UA127599C2 - Зношуваний елемент для землерийного обладнання - Google Patents

Abstract

Запропонований шарнірний фіксатор для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні, який включає велику кількість частин, з’єднаних між собою з можливістю поворотного руху між висунутою орієнтацією, в якій частини вирівняні, та відведеною орієнтацією, в якій частини складені. Фіксатор у висунутій орієнтації може зачіплятися з проймою зношуваного елемента у внутрішньому положенні утримування для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні або у зовнішньому вивільненому положенні. У складеній орієнтації фіксатор від’єднаний від пройми зношуваного елемента. Кожна частина має паз та виступ, і у висунутій орієнтації виступ кожної частини приймається пазом іншої частини, щоб обмежити розділення частин.

Description

Ця заявка заявляє про встановлення пріоритету попередньої патентної заявки США Мо 62/332286, поданої 5 травня 2016 р., яка має назву "А М/ваг Рай ог Еапп УМоЖкіпд Едиіртепі", яку в повному обсязі включено в цей документ шляхом посилання та яка є його невід'ємною частиною.

Цей винахід належить до зношуваних елементів і фіксаторів для прикріплення зношуваних елементів до землерийного обладнання.

Зношувані деталі зазвичай прикріплюють до землерийного обладнання, наприклад, екскаваторних ковшів тощо. Наприклад, зуби та захисні сегменти, як правило, встановлюють уздовж ріжучої кромки екскаваторного ковша, щоб захищати ківш від зносу та полегшувати земляні роботи. Такі зношувані вузли, як правило, включають основу, зношуваний елемент та фіксатор для утримання зношуваного елемента на основі з можливістю його вивільнення.

Основа прикріплена до обладнання як невід'ємна частина обладнання або як один або більше компонентів, які прикріплені до обладнання шляхом приварювання або механічного прикріплення. Зношуваний елемент насаджують на основу. З'єднані основа та зношуваний елемент разом утворюють порожнину, в яку вставляють фіксатор для утримання зношуваного елемента на основі з можливістю його вивільнення.

Зношувані елементи для землерийного обладнання зазвичай застосовують в жорстких умовах та/або з великим навантаженням. Таким чином, бажано, щоб фіксатори мали достатню міцність для надійного утримання зношуваного елемента на обладнанні, протидії виштовхуванню під час застосування і були простими у встановленні та зніманні в місці виконання робіт, коли потрібно заміняти зношувану деталь. Для вирішення цих задач зі змінним успіхом було розроблено багато різних механізмів фіксатора.

Цей винахід належить до зношуваних деталей до землерийного обладнання і зокрема до механізму фіксації який є міцним, довговічним, стійким до виштовхування, легким у виготовленні при зменшених витратах, зручним для обліку та транспортування і/або простим та безпечним для застосування.

В одному варіанті втілення зношуваний елемент виконаний з можливістю приймання і утримування шарнірного фіксатора у двох різних положеннях, включаючи вивільнене положення та положення утримування.

Зо В іншому варіанті здійснення зношуваний елемент має фіксатор, утримуваний на зношуваному елементі як у положенні утримування, так і у вивільненому положенні без використання пружного елемента, такого як еластомер.

В іншому варіанті здійснення зношуваний елемент для землерийного обладнання має зовнішню поверхню, яка зношується при зачепленні з грунтом, задню монтажну деталь, яка включає внутрішню поверхню, та отвір, який відкритий до внутрішньої поверхні та зовнішньої поверхні. Отвір містить протилежні поверхні, кожна з яких має пару тримачів для прикріплення фіксатора до зношуваного елемента у двох різних положеннях таким чином, що фіксатор можна закріплювати в першому положенні, яке дозволяє встановлювати зношуваний елемент на землерийне обладнання, та в другому положенні, в якому фіксатор може закріплювати зношуваний елемент на землерийному обладнанні. В одній переважній конструкції орієнтація фіксатора у вивільненому положенні, як правило, є паралельною до орієнтації фіксатора у положенні утримання.

В іншому варіанті втілення зношуваний елемент для землерийного обладнання має отвір з утримуючим елементом для зачеплення та утримання шарнірного фіксатора у вивільненому положенні, в якому зношуваний елемент може бути встановлений на землерийне обладнання, і в положенні утримування, в якому зношуваний елемент може бути закріплений на землерийному обладнанні.

В іншому варіанті втілення зношуваний вузол для землерийного обладнання включає зношуваний елемент з проймою, яка має протилежні стінки, на кожній з яких є вузол тримача, і фіксатор, який зачіпляється з протилежними стінками для утримування фіксатора в отворі у вивільненому положенні, що дозволяє встановлювати зношуваний елемент на землерийне обладнання, і в положенні утримування, яке забезпечує прикріплення зношуваного елемента до землерийного обладнання. Фіксатор виконаний з можливістю переведення між заблокованим станом, в якому фіксатор зачеплений з протилежними стінками, та незаблокованим станом, в якому фіксатор від'єднаний від протилежних стінок для переведення з вивільненого положення в положення утримування.

В іншому варіанті втілення шарнірний фіксатор для прикріплення зношуваного елемента до землерийного обладнання включає велику кількість частин, з'єднаних між собою з можливістю поворотного руху між висунутою орієнтацією з вирівняними частинами та відведеною бо орієнтацією зі складеними частинами. Фіксатор у висунутій орієнтації може зачіпляти зношуваний елемент в положенні утримання для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні, а у складеній орієнтації може від'єднувати зношуваний елемент.

Кожна частина має паз та виступ, і у висунутій орієнтації виступ кожної частини приймається в паз іншої частини, щоб обмежити розділення частин.

В іншому варіанті втілення фіксатор для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні включає шарнірні елементи, з'єднані один з одним з можливістю повороту для переміщення між висунутим положенням і відведеним положенням, та вставку.

Шарнірні елементи заблоковані із застосуванням принаймні однієї конфігурації шпунта і гребеня для обмеження розділення елементів уздовж осі повороту шарнірних елементів, і поворотному переміщенню шарнірних частин запобігають шляхом встановлення вставки між елементами, коли вони перебувають у заблокованому положенні, щоб закріпляти зношуваний елемент на землерийному обладнанні.

В іншому варіанті втілення фіксатор для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні включає шарнірні елементи, кожен з яких має внутрішню поверхню, причому шарнірні елементи з'єднані один з одним з можливістю повороту для переміщення уздовж внутрішніх поверхонь між висунутим положенням і відведеним положенням, та вставку.

Перший шарнірний елемент включає виїмку на внутрішній поверхні і першу опорну поверхню, що прилягає до виїмки. Другий шарнірний елемент має кільце з отвором і другу опорну поверхню, що прилягає до кільця. Кільце вставляють у виїмку, а вставку встановлюють в отвір, де вона зачіпляється з опорними поверхнями для обмеження поворотного руху шарнірних елементів та закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні.

В іншому варіанті втілення фіксатор для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні містить шарнірні елементи, кожен з яких має внутрішню поверхню, виїмку у внутрішній поверхні та опорну поверхню, яка прилягає до виїмки, кільце і вставку.

Шарнірні елементи з'єднані один з одним з можливістю повороту для переміщення вздовж внутрішніх поверхонь між висунутим положенням і відведеним положенням. Кільце містить отвір і вставлене у виїмку. Вставку встановлюють в отвір, де вона зачіпляється з опорними поверхнями для обмеження поворотного руху шарнірних елементів та закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні.

Зо В іншому варіанті втілення спосіб закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні включає встановлення зношуваного елемента на землерийне обладнання, коли фіксатор закріплений в проймі зношуваного елемента у вивільненому положенні, від'єднання фіксатора від стінок, які визначають пройму у вивільненому положенні, і зачеплення фіксатора зі стінками, які визначають пройму в положенні утримання, відмінному від вивільненого положення, для утримування зношуваного елемента на землерийному обладнанні.

В іншому варіанті втілення фіксатор має торцеві стінки, які мають форму, завдяки якій вони взаємодіють з боками пройми в зношуваній частині щоб таким чином протидіяти виштовхуванню фіксатора під час використання. Кожна з торцевих стінок може бути зачеплена в двох різних місцях для закріплення зношуваного елемента у вивільненому положенні та положенні утримування.

В іншому варіанті втілення на кожному з двох компонентів фіксатора забезпечені місця стикання. Коли компоненти фіксатора знаходяться у висунутому положенні, місця стикання можуть перешкоджати поперечному переміщенню компонентів фіксатора один відносно одного і таким чином поліпшати стійкість фіксатора.

В іншому варіанті втілення кожна секція двосекційного фіксатора може бути попередньо навантажена в поперечному напрямку шляхом встановлення вставки між двома секціями фіксатора, що заблоковані, для протидії переміщенню секцій відносно одна одної. Застосування таких сил, як правило, забезпечує утримання вставки на місці та зменшує ризик втрати фіксатора під час використання.

В іншому варіанті втілення, як правило, частини тунелю у вигляді усіченого конуса визначають уздовж лінії стику, що розділяє компоненти фіксатора, причому перша частина тунелю у вигляді усіченого конуса утворена в одному компоненті фіксатора, а друга частина тунелю у вигляді усіченого конуса утворена в другому компоненті фіксатора. Вставка у вигляді усіченого конуса виконана з можливістю розташування в тунелі у вигляді усіченого конуса для запобігання переміщенню (тобто відведенню) двох компонентів відносно один одного. В одному варіанті втілення одна частина тунелю є меншою, ніж прийнята вставка для визначення по суті трьох точок або лінії зачеплення компонентів фіксатора зі вставкою.

В іншому варіанті втілення радіус вставки у вигляді усіченого конуса на вибраній глибині вставки в поздовжньо об'єднаному двоканальному тунелі у вигляді усіченого конуса є більшим бо за радіус кривини першого жолоба і меншим за радіус кривини другого жолоба.

На Фіг. 1 представлений вигляд у перспективі зношуваного вузла, в якому зношуваний елемент є захисним сегментом, прикріпленим до козирка екскаваторного ковша за допомогою фіксатора (козирок показаний лише частково).

На Фіг. 2 представлений вигляд у перспективі з розділенням компонентів зношуваного вузла, показаного на Фіг. 1.

На Фіг. 3 показаний вигляд у поперечному перерізі, зроблений уздовж лінії 3-3 на фіг. 1.

На Фіг. 4 представлений вигляд у перспективі зверху зношуваного елемента.

На Фіг. 5 представлений вигляд у перспективі знизу зношуваного елемента.

На Фіг. 6 представлений вигляд у перспективі фіксатора в заблокованій конфігурації.

На Фіг. 7 представлений вигляд зверху фіксатора в заблокованій конфігурації без вставки.

На Фіг. 8 представлений вигляд зверху фіксатора в заблокованій конфігурації зі вставкою.

На Фіг. 9 представлений вигляд в перспективі з розділенням компонентів фіксатора.

На Фіг. 10 представлений вигляд у перспективі з розділенням компонентів зі зворотного ракурсу фіксатора, показаного на Фіг. 9.

На Фіг. 11 представлений вигляд у перспективі захисного сегмента, коли фіксатор встановлений у вивільнене положення.

На Фіг. 12 показаний вигляд у поперечному перерізі, зроблений уздовж лінії 12-12 на Фіг. 11.

На Фіг. 13 представлений вигляд у перспективі захисного сегмента, коли фіксатор встановлений в положення утримання.

На Фіг. 14А представлений вигляд у поперечному перерізі, зробленому уздовж лінії 14-14 на

Фіг. 13, який зображує фіксатор в незаблокованій конфігурації, встановлений в положення утримання.

На Фіг. 148 представлений вигляд у поперечному перерізі, зробленому уздовж лінії 14-14 на

Фіг. 13, який зображує фіксатор в заблокованій конфігурації і в положенні утримання.

На Фіг. 15 представлений вигляд у поперечному перерізі зміщення, зробленому уздовж лінії 15-15 на Фіг. 14В, який зображує приклад профілю сили, яка може діяти у фіксаторі, та сили реакції.

На Фіг. 16 представлений вигляд у перспективі альтернативного фіксатора в заблокованій конфігурації.

Зо На Фіг. 17 представлений вигляд у перспективі з розділенням компонентів альтернативного фіксатора, показаного на Фіг. 16.

На Фіг. 18 представлений вигляд у перспективі першого елемента другого альтернативного фіксатора.

На Фіг. 19 представлений вигляд у перспективі другого елемента другого альтернативного фіксатора, який встановлюють на елемент, показаний на Фіг. 18.

На Фіг. 20 представлений вигляд з розділенням компонентів другого альтернативного фіксатора.

На Фіг. 21 представлений вигляд з розділенням компонентів третього альтернативного фіксатора.

На Фіг. 22 представлений вигляд у перспективі четвертого альтернативного фіксатора.

Цей винахід відноситься до зношуваних деталей 9 для землерийного обладнання 14. В одному варіанті здійснення зношувана деталь 9 включає зношуваний елемент 12 та фіксатор 10 для прикріплення зношуваного елемента 12 з можливістю його вивільнення до землерийного обладнання 14. У цьому прикладі зношуваний елемент 12 є захисним сегментом, який прикріплюють до козирка 16 екскаваторного ковша за допомогою фіксатора 10 (Фіг. 1-22). Проте зношувані елементи можуть мати інші форми (наприклад, захисні сегменти, екскаваторні зуби, сошники, гільзи, лопатки інших видів тощо). Крім того, зношуваний елемент може бути прикріплений до землерийного обладнання інших видів (наприклад, відвалів, фрез земснаряду, рудних жолобів, кузовів вантажівок тощо). У цьому описі відносні поняття, такі як вперед, назад, вгору або вниз, застосовують для зручності пояснення з посиланням на фігуру; можливі й інші орієнтації.

На Фіг. 1-3 показаний захисний сегмент 12, насаджений на козирок 16 між двома носами 18, які підтримують екскаваторні вістря (не показані). У цьому одному варіанті втілення козирок 16 включає основу 25, яка може бути зафіксована на місці шляхом приварювання 32 (Фіг. 3), хоча основа може бути відлита як частина козирка. Основа 25 включає упор 26 уздовж переднього краю 27 козирка 16. Основа 25 включає задню опорну поверхню 40 на задній стороні упора 26 та задню поверхню 60 позаду упора 26. Опорна поверхня 40 і задня поверхня 60 визначають п'яту або виїмку 64 для прийому фіксатора. Упор 26 також включає звернену вперед передню упорну поверхню 28 для прилягання відповідної передньої опорної поверхні 29 в порожнині 30 в бо зношуваному елементі. Упор 26 також включає бічні опорні поверхні 31, які переважно проходять в осьовому напрямку від передньої упорної поверхні 28 до задньої опорної поверхні 40. Основа зазвичай може мати одну з багатьох різних конструкцій, яка дозволяє їй взаємодіяти з різними зношуваними елементами.

У цьому прикладі зношуваний елемент 12 включає пару лап 20, 22, які охоплюють козирок 16 з двох сторін, і зношувану зовнішню поверхню 24. Внутрішня поверхня 36 верхньої лапи 20 має виїмку 34, яка забезпечує зазор при проходженні захисного сегмента 12 над упором 26 і приймає упор 26 в передньому положенні у виїмку 34. Виїмка 34 обмежена бічними стінками 33, які протистоять і спираються на бічні опорні поверхні 31 та передню опорну поверхню 29.

Виїмка 34 може бути отвором в лапі 20 або зміщеною поверхнею біля упору у передній частині (Фіг. 4-5). Отвір 38 утворений у лапі 20 для приймання фіксатора 10. В показаному прикладі отвір 38 має поздовжню вісь 42, яка розташована поперек центральної осі 44 захисного сегмента 12. Отвір 38 має задню стінку 48, передню стінку 50 та протилежні торцеві стінки 52.

Отвір 38 і виїмка 64 разом визначають пройму 39, в яку може бути прийнятий фіксатор 10 в положенні утримування.

Кожна з торцевих стінок 52 містить тримачі 54, 56 для взаємодії з фіксатором 10 і підтримання фіксатора в положенні утримування та вивільненому положенні. Коли фіксатор знаходиться у вивільненому положенні, зношуваний елемент 12 може бути встановлений або знятий з основи 25 (тобто землерийного обладнання). Коли фіксатор 10 знаходиться в положенні утримування, зношуваний елемент може бути прикріплений до основи 25. В показаному варіанті втілення тримачі 54, 56 є виступами, які проходять всередину з торцевих стінок 52. Проте тримачі 54, 56 можуть мати інші конструкції, наприклад, можуть бути утворені як одна або більше виїмок, які взаємодіють з комплементарними виступами на фіксаторі, або, наприклад, можуть бути сформовані на передній і задній стінках 48, 50.

Крім того, тримачі можуть бути утворені як єдина утримуюча конструкція, яка дозволяє встановлювати фіксатор як в положенні утримування, так і у вивільненому положенні.

Наприклад, кінці фіксатора можуть мати дві різних конструкції для приймання одного тримача в отворі, щоб забезпечувати закріплення фіксатора в двох положеннях. Відповідно, хоча у цьому винаході, як правило, застосовують два тримача 54, 56 на кожній торцевій стінці, кількість тримачів не має значення. Може бути застосований один або більше ніж два тримача для

Зо закріплення фіксатора у вивільненому положенні та в положенні утримування.

Перший або зовнішній тримач 54 у цьому варіанті втілення знаходиться в зовнішньому положенні, тобто ближче до зовнішньої поверхні 57 зношуваного елемента 12 (Фіг. 11, 12).

Другий або внутрішній тримач 56 у цьому варіанті втілення знаходиться у внутрішньому положенні, тобто ближче до внутрішньої поверхні 36 зношуваного елемента 12 (Фіг. 13, 14В). У цьому варіанті втілення фіксатор 10 прийнятий у проміжок 66 таким чином, що обидва тримачі 54, 56 закріплюють фіксатор 10 у вивільненому положенні. У показаному прикладі другий тримач 56 має по суті напівциліндричну поверхню. Перший тримач 54 включає криволінійну частину 53 і по суті пряму частину 55 (Фіг. 14А) для зменшення її подовження вгору та товщини верхньої лапи 20. Другий тримач 56 переважно повністю стикається з фіксатором, щоб він був здатний витримувати ймовірне велике навантаження під час експлуатації, наприклад, під час виконання копання. Однак тримачі можуть мати однакову форму (наприклад, обидва можуть бути утворені як напівциліндричний виступ, як це показано для тримача 56) або можуть мати форми, відмінні від показаних. Перший тримач 54 може бути суцільним або несуцільним, як показано на фігурах (Фіг. 4-5), тобто з центральним проміжком 58 для забезпечення доступу з метою полегшення видалення дрібних частин з пройми 39. Хоча це й не показано на фігурах, другий тримач 56 також або натомість може бути несуцільним.

Перший тримач 54 у цьому прикладі виступає в отвір 38 на коротшу відстань, ніж другий виступ 56, хоча це і не є обов'язковим. Між тримачами 54, 56 розташована перше або серединне заглиблення або проміжок 66. Друге або внутрішнє заглиблення або проміжок 68 розташований всередині тримача 56 (тобто між тримачем 56 та внутрішньою поверхнею 36).

Заглиблення 66, 68 можуть мати прямі, криволінійні або інші поверхні (Фіг. 12, 14А, 148). Як показано на фігурах, другий виступ 56 може бути виконаний з можливістю включення по суті напівциліндричного профілю для забезпечення міцної поверхні стикання для контакту фіксатора 10 як у зовнішньому, так і у внутрішньому напрямках.

Фіксатор 10 може бути встановлений всередину пройми 39 для утримання зношуваного елемента 12 на землерийному обладнанні 14. Як правило, коли зношуваний елемент 12 знаходиться на козирку 16, фіксатор 10 закріплений на других тримачах 56, прилягаючи до опорної поверхні 40 упора 26 і опорної поверхні 48 в отворі 38 для утримання зношуваного елемента 12 на місці; тобто коли фіксатор 10 знаходиться в положенні утримування в проймі 39, бо зношуваний елемент не можна витягнути з козирка 16 (Фіг. 3).

У показаному варіанті втілення фіксатор 10 можна утримувати в двох різних місцях на зношуваному елементі 12. Ці два місця можуть бути визначені як вивільнене положення (наприклад, коли фіксатор вставлений для доставки, зберігання та/або встановлення) (Фіг. 12) та положення утримування (наприклад, коли фіксатор може кріпити зношуваний елемент до основи) (Фіг. 148). У вивільненому положенні нижній кулачок 107 фіксатора 10 розташований між внутрішнім тримачем 56 і зовнішнім тримачем 54. Крім того, у вивільненому положенні внутрішні кулачки 107 вставлені у відповідні їм за розміром та формою заглиблення 66.

Заглиблення 66 можуть зазвичай "затискати" внутрішній кулачок 107. Можливі й інші конструкції.

Крім того, фіксатор може мати одну з двох різних конфігурацій: незаблоковану або складену конфігурацію, в якій фіксатор може бути встановлений або знятий з отвору 38 і тримачів 54, 56, та заблоковану або розгорнуту конфігурацію, в якій фіксатор може зачіплюватися з тримачами 54, 56 в отворі 38. Фіксатор може бути встановлений у вивільнене положення в отворі під час виготовлення, тобто коли один фіксатор надійно сполучений з одним зношуваним елементом для доставки, зберігання та/або встановлення. На місці проведення робіт, коли він ще знаходиться в заблокованій конфігурації у вивільненому положенні, захисний сегмент може бути встановлений на основу 25, тобто встановлений на землерийну машину без будь-якої зміни положення фіксатора. Фіксатор потому може бути переведений в незаблокований стан та від'єднаний від вивільненого положення і встановлений у заблоковану конфігурацію із зачепленням з тримачами 56 в положенні утримування на зношуваному елементі. В одному прикладі фіксатор може бути закріплений в заблокованій конфігурації за допомогою однієї по суті жорсткої вставки 100. Вставка 100 може являти собою металеву вставку 100, виготовлену, наприклад, зі сталі. Після цього фіксатор може бути утримуваним на місці, не потребуючи застосування додаткового елемента, такого як засувка або еластомер. Можливі й інші конструкції фіксатора.

У показаному варіанті втілення фіксатор 10 включає дві частини або два компоненти 70, 72 (Фіг. 6-10), які з'єднані один з одним з можливістю повороту для переміщення навколо осі 74 між заблокованим станом (Фіг. 148) та незаблокованим станом (Фіг. 14А). Дві частини або два компоненти 70, 72 можуть бути розташовані з можливістю стикання між собою на відповідних першій та другій внутрішніх або контактних поверхнях 76, 78 (Фіг. 9-10). Місце з'єднання

Зо контактних поверхонь 76, 78 може визначати роздільну лінію 80 (Фіг. 7, 8), по якій фіксатор 10 можна розділяти на дві частини 70, 72 фіксатора. Хоча поверхні 76, 78 переважно стикаються одна з одною (в цьому та інших варіантах втілення), вони можуть бути розташовані на відстані одна від одної, тобто ці дві частини можуть стикатися в іншому місці, наприклад, в місці зчеплення.

Взаємне обертання або шарнірний поворот двох частин 70, 72 може здійснюватися завдяки застосуванню шарнірного механізму 82. У показаному прикладі шарнірний механізм 82 включає вбудований штир 84, який виступає з першої контактної поверхні 76 першої частини 70. Друга контактна поверхня 78 включає комплементарний отвір 86, який має такі розміри і розташування, що дозволяють вставляти в нього штир 84, таким чином зчіплюючи з можливістю повороту першу і другу частини 70, 72 одну з одною у вузол 99 з можливістю обмеженого переміщення навколо осі 74 (Фіг. 6-10). У цьому варіанті втілення вісь 74 обертання є, як правило, паралельною поздовжній осі 44 зношуваного елемента 12 і перпендикулярною до контактних поверхонь 76, 78. Шарнірне з'єднання може мати інші конструкції. Наприклад, шарнірний механізм 82 може мати інші конструкції, включаючи, наприклад, конструкцію, в якій кожну частину формують з отвором для вставлення в нього поворотного штифта, який закріплюють на місці за допомогою утримуючих кілець, чи подібні.

Кожна частина або компонент 70, 72 можуть мати жолоб 90, 92 (Фіг. 9-10) в поверхнях 76 та 78. Один жолоб 90 може включати спіральні гребінчасті сегменти 94 для зачеплення з канавкою або канавками 96 на вставці 100. Коли частини 70, 72 зібрані разом в заблокованому положенні, жолоби 90, 92 вирівняні один з одним, утворюючи разом конічний, частково нарізний канал 102, виконаний з можливістю сумісного приймання вставки 100 (Фіг. 6-10). Можливі й інші форми каналів та вставок. Також окрім нарізного зачеплення, можливі інші способи закріплення вставки в каналі.

В показаному варіанті втілення кожен жолоб 90, 92 визначає в бічному поперечному перерізі півколо таким чином, що два жолоби разом утворюють канал у вигляді повного кола, хоча кожен або один жолоб може утворювати менше, ніж повне півколо. В одному варіанті втілення лише один жолоб 90 має нарізні сегменти 94, хоча обидва жолоби можуть бути нарізними. Жолоб (-и) також може мати часткову або несуцільну нарізку. Кожен жолоб 90, 92 поступово звужується таким чином, що два жолоби разом утворюють тунель або канал 102, як правило, у вигляді бо усіченого конуса. Однак канал і вставка можуть бути циліндричними.

Вставка 100 у формі нарізного стрижня у вигляді усіченого конуса може бути вкручена в канал 102, коли фіксатор 10 знаходиться в заблокованому положенні, для запобігання взаємному переміщенню між двома компонентами 70, 72. Шестигранне гніздо 104 чи інша конструкція для зачеплення інструментом передбачена на верхній частині вставки 100 для здійснення повороту вставки 100. Коли вставка 100 встановлена в канал 102, частини 70, 72 неможливо повертати навколо осі 74. Завдяки цьому фіксатор являє собою міцний, суцільний штифт, який є стійким до великого навантаження та здатним запобігати вивільненню зношуваного елемента 12 з козирка 16. Встановлення вставки 100 в комплементарні жолоби 90, 92, які утворені на контактних поверхнях 76, 78, що проходять перпендикулярно осі повороту 74, забезпечує значну стійкість до повороту частин і низький ризик виштовхування або пошкодження вставки. Коли вставка 100 знята, частини 70, 72 можна повертати навколо осі 74 із заблокованої конфігурації до незаблокованої конфігурації (Фіг. 14А). Вставка 100 може мати багато різних форм і може бути вставлена в інші пройми, утворені в одному чи обох компонентах. Наприклад, вона може не мати нарізки і може бути виконана з можливістю кріплення іншими способами, може мати інші форми та/або бути вставлена в інших положеннях та/або в інших місцях. Вставка 100 потрібна лише для закріплення компонентів 70, 72 фіксатора в його заблокованій конфігурації.

Оскільки вставка 100 рухається вниз по каналу 102, вставка 100 контактує з внутрішньою окружністю в обох жолобах 90, 92, яка поступово зменшується. В одному варіанті втілення радіуси вставки 100 і жолобів 90, 92 у положенні з повним приляганням, як правило, є однаковими. В іншому варіанті втілення радіус кривини для одного жолоба є меншим, ніж радіус вставки у відповідних положеннях повного прилягання, тоді як кривина другого жолоба, як правило, відповідає або перевищує цей радіус для вставки. В одному варіанті втілення жолоб з меншим радіусом не має нарізки. У такому випадку нарізний жолоб забезпечує однорядний контакт, тоді як жолоб без нарізки забезпечує дворядний контакт. Таким чином, кожен з трьох рядів контакту може забезпечувати по суті урівноважені сили 160, 162, які направлені по суті в напрямку центральної осі 101 вставки 100, що має однорядний контакт з однієї сторони центральної площини і дворядний контакт з протилежного боку. В альтернативних варіантах менший жолоб міг бути нарізним жолобом або обидва жолоби могли мати нарізку або жоден з

Зо них міг не мати нарізки. В каналі без нарізки будуть забезпечені інші засоби кріплення вставки, такі як утримуюче кільце чи засувка.

Варіанти втілення також можуть передбачати наявність нарізки в каналі 102, яка проходить не по всій окружності жолоба, тобто менш, ніж по половині шляху навколо тунелю. Наприклад, нарізка може проходити лише на довжину від кількох градусів до 175 градусів окружності або на більшу довжину. Стрілка 166 на Фіг. 7 ілюструє один приклад кругового діапазону нарізки 94. У деяких випадках нарізка може включати фаску або закруглення на кожному кінці профілю нарізки, який є найближчим до площин ковзання, що може зменшувати кругову довжину нарізки.

Навантаження на два ряди можна відстрочувати або уникати, і вставка 100 може бути глибше вкручена в тунель. Таким чином, під час виконання затягування вставку 100 можна повертати на більшу глибину. Це може, як правило, забезпечувати для оператора більш упевнене затягування вставки 100.

Крім того, хоча частини 70, 72 описані як такі, що мають однакову чи аналогічну довжину і утворюють протилежні кінці фіксатора 10, можуть бути використані інші варіанти розташування.

Наприклад, ці частини можуть мати різну довжину чи кожна з них має довжину, що дорівнює повній довжині фіксатора. Крім того, фіксатор може містити складаний елемент, але який не складається з двох компонентів, які з'єднані поворотним штифтом. Можуть бути застосовані інші механізми для забезпечення міцного, надійного фіксатора в положенні утримання, але які дозволяють складати фіксатор у вивільненому положенні. Наприклад, фіксатор 10 може мати багато шарнірів, утворених трьома чи більше компонентами. У другому прикладі фіксатор 10 може бути виконаний з можливістю складання за допомогою пружної шарнірної частини. Крім того, фіксатор 10 може бути утворений без шарніру чи складаної частини; фіксатор 10 може, скоріше, мати інший засіб для кріплення з можливістю вивільнення до тримачів 54, 56. В одному прикладі фіксатор може мати кінець, який здатний висуватися всередину та зовні для зачеплення або розчеплення з тримачами 54, 56.

Фіксатор 10 має торцеві стінки 87, 88, які зачіпляються з торцевими стінками 52 в отворі 38 в зношуваній частині. Наприклад, торцеві стінки 87, 88 можуть зачіплятися з тримачами 54, 56, коли фіксатор знаходиться в положенні вивільнення, що дозволяє встановлювати та знімати зношуваний елемент 9, не витягуючи фіксатор 10 із зношуваного елемента 9. Фіксатор може бути повністю знятий із зношуваного елемента, коли необхідно встановлювати зношуваний бо елемент та знімати його зі зношуваного робочого обладнання, хоча переважно фіксатор встановлюють під час виготовлення вузла для його доставки, зберігання та встановлення як суцільний блок. Переважно під час виготовлення фіксатор встановлюють на зношуваний елемент 12, який доставляють, зберігають та встановлюють з фіксатором у цьому вивільненому положенні із зачепленням з тримачами 54. Торцеві стінки 87, 88 можуть зачіплятися з тТримачами 56, коли фіксатор встановлений у положення утримування, для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні 14. Фіксатор 10 знаходиться в заблокованій конфігурації, коли він прикріплений до тримачів 54, 56, та в незаблокованій конфігурації, коли його встановлюють на тримачі або знімають з тримачів 54, 56. В альтернативному варіанті тримачі 54 можуть бути виключені, через що фіксатор вставляють після того, як зношуваний елемент буде встановлений на основу 25. У цьому прикладі фіксатор 10 можна доставляти та зберігати, коли він зачеплений з тримачами 56, чи доставляти та зберігати окремо від зношуваного елемента.

В показаному варіанті втілення торцеві стінки 87, 88 мають, як правило, увігнуту, викривлену конфігурацію, яка доповнює викривлені поверхні тримачів 54, 56, хоча можуть бути застосовані й інші форми торцевих стінок та/або тримачів. У цьому прикладі увігнута викривлена поверхня 103 визначає пару розташованих на відстані один від іншого кулачків 105, 107. Внутрішній чи нижній кулачок 107 вставляють в серединне заглиблення 66, коли торцеві стінки 87, 88 зачіпляються з тримачами 54 у вивільненому положенні. Внутрішній кулачок 107 вставляють у внутрішнє заглиблення 68, коли торцеві стінки 87, 88 зачіпляються з тримачами 56. Зовнішній кулачок 105 може бути вставлений в заглиблення 66 чи може бути коротшим за заглиблення 66.

Цей вид зачеплення або "затискання" тримачів фіксатором покращує стійкість до втрати або виштовхування фіксатора, коли вставка 100 знаходиться у каналі 102. Таке розташування додатково підвищує опір повороту фіксатора під навантаженням. Однак можуть бути застосовані й інші види торцевих стінок. Лише в якості прикладу торцеві стінки фіксатора можуть бути ступінчастими, можуть включати виступи чи мати іншу форму для забезпечення кріплення фіксатора на місці.

При застосуванні в положенні утримування зовнішні сторони других тримачів 56 стикаються з внутрішніми сторонами зовнішніх кулачків 105, а внутрішні сторони тримачів 56 стикаються з зовнішніми сторонами внутрішніх кулачків 107. Таким чином, сили опору або коригувальні сили

Зо можуть бути прикладені до фіксатора як вгору, так і вниз. Ці сили можуть бути застосовані вздовж будь-якого місця вздовж кулачків, тобто на будь-якій відстані від центральної осі 112 фіксатора до бічних поверхонь 114 фіксатора 10. Таким чином, сили можуть протидіяти на кінцях фіксатора, зачеплених з будь-яким набором тримачів 54, 56, які в іншому випадку могли б викликати, наприклад, відпускання, виштовхування, обертання чи поздовжнє скручування.

Наприклад, під час використання показані стрілкою 49 сили будуть діяти на фіксатор 10 з одного боку від опорної поверхні 48 зношуваного елемента 12 і з протилежного боку від опорної поверхні 40 упора 26, як показано стрілкою 41 (Фіг. 15). Оскільки поверхні, як правило, зміщені одна відносно одної, протилежні сили, як правило, викликають "обертання" фіксатора в проймі 39. Однак згідно показаного варіанта втілення зовнішні кулачки 105 фіксатора стикаються із зовнішніми поверхнями других виступів 56 зношуваного елемента 12 (стрілка 106), а внутрішні кулачки 107 фіксатора стикаються з внутрішніми поверхнями других виступів 56 (стрілка 108).

Таким чином не допускають обертання фіксатора 10 в проймі 39.

У показаному варіанті втілення фіксатор не має рівномірну довжину. Довжина уздовж кулачків 105 менша за довжину уздовж кулачків 107 для забезпечення повороту фіксатора від висунутої заблокованої конфігурації до відведеної незаблокованої конфігурації (Фіг. 16А), тобто для забезпечення достатнього проміжку для можливості переміщення кулачків 105 далі в заглиблення 6б, коли фіксатор 10 повертають в незаблоковану конфігурацію. Можливі альтернативні варіанти. Наприклад, серединне заглиблення 66 може мати глибину, яка є достатньою для врахування обертання, якщо кулачки 105, 107 мають однакову довжину (тобто якщо внутрішня та зовнішня довжини фіксатора 10 є однаковими).

Щоб замінити зношений зношуваний елемент, спочатку потрібно знімати фіксатор 10. Для цього вставку 100 знімають з каналу 102, а частини 70, 72 повертають навколо осі 74 в незаблоковану конфігурацію (Фіг. 14А). У цьому положенні зовнішні кулачки 105 можуть переміщуватися в серединне заглиблення 66, як показано на фігурі. Менша довжина фіксатора 10 на рівні зовнішніх кулачків 105 забезпечує вміщення верхнього кулачка 105 в серединному заглибленні 66, коли фіксатор 10 повертають в неутримуваний чи розблокований стан. Контур увігнутої поверхні 103 торцевих стінок 87, 88 фіксатора виконаний з дотриманням контуру тримача 56 для забезпечення плавного повороту кожної відповідної частини 70, 72 фіксатора.

В положенні утримування внутрішня поверхня 109 фіксатора 10 може торкатися або може 60 не торкатися дна порожнини 64. Може бути дозволений або забезпечений невеликий проміжок.

Фіксатор 10 може включати місця 140 поперечного стикання на кожній з двох частин 70, 72 фіксатора (Фіг. 6). Коли частини 70, 72 фіксатора знаходяться у висунутому заблокованому положенні, місця 140 поперечного стикання можуть утримувати частини 70, 72 фіксатора від розділення в поперечному напрямку. Коли частини 70, 72 фіксатора зафіксовані на кінцях, кожна частина 70, 72 може трохи нахилятися під дією пружного напруження, яке виникає, коли вставку 100 вводять в канал 102 в центральній частині фіксатора. Кожне з місць 140 стикання може включати комплементарні пари з виступу 142 та утримуючого паза 144, тобто кожна частина 70, 72 має виступ 142 на одному кінці та утримуючий паз 144 на протилежному кінці, хоча можливі й інші конструкції місця стикання (Фіг. 7). Виступ 142 може бути виконаний з можливістю ковзання в пазі 144 з таким же шарнірним переміщенням навколо осі 74 повороту, як шарнірний та безшарнірний рух або рух з розгинанням частин 70, 72 фіксатора, описаний в цьому документі. Кожний виступ 142 може проходити по суті радіально від осі 74 повороту, а внутрішні протилежні стінки 146 кожного утримуючого паза 144 (в замкненому висунутому положенні) можуть проходити в одній площині в безпосередній близькості до зовнішніх протилежних поверхонь виступу 142. Поверхні виступу 142 та утримуючі стінки можуть бути трохи нахиленими від паралелі, щоб забезпечувати радіальне тягове зусилля для швидкого та безперешкодного розділення суміжних поверхонь, коли частини 70, 72 фіксатора розсовують шляхом повертання. Кінці виступу та/або торцеві стінки пазів 144 також можуть визначати радіальне тягове зусилля, щоб також або замість цього забезпечувати швидке та безперешкодне розділення суміжних поверхонь, коли частини 70, 72 фіксатора розсовують шляхом повертання. Кожна частина 70, 72 фіксатора може бути поперечно зігнута на деякій відстані від поздовжньої осі 112 фіксатора 10 вставкою 100, передаючи попереднє навантаження на фіксатор 10. Попереднє навантаження на частини 70, 72 фіксатора, в свою чергу, забезпечує дію поперечних утримуючих сил 150 з протилежних боків площини 80 ковзання, які протидіють виштовхуванню вставки 100. Вихідні складові сили, як правило, є перпендикулярними до площини 80 ковзання та поперечними до поздовжньої осі (Фіг. 6-8).

В показаних варіантах втілення різні поверхні, наприклад, місця 140 стикання та поворотний штифт 84, забезпечують підвищення стійкості зібраних компонентів 70, 72 фіксатора навіть без застосування вставки 100 на її місці. Місця 140 стикання та поворотний штифт 84 забезпечують

Зо обмежувальні поверхні, які обмежують ступені свободи відносного руху між компонентами 70, 72 фіксатора, за винятком взаємного поворотного або шарнірного руху. Як вже було зазначено, місця 140 стикання протидіють взаємному бічному переміщенню компонентів фіксатора.

Поворотний штифт 84 проходить крізь контактні поверхні 76, 78 в поперечному напрямку і відповідно розташований з можливістю протидії взаємному поздовжньому руху між компонентами 70, 72 фіксатора. Відповідно, навіть без вставленої вставки 100 фіксатор 10 легко транспортувати, переміщувати та маніпулювати ним іншим способом. Це може бути зокрема зручним для оператора. Вставка 100 може бути розташована таким чином, щоб запобігати взаємному повороту або обертанню навколо шарніра між компонентами 70, 72 фіксатора. В результаті сили на вставці є відносно обмеженими для протидії взаємному повороту і, як правило, забезпечують захист вставки від деформації та/або виштовхування.

Місця 140 стикання та поворотний штифт 84, як правило, утримують фіксатор на місці і протидіють різним навантаженням, які можуть на ньому виникати. Наприклад, сила 170 згину (Фіг. 7) може утворювати напруження натягу з одного боку від центральної осі 112 і сили стиснення з іншого боку. Сили згину, як правило, витягують виступ 142 з боків в натягнутому стані сполученого паза 144. Однак зовнішня поверхня поворотного штифта 84, яка контактує з внутрішніми стінками комплементарного отвору 86, буде протидіяти взаємному поздовжньому переміщенню компонентів 70, 72 фіксатора, що збільшує міцність та стійкість фіксатора. Крім того, вісь 74 повороту переважно є по суті перпендикулярною до центральній осі 101 вставки 100 та знаходиться в безпосередній близькості до неї. Відповідно, будь-який взаємний поворот або обертання навколо шарніра компонентів 70, 72 фіксатора навколо осі 74 призводить до мінімального зміщення каналу 102 паралельно до центральної осі 101 вставки 100. В результаті осьові сили на вставці 100, які направлені на протидію обертанню навколо шарніра, мінімізовані, що знижує потенційну можливість виштовхування або деформації.

В одному альтернативному варіанті втілення місце стикання включає концентричні стінки 282, 284, виконані з можливістю ковзання одна відносно одної для забезпечення відносного поворотного переміщення частин 270, 272 фіксатора навколо осі 274 повороту (Фіг. 16-17).

Кожна частина може містити виступ та паз, які з'єднують в конфігурацію шпунта і гребеня. Вузол 200 фіксатора містить виступи 292 та 294, які визначають стінки 292А та 294А. На відстані від виступів вузол фіксатора може включати пази 296 та 298, які визначають стінки 296А та 298А. 60 Ці стінки 292, 294, 296, 298 виступів та пазів мають, як правило, відповідну форму і показані на

Фіг. 17 як криволінійні та концентричні навколо осі повороту. Стінки можуть мати будь-яку форму, яка дозволяє повертати частини фіксатора навколо осі повороту для складання та витягування до повної довжини без заклинювання. Збирання шарніра може включати присовування контактної поверхні 276 до контактної поверхні 278, при цьому поздовжні осі частин 270, 272 зазвичай розташовані під кутом одна до одної (тобто без зачеплення виступів 292, 294 з пазами 296, 298). При повороті частин 270, 272 одна відносно одної навколо осі 274 повороту кожен з виступів входить у відповідні пази. Після збирання та з'єднання частин однієї з одною вони протидіють розділенню. Поворот частин відносно одна одної може бути обмежений шляхом встановлення вставки 100.

Торцеві стінки 87, 88 фіксатора вивільняються відносно торцевих стінок 52 пройми 38 таким чином, що фіксатор можна витягнути зі зношуваного елемента 12. Принаймні одна частина 70, 72 (а, бажано обидві для витягування у будь-якому напрямку) має захват 120 для полегшення повороту частин та витягування фіксатора з пройми. В одному варіанті здійснення захвати 120 утворені у вигляді нахилених порожнин для приймання інструмента 122 для витягування; хоча можуть бути застосовані й інші форми захватів. Кожна частина 70, 72 також може включати западину 124, розташовану на відстані від захвата 120 для надійного підтримання точки 126 опори інструмента 122. При застосуванні захватний кінець 128 інструмента 122 входить у порожнину або захват 120 на частині 70 (або 72), при цьому точка 126 опори знаходиться в западині 124. Важіль 130 інструмента 122 штовхають вниз, щоб потягнути середню частину фіксатора 10 вгору таким чином, щоб частини 70, 72 поверталися навколо шарнірного механізму 82. У цьому положенні фіксатор 10 можна витягувати з пройми 38 за допомогою інструмента 122, що дозволяє витягувати захисний сегмент з обладнання.

На Фіг. 18 та 19 представлена альтернативна конструкція шарнірного фіксатора. Перша частина 370 та друга частина 372 включають виступи 392 та 394 і, відповідно, пази 396 та 398, які будуть зачіплятися в конфігурації шпунта і гребеня на вузлі, який складається з цих частин.

Перша частина 370 має контактну або внутрішню поверхню 376, а друга частина 372 має контактну або внутрішню поверхню 378. Контактна поверхня 376 переважно має, як правило, півсферичну виїмку 382 та пройму З80А. Вище та нижче півсферичної виїмки переважно утворені криволінійні опорні поверхні 384А та 386А. Контактна поверхня 378 включає нарізне

Зо кільце або виступ 374, що проходить вбік і містить штифт 380. Кільце має пройму або канал 375, що проходить через нього вздовж осі каналу, яка є, як правило, паралельною до контактних поверхонь і, як правило, перпендикулярною до осі повороту фіксатора. Канал 375 має нарізку 375А в стінці пройми. Друга частина 372 включає виїмку 382 для приймання кільця 374 і отвір 380А для приймання штифта 380. Вище та нижче кільця утворені криволінійні опорні поверхні 3848 та 3868.

На Фіг. 20 представлений вигляд з розділенням компонентів фіксатора 350. Частини 370 і 372 збирають таким чином, що кільце 374 з нарізним каналом 375 і штифтом 380 приймається, відповідно, виїмкою 382 і отвором З80А. Кільце та виїмка мають комплементарні форми, які дозволяють частинам фіксатора повертатися відносно одна одної навколо штифта та отвору, які визначають вісь 274 повороту, з обмеженим з'єднанням. Зовнішня частина кільця 374 і виїмка 382 є переважно сферичними сегментами, хоча можливі й інші форми. Виступи 392 і 394 приймаються в пази 396 і 398 як частини, що встановлюють у висунуте положення. Для поверхонь кільця і виїмки можуть бути застосовані й інші форми, а кільце і виїмка не обов'язково мають сполучені форми. Переважно кільце є симетричним відносно осі повороту і після збирання забезпечує поворотний рух частин.

Коли фіксатор знаходиться у висунутому положенні, опорні поверхні 384А і 384В, що прилягають одна до одної, утворюють суцільну круглу верхню опорну поверхню 384.

Аналогічно, опорні поверхні З386А та 386В, що прилягають одна до одної, утворюють нижню круглу опорну поверхню 386. Однак опорні поверхні не обов'язково утворюють повне коло. Коли частини 370, 372 знаходяться у висунутому положенні, нарізну вставку 300 вставляють в нарізну пройму 375. Нарізна вставка 300 переважно включає головку ЗО0А з виїмкою З00В для приймання інструмента для здійснення повороту (не показаний), такого як шестигранна викрутка, хоча можуть бути використані й інші конструкції для приймання інструмента. Хоча вставка 300 показана з радіально витягненою головкою, головка може бути просто хвостовим кінцем вала, тобто продовженням вала без радіального розширення. Крім того, хоча нарізна вставка 300 і нарізна пройма 375 є переважними, вони можуть бути ненарізними і можуть мати інші засоби (наприклад, засувку) для утримання вставки в проймі.

Нарізна вставка 300 в деяких випадках може включати зміщений фіксуючий зуб 308, який проходить від вставки. Зуб може зачіплятися з відповідним зовнішнім кулачком або виїмкою 310 бо в нарізній проймі 375 кільця. Зуб, який зачіпляється з виїмкою, може обмежувати поворот вставки нижче встановленого рівня прикладеного крутного моменту і запобігати непередбаченому випаданню вставки з фіксатора. Блокуючий зуб і виїмка у повністю встановленому положенні можуть утворювати стопор.

Вал вставки 300 переважно включає верхню опорну поверхню 304, нижню опорну поверхню 306 і нарізки 302 між ними. Коли вставка 300 повністю вкручена в канал 375, верхня і нижня опорні поверхні 304 і 306 прилягають, відповідно, до опорних поверхонь 384 і 386 або спираються на них. Прилягання верхньої та нижньої опорних поверхонь 304, 306 вставки 300 до опорних поверхонь 384, 386 корпусів 370, 372 обмежує поворотне переміщення частин 370 і 372 навколо осі 274 повороту. При застосуванні фіксатор 350 вставляють в пройму зношуваного елемента таким же чином, що й попередні фіксатори, які описані вище, та аналогічним способом здійснюють зачеплення з утримуючою конструкцією пройми. Нарізна пройма може включати повні нарізки, які проходять по всій окружності пройми. В альтернативному варіанті пройма може включати частини з нарізкою або гребні в проймі для зачеплення з нарізками 302 вставки 300.

Частини 370, 372 фіксатора і вставка 300 показані з верхньою та нижньою опорними поверхнями, але можливі й інші конструкції. Наприклад, вставка може мати головку ЗО0А, нарізки 302 і нижню опорну поверхню 306 без верхньої опорної поверхні 304. В деяких конструкціях головка може діяти як верхня опорна поверхня. В іншому прикладі фіксатор має лише нарізки і нижню опорну поверхню для спирання вставки 300 без верхньої опорної поверхні. В іншій конструкції фіксатор має нарізки і верхню опорну поверхню для спирання вставки без нижньої опорної поверхні.

На Фіг. 21 показана альтернативна конструкція фіксатора 450, яка включає частини 470 і 472 з такими ж ознаками, що і у фіксаторів, які описані вище. Перша частина 470 та друга частина 472 включають виступи 492 та 494 і, відповідно, пази 496 та 498, які будуть зачіплятися в конфігурації шпунта і гребеня на вузлі, який складається з частин фіксатора. В даному випадку кожна з частин переважно має півсферичні виїмки 482 та 484, кожна з яких має отвір 482А та 484А. Кільце 474, що відокремлене від частин 470, 472, вставляють у виїмки 482, 484. Кільце 474 має пройму або канал 476, який проходить через кільце і містить нарізки 476А в стінках каналу. Кільце має штифти 486 та 488 на протилежних сторонах.

Зо Фіксатор 450 збирають шляхом вставлення кільця 474 у виїмки 482 і 484 штифтами 486 і 488 в пройми 482А і 484А. Потім частини 470 і 472 фіксатора повертають навколо штифтів і пройм у висунуте положення за допомогою виступів 492 і 494, які приймаються пазами 496 і 498. У висунутому положенні верхня кругова опорна поверхня 497 знаходиться вище кільця 474.

Нижня кругова опорна поверхня 499 розташована нижче за кільце 474. Вставку 300 вставляють в нарізне кільце, і опорні поверхні 302 та 304 спираються на опорні поверхні 497 та 499 або прилягають до них. При встановленні вставка обмежує поворотний рух частин 470 та 472 одна відносно одної. Можливі інші варіанти втілення лише з верхньою опорною поверхнею або лише з нижньою опорною поверхнею для спирання вставки 300.

Для поверхонь кільця і виїмки можуть бути застосовані й інші форми, а кільце і виїмка не обов'язково мають сполучені форми. Переважно кільце є симетричним відносно осі повороту і після збирання забезпечує поворотний рух частин.

Кінці фіксатора можуть мати різні конструкції для зачеплення з приймальною конструкцією пройми зношуваного елемента. На Фіг. 22 представлений фіксатор 550 із серединною конструкцією 502, який є подібним до описаних вище фіксаторів, тобто, наприклад, який має конструкцію шпунта і гребеня та вставку, яка обмежує поворотний рух. Фіксатор 550 має скошені кінці 502 і 504, які сходяться, проходячи вгору. Фіксатор 550 може бути прийнятий у пройму зношуваного елемента з відповідною конструкцією. Такі зношувані елементи описані в 05 7536811, яку в повному обсязі включено в цей документ шляхом посилання. Будь-які описані в даному документі фіксатори можуть бути виконані зі скошеними кінцями (або іншими кінцями) з можливістю встановлення в різні зношувані елементи та закріплення зношуваних елементів на землерийному обладнанні.

Вищенаведені варіанти втілення є переважними варіантами втілення цього винаходу.

Можуть бути застосовані різні альтернативні варіанти. Наприклад, тримачі можуть бути нарізними стрижнями або нарізними клинами в будь-якому з описаних варіантів втілення.

Тримачі можуть мати конструкції, які значно відрізняються між собою, і включати зсувні пластини, заскочки, засувки і т. ін. Осі повороту або шарніри можуть бути визначені іншими способами, які дозволяють здійснювати потрібне переміщення частин. Складання фіксуючого компонента також може бути здійснено із застосуванням інших способів. Як правило, різні інші варіанти втілення, а також велику кількість змін можна здійснити, не відступаючи від ідеї та бо більш широких аспектів цього винаходу.

Claims (7)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Зношуваний елемент для землерийного обладнання, який містить: зовнішню поверхню, яка зношується при зачепленні з грунтом; внутрішню поверхню для монтажу зношуваного елемента на землерийне обладнання; та отвір, який відкритий до внутрішньої поверхні та зовнішньої поверхні, причому отвір має протилежні стінки, на кожній з яких є тримачі, що розташовані окремо один від іншого, і мають конфігурацію для закріплення фіксатора на зношуваному елементі в двох різних положеннях, що включають положення вивільнення і утримання, де положення вивільнення фіксатора, закріпленого на зношуваному елементі, відповідає тримачам, утримуючим фіксатор назовні від внутрішньої поверхні для полегшення встановлення зношуваного елемента на землерийному обладнанні, та де положення утримання фіксатора, закріпленого на зношуваному елементі, відповідає тримачам, утримуючим фіксатор всередину від положення вивільнення для закріплення зношуваного елемента на землерийному обладнанні.

2. Зношуваний елемент за п. 1, який відрізняється тим, що тримачі включають внутрішній виступ та зовнішній виступ на кожній з протилежних стінок, причому внутрішній виступ є ближчим до внутрішньої поверхні, ніж зовнішній виступ.

3. Зношуваний елемент за п. 2, який відрізняється тим, що внутрішні виступи розташовані на відстані від внутрішньої поверхні.

4. Зношуваний елемент за п. 2 або 3, який відрізняється тим, що виступи на одній з протилежних стінок є симетричними з виступами на іншій протилежній стінці.

5. Зношуваний елемент за будь-яким з пп. 2-4, який відрізняється тим, що кожен з виступів включає принаймні одну частину, яка має вигнуту викривлену конфігурацію для зачеплення з комплементарними торцевими стінками фіксатора.

6. Зношуваний елемент за будь-яким з попередніх пунктів, що включає дві розташовані на відстані лапи, які проходять назад і визначають задню порожнину пройми з внутрішньою поверхнею для приймання частини землерийного обладнання.

7. Зношуваний елемент за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що тримачі Зо встановлені для закріплення фіксатора у положеннях вивільнення і утримання, що відповідають в цілому паралельній орієнтації фіксатора в зазначеному отворі. ДИТ пжожитья т о. -й п -7 вч 14 рай пиши я я о ашнн й тт о й екю и -7 . п п дн Кі т р дикі, пра ай Сб Б я Нині «а кт т М г я оо м о кт бе і ! й ї МЕ я Ен Я 7 і Ка ре Кл я і Ка є КЕ еВ Й де Й ки, с тий и и от м яті / я и рр Шин . ни Ук оку р Кох т се ви 23 що 4 7 її ї м ї б я " Ак й пн, ; ди б о Не че ий Й як м я фон Ком че ше Я КАК ще Її Ша вк у й т Іст» м й у Іст дя

Фіг. 1

ТТ р Кк и т р. щи Є р Шо ць и к-т рн То тн ж кто ТМ их ш-й ну бот ню і ще кт З ж т / їх | " о -- с в. 5 ВО Я нки МАКИ и НК ну ИН А о ох уте ше и м пан -- пен р Дон у в шк ра і -- З Й ре а ох ни т й Й ! ! й 7 ! м що шк Я -е т 1 ж, ни ! ра ! ша ий ра Кк я ра ю о я й й ск Ж є ї -х. й КЗ я « я фени е Ше КК в у й Б сук я / Ши ща - й Й за т й й -я ра г, А я д . ІВ - ї , ж ек и йо те и й. КОКО 7 нн : 132 ненні Фіг. 2 ( Ї ши Тютння З і а дня УА ч-43

Фіг. З ух т . й дно ОТ Кн й тях СТ Ж б Ку в й Кк ее й як я КЕ и Е: й ї Я а Ко х т А сн, ані К я у ї 7 з ТИ . і у І ши й Ех Е кі 7 сх п я я З / й вія В. колу о . У Ж й / Й ов Т ли / 7 Й 5 й и у я й і й Ка Й - Й й і 7 Й й й І ї є я . Я АЙ ї й й я я с, 7 я Ж М. ТУ Я й Я те хх ї я я 7 г - 7 и У Х й ст. пох Й й р-йй матку. у 3 7 Я КБ ши с г Кх Я / ї і ши 7 і і 1 Ж Й питну й і ся Іх плен

Фіг. 4 ; чу як че г ок / ; т ще : засо т ке х ь б і х. у ОМ, « й кум щу рих дм і че м М ке ра се те к а и а с, ще чи ки - р ки ВК в р зи Зх ши Кк Кз Нв кк, ою то ! й Ой ОМ За м ЕК ттЇ 7 ж х ее я кн Й Ше А хі / а шоп і/ і КИТ ит ВВ ли і і Х іш Кк ко б Ше Кк я и 7 и в Ки у БО Й / ня й сиди є р в А, це ща 7 ОО й Її що яебня шт - М тя «кш ккк г и Кия к-т щі нн и ай й с и бе й лох с кт вх Кк ие б От 7 б шк лежати тижня С ддишиии лок жит

Фіг. 5 і й : Дн ЗК М ситу В "ле їн нано Конт як т - : а дех ж я я й сані т з сте ло» ри г ов нний у й, В фу де 7 ! дек Я і Пежо я і сет дять ЕН мо | тн я У ди ше інт і ше ж дет ши о дк дн ух ! НЕ дент ДЕ це о. Й ше дж еще фунт Фіг. 6 у 156 т я : я» г 73 я й ж на і В ше ІВ я Не . м, мо ф-ту, а т т г 7 | і ЩЕ Ї ук я К-т ВО | | 1; У ше вит пре фр еедЕК тт 7 пн дуття пбадедйтт рю ни Де ри , ЩЕ КЕ - 2 н-- ше с ше с 17 85 ' і ; І. 4п ; в «й тугу 7 і 14 Ї - 10 о і

Фіг. 7 10 з и 'Е | ше- БД у З «Е | їй де і | ПО ея З зад | Ко арк : х б 1 48 пен й 4 25 до 146 ї Е ї " Оу и їОє ії Ї й ай ри пити СМ ! кеш; я Я Ов 42 У щ М ДТ -ї іа зва р--во з І ГУ

Фіг. 8

1ю Ї нм и Фенають / ше де 140 ; ра, а 7 Коля ей те о ща : Я ж нт : т сх дит ех ще - сних де сссожов і 1 щі- С г | ( і ї квот М. а што їй і | у ож до І то Кок й дики х г -тт (4 Ен Мо ! ще То Ок щи ко. 7 ет и ие й СХ ння позу тре з - ше ех п З З ша шк м / екжж ш- З х и ній дже т і сш- - де? сяк х я жнтит дент пиття - т дитини двееттчннн що стіну х и х вит да «тм ! до пу, як г й 7 КК тю т їй ; 18 Кі пан т у кі ; І ! й пт -й в ря у та Я і ї ! І К у 1 сю й й : і 4 тн ди ! ч. ї тт» ше : нн я дян сей : ск я вн р ща ! рих п коле. У ке Є в Кт : В Ше ння ре кт пед, : Е др Сб, С Ї І ! ! ть пкжжкц, ШЕ ав да нку Гі і Пн ГР Ше Пк і /! і / Шша

Фіг. та Не х дини пеложк рай доню ня т | Ше ра Шк сном х . х р Я й Кт ї / ! Кен КПВВ ро р- 20 я п по дн ЗВ Я / Ї й і 7 пе ТЕ - о А х й // Я пе я З ре А, й ти я й я р т- Ку й / й п и Її ї я й и ! / й к / й я 7 й у ! ї й й Ше і Я Я . ї й й 1 / Л -2 мечі Кк г ; і Ї ; т Я НІ. нн увтсних З ї і Ї ря пу, ой сопла тс 7 ро ши

Фіг. 17

2 х то у я й , С | ву Ся - т у свв ве шу: БЕ В й пе о ї пев тити их пк 7 ой и у ! щі яВ | С Ї У ва и, ! ко і з З т нн ? ходу. ке Ма У ; о - Її Кв дпа подолу од А д д д д ддло пд да дл дод дол КА - С ЗИМИ и и и и пре зи фіг. 12 12 х днях - ТТ од Сен, як мое т оч Ж я хх - я й х я ' Я : А ! Я КІ ИЙ ій й ; . й, в г сни К й те за й | і- 20 й ТЕ и МЕ К ї ; пу й й ий Й б - І я . А - / р ше 4 я й Кі 1 4 й КК і й / ї й Й я і й й АК Кк і 7 р я І й й й

І. й я и - 7 й й, Ше 7 ї їй х у / й ї- - рек ї й - кн 2 і ! дае й Ах 7 т, у КО дини і Код й скнт нн й і би Кия зви фіг. 13

«в б шу І 122 и 130--- й Й 10 я ра . Ж щі 5 Ст 1-8 ню вс -УЛЛЬБУ в ЩІ - -- : : у пит 124 ш-т нею т і кт йо ит су т їм - и я В ду жк ОО а" СВО тот тв СХ ШОВ, ве сити Ти т : с з тд Мч. пи сут Я ' ри Сини ВМ, - - Е НН, свй 60 ! с ОК ТК КМ КМ КМ КВУ Ши т КИ А и КД и Дн

Фіг. 14А 52 в; 7 де С нн РТВ и х 4 ; ин

5. я. сечу гдй т тити ше Ди є Ї вшнни Ух | і Ка Ся о Да ОО о о осно рин ня шк р нав БО -ї -к хо ВВ Ко о ОО, ша Ї СОМ КОТ т СХ ко 199 мн 7

Фіг. 148