UA64754C2 - Система оптичного контролю для виробництва сигаретного паперу, що має кайму - Google Patents

Abstract

Пристрій контролює оптичним методом сигаретний папір зі смугами, спрямовуючи видовжений промінь білого світла горизонтально упоперек полотна сигаретного паперу. Видовжений промінь падає на поверхню сигаретного паперу і створює відбиття. Множина лінійних камер (84), що містять у собі однорядкові ПЗЗ-матриці, приймає відбиття і генерує вихідні сигнали. Один або більше процесорних блоків (72, 76) обробляють вихідні сигнали, щоб генерувати дані, які характеризують розмір проміжку між смугами, ширину смуг і контраст смуг. Ці обчислення можуть періодично передаватися на окрему комп'ютерну робочу станцію через мережу. Робоча станція на основі цих обчислень генерує статистичні звіти, такі як представлення ширини смуг, проміжку між смугами і контрасту смуг як функції номера доріжки, а також як функції часу. Статистичні звіти є зручним засобом швидкого детектування аномалій у нанесенні смуг. Згідно з прикладами здійснення винаходу, пристрій контролю сконструйований для установки в систему виготовлення сигаретного паперу.

Description

Цей винахід в цілому стосується системи оптичного контролю для визначення характеристик полотна, що рухається. Зокрема, цей винахід стосується системи оптичного контролю для визначення характеристик полотна сигаретного паперу зі смугами, що рухається.

Видані заявникові патенти США МоМе5,417,228 та 5,474,095 розкривають сигаретний папір, що має полотно-основу та смугоподібні ділянки з додаткового матеріалу. Як показано на фіг.1, зображена як приклад сигарета 7 може мати дві смуги 5, утворені шляхом нанесення шару целюлозної маси на сигаретний папір- основу 5. До речовин для використання для утворення смуг, що їм віддається перевага, належать, в тому числі, целюлон, мікрокристалічна целюлоза, маса з льону або деревини і амілопектин.

Виданий заявникові патент США Мое5,534,114 розкриває, що вищеописані смуги можуть бути сформовані шляхом модифікації звичайної папероробної машини з сіткою Фурдіньє (Еопгагіпієї) для нанесення додаткових шарів целюлози на одній зі стадій виготовлення сигаретного паперу-основи 3. Щоб раціоналізувати процес, у варіанті, якому віддається перевага, смуги наносять коли папір рухається з великою швидкістю, наприклад, 500 футів за хвилину (приблизно 150м/хв). На таких великих швидкостях розриви та інші чинники (такі як забиті отвори аплікаторів для нанесення смуг) можуть призвести до одержання полотна-основи зі зміщеними смугами.

Наприклад, як показано на фіг.2, типовою аномалією є відхилення ширини смуги 1 від бажаної величини (ширина 12), або скошування смуги, так що вона виявляється неперпендикулярною до краю паперу (як у випадку зі смугою 1). Ще одна аномалія - відхилення ширини проміжку 2 між двома смугами від бажаної величини відстані 10 між смутами (бажаної величини проміжку). Крім того, розладжений аплікатор для нанесення смуг може формувати смугу з пропусками або смугу, що має або занадто великий контраст (як на стрічці 9), або занадто малий.

З рівня техніки відомі пристрої для контролю полотна, призначені для використання у виробництві тканин, плівки, паперу тощо. Деякі з цих пристроїв включають в себе джерела світла для спрямовування електромагнітного проміння на полотно матеріалу, що рухається. Світло падає на поверхню полотна, що рухається, відбивається і приймається детекторним пристроєм. Будь-які аномалії на полотні, що рухається, можуть бути виявлені шляхом дослідження характеру відбитого електромагнітного проміння. Наприклад, задирки, пори, плями на полотні будуть виявляти себе піком у рівні сигналу від детектора (зумовленим збільшенням або зменшенням відбитого проміння). Цей пік можна побачити, якщо підключити вихід детектора до осцилографа, як то показано, наприклад, у патенті США Мое5,426,509.

Хоч ці пристрої і є корисними, вони малопридатні для контролю цілісності смуг на сигаретному папері.

Смуги, утворені на сигаретному папері, часто мають майже таку ж відбивну здатність, як і сам сигаретний папір. Часто, наприклад, смуги утворюють з білого матеріалу, який важко відрізнити від білого сигаретного паперу. Крім того, густина (вимірювана як маса 1м2 паперу) сигаретного паперу з рухом вздовж напрямку ходу паперу на папероробній машині може змінюватись (оскільки важко підтримувати постійною швидкість подавання паперової маси). Відмінності у густині паперу впливають на його відбивну здатність, нівелюючи і без того досить незначну різницю між ділянкою зі смугою і ділянкою, вільною від смуги. Відомі пристрої неспроможні інтерпретувати відбивання від полотна такого типу. Як вже згадувалося, ці пристрої розраховані на перевірку поверхні полотна на наявність задирок, пор і плям, які виявляють себе різкими піками у сигналі відеокамери.

Крім того, неможливо визначити, чи є ширина смуги завеликою або замалою, або чи є відстань від однієї смуги до сусідньої більшою чи меншою, ніж потрібно - просто спостерігаючи за властивостями полотна, що рухається, в одній його точці. Натомість необхідно оцінювати властивості смуги шляхом визначення взаємного розташування на площині між різними ділянками полотна.

Методи розпізнавання образів являють собою один зі способів визначення просторового співвідношення між різними властивостями на полотні матеріалу з надрукованим зображенням. У відомому способі камера створює цифровий образ частини полотна матеріалу та інформації, надрукованої на ньому. Цей цифровий образ згодом порівнюють із заздалегідь занесеним у пам'ять образом-зразком, що представляє вільну від помилок ділянку полотна. Розбіжності між зразком та згаданим образом вказують на неякісне полотно. Ці методи відзначаються точністю, але, на жаль, потребують значного обсягу обробки даних. Через це такі методи не дуже придатні для виявлення властивостей смуг на полотні, яке може рухатися зі швидкістю 150м/хв або більше.

Відповідно, головна мета цього винаходу полягає в тому, щоб створити систему контролю для точного виявлення властивостей смуг на полотні сигаретного паперу, що рухається, без затримки інших стадій виготовлення сигаретного паперу.

Згідно з цим винаходом, ця та інші цілі досягаються за допомогою пристрою контролю, встановленого на папероробній машині над полотном, що рухається, нижче, за ходом полотна, від аплікатора для нанесення смуг.

Машина для контролю паперу включає в себе монтажну раму із множиною джерел світла. Джерела світла спрямовують світло через волоконно-оптичний кабель до світлорозподільного вузла. Світлорозподільний вузол спрямовує вузьку смугу світла упоперек полотна. Ця смуга світла відбивається від поверхні паперу, а потім приймається множиною камер, кожна з яких має однорядкову ПЗЗ-матрицю.

Дані від ПЗЗ-матриць подаються до одного з двох процесорних блоків, також встановлених на згаданій рамі. Процесорні блоки розділяють дані від кожної матриці на множину доріжок. Потім один піксел з кожної доріжки порівнюють з динамічним порогом, щоб виявити, чи ця доріжка відповідає ділянці зі смугою чи ділянці, вільній від смуги. Шляхом постійного спостереження та аналізування пікселів послідовних доріжок процесорні блоки можуть обчислювати ширину смуг на полотні, величину проміжку між смугами і середній контраст смуг.

Періодично через певні інтервали часу інформацію, обчислену згаданими блоками, компонують в

ЕШегпеї-пакет і передають через мережу ЕШегпеї до комп'ютерної робочої станції. Комп'ютерна робоча станція поєднує цей пакет з раніше прийнятими пакетами і відображає оператору різноманітні зведені статистичні результати. Наприклад, може відображатися графік, що показує ширину смуги, проміжок між смугами, контраст смуги та кількість аномалій при нанесенні смуг як функції від номера доріжки для останнього інтервалу часу. Крім того, відображається накопичені статистичні дані, показуючи ширину смуги, проміжок між смугами, контраст смуги як функції від часу.

Серед інших переваг, цей пристрій точно оцінює основні аномалії сигаретного паперу зі смугами і своєчасно надає інформацію у форматі, який можна легко сприйняти з першого погляду. Наприклад, користувач може отримати інформацію про те, що певний конкретний елемент в аплікаторі для нанесення смуг забитий, коли помітить, що доріжка з відповідним номером формує дефектні смуги. Крім того, користувач може отримати попередження про загальну тенденцію до погіршення у системі, спостерігаючи згадані вище різноманітні графіки, і завдяки цьому негайно вчинити заходи для виправлення ситуації.

Згідно з іншою корисною особливістю винаходу, поріг, що використовується для відрізнення ділянок зі смугою від ділянок, вільних від смуги, встановлюється динамічно, виходячи з ковзних середніх значень для безпосередньо попередніх ділянок зі смугою і ділянок, вільних від смуги. В одному варіанті здійснення цей поріг являє собою ковзне середнє значення для фону, вільного від смуги, до якого додане більше з таких значень: (1) задана стала величина (така як значення рівня сірого 10) або (2) 5095 від ковзного середнього значення амплітуд піків у ділянках зі смугах (тут термін "амплітуда піку" відповідає рівню сірого у ділянці зі смугою за відрахуванням рівня сірого у суміжній ділянці, вільній від смуги). Динамічне встановлення порога у такий спосіб уможливлює пристосування до широкого різноманіття матеріалів сигаретного паперу та матеріалів смуги, а також дозволяє враховувати зміни у густиш паперу (та інших властивостях, таких як хімічний склад, непрозорість тощо) вздовж напрямку ходу полотна на папероробній машині.

Стислий опис креслень

Згадані вище та інші цілі, особливості та переваги цього винаходу будуть більш зрозумілі з наведеного нижче докладного опису і графічних фігур, де:

Фіг.1 показує приклад сигарети зі смугоподібними ділянками;

Фіг.2 показує приклад полотна сигаретного матеріалу зі смугами, деякі з яких є дефективними;

Фіг.3 показує приклад папероробної машини, у якій може бути застосований пристрій контролю за цим винаходом;

Фіг.4 показує приклад пристрою контролю паперу за цим винаходом;

Фіг.5 показує інше зображення пристрою контролю паперу, представленого на фіг.4;

Фіг.б6 показує збільшене зображення камери, застосованої у пристрої контролю паперу, представленому на фіг.4;

Фіг.7 показує збільшений розріз світлорозподільного вузла, застосованого у пристрої контролю паперу, представленому на фіг.4; фіг.8 показує приклад електричної системи для використання разом з пристроєм контролю паперу, представленим на фіг. 4;

Фіг.9 показує приклад способу обробки даних від лінійної камери;

Фіг.10 показує як приклад графік залежності рівня сірого для піксела, як функції від рядка сканування;

Фіг.11 показує приклад алгоритму визначення різних властивостей смуг, відтворених лінійними камерами;

Фіг.12 показує приклад графічного відображення різних властивостей смуг, відтворених лінійними камерами;

Докладний опис винаходу

У наведеному нижче описі, який надано з метою пояснення і який не має обмежувального характеру, докладно розкриті окремі деталі реалізації, так щоб забезпечити розуміння винаходу. Однак для фахівців буде ясно, що цей винахід може бути застосований на практиці в інших варіантах здійснення, які відрізняються від розкритих конкретних деталей реалізації. В інших випадках не наводяться докладні описи відомих способів, пристроїв та схем, щоб не обтяжувати опис винаходу непотрібними подробицями. На кресленнях однаковими однакові елементи позначені однаковими числовими позиціями.

Згідно з аспектами винаходу, що наводяться як приклад, система контролю за цим винаходом розроблена для контролювання характеристик сигаретного паперу під час його виготовлення. Тому перед розгляданням самого пристрою контролю корисно буде спочатку описати всю системи виготовлення сигаретного паперу, що розглядається як приклад.

Фіг.3 ілюструє приклад машини для виготовлення полотна 17 з волокнистого матеріалу. Як зображено на цій фігурі, основний резервуар 53 з облагородженою целюлозою (такою як облагороджена целюлоза з деревини або льону) подає її до переднього блоку 51 за допомогою кількох трубопроводів 50. Сітка Фурдіньє 49 несе масу від переднього блоку 51 у напрямку стрілки 54. На цьому етапі маса характеризується високим вмістом вологи. Воді дають можливість витікати з маси під впливом сили тяжіння; її можуть також видаляти за допомогою вакуумних блоків (не показані). Позицією 48 позначена зворотна вітка сітки Фурдіньє 49.

На маршруті транспортування маси розташовано вузол 99 нанесення смуг. Вузол 99 у загальному випадку включає в себе корпус, де вміщено нескінченну перфоровану сталеву стрічку 101, рух якої визначають ведуче колесо 27, напрямне колесо 29 і ведене колесо 46. В нижній частині вузла 99 розташовано камеру 103 з резервуаром із масою, яка подається з витратного резервуара 14 за допомогою системи 17 нагнітанні і керування через трубопроводи 15. Швидкість потоку маси через трубопроводи 15 підтримується на потрібних рівнях за допомогою системи розподілення потоку, що включає в себе множину насосів (не показані), а також системи контролювання тиску (не показана).

Маса виходить через отвори 105 у нескінченній стрічці 101 коли вона проходить через нижню частину камери. При виході маси ця стрічка рухається, що компенсує рух полотна, яке рухається під камерою. Згідно з варіантами здійснення, що розглядаються як приклади, стрічка рухається зі швидкістю приблизно 1000 футів за хвилину (З00м/хв), щоб компенсувати рух сітки Фурдіньє зі швидкістю приблизно 500 футів за хвилину (150м/хв). Завдяки такій компенсації камера наносить смуги (наприклад, смуги 34) так, що вони йдуть під прямим кутом до країв полотна 17. Якщо смуги не зовсім перпендикулярні, можна відрегулювати кут встановлення вузла 99 нанесення смуг або швидкість стрічки. В альтернативному варіанті, може бути бажаною неперпендикулярне розташування смуг, що наносяться. Ті, кого зацікавлять докладніші відомості про вузол нанесення смуг, можуть звернутися до виданого заявникові патенту США Мое5,534,114, повний текст якого включено сюди шляхом посилання.

Далі папір зі смугами проходить через один або декілька гауч-валів 24, які усувають з паперу якомога більше води, застосовуючи механічне вигнічування. Решта води може потім бути випарена з паперу при його проходженні по поверхнях одного чи декількох сушильних циліндрів 20. Ці способи усунення вологи звичайні у папероробній галузі і тому не будуть розглядатися докладніше.

Крім того, фахівці зрозуміють, що замість вищеописаних методів або як доповнення до них можуть бути застосовані інші способи видалення вологи, наприклад, звичайне використання суконних полотен для усування вологи з паперу.

Згідно з аспектами цього винаходу, що розглядаються як приклад, запропонований цим винаходом пристрій контролю у варіанті, якому віддається перевага, розташовують нижче за ходом полотна від сушильних циліндрів 20, прямо перед завершувальним намотуванням паперу у рулон 32. Зокрема, у прикладі здійснення, показаному на фіг.3, пристрій контролю розташовано над валиком 30, що йде слідом за валиком 31, у місці, позначеному лінією А-А. Валик 30 може являти собою нерухому трубу з нержавіючої сталі, що має діаметр 6 дюймів (152,4мм). Для фахівців зрозуміло, що пристрій контролю може бути розташований у різних місцях нижче за ходом полотна від вузла 99 нанесення смуги, або ж для контролю паперового полотна може бути використано не один пристрій контролю, а декілька.

На фіг.4 показано приклад пристрою контролю 70 для застосування з папероробною машиною, зображеною на фіг.3. У загальних рисах, пристрій контролю включає в себе раму 80, через яку проходить паперове полотно - у тому місці, де воно проходить через валик 30, нижче від сітки Фурдіньє 49 за ходом полотна. Пристрій контролю 70 включає в себе вісім джерел світла, одне з яких позначене позицією 78.

Джерела світла підключені волоконно-оптичними кабелями 92 до світлорозподільного вузла 90, який простягається на всю довжину валика 30. Світлорозподільний вузол 90 спрямовує світло на папір вузькою смугою в тому місці, де папір проходить повз валик 30. Світло відбивається від паперу і приймається однією або кількома з шістнадцяти камер, які перекривають всю ширину полотна і одна з яких позначена позицією 84.

Кожна камера може бути виставлена незалежно за допомогою регулювального механізму 86, який прикріпляє з можливістю регулювання ці камери (наприклад, камеру 84) до верхньої балки 82 рами 80. Інформація від камер передається через електричні лінії (не показані) до схем обробки, розташованих в блоках 72 та 76.

Конкретніше, блок 72 включає в себе схеми обробки, які обслуговують чотири джерела світла та вісім камер на лівому боці пристрою контролю. Блок 76 включає в себе схеми обробки, які обслуговують інші чотири джерела світла та вісім камер - на правому боці пристрою контролю. Згідно з цим прикладом здійснення винаходу, кожна група з восьми камер відстежує поперечну смугу паперу на валику 30, яка має ширину 60 дюймів (1524мм). Таким чином, пристрій контролю 70 здійснює моніторинг полотна, що має загальну ширину 120 дюймів (3048мм). Крім того, пристрій контролю є модульним за конструкцією; можна встановити додаткові комплекти світлових модулів з камерами, щоб інтегрувати цей пристрій з папероробною машиною, яка має більшу поперечну ширину.

Фіг.5 показує поперечний розріз системи оптичного контролю, зображеної на фіг.4. В одному варіанті здійснення, що розглядається як приклад, джерело світла 78 включає в себе галогенну лампу потужністю 200Вт (хоч можуть бути використані інші джерела світла). Біле світло, створене нею, подається через волоконно-оптичний кабель 92 до оптичного розподілювача 102, який розсіює біле світло у поперечному напрямку. Розсіяне світло фокусується стрижневою лінзою 104 на папір 17, що проходить по валику 30. Світло відбивається від паперу 17 і приймається камерою 84 з однорядковою ПЗЗ-матрицею. Кут О між відбитим світлом і нормаллю до валика 30 може бути вибраний так, щоб максимально сприяти детектуванню смуг на полотні. В одному з прикладів здійснення винаходу кут О дорівнює приблизно 55 градусів. Сигнали від ПЗ33- матриці після цього подаються до обчислювального блока (наприклад, блока 72 або 76) для аналізу.

Докладніше вузол 84 камери та світлорозподільний вузол 90 зображені на фіг.б і 7, відповідно. Фіг.7 показує поперечний розріз світлорозподільного вузла 90. Вузол включає в себе оптичний розподілювач 102, який розсіює біле світло у поперечному напрямку. Розсіяне світло фокусується стрижневою лінзою 104 на папір 17, щоб утворити вузьку освітлену смугу впоперек паперу. Розподілювач 102 та стрижнева лінза 104 розташовані як у сандвічі між двома пластинами 144, які простягаються на всю довжину валка.

Світлорозподільний вузол 90 живиться світлом через волоконно-оптичні кабелі (один з яких позначений позицією 92) від джерел світла (одне з яких позначене позицією 78). Для прикладу вкажемо, що для світлорозподільного вузла 90 може бути застосований вузол із стрижневою лінзою, який виготовляє фірма "Фостек" (Бовіес).

Як показано на фіг.б6, камера включає в себе кожух, який містить у собі однорядкову ПЗЗ-матрицю. Кожух прикріплено до регулювального механізму 86, який дозволяє операторові регулювати азимут та кут піднесення камери елементами 130 і 132 відповідно. Регулювальний механізм включає в себе плиту 134, яка дозволяє закріплювати вузол 84 камери до верхньої балки 82 рами 80 (як зображено на фіг.4 та 5). Для прикладу вкажемо, що як камера 84 може бути застосована камера, що її виготовляє фірма "1-Джі-енд-Джі

Ретікон" (ЕС СО Неїїсоп).

Електричні сигнали, що їх генерують ПЗЗ-матриці камери (наприклад, камери 84), подаються до схем обробки, розташованих в одному з блоків 76 та 72. Конкретніше, як показано на фіг.8, блок 76 включає в себе два обчислювальні модулі 162 та 163, у варіанті, якому віддається перевага - з процесорами Репійшт"м (не показані). Кожний обчислювальний модуль має кілька плат обчислення для обробки даних, прийнятих від лінійних камер. У варіанті здійснення, показаному на фіг.3, обчислювальний модуль 162 має дві плати обчислення 164, розміщені у ньому, а обчислювальний модуль 163 включає в себе інші дві плати обчислення 166. Кожна плата обчислення обслуговує дві камери. Як буде докладніше описано нижче, блоки 76 та 72 визначають наявність смуг і обчислюють статистичну інформацію, що стосується смуг. Ця статистична інформація періодично через певні інтервали часу передається через Е(ШПНегпег-інтерфейс (не показаний) по лінії 199 (фіг.8В) до комутаційного блока 200. Комутаційний блок, у свою чергу, спрямовує дані від блоків 76 і 72 до окремої комп'ютерної робочої станції 150 (на фіг.3 та 4 не показана). Блок 72 за конструкцією ідентичний блокові 76. Блок 72 включає в себе два обчислювальні модулі, 170 і 171. Обчислювальний блок 170 має дві плати обчислення 172, розміщені у ньому, а обчислювальний блок 171 включає в себе інші дві плати обчислення 174.

Оскільки лампи (наприклад, лампа 78) та інші складові частини пристрою 70 під час роботи можуть генерувати тепло, електронні блоки 76 і 72 включають в себе блоки кондиціонування повітря 190 і 192, відповідно. Альтернативно, електронні блоки 76 і 72 можна охолоджувати кондиційованим повітрям від системи кондиціонування повітря, виконаної окремо (не показана). Система взаємосполучених трубопроводів (не показані) може подавати стиснене повітря до камер (наприклад, до камери 84). Стиснене повітря охолоджує камери, а також допомагає підтримувати камери вільними від відкладень, які інакше накопичувалися б у камерах та заважали їхній роботі. Джерела живлення 176 і 178 живлять різні компоненти системи 70 електроенергією. Конкретні з'єднання електричних компонентів ясні для фахівців, тому вони не обговорюються докладно.

Додатково до даних від лінійної камери, комутаційний блок маршрутизує сигнали від датчика 202 обриву паперу, засобу введення 204 "новий рулон" і кодера 206 або тахометра (на фіг.З3 та 4 не показаний). Датчик 202 обриву паперу включає в себе інфрачервоний детектор, розташований поблизу полотна, що рухається, в якомусь місці біля сітки 49 (див. фіг.3). Як підказує сама назва, цей датчик видає сигнал високого або низького рівня коли полотно втрачає цілісність з якоїсь причини, наприклад, через обрив. Засіб введення 204 - це клавіша, яку натискає користувач, щоб повідомити про початок робочого циклу. Цей засіб введення може бути використаний для того, щоб проінформувати робочу станцію 150 про необхідність почати накопичення статистики для нового робочого циклу. Фізично ця клавіша може бути розташована на робочій станції 150 або поблизу неї.

Кодер являє собою пристрій, який слідкує за швидкістю полотна, що рухається, і завдяки цьому забезпечує систему відліку, за допомогою якої вихідний сигнал камери може бути корельований з дійсною шириною смуг і проміжків між ними. Згідно з одним прикладом здійснення винаходу кодер включає в себе диск, що змонтований на валику папероробної машини і працює у парі з розташованим поблизу магнітним датчиком. Диск включає в себе прикріплені до нього магнітні вставки. Коли диск обертається, ці вставки підходять близько до датчика, і при цьому датчик генерує імпульс. Частота імпульсів, що надходять від датчика, пов'язана з частотою обертання валика і, в свою чергу, швидкістю полотна, що рухається по валику.

Робоча станція 150 включає в себе ЦП (центральний процесор) 156, модем 154 та ЕІПегпеїг-інтерфейс 152.

Вихідний сигнал робочої станції може бути спрямований до 3-кольорового індикатора 74 (буде описаний нижче), до віддаленого комп'ютера через телефонну лінію 75, принтера 77 і/або дисплея 79. Передача інформації через модем 154 до віддаленого комп'ютера дозволяє технікові, що знаходиться в іншому місці, здійснювати діагностування з цього віддаленого місця. Як робочу станцію 150 можна застосувати промислову робочу станцію "ІнтерКолор" (ІпіегСоог м),

Обробку процесорними блоками 76 і 72 даних від лінійних камер буде описано з посиланнями на фіг.9-11.

Як показано на фіг.9, кожна камера (наприклад, камера 84) включає в себе однорядкову ПЗЗ-матрицю 210,

Наприклад, камера може використовувати ПЗЗ-матрицю 1024хХ1, яка перекриває частину полотна 7,5 дюйма (190,5мм) завширшки. Розрізняльна здатність матриці у поперечному напрямку, тобто вздовж валика 30, становить, наприклад, 0,2мм. Крім того, час експонування ПЗЗ-матриці дозволяє комп'ютеру знімати інформацію з розрізняльною здатністю 0,2мм у поздовжньому напрямку. Таким чином, матриця ефективно знімає інформацію про елементи паперового полотна, що мають розміри 0,2х0,2мм. Відповідно, кожний елемент ПЗ33-матриці надає значення, яке характеризує величину відбиття, прийнятого від частини полотна, що рухається, розмірами 0,2х0 2мм.

Дані від кожної однорядкової матриці перетворюються з аналогової форми в цифрову в аналого- цифровому перетворювачі АЦП 212 і зберігаються у пам'яті 214 одного з процесорних блоків 76 або 72. Після цього процесорний блок розділяє дані від кожної матриці на множину суміжних доріжок (наприклад, загалом 32 доріжки в одному з варіантів здійснення винаходу). Задля ясності опису на фіг.9 показано, що кожна доріжка складається з 6 суміжних пікселів, хоча звичайно кожна доріжка буде включати в себе набагато більше пікселів. Величина, що її надає кожний піксел, може мати, наприклад, одне з 255 можливих значень (рівнів).

На протязі кожного періоду експонування один піксел кожної доріжки порівнюється з динамічним пороговим значенням. Піксели, які перевищують заданий поріг, є ознаками ділянок зі смугою; піксели, які не перевищують заданий поріг, вважають належними до ділянок, вільних від смуги. На наступному періоді експонування експонується наступний, суміжний піксел даної доріжки, і знову здійснюють згадане порівняння.

Наприклад, у довільний момент часу, позначений іо, п'ятий піксел кожної доріжки порівнюється з динамічним порогом (див., наприклад, найнижчий рядок доріжок, позначений "рядок 10"). На наступному періоді експонування з порогом порівнюється шостий елемент (див., наприклад, рядок доріжок, позначений "рядок і").

Після цього система буде "рухатись" у протилежному напрямку, вибираючи для порівняння з порогом п'ятий піксел (рядок іг). Таким чином, піксели для порівняння з пороговим значенням перебирають за зигзагоподібною траєкторією, як показано в цілому на фіг.9.

Згідно з іншим варіантом здійснення винаходу, піксел, що його значення перевіряють, не змінюється з переходом до наступного рядка. У цьому варіанті здійснення процесорний блок може затримуватися на кожному пікселі на протязі заданої кількості рядків (наприклад, такої, що відповідає ЗОмм), після чого він переходить до наступного суміжного піксела. Порівняння лише одного піксела з кожної доріжки підвищує швидкість обробки без суттєвого погіршення ефективності.

Піксели, позначені хрестом ("Х"), відповідають значенням, що перевищують поріг. Таким чином, видно, що смуга починається з рядка Ц.

Згідно з одним з прикладів здійснення винаходу, поріг, що його використовують для розрізнення ділянки зі смуги, змінюється, уможливлюючи врахування змін властивостей паперу-основи, матеріалу смуг або умов вимірювання. Наприклад, як показано на фіг.10, крива, що відображає рівень сірого піксела як функцію від рядка сканування, має локальні збурення, які відповідають переходам від фонових ділянок, вільних від смуги (наприклад, в областях МВ МВ», МВз, МВа і МВ5), до ділянок зі смугою (наприклад, в областях В: В», В», Ва і В).

Крива характеризується також глобальною зміною, у якій генеральна базова лінія цих локальних збурень повільно коливається. Наприклад, глобальне відхилення у своїй найнижчій точці вказує на рядки сканування поблизу 1000, а у найвищій - рядки сканування поблизу 2000. Глобальне коливання відбувається, в першу чергу, через зміни густини паперу, зумовлені нерівномірним подаванням паперової маси папероробною машиною. Цей винахід ураховує дане явище, регулюючи пороговий рівень (Т) так, що він в цілому відповідає коливанням базової лінії показаної кривої.

Нижче описано одну з методик динамічного регулювання порога. У цілому, поріг у будь-який момент часу є функцією від значень рівня сірого в одній або декількох безпосередньо попередніх ділянках зі смугою та значень рівнів сірого в одній або декількох безпосередньо попередніх ділянках, вільних від смуги. В одному варіанті здійснення поріг визначається як сума ковзного середнього значення для попереднього фону, вільного від смуги (наприклад, середнього для МВиі, МВ» і т.д.) і більшого з таких значень: (1) задана стала величина (така як значення рівня сірого 10) або (2) 5095 від ковзного середнього значення амплітуд піків у ділянках зі смугою (наприклад, середнього значення амплітуд піків в областях Вь Во і т.д.) Наприклад, розглянемо ділянку зі смугою Вз. Поріг, використаний для розрізнення цієї ділянки зі смугою, визначають таким чином. Спочатку обчислюють середнє значення для фону, вільних від смуги ділянок МВ2 і МВз. Після цього визначають середнє значення амплітуди піків шляхом обчислення середнього значення від амплітуд для ділянок зі смугою Ві і В». Амплітуда для ділянки зі смугою в цілому відповідає різниці між рівнями сірого пікселів у ділянці зі смугою і наступній ділянці, вільній від смуги. При виконанні цього вимірювання для представлення рівня сірого у ділянці зі смутою може бути використаний один рівень сірого (наприклад, максимальний рівень сірого), або ж може бути використане середнє значення рівнів сірого у ділянці зі смугою.

Аналогічним чином, для представлення рівня сірого наступної ділянки, вільної від смути, може бути використаний один рівень сірого або середнє значення рівнів сірого в цій наступній ділянці, вільній від смуги.

Після обчислення амплітуди піків у такий спосіб, половина середнього значення амплітуд піків (наприклад, для ділянок Ві і Вг) порівнюється із заздалегідь встановленим значенням. Для одержання порогового значення більше з цих двох значень додається до середнього рівня для фону (обчисленого вище). Наприклад, середнє значення амплітуд піків Ві і В2 дорівнює значенню рівня сірого приблизно 30, половина від чого становить 15.

Якщо заздалегідь встановлене значення рівня сірого становить 10, тоді алгоритм вибере 15 як те значення, що має бути додане до середнього значення для фону. Однак якщо трапилась серія менш високих піків (таких як В5), тоді алгоритм для відрізнення ділянок зі смугою від ділянок, вільних від смути, буде використовувати згадане заздалегідь встановлене значення (наприклад, значення рівня сірого 10). У варіанті, якому віддається перевага, згадане заздалегідь встановлене значення встановлюється принаймні настільки великим, щоб шуми в ділянках, вільних від смуги, не могли бути помилково прийняті за початок ділянки зі смуги.

Фахівцям буде зрозуміло, що вікно, вибране для обчислення ковзного середнього значення амплітуд піків і ковзного середнього значення для фону, не обов'язково мусить бути обмежене двома ділянками зі смугою та двома ділянками, вільними від смуги, відповідно. Більш гладкий поріг можна отримати, розширивши вікно.

Крім того, розглянуті вище порогові рівні залежать від типу паперу та матеріалу смуги, що використовується, а також від робочих умов; конкретні значення були наведені вище лише як приклад.

Практична задача визначення параметрів смуг буде пояснена за допомогою блок-схеми, показаної на фіг. 11. Процес починається на кроці 52, після якого виконується перевірка, чи не час передати дані від процесорних блоків 76 і 72 до робочої станції 150 через мережу ЕІПегпеї 199 (крок 54). У варіанті здійснення винаходу, що розглядається як приклад, результати обчислень, виконаних блоками 76 і 72, передаються кожні півсекунди. Однак, коли процес тільки-но розпочався, відповідь на це запитання буде негативною, і система перейде до кроку 56. На кроці 56 перевіряється, чи значення, яке має піксел певної доріжки, перевищує динамічний поріг. З міркувань спрощення викладення, крок 56 представлено в контексті однієї доріжки однієї однорядкової матриці однієї камери. Однак треба мати на увазі, що система включає в себе декілька, наприклад, 16, однакових камер, кожна зі своєю власною однорядковою матрицею, а вихідні дані кожної матриці розділені на множину доріжок. Таким чином, порівняння, показане на кроці 56, насправді повторюється багато разів для різних доріжок і різних камер. У варіанті, якому віддається перевага, процесорний блок виконує обчислення для різних камер паралельно, щоб підвищити швидкість обробки.

Якщо на кроці 56 визначено, що цей піксел має значення, яке перевищує динамічний поріг, тоді алгоритм переходить до кроку 58, де реєструється наявність піксела смуги та його контраст. Якщо попередній піксел у попередньому рядку не був пікселем смуги (що перевіряється на кроці 510), то поточний рядок є початком смуги. Це буде відповідати рядку Ц, показаному на фіг. 9, оскільки попередній рядок ї| містить піксел, який має значення, нижче динамічного порогу. Відповідно, у цей момент часу є можливим визначити, чи знаходиться розмір проміжку між цією стрічкою та стрічкою, що траплялася безпосередньо перед нею (якщо така була), у заданих межах (кроки 512 і 514). Якщо проміжок між смугами занадто великий або занадто малий, цей факт протоколюється на кроці 516, після чого алгоритм переходить до наступного рядка на кроці 532.

Якщо ж піксел, перевірений на кроці 56, має значення, яке менше динамічного порогу, тоді цей факт реєструється на кроці 518. Далі визначається, чи був попередній перевірений піксел у попередньому рядку пікселем смуги (крок 520). Якщо так, це означає кінець смуги, і можна визначити середній контраст смуги і ширину смуги (крок 522). Визначається, чи порушують ці значення встановлені обмеження (кроки 524-530).

Якщо так, ці аномалії реєструються і алгоритм переходить до наступного рядка (крок 532).

Припустимо, що на цей час визначено, що половина секунди вже пройшла (на кроці 54). Це зумовлює перехід процесорних блоків 76 і 72 у режим звіту. Як показано на фіг.11, ці блоки обчислюють кількість смуг на доріжці за останні півсекунди (крок 534), середнє і середньоквадратичне відхилення для ширини смуги, розміру проміжку між смугами та контрасту смуги (крок 536), мінімальне та максимальне середнє значення для фону для даної доріжки (крок 538) та загальну кількість аномалій (наприклад, виходів значень ширини смуги, ширину проміжку та контрасту за встановлені межі) (крок 540). Ця інформація збирається у пакет, який передається на робочу станцію 150 (крок 542), після чого всі лічильники скидаються (на кроці 544).

Після цього робоча станція поєднує цю інформацію з раніше переданою інформацією, щоб сформувати зведені статистичні відомості щодо роботи вузла 99 нанесення смуг (показаного на фіг.3). Ця інформація відображається на дисплеї 300, як показано на фіг.12. Дисплей 300 включає в себе першу панель візуалізації 302, яка показує ширину смуги як функцію від номера доріжки для останнього звітного інтервалу. Панель візуалізації 304 показує розмір проміжку між смугами як функцію від номера доріжки для останнього звітного інтервалу. Панель візуалізації 306 показує контраст смуги як функцію від номера доріжки для останнього звітного інтервалу. Нарешті, панель візуалізації 308 показує кількість аномалій при нанесенні смуг (загальну кількість аномалій розміру проміжку між смугами, ширини смуги та контрасту) як функцію від номера доріжки для останнього звітного інтервалу. Панелі візуалізації 302, 304 і 306 мають середню лінію, що показує середні значення ширини смуги, розміру проміжку між смугами та контрасту смуги за півсекундний звітний інтервал.

Дві інші криві, що оточують середню криву зверху та знизу, означають відхилення плюс/мінус Зо. Середня крива може бути показана зеленим кольором, а криві для Зо можуть бути показані червоним кольором, щоб їх було легко розрізнювати.

Додатково до поточних зведених відомостей по доріжках робоча станція 150 формує статистичні дані, які стисло характеризують роботу вузла 99 нанесення смуг від початку робочого циклу. Скажімо, панель візуалізації 310 показує накопичену ширину смуги (наприклад, середню ширину смуги) як функцію від часу.

Панель візуалізації 312 ілюструє накопичений розмір проміжку між смугами як функцію від часу. Панель візуалізації 314 показує накопичений контраст смуги як функцію від часу. І, нарешті, панель візуалізації 320 показує кількість аномалій при нанесенні смуг як функцію від часу. Отже, за допомогою панелей візуалізації, розташованих праворуч, можна спостерігати тенденції до погіршення якості. За допомогою панелей візуалізації, розташованих ліворуч, можна спостерігати конкретні місця у поперечній протяжності полотна, в яких ширина смуги, розмір проміжку між смугами або контраст смути не відповідають обмеженням, що може бути зумовлено забитими аплікаторами для нанесення смуг.

На додаток до цих графіків робоча станція 150 відображає інформацію 316 про стан процесу, що стосується довжини рулону, швидкості полотна (від кодера або тахометра), а також ідентифікаційний номер циклу (який користувач вводить заздалегідь для ідентифікації цикла). Усі названі вище дані можуть бути збережені для наступного аналізу, вже не в режимі реального часу. Цикл позначається ідентифікаційним номером (ІВ).

Інтерфейсне програмне забезпечення робочої станції 150 додатково включає в себе підпрограми для відстеження параметрів системи, для визначення її стану. Коли виявлена аномалія, інтерфейс оператора відобразить повідомлення, що вказуватиме найімовірнішу причину аномалії. На панелі 317, показаній на фіг. 12, повідомлення вказує, що зараз лампи працюють нормально. Програмне забезпечення також керує 3- кольоровим індикатором, який може бути встановлений у будь-якому місці, в тому числі на робочій станції 150.

Індикатор блимає червоним, щоб сповістити про збій системи, жовтим, щоб позначити режим заборони контролю, і зеленим, щоб позначити активний режим контролю.

Варіанти здійснення, розкриті вище, були наведені суто як приклади, лише як ілюстрація, і не повинні вважатися такими, що мають обмежувальний характер. В деталях реалізації цього винаходу можуть бути зроблені чисельні модифікації, які будуть очевидними фахівцеві. Всі такі варіації та модифікації мають вважатися охопленими межами обсягу цього винаходу, як їх визначено формулою винаходу.

Цей винахід був описаний у контексті виявлення смуг на сигаретному папері суто для прикладу. Але цей винахід придатний для виявлення будь-якої інформації, нанесеної на листовому матеріалі. Наприклад, цей винахід може бути використаний для виявлення смуг на інших типах паперу, в тому числі на захищених паперових виробах, таких як банкноти, акції, неіменні облігації тощо.

З с

Ше о

С ! и і

З ФІГ.1

ВІДОМИЙ СТАН ТЕХНІКИ

УББ М сь ки 12

МІУУІІІІ ІІІ ВІІЕ ЕДДІ ТІЛ ТЕ ІДД ДТІ Й

102

ЕЕ ЕА в СИ ТЕ лХ мн

ВІДОМИЙ СТАН ТЕХНІКИ за 105 Ш й - 24 27 з'ї 1543 17 ккд 103 сн БЕ М

Ацдета 438

С» ФІГ. З й 72 7

АЕН ЛВ вав І дн ня осо дае ШИ

Ср я рес рей во 82 яд Т Ї

ФІГ. 4 во тва ЕВ, 17 М 92 та. о зо

ФІГ. 5 130: рі - Й г у ва СІВ : їх 134

Ше,

ФІГ. 6 102 144 у и ло со

То ПОПОВ 144 104 ФІГ.7

ЕЛЕКТРОННИЙ

МОДУЛЬ 78 ; : вальний ик

КАМЕРА, 184

ФІГ. ЗА

КАМЕРА аБчиИСЛюЮ- 159

ВАЛЬНИЙ БЛОК (А) лінійва - 92 ОБЧИСЛЕННЯ,

КАМЕРА

, й волокон | олетятоют кол атнняннт

ЖИВЛЕННЯ й

ЦІОНУВАННЯ

180 ПОВІТРЯ 452 зкольововий! 74 ЕЛЕКТРОННИЙ

МОДУЛЬ т 454 твлвтое р пе 7 шт я мн Солити 35 вв пеййтве | зАЖьНИй лок

Бо

КАМЕРА. комотайний 284 ліво

Зв «шо

З

(У 159 КАМЕРА. овзислля,

Палесевєтнтння З та7

ФІГ. 8В сита вен ' джено ДИ в? 7 -ж ЖИВЛЕННЯ --

БЛОК КОНДИ-

ЦІОНУВАННЯ

182 повиРя 210,

ОДНОРЯДКОВА

КТеІвр (ери) 0 МАТРИПЯ ПЗЗ 212 зі

ДОРІЖКА1 ДОРІЖКА 2 ДОРІЖКА З ДОРІЖКА М

Я ВН 87 2 МТ рядок»

ЩО 0 ТТ ЦЯ рядок;

ЧИЯ ПИТ пПЯ Я ЦІ рядок м

ШІ ПО ТЯ ТЯ рядок з

ПП Я п ПОТИ | рядок» ши щи й ПЦТВ рядок

ПОП ПП п ПОД вядокь

ФІГ. 9

НО НААН С їв ЗАНННА НАННЯ

І НЕ лений АД ДОА

ПІКСЕЛЬНИЙ 425 н яв ПП ПЕ спОГгОо 129. ї І" Ї се ПИТАНИЯ НІ НКИ ПІК ІННИ

АДАМА ДАО, чи І й / Пі у Гу рт оллв хни, нива ни и МА 105 мв; мо МИ і

МВ МВ МВе 100. о 500 1000 1500 2000 2500 3000

РЯДОК СКАНУВАННЯ

ФІГ. 10 52 532 М

ПЕРЕЙТИ ДО

НАСТУПНОГО

РЯДКА так а Ш -

ОБЧИСЛИТИ Ів кількість НІ 58 їх

СМУГУ ЗАПИСАТИ

ДОРІЖЦІ чи піксел ні НЕСМУГОВИЙ зв ДОРІЖКИ » й ПІКСЕЛ

ОБЧИСЛИТИ СЕ- ПОРОГУ? 520

РЕДНС ТА о ДЛЯ

ШИРИНИ СМУ- так 38 погтеРедн р» чі

ГИ, ПРОМІЖКУ ЗАПИСАТИ ПІКСЕЛ

ТАКОНІТАСТУ пІКСвЛ СМУГИ 1 сМУГо- 538 КОНТРАСТ вим?

ОБЧИСЛИТИ Мі- 522

НІМАЛЬНЕ ТА. ; ві ТАК

МАКСИМАЛЬНЕ ЧИ БУВ ОБЧИСЛИТИ

СЕРЕДНЄ ДЛЯ ФО | ПОПЕРЕДНІЙ ШИРИНУ

ВУ ДЛЯ ДОРІЖКИ ПІКСЕЛ НЕ- СМУГИ

СМУГОВИМ? ва

ОБЧИСЛИТИ ЗАГАЛЬНУ 8 Чи ШИРИНЖН ЦІ кількість АНОМАЛІЙ ТАК СМУГИ.

ОБЧИСЛИТИ "УДПОМАЛЬНАХ 842 ПРОМІЖОК т між

ЕРЕДАТИ СТНЕКМЕТ- ЗАПИСАТИ

ПАКЕГУ т

КОМП'ЮТЕР р 1 88

За НІ я зи проміжок ЧИ контРАСТ ВІ скинути дноМАЛЬНИЙ? АНОМАЛЬНИЙ? лічильники " 516

ТАК так 830

ЗАПИСАТИ ЗАПИСАТИ

АНОМАЛІЮ АНОМАЛІЮ

СТАН: ДОВЖИНА РУЛОНУ (футів) 0.0:

ШИРИНА СМУГИ ПО ДОРІЖКАХ

5100 БАЙКИ ТИЙ ш 50 вич пу ні ут в о есе м фе рій фінів фору Вид ой вд хід: я по а зі ий

Е пух моумі мм му до 465202536355045505560057075 50 855095 1001050115120 в НОМЕР ДОРІЖКИ

ПРОМІЖОК МІЖ СМУГАМИ ПО ДОРІЖКАХ

Х бОротсттиКи пути ИК я ну шк ік ши али що брат СД ДАТА ніх ЧА А гриф кош

У рагу ун сен

Зод 5 10 УДАДАЕя АД -- ту ла

О 16159025503540455055005570 75 80 85 80 95 І00ТО51БІ2О - НОМЕР ДОРІЖКИ

КОНТРАСТ СМУТИ ПО ДОРІЖКАХ

1 ' 1 і 1 Ії 1 ' ІЗ 1 1 і НІ ІЗ 1 1 ї 1 ІЗ і 1

ІЗ 1 і 1 1 і 1 ІЗ 1 1 ії 1 1 1 а и з 1 1 1 ве тт а краї ває кі вія

Е ЕІ Код зов є шлях

Б збт8965556354045505550857075 8685 Я О5 ОТВО м НОМЕР ДОРІЖКИ

АНОМАЛІЇ СМУГИ ДО ДОРІЖКАХ рим 1 1 1 1 Ії І 1 1 І 1 І 1 Ії а 1 ' І 1 І: 1 І 30854 200 ет итиертеирииттртриититт рт х 1 І 1 І- І І. 1 Ії 1 П І І 1 1 ІЗ ї х ї т й о Н Н Н що 1652625303540455055606557075 80 8596 55 00105510 й НОМЕР ДОРІЖКИ ї"ЖХ

Зоо. ФІГ. Г2А

З165) ШВИДКІСТЬ (футів/хв) 20.0; ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР - ІВІ

НАКОПИЧЕНА ШИРИНА СМУГИ І

«Мф оо

Е

310415 :

Е .

Е 0.0 тутв уяв ТВО ТЯ ОО ТАТО 15204530 ТО 1550 ТЯВО ТЯ 140

ЧАС

НАКОПИЧЕНИЙ ПРОМІЖОК. МІЖ СМУГАМИ я

Я зи

МОУ тет стін нт теттінто ств ме(|Ж 6 о 10 зб явив 13:06 3310 1320 15:30 1540 13:50 14:00 1410 1420 - ЧАС

І "НАКОПИЧЕНИЙ КОНТРАСТ СМУГИХ ї жк --1шш- 1ш-- І ша Зош щи вдш шо дсянжтшнМтт шт зн и ни М ни по зо ол оо миин

Ка КІ тіні нина ненадання 314 Е в нан пи пі пови п п п оо ни по о 20 36120 1280 1300 15101520 15:30 13:40 1:50 14:00 1410 14:20

ЧАС

НАКОПИЧЕНІ АНОМАЛІЇ СМУГИ

Я1о0о доводити тата или тттититутте о ДО жання няня манять нти ка Н Ц І І Ц І ї 1 І і 1 3204415 400р-Моттллдололодоттт тити тн тряяряс

Є 200 нини ли ши ан

У 10:30 12:40 19:80 13:00 13:16 13:20 13:30 13:40 13:50 14:00 1410 14:20

ЧАС

00000000 |ммпитишююь

Claims (22)

1. Пристрій для контролю полотна зі смугами, який включає в себе: джерело для генерування електромагнітного випромінення; канал для спрямовування згаданого електромагнітного випромінення від згаданого джерела; розподільний вузол для приймання електромагнітного випромінення, спрямованого від згаданого джерела згаданим каналом, і спрямовування згаданого електромагнітного випромінення на полотно матеріалу для зумовлення його відбиття від поверхні згаданого полотна; лінійну камеру для приймання відбитого випромінення та генерування вихідних сигналів; і процесорний блок для обробки згаданих вихідних сигналів, який визначає характеристики згаданих смуг, виходячи зі згаданих вихідних сигналів.

2. Пристрій за п. І, який відрізняється тим, що розподільний вузол включає в себе видовжену стрижневу лінзу для спрямовування світла на згадане полотно.

3. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що лінійна камера включає в себе однорядкову ПЗЗ-матрицю.

4. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що включає в себе щонайменше одне додаткове джерело, сполучене зі згаданим розподільним вузлом іншим каналом, а також щонайменше одну додаткову камеру для приймання згаданого відбитого випромінення.

5. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що згадані смуги включають множину ділянок зі смугою, розташованих поміж множини ділянок, вільних від смуги.

6. Пристрій за п. 5, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок визначає одну або декілька з таких властивостей полотна: розмір проміжку між сусідніми ділянками зі смугою на згаданому полотні; ширину ділянок зі смугою; контраст ділянок зі смугою.

7. Пристрій за п. 6, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок визначає згадані одну або декілька властивостей шляхом розділення згаданих вихідних сигналів згаданої лінійної камери на множину доріжок і перевіряє вихідні сигнали у кожній доріжці для визначення, чи ці вихідні сигнали є більшими або меншими певного порогу, при цьому вихідні сигнали, які є більшими ніж згаданий динамічний поріг, вказують на згадані ділянки зі смугою, а вихідні сигнали, які є меншими ніж згаданий динамічний поріг, вказують на згадані ділянки, вільні від смуги.

8. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок перевіряє лише один вихідний сигнал у кожній доріжці.

9. Пристрій за п. б, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок періодично передає згадані визначені одну або декілька властивостей до комп'ютерної робочої станції, яка об'єднує згадані одну або декілька властивостей з раніше переданими властивостями для формування і відображення статистичної інформації.

10. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок періодично передає згадані визначені одну або декілька властивостей до комп'ютерної робочої станції, яка об'єднує згадані одну або декілька властивостей з раніше переданими властивостями для формування і відображення статистичної інформації.

11. Пристрій за п. 5, який відрізняється тим, що згаданий процесорний блок використовує динамічний поріг для того, щоб відрізняти згадані ділянки, вільні від смуги, від згаданих ділянок зі смугою.

12. Пристрій за п. 11, який відрізняється тим, що згаданий динамічний поріг обчислюється як функція від ковзного середнього значення значень рівня сірого для однієї або декількох ділянок, вільних від смуги, і ковзного середнього значення відповідних значень рівня сірого для однієї або декількох ділянок зі смугою.

13. Система оптичного визначення характеристик паперу, який має ділянки зі смугою та ділянки, вільні від смуги, до складу якої входять: пристрій контролю, що включає в себе джерело світла для спрямовування смуги світла на полотно упоперек цього полотна, для утворення відбитого випромінення, яке характеризує згадані характеристики, і камеру для приймання згаданого відбитого випромінення для генерування вихідних сигналів; щонайменше один процесорний блок для обробки згаданих вихідних сигналів, згенерованих згаданою камерою, для визначення згаданих характеристик і для періодичного передавання згаданих визначених характеристик у комп'ютерну робочу станцію; комп'ютерна робоча станція, що включає в себе засіб статистичних обчислень для надання звіту по згаданих характеристиках.

14. Система за п. 13, яка відрізняється тим, що згаданий щонайменше один процесорний блок визначає одну або декілька з таких характеристик: ширина ділянок зі смугою; розмір проміжку між ділянками зі смугою; контраст ділянок зі смугою.

15. Система за п. 14, яка відрізняється тим, що згаданий процесорний блок визначає згадані одну або декілька характеристик шляхом розділення вихідних сигналів від згаданої камери на множину доріжок.

16. Система за п. 15, яка відрізняється тим, що згадана робоча станція надає звіт по згаданих одній або декількох характеристиках як функцію від згаданої множини доріжок.

17. Система за п. 14, яка відрізняється тим, що згадана робоча станція надає звіт по згаданих одній або декількох характеристиках як функцію від часу.

18. Система за п. 14, яка відрізняється тим, що згадана робоча станція надає звіт по тих зі згаданих однієї або декількох характеристик, щодо яких виявлено, що вони не відповідають заданим обмеженням.

19. Система виготовлення сигаретного паперу, який має ділянки зі смугою та ділянки, вільні від смуги, яка включає в себе: джерело паперової маси для подавання маси до переднього блока, який утворює зі згаданої маси полотно; аплікатор для нанесення смуг, розташований нижче за ходом полотна від згаданого переднього блока, для утворення на згаданому полотні однієї або декількох ділянок зі смугою; і пристрій контролю, розташований нижче за ходом полотна від згаданого аплікатора для нанесення смуг, для визначення характеристик згаданих ділянок зі смугою 1 згаданих ділянок, вільних від смуги, а також взаємного розташування на площині згаданих ділянок зі смугою і згаданих ділянок, вільних від смуги, при цьому цей пристрій контролю включає в себе джерело світла, камеру 1 процесорний блок, причому система виконана так, що світло від згаданого джерела світла утворює відбиття від поверхні полотна, згадана камера приймає це відбите світло для формування вихідних сигналів, і згадані вихідні сигнали обробляються згаданим процесорним блоком.

20. Спосіб контролю паперу, який має ділянки зі смугою та ділянки, вільні від смуги, який включає такі стадії: спрямовування світла від джерела світла на полотно згаданого паперу, упоперек цього полотна, так що згадане світло утворює відбиття, коли воно падає на поверхню згаданого полотна; приймання згаданого відбитого світла камерою для формування вихідних сигналів; обробку згаданих вихідних сигналів у процесорному блоці для генерування однієї або декількох з таких властивостей: ширина однієї або декількох ділянок зі смугою; розмір проміжку між однією або декількома суміжними групами ділянок зі смугою; контраст однієї або декількох ділянок зі смугою; періодичне передавання згаданих однієї або декількох властивостей у комп'ютерну робочу станцію; генерування у згаданій комп'ютерній робочій станції статистичних звітів на основі згаданих однієї або декількох властивостей, переданих на стадії передавання.

21. Спосіб контролю за п. 20, який відрізняється тим, що згадана стадія обробки включає попередній етап, на якому згадані ділянки зі смугою відрізняють від згаданих ділянок, вільних від смуги, із застосуванням динамічного порогу.

22. Спосіб контролю за п. 21, який відрізняється тим, що згаданий динамічний поріг обчислюється як функція від ковзного середнього значення значень рівня сірого в одній або декількох ділянках, вільних від смуги, і ковзного середнього значення відповідних значень рівня сірого в одній або декількох ділянках зі смугою.