додали оцтового ангідриду (125мл) та оцтової кислоти (Збмл). Гетерогенна суміш енергійно розмішувалася при кімнатній температурі сч ов протягом 24 годин, вилили на лід (800мл), розмішували протягом 30 хвилин, і потім екстрагували хлористим метиленом (4х10Омл). Об'єднані екстракти хлористого метилену промили водою (2х100мл) та висушили над і) сульфатом магнію. Хлористий метилен вилучили при пониженому тиску, що дало коричнювату тверду речовину.

Твердий залишок розчинили у мінімальному об'ємі хлористого метилену. Цей розчин профільтрували і розвели з 10-кратним надлишком гексану і потім залишили на ніч в холодильнику. Осад, що випав, відфільтрували, Ге») промили декілька разів гексаном, і висушили, що дало 5,38г (вихід 9290) цільової сполуки у вигляді світло-коричневого порошку. 90 0720-123,6 (с 0,55, СОСІ»). -

ЕАВМ5-- (МВА): |МНІ" т/ 409. «

ТН ММ (400МН2, СОСІв, 5): 0,93 (5 9-7,2Н2, ЗН), 2,11 (вехї 9-7,6Н, 1Н), 2,29 (вехі, У-7,6Нл, 1Н), со 2,30 (в, ЗН), 4,58 (в, 2Н), 5,33 (в, 2Н), 5,40 (а, 0-17,2Н7, 1Н), 5,62 (а, 9-17,3Н2, 1Н), 7,48 (в, 1Н), 7,69

Зо (Б 9-7,1Н2, 1Н), 7,86 (І, 9-7,1Н2, 1Н), 7,96 (а, 9У-8,1Н2, 1Н), 8,25 (а, 9-8,5Н2, 1Н), 8,42 (8, 1Н). т

Зс ММА (75МН2, СОС, 5): 7,76, 14,89, 33,90, 49,92, 66,68, 71,02, 76,57, 97,51, 122,63, 128,02, 128,09, 128,30, 129,71, 130,64, 131,11, 145,14, 146,10, 148,88, 152,27, 157,43, 169,34, 169,73. « дю ШЬ- Синтез дибензилового естеру 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: -о с ;» Ї М : ІЙ ! і ру пе. - о НО-РОВи -м,

М п о ОВ 7 М пе о

Є м Се -І є ото

ОвВи (95) ї» До суспензії 20-О-метилтіометиккамптотецину (1,00г, 2,44ммоль) та розтертих в порошок, активізованих 4 А молекулярних сит (59) у тетрагідрофурані (20мл), при доброму розмішуванні, додали суспензію їх М-йодсукциніміду (2,00г 9595, 8,44ммоль) та дибензилфосфату (2,20г, 7,8З3ммоль) у хлористому метилені (12мл). іЧе) Суміш, що утворилася, енергійно розмішувалася при кімнатній температурі протягом ЗО хвилин, потім її відфільтрували, і розвели етилацетатом (З00мл). Розчин промили водним тіосульфатом натрію (1095, 2х15МЛ), водою (2х20мл), насиченим розчином солі (5Омл), Її висушили над сульфатом магнію. Суміш відфільтрували, і розчинник випарували під зменшеним тиском. Коричневий масляний залишок був очищений за допомогою флеш

Ге! хроматографії на силікагелі (98:2 етилацетат/метанол) і висушений у вакуумі протягом ночі, що дало 1,19г з (вихід 7695) цільової сполуки у вигляді жовтої піни. або -43,1 (с 0,55, СОСІ»).

ЕАВМЗ5 «з (МВА): |МНІ", т/2 639. во ТН ММ (400МНа2, СОСІв, 5): 0,91 (5 9-7,4Н7, ЗН), 2,09 (вехї, 9-7,4Н7, 1Н), 2,26 (вехі, У-7,4Н2, 1Н), 5,06 (т, 4Н), 5,28 (т, ЗН), 5,35 (0, 9-17,0Н2, 1Н), 548 (2ха, 9-10,5Н7, 1Н), 5,64 (а, 9-17,3Н7, 1Н), 7,59 (5, 1Н), 7,67 (Б, 9-7,0Н2, 1Н), 7,80 (ї, 9-7,1Н2, 1Н), 7,94 (д, 9-8,0Н2, 1Н), 8,13 (а, У-8,5Н2, 1Н), 8,35 (в, 1Н). 13с ММеЕ (100МН2, СОСІ5, 5): 7,73, 29,53, 32,49, 49,86, 66,74, 69,37, 69,44, 78,48, 88,99, 89,04, 98,09, 121,55, 127,65, 127,70, 127,90, 128,01, 128,25, 128,35, 128,36, 129,62, 130,48, 130,97, 135,45, 135,55, 65 145,47, 145,82, 148,76, 152,15, 157,18, 168,67.

Ше, Синтез 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: о 9 Зм о Бе: о

М - й М М; й - о-Д- ов Ко- сон 70 ва бн

До розчину дибензилового естеру 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (50О0мг, 0,78ммоль) у тетрагідрофурані (100мл) і воді (бмл) додали паладій на вуглеці (1095, 500мг). Ця суміш розмішувалася під атмосферою водню (Татм) протягом 35 хвилин. Каталізатор був вилучений фільтрацією через Целіт. Потім Целіт промили тетрагідрофураном (З0Омл) і об'єднані фільтрати випаровувалися при пониженому тиску. Зелену т тверду речовину, що утворилася промили етером (2 х20мл), гексаном (5Омл), висушили У вакуумі, і потім розчинили у гарячому метанолі (бОмл). Розчин відфільтрували, сконцентрували при зниженому тиску до об'єму «1Омл. Після відстоювання при кімнатній температурі протягом однієї години, розчин помістили у холодильник на ніч. Кристалічний осад, що утворився протягом ночі, відфільтрували і висушили у вакуумі, що дало 155мМг цільової сполуки як мала вигляд твердої речовини жовтого кольору. Фільтрат був сконцентрований до об'єму "«Амл і зберігався в холодильнику протягом однієї години, що дало додатково 28мг продукту. Повний вихід: 183мг (5196).

ЕАВМ5-- (МВА): МНІ", т/2 459, |ММа|", т/2 481. тн оММЕ (400МН:, 020, 5): 0,95 (5 9-7,5Н7, ЗН), 2,25 (т, 2Н), 4,98 (й, 9У-5,0Н2, 2Н), 5,14 (2ха, с ч-9,3НІ, 1Н), 5,22 (2ха, 9-8,9Н2, 1), 5,48 (й, 90-17,0Н7, 1Н), 5,60 (а, 90-16,9Н72, 1Н), 7,54 (в, 1Н), 7,56 (ї, 9-7,7На, 1Н), 7,77 (6 9-7,2НІ, 1Н), 7,86 (й, 9-8,2Н2, 1Н), 8,01 (а, У-8,5Н2, 1Н), 8,44 (в, 1Н). о

Хімічна структура і чистота продукту були також підтверджені "Н ММЕ. спектроскопією його динатрієвої солі, що була отримана з кислоти і двох мольних еквівалентів бікарбонату натрію в 020.

Ше. Синтез 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (альтернативний шлях); б» о І о - 2 в: 4 2 с о - с - о ї- 0-Й ов | | Со-Ї он бва бн

До розчину дибензилового естеру 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (50О0мг, 0,78ммоль) у « тетрагідрофурані (10Омл) і воді (бмл) додали паладій на вуглеці (1095, 500мг). Суміш розмішувалася під - с атмосферою водню (атм) протягом ЗО хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт. Целіт промили и тетрагідрофураном (2х1ООмл), і об'єднані фільтрати обробили водяним розчином гідрокарбонату натрію (97мг у я 2мл воді, 0,78ммоль). Тетрагідрофуран випаровувався при зниженому тиску, і гетерогенний водний залишок розвели водою (1Омл) і екстрагували етилацетатом (2хЗмл). Жовтий гомогенний розчин, що утворився, підкислели соляною кислотою (1095) до рН-1. Осад, що утворився, відфільтрували і висушили у вакуумі - протягом ночі, що дало 145мг (вихід 4195) цільової сполуки у вигляді жовтої твердої речовини. о ША. Синтез динатрієвої солі 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину:

Її о о со м Зб то 0005 М Зо о-й-он о-- Дома 55 . бн ба і) До суспензії 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (5мг, 10,9ммоль) у дейтерованій воді (0,5мл) додали ко розчин бікарбонату натрію в дейтерованій воді (5Омкл 0,44М розчину - 22мкмоль). Потім ультразвуком протягом декількох хвилин зруйнували частинки, що дало жовтий гомогенний розчин цільового продукту. 6о0 їн ММ (400МНІ, 020, після 1Охв., 9695 лактону, 4956 карбоксилату, 5): 1,05 (5 9-7,2Н2, ЗН), 2,27 (т, 2Н), 4,57 (а, 20-18,8Н2, 1Н), 4,70 (а, 0-18,9нН7, 1Н), 5,06 (аа, 9-8,3, 9-5,4Н7, 1Н), 5,18 (аа, 9-7,6, 9-5,5Н2, 1Н), 5,45 (а, 20-16,7Н7, 1Н), 5,59 (а, 9-16,8Н7, 1Н), 7,34 (Б 90-7,1Н2, 1Н), 7,41 (в, 1Н), 7,60 (т, 2Н), 7,81 (9, 9-8,3Н2, 1Н), 8,17 (в, 1Н). б5

ША. Синтез динатриєвої соді 20-0О- фосфонооксиметилкамптотецину (альтернативний шлях 1): о о

У іч, о 1 Б, Р,сС с о

І. | 2. МАНСО» | Ї

Зах -- 2 Зк й 539 М о , о-В--ови о- ом

Ов ума

До розчину дибензилового естеру 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (78мг, 0,122ммоль) у тетрагідрофурані (1Омл) та води (Змл) додали паладій на вуглеці (1095, 8Омг). Суміш розмішували під. т атмосферою водню (Татм) протягом ЗО хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт, і фільтрат обробили розчином гідрокарбонату натрію (2Омг у О,5мл води, 0,23в8ммоль). Жовтий осад фільтрували, промили хлористим метиленом, і висушили у вакуумі, що дало З5мг (вихід 5795) цільової сполуки (тверда речовина світло-кюоричневого кольору) як суміш його лактонної (8290) та карбоксильної (1890) форм (визначено го Задопомогою ТН ММ).

Па. Синтез дннатриєвої солі 20-0- фосфоносксиметилкамитетецину (альтернативний шлях 2): 25 М 1.нН, та; ге! см

Ї 2. МЕНСО» | Ї о з і - о - г о бува фумьє

До розчину дибензилового естеру 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (500мг, 0,78ммоль) у ї- тетрагідрофурані (100мл) і воді (бмл) додали паладій на вуглеці (1095, 500мг). Ця суміш розмішувалася під «т атмосферою водню (Татм) протягом 30 хвилин. Каталізатор був вилучений фільтрацією через Целіт. Целіт промили тетрагідрофураном (5Омл), і об'єднані фільтрати обробили водним розчином гідрокарбонату натрію (9Омг у 2мл води, 0,72ммоль). Тетрагідрофуран випаровувався при зменшеному тиску, і залишок розчинили у їч- воді (15мл). Гетерогенну суміш екстрагували етилацетатом (2х15мл) та етером (20мл) і водний гомогенний розчин, що утворився, випаровувався до ступеня висушування під потоком аргону при кімнатній температурі.

Залишок був висушений у вакуумі протягом ночі, що дало 29О0мг (вихід 80905) цільової сполуки (твердої, цитрусового кольору) як суміш його форми лактону (6090), та його карбоксилатної форми (4095), і незначної « кількості побічних продуктів ТН ММ). шщ с Ше. Синтез мононатрієвої солі 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: ;» о о й: о й: | р | масо, щі о 10095 2 - о -і Шия - о ри о о о---он Й о. ока з» он бн -І 20 При безупинному ультразвуковому руйнуванні частинок суспензії 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (5мг, 10ммоль) в дейтерованій воді (О,5мл) додали по краплинам розчин гідрокарбонату натрію в дейтерованій воді, с поки не досягнули повної гомогенізації (21мкл, 0,44М розчин - 9,2мкмоль). Отримали жовтий гомогенний розчин цільової сполуки. тн о ММ (400МН2:, 050, 5): 1,00 (6 9-7,2Н2, ЗН), 2,23 (т, 2Н), 4,40 (а, 9-18,8Н2, 1Н), 4,50 (9,

У-18,8Н2, 1Н), 5,10 (аа, о0-9,7, 9-5,9Н72, 1), 5,26 (да, 92-9,0, 9-6,1Н7, 1Н), 5,39 (а, 9-16,7Н27, 1Н), 5,50 (а,

ГФ) У-16,7Н2, 1Н), 7,20 (Її, 9-7,3НІ, 1Н), 7,28 (в, 1Н), 7,46 (т, 2Н), 7,66 (а, У-8,4Н2, 1Н), 8,02 (8, 1Н). іме) 60 б5

ШІ. Снитез лізинової солі 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: о Ге) І

Ї а і о Іувіпе й: о 2 зх 10095 | й---хк

М із) М ве о - - щ- г о й ; ; з: й зх ! М І

Кл чн нм Ох

При безупинному ультразвуковому руйнуванні частинок суспензії 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (5мг, 10ммоль) в дейтерованій воді (О0,5мл) додали по краплинам розчин І -лізина у дейтерованій воді (25мкл 0,43М розчину - 10,7мкмоль), поки не досягнули повної гомогенізації. Отримали жовтий гомогенний розчин цільової сполуки. "Н ММ (400МНаІ, 0250, 9495 лактону, 695 карбоксилату, 85): 1,02 (Б 9-7,2Ня, 1Н), 1,49 (т, 2Н), 1,73 (т, 2Н), 1,88 (т, 2Н), 2,25 (т, 2Н), 3,03 (5 9-7,5Н7, 2Н), 3,76 (ї, 9-6,0Н7, 1Н), 4,43 (й, 9-19,0Н7, 1Н), 4,52 (04, 9-18,9Н7, 1Н), 5,11 (аа, 0-9,7, 9-5,8Н7, 1Н), 5,27 (ад, 9-9,2, 9-5,8Н72, 1Н), 5,41 (а, 90-16,7Н7, 1Н), 5,53 (д, 9-16,7Н2, 1Н), 7,23 (І, 9-7,4Н2, 1Н), 7,30 (в, 1Н), 7,49 (т, 2Н), 7,68 (а, 9-8,4Н2, 1Н), 7,04 (в, 1Н).

ІНр. Синтез аргінінової солі 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: сч ї . Ге) у М . М О ше СС

М З - о 10096 я - г ри ? о шо о (22) 30 . фн й вн «І - нН нь со тн. ря 7

Со»

Та і -

При безупинному ультразвуковому руйнуванні частинок суспензії 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (5мг, 10ммоль) в дейтерованій воді (О,5мл) додали по краплинам розчин І -аргініну у дейтерованій воді (27мкл 0,40М розчину - 10,8мкмоль), поки не досягнули повної гомогенізації. Отримали жовтий гомогенний розчин цільової « 0 сполуки. - с "Но ММ (400МН2, 050, 5): 1,02 (Б 9-7,1Н2, 1Н), 1,66 (т, 2Н), 1,89 (т, 2Н), 2,25 (т, 2Н), 3,20 (ї, ц У-6,8Ня, 2Н), 3,77 (5 9У-6,0Нл, 1), 4,40 (й, 0-19,0Н7, тн), 4,49 (а, 0-18,8Н7, 1Н), 5,12 (аа, 9-97, "» У-6,0Н2, 1), 5,29 (аа, 0-88, 9-6,1Н7, 1Н), 5,40 (а, 9-16,7Н72, 1Н), 5,51 (а, 9-16,7Н7, 1Н), 7,20 (ї 9У-7,ЗНІ, 1Н), 7,29 (в, 1Н), 7,47 (т, 2Н), 7,66 (а, 9У-8,3Н2, 1Н), 8,03 (в, 1Н).

Шь. Синтез М-метилглукамінової солі 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину: -І Й - . о . п: ІТлевудосюію ОО е 7 З о 100955 м" ши і а - 70 ш-7 со В ш-- і я іе) 7 о-ї-он 0-6 он н н он 5Б . Кая о В он он ю При безупинному ультразвуковому руйнуванні частинок суспензії 20-О-фосфонооксиметилкамптотецину (5мг, 10ммоль) в дейтерованій воді (О,5мл) додали по краплинам розчин М-метилглукаміну у дейтерованій воді (21мкл 60 0,51М розчину - 10,7мкмоль), поки не досягнули повної гомогенізації. Отримали жовтий гомогенний розчин цільової сполуки.

ТН ММ (400МН2, 020, 5): 1,02 (6 9-7,3Н2, ЗН), 2,25 (т, 2Н), 2,78 (в, ЗН), 3,20 (т, 2Н), 3,65 (т, 2Н), 3,80 (т, ЗН), 4,11 (т, 1Н), 4,44 (а, 0-18,9Н7, 1Н), 4,53 (а, 90-19,0Н7, 1Н), 5,12 (аа, 9-9,8, 9-5,9Н2, 1Н), 5,27 (аа, 0-92, 9-5,9Н7, 1Н), 5,41 (а, 9-16,7Н7, 1Н), 5,53 (а, 9-16,7Н7, 1), 7,23 (5 9-7,4Н2, 1Н), 7,49 65 (т, 2Н), 7,69 (д, 9-8,4Н2, 1Н), 8,05 (в, 1Н).

ІУ. Синтез 4"-О-фосфонооксиметилтопозиду: би но Н он о і - - Е о т Ме" - "Ме оте он

Іуа. Синтез дибензилового естеру 4"-О-фосфонооксиметилтопозиду:

Ме Ме з Га (8)

МО он о бн в КСО, виг МВг (22) о - й отутова 615 в) ; - їч-

Н о ОВп : о «

Ме оМе Ммео ОоМме Гео)

Ге) їв) с о М.

ОТ тОВа

ОВ

До розчину дибензилфосфату хлорметилу (67О0мг, 2,05ммоль), етопозиду (З0Омг, 0,5їммоль), та броміду « тетрабутиламонію (164,4мг, О0,51ммоль) у тетрагідрофурані (О,5мл) додали розтертий карбонат калію (352,4Мг, шву) с 2,55ммоль). Реакційна суміш, що утворилася, енергійно розмішувалася при кімнатній температурі протягом 35 . хвилин. Потім суміш очистили за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (30:11 метиленхлорид/метанол), а що дало 272мг (вихід 61905) цільової сполуки яка мала вигляд білої твердої речовини, з вмістом транс-ізомеру більше ніж 9596.

ЕАВМ5-- (МВА): (МНІ, т/2 879. -і ТН ММ (400МН2, СОС, 5): 1,41 (а, 9-5,0Н2, ЗН), 2,79 (рг 8, 1Н), 2,86 (т, 1Н), 2,97 (рг в, 1Н), 3,30 сю (да, 0-14,2, 9-5,3Н7, 1Н), 3,35 (т, 2Н), 3,45 (5 9-8,5, 9-8,0Н2, 1Н), 3,59 (т, 1Н), 3,66 (в, 6Н), 3,74 (т, 1Н), 4,19 (т, 1Н), 4,20 (5 ю0-8,5, У-8,0Н2, 1Н), 4,42 (да, 9-10,3, 9-9,1Н72, 1Н), 4,60 (а, 9-5,2Н2, 1Н), 4,64 ї (а, 9-7,6Ня, 1Н), 4,76 (а, 9У-5,0Н7, 1Н), 4,92 (а, 9-3,4Н7, тн), 5,03 (ад, 9-73, 9-4,3Н7, 4Н), 5,54 (аа, -1 50 .де11,7, 9-5,1Н7, 1Н), 5,59 (ад, 9У-11,3, 9-5,1Н7, 1Н), 5,99 (а, 9-3,5Н2, 2Н), 6,26 (в, 2Н), 6,51 (в, 1Н), 6,84 (8, 1Н), 7,33 (т, ТОН). ще Зб ММ (75МН2, СОСІв, 5): 20,21, 37,49, 41,00, 43,78, 56,07, 66,32, 67,87, 67,97, 69,06, 69,14, 73,01, 73,29, 74,47, 79,70, 92,55, 92,62, 99,70, 101,57, 101,72, 107,89, 109,13, 110,55, 127,82, 127,97, 128,15, 128,35, 128,43, 132,40, 133,08, 135,68, 135,78, 136,49, 147,14, 148,73, 152,18, 174,90.

Ф) іме) 60 б5

ІУЬ. Синтез 4-О-фосфонооксиметилтопозиду: но т ; он о дн 70 чі Н.Р С С о - 10095 що є ! о о Го

МеОо | ОМе Ммео ; ОоМе ся г отутова о-р-оН

ОВ он

До розчину дибензилового естеру 4-О-фосфонооксиметилтопозиду (20,5мг, 0,02З3ммоль) у тетрагідрофурані (2мл) додали паладій на вуглеці (1095, 5мг). Суміш розмішувалася під атмосферою водню (атм) протягом 10 хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт, і тетрагідрофуран випарували при зменшеному тиску. СМ

Залишок, що утворився, був висушений у вакуумі, що дало 1бмг (вихід 100905) цільової сполуки яка мала вигляд (5) білої твердої речовини.

ЕАВМ5-- (МВА): МНІ", т/2 699. "Н ММ (400МН2, СОСІ/ОМ5О-йв, 5): 1,29 (9, 9-5,0Н2, ЗН), 2,78 (т, 1Н), 3,21 (т, 2Н), 3,29 (ї, 9-86,

У-7,8Ня, 1Н), 3,37 (да, 9У-14,0, 90-5,3Н7, 1Н), 3,52 (т, 2Н), 3,62 (в, 6Н), 4,09 (т, 1Н), 4,17 (5 9-8,1Н52, о 1н), 4,38 (да, У-8,8, 9У-8,7Ня, 1Н), 4,44 (90, 9-7,6Ня, 1Н), 4,48 (0, У-5,3Н2, 1Н), 4,66 (да, У-5,0Н2, 1Н), 4,88 че (04, 9-3,3Н2, 1Н), 5,05 (Бг 85, 7Н), 5,0 (аа, 9-10,7, 9-7,8Нл, 1Н), 5,43 (ай, 9-10,4, 9-7,5Н7, 1Н), 5,89 (аа, у-8,8НІ, 1Н), 6,18 (в, 2Н), 6,41 (в, 1Н), 6,78 (в, 1Н). З

ТУє. Синтез динатрієвої солі 4'-О-фосфонооксиметилтопозиду: о отр тр

С. У. х но - с 40 вн но у в) о 1. Ні, Ра/С о 2. її - 965 ' я -4 щі і -І с М ме Ме ме що о ме) - 4 Її 4 в-во -Ж сома со два днк

До розчину дибензилового естеру 4-О-фосфонооксиметилтопозиду (200мг, 0,227ммоль) у тетрагідрофурані ни Я й й ; (1Омл) додали паладій на вуглеці (1095, 45мг). Цю суміш розмішували під атмосферою водню (Татм) протягом 25 (Ф) хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт. Фільтрат випарували при зменшеному тиску, і залишок

Ге висушили у вакуумі. Білий твердий залишок, розчинили у водяному розчині гідрокарбонату натрію (2,9мл 0,136М-0,394ммоль). Гетерогенну суміш, що утворилася, змішали з активованим вугіллям, перемішували протягом декількох хвилин, і потім відфільтрували через 40мкм фільтр. Гомогенний, безбарвний фільтрат був 60 о. - й , подо. . ; , ліофілізований, що дало 14Омг (вихід 96905) цільової білої твердої сполуки з більшим ніж 9595 збереженням стереохімії зв'язків.

ЕАВМ5-- (МВА): (МНІ, т/2 743, |(М-Ман2НІ", т/2 721, (М-2МаєзНі", т/2 699. їн ММ (400МН2, 020, 5): 1,37 (а, 9-5,1Н2, ЗН), 3,10 (т, 1Н), 3,37 (да, 9-8,9, 9У-8,0Н2, 1Н), 3,48 (т, 65 2Н), 3,65 (т, ЗН), 3,75 (в, 6Н), 4,29 (аа, 9-104, 9-4,5Н7, 1Н), 441 (5 -8,3, 9У-8,0Н7, 1Н), 4,49 (аа,

У-10,5, 9У-8,9Н2, 1), 4,68 (а, 9-5,7Н2, 1Н), 4,74 (а, 20-7,8Ня, 1Н), 4,91 (а, 9-5,0Н7, 1), 5,13 (а, 9У-3,ОН»2,

1), 5,26 (2ха, 2-5,3, 9-3,3Н2, 1Н), 5,28 (2хд, 9-5,3, 9-3,3Н2, 1Н), 5,98 (0, 9У-10,5Н7, 2Н), 6,40 (с, 2Н), 6,58 (в, 1Н), 7,00 (в, 1Н). 1З3С ММА (125МН2, 020, 5): 22,13, 40,74, 43,56, 46,11, 59,12, 68,70, 7041, 72,40, 75,46, 75,95, 76,95, 82,46, 94,87, 102,88, 103,66, 104,62, 111,14, 112,82, 113,23, 130,73, 135,45, 135,74, 140,22, 149,56, 151,43, 154,94, 166,36, 181,61.

ЗО ММЕ (200МНАа, 020, 5): з (2,19).

У. Синтез фосфонсоксиметилюючих агентів.

Уа. Синтез хлорметилдибензилфосфату 9 сісняї 9 ї5 АЕКО-МОВІ» во 00 СіСНКО-КовВа»

До нагрітого зі зворотним холодильником розчину хлорйодметану (25г 9795, О0,14моль) у толуолі (НРІС-марка, ЗОмл) додавали декількома частинах більш ніж 20 хвилин дибензилфосфат срібла (7,Ог,

О,018моль). Нагрівання зі зворотним холодильником продовжили протягом однієї години. Після того, як реакційна суміш остигла до кімнатної температури і фільтрування, розчинник випарували під зменшеним тиском.

Масляний залишок був очищений за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (7:3 гексан/(етилацетат) що дало 3,63г (вихід 6295) цільової сполуки у вигляді жовтої маслянистої речовини.

ЕАВМ5-- (МВА): (МНІ, т/» 327.

Т"Н ММЕ (З00МНа, СОС», 5): 5,10 (а, У-8,0Н2, 4Н), 5,63 (4, 9У-15,7Н2, 2Н), 7,36 (в, ТОН). Га 136с ММ (75МНа, СОСІ», 5): 69,68, 69,75, 73,33, 73,42, 127,93, 128,51,128,63,135,07. о

У. Синтез дибензил-(п-толуслсульфонметил)-фосфату: о о сьснио- Кові» я 505-О А тео-сн, о-КОво» Ф 9996 рч-

До розчину п-толуолсульфонату срібла (б0Омг, 2,15ммоль) у сухому ацетонітрилі (Змл), при перемішуванні « додали дибензилфосфат хлорметилу (15Омг, 0,4бммоль) під атмосферою аргону. Після того, як реакційна суміш розмішувалася протягом 21 годин при кімнатній температурі, розчинник вилучили, і залишок екстрагували о зв етером (ЗхЗмл). Об'єднані екстракти профільтрували, випарували, і висушили у вакуумі, що дало 210мг (вихід їм 9990) цільової сполуки у вигляді білої твердої речовини.

ЕІМ5: (МНГІ, т/2 463. "Но ММ (ЗО0МН2, СОСІв, 5): 2,37 (в, ЗН), 4,91 (2ха, 9У-7,9Н7, 4Н), 5,61 (й, 9У-14,2Н7, 2Н), 7,29 (т, « 12Н), 7,78 (9, 9-8,4Н2, 2Н).

Щодо вищезгаданої реакції УбБ, як пояснено також у Іс вище, реактив: - що т ;» ст-сСНИТО--Р(ОВв)

Може в бути в загальному вигляді представлений наступною формулою:

ВЗ Ге! ко ді

Мн М/о о-ї ї , ! !

Де всі позначення мають ті ж самі значення як описано вище. Мс. - Ус. Синтез формальдегід-бісідибензилоксифосфоно)ацеталю: о І іСНАї ї ГТ лек о-Ковиі» О0с (віор-О-Сн КО Ве 29 До розчину дийодметану (4мл, 5ббммоль) у сухому толуолі (15мл) додали дибензилфосфат срібла (З,Ог, (ФІ 7, вммоль). Суміш, що утворилася, нагріли зі зворотним холодильником протягом 15 хвилин під атмосферою юю аргону. Потім суміш охолодили до кімнатної температури і відфільтрували. Потім розчинник випарували у вакуумі. Масляний залишок очистили за допомогою флеш хроматографії на силікагелі (1:11 гексан/етилацетат і потім етилацетат), отримавши жовтувату олію, що закристалізувалася, отримали 1,97г (вихід 909в) цільової бо сполуки у вигляді білої твердої речовини, з температурою плавлення 39-4296,

СІМ5 (МНЗ): (МНІ", т/2 569.

Т"Н ММе (З00МНа, СОСІ», 5): 5,03 (й, 9У-7,9Н2, 8Н), 5,49 (ї, У-14,3Н2, 2Н), 7,30 (т, 20Н). 136 ММЕ (75МНа2, СОСІ», 5): 69,54, 69,61, 86,48, 127,88, 128,48, 128,55, 135,10, 135,20. б5

МІ - Синтез О-фосфонооксиметилциклоспорину А: о) що- З

Я н ої ї уз о --- М КН---

Їм,

Циклоспорин А

Ма. Синтез О-метилтіометилциклоспорину А:

Що

ЕО сі 0 дМмсо сн, о й - Адсзо ї с- МмН--- зе паж не с

Сн, ів, о

Циклоспорин Циклоспорин А Ге)

До суспензії циклоспорину в диметилсульфоксиді (250мл) - додали оцтового ангідриду (125мл) та оцтової М кислоти (З5мл). Гетерогенна суміш енергійно розмішувалась при кімнатній температурі протягом 24 годин, потім її вилили на лід (80Омл), розмішували протягом З0 хвилин, і потім екстрагували хлористим метиленом « (4х100мл). Об'єднані екстракти хлористого метилену промили водою (2х100мл) і висушили над сульфатом «аз магнію. Хлористий метилен вилучили при зменшеному тиску, дало продукт. Продукт далі очистили хроматографією на силікагелі. -

УЬ, Синтез дибензилового естеру О-фосфонооксиметилциклоспорину А:

Ї «

Впо-

Мав, Й чо - ви с у ї у о МІБ "з Ї" що но--М. ова - У Її" о ца їв І 7 з ів, -І (95) Циклоспорин Пиклоспорин А ве До суспензії О-метилтіометилциклоспорину і розтертих у порох активованих 4А млекулярних сит (59) у -І 250 тетрагідрофурані (2О0мл), при доброму перемішуванні, додали суспензію М-йодсукциніміду (2,00г 9596, 8,44ммоль) і дибензилфосфату (2,20г, 7,83ммоль) у хлористому метилені (12мл). Суміш, що утворилася,

Ме, енергійно розмішувалась при кімнатній температурі протягом 30 хвилин, відфільтрували, і розвели етилацетатом (З00мл). Розчин промили водним тіосульфатом натрію (10965, 2х15мл), водою (2х20мл), насиченим розчином солі (5БОмл), і висушили над сульфатом магнію. Суміш відфільтрували, і розчинник випарували при зменшеному 25 тиску. Залишок очистили за допомогою флеш хроматографії на силікагелі.

Ф) іме) 60 б5

Ме. Снитез О-фосфонооксиметилциклоспорину А: о (в) впо--) но- впо Со ні о

З Но, ра;/с ДІ сн, о Мен, о 706 -ї о -її МшН--- ін, | | їн, 75 Циклоспорин Циклоспорин А

До розчину дибензилового естеру О-фосфонооксиметилциклоспорину у тетрагідрофурані (100мл) та воді (5мл) - додали паладій на вуглеці (1095, 500мг). Цю суміш розмішували під атмосферою водню (атм) протягом

З5 хвилин. Каталізатор вилучили фільтрацією через Целіт. Потім Целіт промили тетрагідрофураном (ЗООмл) і об'єднані фільтрати випарували при зменшеному тиску. Твердий залишок, що утворився промили етером (2х20мл), гексаном (5Омл), висушили у вакуумі, і потім розчинили у гарячому метанолі (бОмл). Розчин відфільтрували, сконцентрували при пониженому тиску до об'єму - 1Омл. Після стояння при кімнатній температурі протягом однієї години, розчин помістили у холодильник на ніч. Кристалічний осад, що утворився протягом ночі, відфільтрували і висушили у вакуумі, що дало цільову сполуку у вигляді твердої речовини.

Фільтрат сконцентрували до об'єму «7мл і помістили в холодильник на одну годину, що дало додатковий се продукт. о

Біологічна оцінка

Сполуки існуючого винаходу - нові фармацевтичні агенти; представлені сполуки формули І! були оцінені іп мійго та іп мімо. В усіх цих дослідженнях проліки були перетворені у їхній фармацевтично активні батьківські сполуки. б» (1) Оцінка розчинності проліків пропофолу у воді чн

Розчинність у воді проліків пропофолу приблизно 50Омг/мл - на основі НРІ С аналізу насиченого водного розчину. - (2) перетворення іп міїго проліків пропофолу до пропофолу со

Перетворення іп міго проліків пропофолу до пропофолу виконували, використовуючи основну фосфатазу в гліциновому буферному розчині з рН середовища 10,4. Підготували 25мл (100мкг/мл) проліків пропофолу в Її гліциновому буфері. Один мілілітр цого розчину зберігли для початкової точки відліку часу, а 24мл, що залишилися, помістили в водяну ванну з температурою 372С. Розчин основної фосфатази в гліциновому буфері 9бОмкл (0,1мг/мл) додали до 24мл розчину проліків пропофолу, перемішали, і повернули до водяної бані. 1,5мМл « зразка вилучили в 5, 10, 20, 30, 40, 60, 90, 120, 180, 240, 300 і 360 хвилин. До кожного зразка, негайно додали 1Омкл льодяної оцтової кислоти, щоб зупинити ферментну реакцію. За допомогою НРІ С дослідили в) с концентрацію проліків пропофолу та пропофолу у зразку. Результати перетворення іп мійго показані фігурі 1. Ці "» результати демонструють, що проліки пропофолу - субстратами для основної фосфатази. " (3) Груба оцінка токсичності в пацюках

Проліки пропофолу підготували для і.м. введення концентрацією б8мг/мл у 0,995 хлориді натрію для ін'єкцій,

Ц5Р. Ця концентрація еквівалентна Збмг/мл пропофолу. Розчин проліків пропофолу профільтрували через - 0,22мкм нейлонову мембрану перед введенням. оо Оцінка проліків пропофолу на пацюках проводилася на двох самцях пацюків Харлена Спрагуе-Давлея, що важили 820 та 650г. Пацюку вагою 820г ввели у хвостову вену 200мкл композиції ім. проліків пропофолу ве (еквівалентно Умг/кг пропофолу). Приблизно через 12 хвилин взяли зразок крові з хвостової вени. Пацюку вагою -І 20 650г ввели дозу помірного заспокійливого Меїарпапе? до одержання проліків пропофолу. Потім через хвостову вену ввели 125мкл проліків пропофолу, а після приблизно шести хвилин з хвостової вени взяли зразок крові. ще Зразки крові від обох пацюків були проаналізовані на пропофол задопомогою НРІ С.

Результати введення проліків пропофолу в обох пацюках були подібні. Обидва пацюка стали хитливими після декількох хвилин, але ніколи не втратили їхніх рефлексів. Опираючись на візуальні спостереження, пацюки 25 цілком відійшли від ін'єкції проліків пропофолу. Кров, вилучена від обох пацюків проаналізували за допомогою

Ф! НРІС, що підтвердило присутність пропофолу. Пацюки не показували ознак дискомфорту Через проліки пропофолу. о (4) Фармакокінетична оцінка на собаках

Дослідження фармакокінетики, що включає ОіргімапФ чи проліки пропофолу виконували в собаці з достатнім 60 періодом очищення між дослідженнями. Концентрації крові визначали, використовуючи НРІ С флюоресцентним детектором, у той час як мозкову діяльність перевіряли двома послідовними електроенцефалограмами (ЕЕб).

Перед дослідженнями, собаці зав'язали очі, в вуха помістили бавовну, ноги собаки зв'язали, щоб мінімізувати рух і інші зовнішні подразники, щоб вплив пропофолу на мозкову діяльність собаки можна було 6 відслідковувати найбільш ефективно. бо Перевірка зміни концентрації пропофолу в крові протягом часу проводилася на гончій собаці вагою - 13ЗКкг.

Перед введенням ліків у собаки взяли приблизно 8мл крові, яку використовували для стандартної підготовки кривої і визначення нульового рівня. Собаці вводили через головну вені Оіргімап Є чи проліки пропофолу еквівалентну 7мг/кг пропофолу.

Два мілілітри зразка крові взяли з іншої головної вени (не з тієї ж самої вена як використовувалася для введення) після 1, 3, 5, 10, 15, 20 ії ЗО хвилин після введення препаратів. Зразки крові були також взяті після 60, 90, 120, 180, 240, 300, 360, 480, та 1440 хвилин. Зразки крові, що були взяті з собаки, відразу піддали екстракції, щоб видалити пропофол. Собаку не годували приблизно 20 годин до одержання ОіргімапФ чи проліків пропофолу. Після 120 хвилин взяття проб зразків, собаці дозволяли пити воду. Їжу давали собаці після того, як зразки крові отримували 480 хвилин. Собаку годували за "науковою дієтою підтримки" Хілла. 70 Собака була на світлому/темному циклі по 12 годин світла в день.

Концентрація пропофолу у зразках крові була визначена, використовуючи НРІС з флюоресцентним детектором. Результати зображені на фігурі 2. Екстрагування крові та НРІ С використовувались за методиками, що основувались на роботі, опублікованій Пламером (1987) з незначними модифікаціями. Типова підготовка і використовувана процедура іспиту були наступними:

До мл зразка крові додали, перемішуючи після кожного додавання, ТОмкл тимолу в якості внутрішнього стандарту (2Омкг/мл) та їТмл фосфатного буферу (0,1М, рН 7,2). Потім додали п'ять мл циклогексану, і зразок перемішували при 75-и обортах в хвилину протягом 20-30 хвилин. Органічний шар був відділений після однієї хвилини центрифугування при приблизно 2000 обертах за хвилину. Приблизно 4,5мл органічного шару перемістили до пробірки, що містить бОмкл приблизно 1,895 (м/м) розведеного розчину тетраметиламонійгідроксиду (ТМАН). Розчинник повністю випаровувався під потоком азоту і відновлювався з 200мкл рухомої фази А. Зразки були віддентрифуговані при 15,000 обертах в хвилину протягом 30 секунд, для видалення будь-як часточок, після цього рідку фазу проаналізували за допомогою НРІ С. Стандартні зразки кривої були підготовлені вприскуючи 1мл аліквоти початкової крові з пропофолом з концентраціями 5, 1, 0,5, 0,1 і О0,О1мкг/мл. Ці стандарти обробляли таким же самий чином, як і зразки. сч

НРГІС система складалася з визначених Шимадзу компонентів: | С-10АТ насоси, 5СІ -10А диспетчер системи,

КЕ 353 флюоресцентний датчик, та 5ІЇ-10А автоподаччик зразків. НРІ С параметри були наступні: збудження і) при 275нм, емісія при 320нм; швидкість потоку - ТІмл/хвилину; об'єм введення був 3-ЗОмкл у залежності від концентрації пропофола. НРІ С колонка була 7ограх КХ-С18,15смх4,бмм, розмір частинок - 5мкм. Рухома фаза

А - 60:40 (М/М) ацетонітрил г: 25мММ фосфат, 15мМ ТВАР рН буферу 7,1. Рухома фаза В - 80:10:10 (М/М/М) дз зо ацетонитрил:вода:ТНЕ. Рухома фаза В використовувалася, щоб чистити колонку після тимолу а пропофол вимивався використовуючи рухому фазу А (відповідно 4,2 та 7,4 хвилин). -

Собака показав ознаки анестезії після введення обох композицій, що було видно візуально і на зразках «І електроенцефалограми. Собака поправлявся від анестезії від обох композицій протягом 20-30 хвилин. Рівень пропофолу в крові, внаслідок введення проліків пропофолу наближався до рівню пропофолу після введення і.

ВіргімапФф). ї- (5) Оцінка розчинності проліків камптотецину у воді

Розчинність проліків камптотецину у воді більша чим БбБОмг/мл - на основі НРІ С аналізу та візуальних спостережень. (6) Ензимне дослідження проліків камптотецину (р-срі) « 16мкг/мл р-срі розщепили кислотною фосфатазою (0,02 одиниці/мл розчину р-ср). Середовищем був 0,09М (сте) с буфер солі лимонної кислоти, рН 4,8, температура - 372С. Перетворення р-срі до камптотецину було перевірено ц НРІС. "» НРІ С Параметри:

Рухома фаза: 2495 буфер фосфатів калію рН 4,76 95 ацетонітрилу;

Колонка: 2ограх КХ-С18,15смх4,бмм, розмір частинок - 5мкм; -| Виявлення: 37Онм ОМ;

Швидкість потоку: Тмл/хвилину.

Кислотна фосфатаза - бичачої передміхурової залози (сігма). Результати показані на фігурі 3. Результати

Її показують, що проліки камптотецину - субстрат для фосфотази. -1 50 (7) Фармокінетичні дослідження пролінів камптотецину, з використанням пацюків

Фармокінетичні дослідження, включало дозування самцям пацюків Спрагуе-Давлея композицій проліків іЧе) камптотецину та камптотецину. Дві композиції проліків камптотецину, що були досліджені, містили розчинені в 15ММ фосфаті проліки, рН 4,0 та камптотецин, розчинений в органічному співрозчиннику. Далі приведено резюме фармокінетичних експериментів:

Об'єми композицій проліків камптотецину або камптотецину приготували таких концентрацій, щоб вони були еквівалентні дозам їмг камптотецину на їкг ваги пацюка. Композиція вводилася пацюку, використовуючи о постійно закріплену канюлю у лівій яремній вені пацюка. Зразки крові бралися через використовуючи постійно іме) закріплену канюлю у лівій яремній вені пацюка. Обидві канюлі обполіскувалися гепаринізованим солончаком до використання і містили гепаринізований солончак протягом вивчення. 60 Пацюки були анестезовані пентабарбіталом натрію перед введенням канюль у яремні вени і підтримували анастезію пентабарбіталом натрію протягом дослідження. Пацюків помістили в 372С термокамеру, де вони були протягом всього дослідження. Зразки крові - приблизно 150мкл були взяті перед дозуванням та після 1, З, 5, 10, 15, 20, ЗО, 45, 60 та 90 хвилин після того, як пацюкам вводили композиції.

Зразки крові були поміщені в пробірки мікроцентрифуги і центрифугувались протягом 20 секунд при 65 приблизно 15000 обортах в хвилину. 5бОмкл аліквоти плазми від кожного зразка крові перемістили до другої пробірки для мікроцентрифуги. 150мкл аліквоти охолодженого ацетонітрилу додали до плазми, і суміш струшували протягом 5 секунд. Тоді додали 450мкл аліквоти охолодженого фосфату натрію (0,1М, рН 7,2). Зміст трубок мікроцентрифуги струшували протягом 5 секунд і центрифугували протягом 20 секунд при приблизно 15000 оборотах в хвилину. Рідку фазу перемістили до НРІ С автодозатора при 42 і проаналізували (вводили ЗОМКл).

НРГІС система складалася з визначених Шимадзу компонентів: | С-10АТ насоси, 5СІ -10А диспетчер системи,

КЕ 353 флюоресцентний датчик, та 51ІЇ - Т0А автоподачик зразків (встановлений на 422) та СТО-10А термошкаф колонки (з температурою 3022). НРІ С параметри були наступні: збудження при З37Онм, емісія при 435нм; швидкість потоку - 2мл/хвилину; НРІ С колонка була Нурегзії 005, 15смх4,5мм, розмір частинок - 5мкм. Рухома 70 фаза - 7595 25НМ фосфат натрію, рН 6,5/2595 ацетонітрил (М/М) з 25мММ дигідротетрабутиламонійфосфат, доданий як іон-послаблюючий реактив.

Як можна побачити на графіку (фігура 4), проліки забезпечують рівень камптотецину у плазмі, що є еквівалентними, досягнутому внаслідок прямого введення камптотецину в органічному співрозчиннику. Графік показує середнє стандартне відхилення для п'яти пацюків, яким ввели проліки і шести пацюків, яким ввели 75 камптотецин. зво

І . - пропофол з00 ш-- 7 х 250 Х й -

Ї Ки

СЯ 200 м / ! шт Че

ОБО Х с

Б , льч і) шко їн дише во 1! а І ! Шия Ф

І пн о н їч- о) БО 100 150 200 250 300 ЗБО «

Час (хв.) со м.

Фіг. 1 лк 10 « в а о 9 . . діпріван - с ї е а проліки . т 5 и? Ф 1ЕФ 5 а

Е о х. т, т З -

Е бл і щі ь я » з 5 г -І 20 В Е а - 0.01 2 3е) о 200 500 600 800 1000 1200 1400 59 "Час (хв.)

Ф) іме)

Фіг. 2 60 б5

10 й

І е проліки . т камитотецин 8 8 -8 ні щ (2

Е «4 10

З 2 з. щ М о ' . |, нти впав 15 і -й е - о 10 20 30. 40 50 60 7

Час (хв.) 20

Фіг. З с 25 їв ; (8) -- я .

Е . 2. 7 о від проліків а - : - « ганічного роз х : від ор. розчину Ф 30 Е

Вл КЕ. - : | | і

Е й с 5 і - 8 101 т | і 1 1 « о 10 20 30 40 50 60 70 80 90 - ін Час (хв.) . и » Ії 45 . І -І Фіг. 4 (95) їз

Claims (15)

Формула винаходу

1. Сполука відповідно до формули І: іЧе) о в-- о 04-Р.А- ОР! Ф) ов ко гі т 60 де К-О- - залишок спиртвмісної або фенолвмісної фармацевтичної сполуки, крім таксолу і його похідних, В" - атом водню або іон лужного металу, або протонований амін, або протонована амінокислота, В2 - атом водню або іон лужного металу, або протонований амін, або протонована амінокислота, і бо п являє собою ціле число і дорівнює 1 або 2;

т являє собою ціле число і дорівнює 1; та її фармацевтично прийнятні солі.

2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що вищезгадані спиртвмісні або фенолвмісні сполуки відібрані з Труп, що містять камптотецин, аналоги камптотецину, пропофол, етопозид, вітамін Е та циклоспорин А.

3. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що іон лужного металу В! та В? кожен незалежно вибраний з групи, що складається з натрію, калію та літію.

4. Сполука, відібрана з групи, яка складається з: о , о ал --в- - о- 2 не сно тях не сн, сн; сн, ве АМА МК н,. СН, сн о , тт Ів) о о : то ан о (8) с о а ма Ф Е о М. « не Осн» со ЩВ)

м. и - С поши Сак « о , Ї ші с т-0--- . за п » т- у - Її" о ---М ІМН- -- в Ї ї й сн, (8) -І с цикпоспорин А лиса М | а Ф) Зк ЗО п ко я Го Ге) 60 п- от (о жи та б5

2 б шо лиш го 70 де 72 відібраний з групи, що складається з атома водню, іона лужного металу та аміну; та її фармацевтично прийнятні солі.

5. Сполука за п. 4, яка відрізняється тим, що кожен 7 незалежно вибрано з групи, що складається з натрію, трометаміну, триетаноламіну, триетиламіну, аргініну, лізину, етаноламіну та М-метилглюкаміну.

6. Сполука відповідно до формули ІІ: ШІ в-о778- сн, де К-О- - залишок спиртвмісної або фенолвмісної фармацевтичної сполуки, крім таксолу та його похідних; та її фармацевтично прийнятні солі.

7. Сполука за п. 6, яка відрізняється тим, що вказана сполука вибрана з групи, що включає: І8) -7-8 - ОН, ! Не сн. с не сн. сн. сно о ЦВ) Н; СН; б» ше , ї- (в) « 8) со но з ї- ОН о с о « о -щ : Я - с І ;» не Осн» (8) - с З--сНн, о 1 щ» яд Но-8. -І іЧе) 12 М МН- -- Її (Ф) сн, 9 іме) циклоспорин А 60 б5 ас МІ | о 2 ск у и я дк ща З--сн, та Фо З--сн,

8. Сполука відповідно до формули ІМ: а) (М) т-о о в- ж с п о де К-О- - залишок спиртвмісної або фенолвмісної фармацевтичної сполуки, крім таксолу та його похідних, У - фосфонозахисна група, і п - дорівнює 1 чи 2; Ме) та її фармацевтично прийнятні солі. їч-

9. Сполука за п. 8, яка відрізняється тим, що названа сполука вибрана з групи, що складається з: о ' т -0-й | От о о | ч- Не СНУ ох Нею сн, СН; сн, « (6) - с вв сн, . "» сни ' о -І (8) о необ Ото е он - 50 а Фо о о І ек : о о не осн, їй «0 йп- р во Ї КИ с б5

5-Х чо й а юр МН. -- ІЧ і, о циклоспорин А 4 М | то і ІЧ а : хх Го ТВ) о шо От ся та о (22) Ї От в- Ох т « от со Зо де М - фосфонозахисна група. ї-

10. Сполука за п. 8, яка відрізняється тим, що згадана фосфонозахисна група вибрана з групи, що складається з бензильної групи, трет-бутильної групи, алільної групи, та інших прийнятних фосфатозахисних груп. «

11. Фармацевтична композиція, яка містить: ефективну кількість сполуки за п. 1 та З с фармацевтично прийнятний носій. "»

12. Спосіб одержання сполуки за п. 4, за яким: " вилучають фосфонозахисну групу зі сполуки, що відповідає одній з наступних формул: о , Ї їв. а -50ШПШТИВ2ВЗО- - 2 .і-- 2 о Ну СН» щ» ох - не сн, сн; сн. іЧе) о н, сн, Ф) іме) 60 б5 ше , но : а ОН о 70 К о о І ек : (в) не осн, «51 а- т Ох ах (8) , 5-Х с «а й: | о ст а? Ф ---М Н- -- Зо м ї- і, о « со циклоспорин А м. рр « то Бе п Ся - с й с о ; І а 3- їох Оу -і та сю , з Ї - Оки о в- ОХ «Фо от 22 де У - фосфонозахисна група; і відновлюють продукт. Ге!

13. Спосіб одержання сполуки за п. б, який відрізняється тим, що сполуку одержують взаємодією сполуки формули К-О-Н, де де К-О- - залишок спиртвмісної або фенолвмісної фармацевтичної сполуки, крім таксолу та його похідних; та її фармацевтично прийнятних солей 60 з диметилсульфоксидом за присутності оцтового ангідриду та оцтової кислоти, та відновлюють продукт.

14. Спосіб одержання сполуки за п. 8, який відрізняється тим, що сполуку отримують взаємодією сполуки формули ІІ: ШІ в-о778- сн, б5 де

К-О- - залишок спиртвмісної або фенолвмісної фармацевтичної сполуки, крім таксолу та його похідних; та її фармацевтично прийнятної солі з М-йодсукцинамідом та захищеною фосфорною кислотою формули НОР(ОХОУ), де У - фосфонозахисна група, та відновлюють продукт.

15. Спосіб одержання за п. 14, який відрізняється тим, що фосфонозахисна група вибрана з групи, що складається з бензильної групи, трет-бутильної групи та алільної групи. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних /о0 Мікросхем", 2005, М 8, 15.08.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с (8) (22) ча « со м. -

с . и? -І (95) щ» - 50 3е) Ф) іме) 60 б5