UA60351C2 - Спосіб модифікації поліпропілену - Google Patents

Abstract

Cпосіб модифікації поліпропілену, що включає стадії: змішування поліпропілену з принаймні одним пероксодикарбонатом; взаємодію вказаних поліпропілену і пероксодикарбонату при температурі від 150°С до 300°С за умови, що пероксодикарбонат не має форми водної дисперсії, при цьому поліпшується міцність при розплаві одержаного поліпропілену.

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до способу поліпшення міцності при плавленні поліпропілену шляхом змішування 2 пердикарбонату з поліпропіленом і нагріванням суміші поліпропілен/пердикарбонат.

Такий спосіб відомий з ЕР-8-0384431. У даному посиланні описаний спосіб отримання поліпропілену (ПП) з показником розгалуженості менш ніж 1, який включає (1) змішування перекису з низькою температурою розкладання, такого як пердикарбонат, з ПП, (2) нагрівання або збереження отриманої суміші при температурі від кімнатної температури аж до 120"С, і потім (3) нагрівання ПП при температурі від 130 до 15072 для 70 дезактивації практично усіх вільних радикалів, присутніх у вказаному ПП. Отриманий ПП має значну кількість довголанцюжкових розгалужень і має підвищену середню молекулярну вагу, що додає полімеру значну в'язкість при подовженні внаслідок деформації при отвердінні. Зазначено, що на стадії (3) нагрівання може проводитися в екструдері або в псевдозрідженому шарі. Далі встановлено, що при температурі понад 1207С отримують по суті лінійний полімер з невеликим розгалуженням або його відсутністю.

Очевидно, значна в'язкість при подовженні внаслідок деформації при отвердінні пов'язана з поліпшеною міцністю при плавленні отриманого ПП, виникаючою завдяки довголанцюжковому розгалуженню. У даній публікації тільки згадано, що в прикладах проведення процесу в запечатаній реакційній посудині, стадія (3) даного способу може проводитися екструзією. Недолік даного способу полягає в тому, що він включає три стадії, що небажано на практиці.

У ОЕ-А-4340194 (05 5,416,169) описаний спосіб отримання ПП, що має високу міцність при плавленні і коефіцієнт розгалуження 1, змішуванням біс(2-етилгексил)упердикарбонату з лінійним, кристалічним ПП з подальшим нагріванням при температурі від 70 до 15070. На подальшій стадії ПП виймають з реакційної посудини і пластикують плавленням. Пердикарбонат може бути розчинений в інертному розчиннику перед доданням до ПП. Встановлено, що інші пердикарбонати, які мають таку ж температуру розкладання не можуть с 29 бути використані для даної мети. Ге)

Недолік даного способу полягає в тому, що він може бути здійснений тільки використовуючи один певний перекис, тобто біс(2-етилгексил)пердикарбонат. Іншим недоліком даного способу є те, що його проводять в дві стадії, які небажані і неекономічні при практичному застосуванні.

Об'єктом даного винаходу є спосіб, який не має вказаних вище недоліків і який дозволяє отримувати ПП, - який має хорошу міцність при плавленні. ю

Нарешті, даний винахід представляє спосіб поліпшення міцності при плавленні поліпропілену, який включає стадії: Ше змішування поліпропілену з, принаймні, одним пердикарбонатом; Га») взаємодії вказаних поліпропілену і пердикарбонату при температурі від 150"С до З300"С при умові, що 3о пердикарбонат не має форму водної дисперсії в полярному середовищі з, принаймні, 909омас. часток ініціатора о менше 5Омкм і, принаймні, 999омас. часток ініціатора менше, ніж б5мкм. Переважно, умови реакції вибирають таким чином, що більш ніж 5095мас., більш переважно, більш ніж 7095мас., і найбільш переважно, більш ніж 809омас. перекису ще присутні, коли суміш перекису і полімеру досягає температури 120"С, більш переважно, « 15076. З 50 У заявці на патент, що раніше не публікувалася, в цей час опублікованій як УМО 97/49759, описаний спосіб с поліпшення міцності при плавленні поліпропілену, в якому дисперсію ініціатора, такого як пердикарбонат в

Із» полярному середовищі, наприклад, воді, і з певним розподілом розміру часток, піддають взаємодії з поліпропіленом і отриману суміш нагрівають. Спосіб може проводитися з використанням екструдера.

Спосіб даного винаходу являє собою процес, що дозволяє отримувати ПП, який має поліпшену міцність при плавленні. Оскільки обробка ПП часто включає екструзію ПП, або для гранулювання для зберігання і б транспортування, або для подальшої обробки, наприклад отримання кінцевого продукту, ще однією перевагою ав | способу даного винаходу є те, що він являє собою екструзійний процес, який дозволяє модифікувати ПП для поліпшення міцності при плавленні на даній стадії обробки. о Термін "поліпропілен" ("ПП") відноситься до полімерів або сумішей полімерів, які містять, принаймні, 4! 20 БОобмас. полімерізованого пропілену. Каталізатори полімеризації можуть бути каталізатором Циглера-Натта, металоценом або іншим типом каталізаторів, що дають стереоспецифічну полімеризацію пропілену. У зв'язку з та цим можуть бути використані гомополімери пропілену; статистичні, ті, що чергуються, або блок-співполімери; або статистичні, ті, що чергуються, або блок-терполімери пропілену та інших олефінів. Звичайно, співполімер або терполімер пропілену містить один або більше інших олефінів, таких як етилен, бутен, пентен, гексен, 22 Гептен або октен, а також він може містити інші олефінові мономери або їх комбінації, такі як акрилати,

ГФ) стирол, похідні стиролу, акрилонітрил, вінілацетат, вініліденхлорид і вінілхлорид. Переважно обмежувати вміст олефінів, що відрізняються від пропілену, до З09омас. співполімеру. Особливо придатними для використання є о гомополімери пропілену, співполімери пропілену і етилену або суміші поліпропілену і поліетилену, що містять не більш ніж 1095мас. полімерізованого етилену. 60 Температура плавлення звичайного твердого комерційне доступного ПП складає біля 160-170"0.

Температура плавлення співполімерів і терполімерів пропілену звичайно буває нижче. Спосіб даного винаходу переважно проводять при температурі в інтервалі від 150 до З00"С, більш переважно, від 160 до 2507С, найбільш переважно від 170 до 22576.

Молекулярна вага ПП, що використовується, може бути вибрана з широкого спектра значень. Показником бо молекулярної ваги є індекс плинності розплаву (ІТР). Може бути використаний ПП, який має ІТР від 0,1 до

1000г/1Охв (230"С, 21,6М). Переважно, використовують ПП, який має ІТР від 0,5 до 250г/10хв.

Спосіб даного винаходу відповідним чином проводять в обладнанні для змішування розплавів, відомому фахівцям в цій галузі. Переважно, використовують екструдер або місильну машину. Більш переважно,

Використовують одночерв'ячний або двохчерв'ячний екструдер. Також може бути використаний внутрішній змішувач, такий як змішувач Бенбері, можливо приєднаний до екструдера.

Пердикарбонат спочатку може бути змішаний з ПП, і потім суміш може бути екструдована. Альтернативно, пердикарбонат може бути доданий в екструдер, який вже містить ПП, уприскуванням або розпиленням, а також може бути доданий разом з ПП. Переважно завантажувати в екструдер твердий пердикарбонат разом з ПП, 7/0 наприклад, за допомогою пристрою подачі. Температура, яка встановлюється в екструдері, повинна дозволяти

ПП плавитися, тобто повинна бути вище 15072. Швидкість черв'яка звичайно складає від 25 до 500об/хв.

Звичайний час обробки в екструдері складає від 15сек. до ЗОхв. Більш тривалий період обробки може бути отриманий за допомогою додаткових статичних змішувачів і так далі.

Екструдована нитка може бути піддана подальшій обробці, відомій фахівцям в цій галузі. Звичайно /5 екструдовану нитку пропускають через водяну баню і гранулюють, використовуючи гранулятор. Альтернативно екструдований модифікований ПП безпосередньо формують в бажаний кінцевий продукт.

Переважно провести процес даного винаходу в атмосфері інертного газу, такого як азот або аргон.

Переважно використовують азот.

У способі даного винаходу можуть бути використані тверді і рідкі пердикарбонати. Може бути використаний 2о розчин пердикарбонату в інертному розчиннику, такому як ізододекан, або у вигляді заморожених пластівців.

Відповідні інертні розчинники відомі фахівцям в цій галузі. Переважно використати твердий пердикарбонат у вигляді, наприклад, пластівців, тонкоподрібнених часток (порошку) або рідкий пердикарбонат, необов'язково адсорбований або абсорбований ЦЛ відповідний носій, такий як двоокис кремнію або поліпропіленовий порошок або гранули. Використання твердого пердикарбонату дає можливість встановлювати високу температуру с

Зберігання і обробки. Такі високі температури є переважними, якщо пердикарбонат завантажують в екструдер за допомогою пристрою подачі (втрата у вазі). і)

Пердикарбонати, які використовуються в способі даного винаходу, мають період напіврозпаду одну годину при температурі біля 6570.

Відповідні приклади пердикарбонатів мають формулу Б/-ОС(00ОС(00-В2, де Б' і ВК? незалежно «- вибирають з групи, що включає СНу, 2-ізо-С3зН7О-С8Ну, С»НеСнН(СН3з), 4-СНіз-СеНу, СіІзСС(СНУЗ)», СтНув, с-СеНіу СН», З-трет-С.Но-СеНбв, СІЗБКСН»)з, СеНв, снНЗзсСн(сСНУСНноснН», СенБОосСНноснН», СеНБсн», о 2-СвНі7сСнНАсСН(СНо)в, 2-СНі-СеНу, (СНіз)з3ССНЬСнН(СНІІСНЬСН», 3,4-ди-СНУі-СеНз, СіІзС, СНеСН(СІ), СІСН», со

ІСнНБОСсС(О3оСН(СН»), 3,5-ди-СНаз-СеНЗ, СвНу7, СоНв, СівНУз», 2-оксо-1,3-діоксолан-4-СНов СНеСн(СІ)СН», 4-СНізО-СеНу, ізо-САНо, СНіУЗЗО»СНоСНо Сі2Нов, СеНБСН(СІ)СН»о, НаС-СсНеоосньосн», 4-МО»-СеНу, СуНо, о

Сіон», С,анНесСн(СЬНе)СН», ньсС-сСНнен», 2-СіІ-с-СеНо, ньС-Ф(СНУЗсСНн», с-СеНуу, СІСНЬСН», І«о) 4-(СеНн5-М-М|-СвНАСН», СівНЗзз, 1-нафтил, 4-трет-САНе-СеНо, 2,4,5-три-СІ-СеН», СІСН»)»з, СіаНоо, 9-флуореніл, 4-МО25-СеНАСН», 2-ізо-С3НУ-СеНу, СснЗзОосньЬсн», НьС-ФС(СН»), 3-СНіз-СеНу, ВІСнНьЬснН», 3-СН3з-5-ізо-С3НУ-СеН»з,

ВізСсСнН», СонБОосНньЬсн», 4-СНУОС(О)-СеН,, ньсС-снН, ізо-СзН», 2-С2НеСН(СНІ)-СеН», СІЗССНн», Сен, с-С42Ноез, « 4-трет-САНо-СеНав СеНіз, сСзн», СснНЗОосНньЬснН», СенізСснН(СН»), снзОосС(СнНУі)»сСНноснН», СЗзнУСнНьЬсн»,

СНЗзОСНоСН(СН»), 2-ізо-СзН7-5-СНіз-с-СеНо, САНеОСНоСсН», трет-СаНо, (СНз)зССН»о, де трет - третинний, 7 0 - с цис і с - циклічний. Більш переважними є біс(4-трет-бутилциклогексил)-пердикарбонат, дицетилпердикарбонат і ц диміристилпердикарбонат, де перекиси є твердими при кімнатній температурі, і діїізопропілпердикарбонат, "» ди-п-бутил-пердикарбонат і біс(2-етилгексил)пердикарбонат, які є рідкими при кімнатній температурі, або в чистому вигляді, або у вигляді розчину в ізододекані. Необов'язково, комбінація пердикарбонатів або пердикарбонатів та інших перекисів може бути використана для впливу на індекс розплаву (спів)полімеру і/або

Ге») поліпшення ступеня модифікації (спів)полімеру.

Кількість пердикарбонату, який використовується, залежить від бажаного ступеня модифікації ПП і ПП, який о використовується. Переважно, пердикарбонат використовують в концентраціях від 0,1 до 1Омекв (95) (-«міліеквіваленти- мілімоль перекису) на 100г ПП, більш переважно, в інтервалі від 0,25 до 5мекв/100г ПП. сл 50 У іншому варіанті даного винаходу, процес модифікації проводять в присутності співреагенту для впливу на індекс розплаву (спів)полімеру і/або поліпшення ступеня модифікації (спів)полімеру. -. й Співреагент, загалом, являє собою поліфункціональну реакційноздатну добавку, таку як поліненасичена сполука, яка здатна швидко реагувати з радикалами полімеру, здатна подолати ефект просторового ускладнення і мінімізувати небажані побічні реакції. Більш докладна інформація про співреагенти представлена в Киррег СПпетівігу апа Тесппоіоду, том 61, стор. 238-254 і МУ. Ноїтапп, Ргодгезз іп Киррег апа Ріавіїсв

ТесппоІоду, том 1, Мо 2, березень 1985, стор. 18-50. Термін "співреагент" має те ж значення, що і в даних о публікаціях. іме) Широкий спектр корисних співреагентів комерційне доступний, включаючи ди- і триалільні сполуки, ди- і три(мет)акрилатні сполуки, бісмалеїмідні сполуки, дивінілбензол, 1,3-дізопропенілбензол і їх олігомери, 60 вінілтолуол, вінілпіридин, парахінон діоксим, 1,2-цис-полібутадієн та їх похідні. Особливо переважними співреагентами є триаліл ціанурат, триаліл ізоціанурат, етиленгліколь диметакрилат і триметилолпропан триметакрилат.

Введення ефективної кількості одного або більше таких співреагентів в (спів)полімер, до або під час реакції даного винаходу, приводить до зміни індексу плинності розплаву і молекулярної ваги модифікованого 65 (спів)полімеру.

Хоч спосіб даного винаходу може бути проведений у вигляді періодичного процесу з внутрішнім змішуванням

(Бенбері), переважно його проводять у вигляді безперервного процесу.

ПП, який отримується за допомогою способу даного винаходу, може бути перероблений в кінцевий продукт без подальших адаптацій, при бажанні.

Модифікований ПП може бути перероблений в бажаний кінцевий продукт будь-якими шляхами, відомими фахівцям в цій галузі причому умови обробки звичайно залежать від матеріалу і обладнання, яке використовується.

Необов'язково, модифікований ПП може бути очищений, модифікований або сформований, в одну або декілька стадій, до його остаточної обробки. Таким чином, можуть бути зроблені подальші модифікації, 7/0 використовуючи інший полімер або мономери для поліпшення сумісності кінцевого продукту з іншими матеріалами.

Альтернативно, модифікований ПП може бути підданий розкладанню або, навпаки, легсому поперечному зшиттю, для підвищення його здатності до обробки і/або застосовуваності.

Звичайно, для отримання бажаного кінцевого продукту до ПП додають звичайні добавки в кількості, відомій /5 фахівцям в цій галузі, такі як антиокисиданти, УФ-стабілізатори, мастильні агенти, протистарителі, спінюючи агенти, агенти утворення центрів кристалізації, наповнювачі, барвники і/або антистатичні агенти. Ці добавки можуть бути додані до ПП до, під час або після стадії модифікації, згідно з даним винаходом. Наприклад, в екструдер до, під час або після модифікації може бути доданий пінсоутворювач або уприснутий газ для отримання спіненого ПП. Переважно, стабілізатор, наприклад, один або більше антиокисидантів, додають для 2о Знешкодження будь-яких вільних радикалів, які присутні в отриманому ПП, а також будь-яких радикалів, які можуть утворитися після з необробленого перекису і/або при подальшій обробці в повітрі/кисні. У звичайній практиці використовують від 0,01 до 1,0 частин на тисячу частин ПП антиокисиданта.

ПП, отриманий за способом даного винаходу, не демонструє значної відмінності середньої молекулярної ваги. Було виявлено, що тільки пердикарбонати дають бажану поліпшену міцність при розплаві в способі даного сч ов винаходу. Діацил перекису і надефіри не дають такого поліпшення міцності при плавленні ПП. Не претендуючи на певну теорію, вважають, що поліпшення міцності при плавленні є наслідком модифікації ПП завдяки і) утворенню алкілкарбонат- полімерних продуктів приєднання, де алкілкарбонатні групи походять від пердикарбонату, що використовується.

ПП, який отримується за способом даного винаходу, може бути підданий подальшій обробці, наприклад, «- зо бпіненню, формуванню пінопластів, екструдуванню, литтьовому формуванню, формуванню роздуванням, нанесенню покриттів методом екструзії, екструзії профільованих виробів або тепловому формуванню. Реакція о модифікації з перекисом також може проводитися під час такої обробки. с

Даний винахід ілюстрований наступними прикладами.

Експериментальна частина. о

У прикладах використовують наступні матеріали і методики: «о

Поліпропілен:

Новіаієп? РРМ1042 співполімер поліпропілену (гранули) від Ноепві

МомУоіеп? 3200НХ / статистичний поліпропілен (гранули) від ВАЗЕ «

Перекиси: в с Тгідопох? ЕНР-С75 розчин 7595 біс(2-етилгексил) пердикарбонату в ізододекані від Акго Море!

Тгідопох? МВР-С5О розчин 5095 дибутилпердикарбонату в ізододекані від Ак2о Мобе! :з» Регкадох 16 біс(4-трет-бутилциклогексил)пердикарбонат (чистий) від Акго Мобеї

Регкадох? 26 диміристил пердикарбонат (чистий) від Акго Море!

Шадохе 90Р дицетилпердикарбонат (9095) від Акго Море! ме) !

Інші реагенти: («в)

РегкаїпкУ 300 триаліл ціанурат (співреагент) від Акго Мобеї

Ігдаапох? 1010 антиокисиданти від Сіра Сеїду с 50

Методика А -6ь Методика змішування:

Відповідну кількість пердикарбонату і антиокислювача додають до ЗО00г поліпропіленового порошку в З літровій дробарці і змішують в барабанному змішувачі вручну протягом 5 хвилин при кімнатній температурі. 22 Сполуки екструдують негайно після змішування.

Ф! Методика отримання сполуки:

Всі сполуки модифікують в розплавленому вигляді за допомогою екструдування в НааКе "ТМУТО0" о двохчерв'ячному екструдері з черв'яками інтенсивного змішування, приєднаному до "НааКе Кпеосога Зузіет 40".

Під час експерименту азот пропускають протитечією від накопичувача до пристрою подачі. 60 Екструдер включає деталь циліндричної форми, вміщену в чотири розташовані підряд термокамери, де температура в першій камері становить 1707С, температура у другій камері становить 1807С, температура в третій камері становить 1807 і температура в четвертій камері становить 19070.

Швидкість черв'яка становить 5О0об/хв.

Екструдовану нитку пропускають через водяну баню і гранулюють за допомогою автоматичного гранулятора бо "АБОБ".

Методика В

Методика модифікації

Експерименти по модифікації проводять в лабораторному автоклаві Виспі 150мл КМЗ ("спеціальному", тип

ВЕР280).

Ініціатор розбавляють до 3395 ізододеканом і Ргітоїю 352. Автоклав наповнюють 5Б0г суміші полімер/антиокислювач і після закриття промивають азотом (Збар) з подальшим вакуумним відсмоктуваним (З рази) для запобігання попадання кисню.

Потім автоклав нагрівають (безперервний потік азоту, швидкість якірної мішалки 150об/хв). При температурі 7/0 полімеру 15570 (виміряній за допомогою термопари РТ100 безпосередньо в полімері), належну кількість перекису/розчинника вприскують в автоклав. Автоклав нагрівають далі до температури 2307"С протягом 5 хвилин. Реакційна суміш плавиться приблизно через 15 хвилин (загальний час експерименту), що визначається за збільшенням крутильного менту. Потім реакційну суміш виймають, охолоджують і гранулюють.

Методика С

Належну кількість пердикарбонату і антиокислювача додають до порошку пропіленового гомополімеру і змішують за допомогою барабанного змішувача при кімнатній температурі. Цю суміш змішують з порошком ПП гомополімеру і дозують в екструдер або дозують окремо з гранулами ПП співполімеру.

Всі сполуки модифікують в розплавленому вигляді за допомогою екструзії в двохчерв'ячному екструдері

УМегпега: РПеїдегег 75К 30.

Екструдер містить ємність циліндричної форми, вміщену в чотири розташованих підряд термокамери, де температура в першій камері становить 1007"С, температура у другій і третій камерах становить 1807 і температура в четвертій камері становить 19070.

Сполуки завантажують в першу камеру екструдера. Під час експерименту азот пропускають протитечією від накопичувача до пристрою подачі. Швидкість черв'яка становить 200об/хв. сч

Екструдовану нитку пропускають через водяну баню і гранулюють за допомогою автоматичного гранулятора "АВОБ", о

Методики тестування:

ІТР (індекс плинності розплаву), що характеризує поведінку плинності розплаву ПП, вимірюють за допомогою

Сощегі Меїї Іпдехег (модель МР-О) по СІМ 53735 і А5 ТМ 1238 (230"С, 21,6 М зусилля). «- зо Розбухання матриці, тобто міра, до якої екструдат розбухає в напрямі, перпендикулярному напряму екструдування після того, як він виходить з головки екструдера, завдяки еластичності розплаву ПП, визначають юю вимірюванням товщини нитки, що виходить з Меїї Іпаехег, від якої віднімають діаметр головки (2,1мм) і с отримують середній показник для десяти вимірювань в мм. При оцінці модифікованого поліпропілену розбухання матриці звичайно пропорційне міцності при плавленні. о

Міцність при плавленні, тобто здатність розплаву ПП витримувати відносне подовження при розтягненні без «о розриву, вимірюють за допомогою СощШегі КПеоїепз, приєднаного до капілярного реометру Соїщфегї Кпеодгарй 2001 (1907С, швидкість О0,5мм/сек, прискорення 24мм/сек?, довжина нитки 7Омм).

У таблицях 1 і 2 представлені дані порівняльних прикладів А-б, отримання ПП без використання « пердикарбонату, і прикладів 1-17, отримання ПП за методикою даного винаходу (порівняльні приклади СІ О є 70 Контрольними з розчинником без перекису). Кількості перекису, що використовуються, представлені в - с міліеквівалентах (ммоль перекисних груп) перекису на 100грам ПП (мекв/100г ПП). ц Приклади демонструють підвищення розбухання матриці і міцності при плавленні в порівнянні з ПП, "» отриманим без використання пердикарбонату.

Збільшення розбухання матриці завжди пов'язане з поліпшенням еластичної в'язкості і міцності при плавленні.

Ге») У таблиці 2 представлені дані по прикладах з гомо-ПП, спів-ПП і статистичним ПП, отриманим за методикою

С (приклади 15-17, порівняльні приклади Б-5). о У методиці С, в якій використовується двохчерв'ячний екструдер У/егпег «РПеїдегег 75К 30, імітують процес оз екструзії ПП у виробничому масштабі, в якому сполуки модифікуються при плавленні при тривалості обробки 30 секунд. Під час процесу екструзії температуру сполуки підвищують від приблизно 20"С (при завантаженні) до і-й біля 1907С в кінці екструдера. У даному способі пердикарбонат розкладається за рівнянням Арреніуса в - залежності від температури і часу обробки в різних термокамерах екструдера.

Рівняння Арреніуса: Ка - А те Ба/КТ де 25 Ку - константа швидкості розкладання в сек"

ГФ) А - фактор частоти Арреніуса в сек"! (для І Падох 9ОР: 3.02Е 15) юю Еа - енергія активації пердикарбонату в Дж/моль (для І Падох ЗОР: 124.3Е 3)

А - 8,3142Дж/моль.К

Т - температурав К 6о Концентрація ініціатора в будь-який час може бути розрахована з рівняння: 12 Могче-ком де (10) " початкова концентрація ініціатора (1) У концентрація ініціатора на момент часу

І - час в секундах бо У таблиці З показана кількість прореагованого пердикарбонату як функція від температури і часу обробки в екструдері, розрахована з використанням вказаних вище рівнянь. Температура сполуки представлена як середня температура температури ємності циліндричної форми і лінійного профілю температури (від 207С до 19072 за ЗО секунд).

У даній методиці більш ніж 809506/06 пердикарбонату взаємодіє з ПП при температурі понад 1207С. Тому поліпшення міцності при плавленні ПП внаслідок взаємодії пердикарбонату з ПП в даному екструзійному процесі в основному має місце при температурі понад 12076.

Даний винахід не обмежено представленим вище описом і пункти, що заявляються більш чітко визначені в наступній формулі винаходу.

Приклади

АВ |2/з я вв! в в о ра ів Пп Вова НСООАТВІ на 109 частин смоли 00100 100 100100. 100100 109 100100 109 100109 100. лпдехвнеств 000оалобчаєтнсмои | 00004608; 000010010941011 воло мвеств 000оалоочеєтмесми 0000011

Рехаюютв 000000 алоочаєтнсюм | 1110010110101002, 11 (йвдохеоР 00000 насобчастмномоли 0000 олвіовзоєзих | 00631263 2 Бежаюютє 0000 наочною | 01001000 050

Рекайюзю 00000 алоочаєтнсюм | 10101011 оватоврряя здалохтою 000000 налоочаєтесмоли 02007101 01 0101 010 ол 0 ол ом о

Ме перекюу 000 Ме опереююу оюттт! 00102 25125212

Реолоічналястостіт по 0025022015 1213 1209 0710 1718 тя 1012 сч

Розбуханняматиї мм 0002528 38 4837 45 4446 45424642 4743

Міцністьприплавленні | 0192333 3325 38/39 ло) 36 35 33/36 3538 | о - з

Приклади ю п В ПИ ст т сте зло НИМ блю 00000000 НовіввпеРМіоє? налоочаєтнсюмо | 010000000905 905 Ф зв Стапилячнийлт 0000 Мова заюснх асо чаєтинсююм) 10000100000805, 905 Ф

Шазже 11110000 налоочаєтноюмо | 010000012600000плвтов мене сододеані 00000000 еоочаєтнсююм) 00010501 леЕнезжетитю 10000000 еоочаєтнсюм, 10101051 зюеддевн о 01111100 наоочястноютмог! 1111111 ч 4 Ріта 00001000 фелоочаєтнсюм 0711111 2 с здаеююю 00000000 а очастнсютмол ол 0 01 010 01 0107

З Меюоперекюу 000 Мееопереююутоюттт! 00000001002212 122. " еологчнівластивост ТР пов 177226 2224 13 20 1522 т

Бозбуханняматий 00000ммо1111111100000029028 3432 44 24 23 35 35.

Міцністьприплавленні | КУ0177111111111111 02626 3012931 (22)

Ф с

Час обробки, | Профіль температури Лінійний профіль) Середній профіль | Прореагувавший пердикарбонат, сл -3 юю 1116 тю 1в1м 18 уй о ю

Claims (11)

Формула винаходу

1. Спосіб модифікації поліпропілену, що включає одностадійну взаємодію поліпропілену з принаймні одним бо пероксодикарбонатом як ініціатором в реакційній посудині при температурі від понад 15073 до 300"С за умови,

що пероксодикарбонат не має форми водної дисперсії в полярному середовищі, причому принаймні 9095 мас. часток пероксодикарбонату мають розмір менше 50 мкм і принаймні 9995 мас. часток його мають розмір менше 65 мкм.

2. Спосіб за п. 1, в якому пероксодикарбонат взаємодіє з розплавленим поліпропіленом.

3. Спосіб за п. 2, в якому спосіб проводять в екструдері.

4. Спосіб за п. 2, в якому температура складає від 160 до 25070.

5. Спосіб за п. 4, в якому температура складає від 170 до 22576.

6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, в якому пероксодикарбонат має формулу В 'ОС(О0ОС(О0-В2, дев і ВК? 70 незалежно вибирають з групи: СНз, 2-ізо-С3з3Н7О-СеНі, СоНеСнН(СН3з), 4-СНаз-СеНа, СІзСС(СНЗ)», СтН"в, с-СеНіу СН», З-трет-С.Но-СеНбв, СІЗБ(СН»)з, СеНв, снНЗзсСн(сСНУСНноснН», СенБОосСНноснН», СеНБсн», 2-СвнНІ7СНе:СН(СН ов, 2-СНі-СеНу, (СНЗ»ОЬСсСнНенНьЬсСН(СН»), (Снз)зССнНьсСнН(СНЗІСНЬСН», 3,4-ди-СНі-СеНз, СіІзС, СНеН(СІ), СІСН», (СНьОС(ОосСН(СНУ), 3,5-ди-СНі-СеНз, СвяНі7, СоНв, СівНаз7, 2-оксо-1,3-діоксолан-4-СН», СонНеСн(СІ)СН», 4-СНізО-СевНуа, ізо-САНо, СНз5О»СНоСН», С12Нов, СеНеСН(СІ)СН», нНьС-сСнНеоФосньсн», 4-МО2-СеН»а, СуаНо, СіоН»еч, С,.нНесСн(СЬНе)СН», ньС-сНненН», 2-СіІ-с-СеНчо, ньС-Фф(СнНУІ)Сн», с-СеНул, СІСНЬСН», 4-(СеН5-М-МІ-СеН; СН», Сув6НЗзз, 1-нафтил, 4-трет-С.Но-СеНіо, 2,4,5-три-СІ-СеНо, СІ(СН»)з, С14Ною, 9-флуореніл, 4-МО25-СеНАСН», 2-ізо-С3НУ-СеНу, СснЗзОосньЬсн», НьС-ФС(СН»), 3-СНіз-СеНу, ВІСнНьЬснН», 3-СН3з-5-ізо-С3НУ-СеН»з, ВізСсСнН», СонБОосНньЬсн», 4-СНУОС(О)-СеН,, ньсС-снН, ізо-СзН», 2-С2НеСН(СНІ)-СеН», СІЗССНн», Сеня, с-С42Ноез, 4-трет-САНо-СеНу, СеНіз, сСзн», СснЗзОосНньЬснН», СенізСснН(СН»), снзосС(СнНУЗЬсНньсн», СЗзн;ОосНноснН», СснНЗзОсСнНьЬсСН(СН»), 2-ізо-С3іН7-5-СНі-с-СеНо, САНоООСНоСН», трет-С.Но, (СНз)зССН», де трет - третинний, 72 - цис і с - циклічний.

7. Спосіб за п. б, в якому БК 7 і К? незалежно вибирають з групи: (СНа)зССнНоСнН(СНУ)СНЬСН», снНуСН(ОСНУ)СНЬСсН», СН», ізо-СзН7, СаНБСН(СН»).

8. Спосіб за п. 7, в якому пероксодикарбонат вибирають з групи: с біс(4-трет-бутилциклогексил)пероксодикарбонат, дицетилпероксодикарбонат, диміристилпероксодикарбонат, о дізопропілпероксодикарбонат, ди-н-бутилпероксодикарбонат, ди-втор-бутилпероксодикарбонат, біс(2-етилгексил)пероксодикарбонат.

9. Спосіб за будь-яким з пп. 6-8, в якому пероксодикарбонатом є рідина або переважно тверда речовина при кімнатній температурі. --

10. Спосіб за п. 9, в якому рідина є розчином пероксодикарбонату в інертному розчиннику, переважно ю розчином біс(2-етилгексил)пероксодикарбонату або дибутилпероксодикарбонату в ізододекані.

11. Спосіб за будь-яким з пп. 1-10, в якому реакційна суміш додатково містить принаймні одну со поліфункціональну реакційну домішку, яка присутня при взаємодії поліпропілену з пероксодикарбонатом. о Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 10, 15.10.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. - с з (22) («в) (95) с 50 - Ф) іме) 60 б5