UA119775C2 - Спосіб профілактики інфекцій у корисних і декоративних рослин, переважно у виноградарстві, а також у деревних рослин - Google Patents

Abstract

Даний винахід належить до способу профілактики інфекцій, спричинених грибами, зокрема ооміцетами, і бактеріальних інфекцій у корисних і декоративних рослин. До галузей застосування належить виноградарство, плодівництво, овочівництво і вирощування декоративних рослин. Задачею даного винаходу є забезпечення способу профілактики інфекцій, спричинених грибами, зокрема ооміцетами, і бактеріальних інфекцій, зокрема несправжньої борошнистої роси (викликаної Peronosporales) і Pseudomonas syringae, при виноградарстві і овочівництві. Несподівано було виявлено, що вибрані лише протеази і у комбінації з іншими біологічно активними ферментами ефективно попереджають інфікування рослин певними фітопатогенними організмами. Захищена рослина не інфікується. Отже, попереджається поширення патогену у культурі. Спосіб за даним винаходом характеризується тим, що одержують водний розчин однієї протеази або у комбінації з β-глюканазами та/або хітиназами, змішують зі стабілізаторами, засобами, які покращують адгезію, і змочувальними засобами і кілька разів наносять на рослини за допомогою традиційних методик протягом вегетаційного періоду, переважно до настання фаз високого ризику зараження, пов'язаних із погодою.

Description

Опис

Даний винахід відноситься до способу профілактики інфекцій, спричинених грибами, зокрема ооміцетами, а також до профілактики бактеріальних інфекцій у корисних і декоративних рослин. До галузей застосування належить овочівництво, плодівництво, виноградарство і вирощування декоративних рослин, переважно виноградарство й овочівництво.

Значимість, розвиток і контроль інфекцій, спричинених ооміцетами

Захворювання рослин у корисних і декоративних рослин, а також у деревних рослин, щорічно призводять до високих економічних втрат. Також при вирощуванні овочів і декоративних рослин гідропонним способом у теплицях важливу роль відіграють гриби і ооміцети, такі як Рпуїорпїпога, Руїпішт ії Регопозрога, оскільки викликають захворювання рослин (Маїаїгаків 5 Соитав, 1999; Рацій 8. Вегіапдег, 2001). При овочівництві (зокрема картоплярстві та вирощуванні помідорів), плодівництві, вирощуванні декоративних рослин і виноградарстві, а також у лісівництві, вони представляють особливу значимість з економічної точки зору. У 2013 р. у світовому масштабі картоплю вирощували на землях сільськогосподарського значення площею 19,3 мільйонів гектар, (Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних

Націй, відділ статистики). У картоплярстві найважливіший патоген, який набув ще більшого значення при культивуванні на території з теплішим кліматом, являє собою представник ооміцетів Рпуїорпїпога іптезіап5, патоген, який викликає фітофтороз (Оегке ипа 5іеїіпег, 1996).

Його розповсюдження підлягає контролю лише завдяки постійному застосуванню фунгіцидів (більш ніж 235 мільйонів доларів США на рік лише для вирощування картоплі). Загальна сума коштів тільки на фунгіциди становить 5,5 мільярда доларів США на рік (Ромеї! 8. дУиї5ит, 1993).

У Німеччині щорічно тільки на боротьбу зі шкідниками у виноградарстві витрачається приблизно 100 мільйонів євро (Оспбпег, 2009). В екологічному виноградарстві застосовують тільки засоби захисту рослин, які містять мідь. Однак такі засоби являються екологічно небезпечними та потенційно токсичними. У зв'язку з цим вищевказане становить великий інтерес для створення альтернативних, вдосконалених засобів захисту, які є ефективними проти патогенів і одночасно екологічно чистими.

У даному випадку цикл розмноження ооміцетів буде описаний із застосуванням зразка

Ріазторага міїісоЇїа, який викликає несправжню борошнисту росу виноградної лози. Життєвий цикл ділиться на дві частини щодо різного епідеміологічного значення. Ооспора, яка має важливе значення для виживання патогену під час зими, формується у фазі статевого розмноження. Під час літнього циклу нестатевого розмноження вивільняються великі кількості спорангіїв. Ріазторага міїйсоїа зимує як ооспора у грунті у листовому опаді сильно зараженого листя. Наприкінці зими ооспори стають схожими і зберігають свою здатність сходити до раннього літа. Як тільки грунт нагріється і випаде достатня кількість опадів, вони проростають і формують первинні спорангії. До середини червня ооспори зберігають здатність сходити під час сильних дощів. Деякі ооспори також можуть перебувати у стані спокою протягом більше року і проростати у наступному році. Зазвичай проростання і вивільнення зооспор відбувається з первинного спорангія, коли значення температури піднімаються вище 10 "С і випадає більш ніж 8 мм опадів. За даних умов зазвичай розпускається перше молоде листя виноградної лози і, таким чином, може відбуватися первинне інфікування. Для первинного інфікування за допомогою пророслих зооспор листя повинно бути достатньо змочене водою. Тільки у цій фазі інфекцію можна попередити або придушити, якщо пошкодження або інгібування зооспор було успішним.

Первинне інфікування є відправною точкою літнього циклу Ріазторага мійсоїа, у якому патоген розмножується безстатевим шляхом за допомогою спорангіїв і може викликати епідемії, якщо умови розмноження є сприятливими. Первинне інфікування відбувається після інкубаційного періоду, за якого патоген дозріває всередині листа без видимих симптомів.

Лікування інфекції у цей час не є можливим. Ріст і розвиток патогену сильно залежать від температури, так що за підвищених температур міцелій швидше проникає у тканину листа і маслянисті плями з'являються раніше, в порівнянні 3 низькими температурами. Наприкінці інкубаційного періоду так звані маслянисті плями з'являються як видимий симптом грибкової інфекції. Як тільки вночі відносна вологість піднімається вище 95 95, а значення температури зберігаються вище 12 С, спорангіофори висовуються з продихів інфікованої листової пластинки. Спорангії поширюються з краплями води або рухом повітря. Як тільки ці краплі води входять у контакт із зеленою частиною їхньої рослини-хазяїна, зооспори вивільняються.

Вивільнення зооспор і подальше інфікування відбувається за оптимальних умов при 24 "С протягом чотирьох годин. Якщо значення температури є нижчими або вищими, вивільнення зооспор затримується і процес інфікування відстрочується. Ріаз:торага мійсоїа може інфікувати бо листя, суцвіття, включаючи стебла, грона винограду і верхівки пагонів, якщо вони мають продихи і якщо вони вологі. Маленьких крапель води вже достатньо для інфікування, однак умови інфікування є більш придатними, якщо змочування водою є значним і зберігається тривалий час. Після кожного інфікування знову слідує інкубаційний період, а далі спорангії будуть поширюватися, як тільки вночі з'явиться достатня вологість. Ріазторага мійісоїа належить до поліциклічних патогенів і може піддаватися декільком циклам розмноження під час одного вегетаційного періоду. Якщо оптимальні умови для поширення спорангіїв і для інфікування зберігаються протягом тривалих періодів, а інкубаційні періоди скорочуються у зв'язку з температурними умовами, епідемія може розвиватися стрімко. Засуха затримує поширення

Ріазторага міїйсоїа і перешкоджає прогресуванню епідемій. Можна спрогнозувати локальні фази високого ризику інфекції і, таким чином, вжити певні профілактичні заходи попередження.

У кліматичних умовах, що переважають у центральній Європі, спричинених такими патогенами інфекцій слід очікувати щороку. Якою мірою такі інфекції призводять до епідемій сильно залежить від щорічних погодних умов і не піддається прогнозуванню на початку вегетаційного періоду. Епідемії, наприклад, несправжньої борошнистої роси виноградної лози (Ріазторага міїйсоїа;) можуть ставати дуже тяжкими у випадку високочутливих класичних сортів винограду протягом декількох дощових днів. Отже, така інфекція повинна бути виявлена і контрольована на ранній стадії. Якщо зараження вже перебуває на пізній стадії, подальший контроль більше не є можливим. З цієї причини комерційне рослинництво можливо тільки із застосуванням профілактичних заходів проти таких інфекцій. Спосіб прогнозування, який дозволяє проводити специфічні запобіжні заходи боротьби, вже розроблений для Ріазхторага мійсоїа у Федеральному дослідницькому інституті селекції винограду у Німеччині (5іаайціспе5

УМеіпраціпзійиО) і був застосований на практиці.

На сьогоднішній день пропонується велика кількість фунгіцидів для традиційного рослинництва. Тільки у виноградарстві у даний час схвалено 29 фунгіцидів для застосування при несправжній борошнистій росі виноградної лози.

Для екологічного виноградарства несправжня борошниста роса виноградної лози є проблемою, оскільки у даному випадку попереджувальна обробка є обов'язковою, а на сьогоднішній день схвалені тільки препарати, які містять мідь (наприклад, купрозин). У зв'язку з відомими екотоксикологічними питаннями, що викликають заклопотаність щодо міді, існує

Зо гостра необхідність у знаходженні альтернативних варіантів даного засобу. Такі альтернативні варіанти, однак, повинні мати достатню ефективність також при високих темпах зараження.

Протягом багатьох років у випробуваннях демонструвалося, що переважна більшість препаратів, які схвалені як зміцнювальні засоби для рослин, не виявляють задовільну ефективність проти несправжньої борошнистої роси виноградної лози. Деякі зміцнювальні засоби для рослин є ефективними проти несправжньої борошнистої роси виноградної лози при низьких темпах зараження, проте у даному випадку заходи з контролю не були б необхідні. При вищих темпах зараження, які також виправдовують боротьбу з комерційної точки зору, ефективність тестованого препарату була недостатньою. Завдяки таким випробуванням очевидно, що біологічний контроль щодо несправжньої борошнистої роси виноградної лози не застосовують на практиці при екологічному рослинництві Особливо в екологічному виноградарстві з обмеженою можливістю зупинки епідемії, вкрай необхідні ефективні і практично здійснювані підходи для біологічного контролю епідемій.

Значимість, розвиток і контроль бактеріальних інфекцій

Хоча кількість патогенних для рослин бактерій менша, ніж кількість патогенів, подібних грибам, ступінь пошкодження корисних рослин, викликаного бактеріальними захворюваннями, дуже висока. Бактерії роду Хапіпотопа:х у світовому масштабі викликають захворювання серед усіх головних груп вищих рослин, що супроводжуються хлоротичними та некротичними ураженнями, в'яненням і гниттям. Прикладом з високою економічною значущостю є чорна гниль у сортів капусти, яка викликається Хапіпотопах сатревзігі5 ру. сатрезігіз. Хапіпотопах огугає ру. огулає є причиною побіління листя/бактеріального некрозу рису при зараженні рослин рису, який являє собою одне з найбільш серйозних захворювань рослин рису і, отже, причиною значних економічних і соціальних проблем. Аналогічним чином, варто згадати Раїпомаг Х. ахопородіб рм. сіті, патоген, який викликає рак цитрусових, і Х. сатрезбвігіз5 рми. Мевзісацогіа, патоген, який викликає бактеріальну плямистість листя на перці та помідорах, що має економічне значення, особливо у регіонах із теплим і вологим кліматом. Крім того, варто згадати червону бактеріальну гниль коренів, викликану патогеном Егміпіа атуіомога, яка є предметом обов'язкової звітності. Рослинами-хазяїнами Е. атуїомога є розоцвіті, такі як яблуня, груша та айва. Е. атуіомога викликає в'янення листя і квітів інфікованих рослин, які потім буріють або чорніють. Більш того, варто згадати вид бактерій Рхейдотопавх 5угіпдає, які викликають різні 60 захворювання рослин, такі як рак, в'янення і плями у важливих корисних рослин, таких як помідор, перець і соя. Цей поширений вид має дуже важливе значення для багатьох рослин, що виросли під склом, таких як помідор, огірок і кабачок.

Більшість з описаних бактеріальних патогенів рослин належить до групи протеобактерій і являє собою грамнегативні організми (наприклад, Рзхейдотопах, Хапіпотопав). Однак також економічно значущими є грампозитивні патогени, такі як Сіамірасіег птіспідапепвів 55р.

Міспідапепві5, які викликають бактеріальне в'янення помідорів. Такий карантинний шкідник має важливе значення у тепліших і сухіших регіонах зростання помідорів, а також у теплицях.

Патогенні бактерії рослин мають кілька стратегій виживання у навколишньому середовищі, наприклад, у грунті, у рослинному матеріалі, такому як насіння, або у комахах. Комахи, інші тварини їі люди відіграють важливу роль в їхньому розповсюдженні. Вода, наприклад, у формі крапель дощу, є важливим носієм щодо поширення по рослині. Якщо бактерії переносяться до рослини-хазяїна, вони проникають через природні отвори, такі як продихи або гідатоди, через ділянки ураження рослини. Висока щільність бактерій, а також зовнішні умови, такі як дощ, висока вологість або пошкоджені ділянки сприяють інфікуванню рослини. Бактерії можуть легко розмножуватися всередині рослини, при цьому вони колонізують апопласт і ушкоджують звідти цілу рослину. Вони порушують фізіологію і морфологію рослин і, таким чином, вони викликають симптоми захворювання, такі як некротичні плями, втрата листя, утворення парші, в'янення або гниття (Оє Іа Ешепіє апа Вигатап, 2011).

Отже, вкрай важливо захистити корисні рослини від таких бактеріальних інфекцій і, таким чином, забезпечити безпеку їхнього врожаю. Різні хімічні сполуки і сполуки міді представлені в актуальному списку засобів захисту рослин з антибактеріальним ефектом, які схвалені у

Німеччині. Препарати, які містять мідь, є єдиними засобами, які, у свою чергу, допускаються для застосування в екологічному сільському господарстві. Види обробки препаратами, які містять мідь, для контролю бактеріального захворювання надають частковий ефект і демонструють їхнє обмеження, як тільки щільність бактеріального інокулята проходить певний поріг. У зв'язку з відомими екотоксикологічними ефектами сполук міді і інших агрохімікатів існує обгрунтоване занепокоєння з приводу застосування таких засобів захисту рослин. Крім того, навіть у

Німеччині у виняткових випадках передбачено застосування засобів захисту рослини, які містять антибіотики, такі як стрептоміцин, для контролю червоної бактеріальної гнилі коренів. В

Зо інших країнах стрептоміцин є легальним засобом проти бактеріального захворювання, але у той же час застосування антибіотиків є надзвичайно сумнівним через небажані ефекти щодо навколишнього середовища, а також можуть виявлятися зниження ефективності при розвитку стійкості у бактерій при недиференційованому застосуванні антибіотиків. Отже, вкрай необхідно розробити покращені, високоефективні і комерційно доцільні альтернативні варіанти таких засобів, які є більш екологічно чистими і безпечними для користувача.

Сучасний розвиток стратегій захисту рослин 1. Вимоги до хімічних засобів захисту рослин щодо ефективності, вибірковості, специфічності, біологічного руйнування і ефективності щодо нецільових організмів постійно підвищуються. У той же час є доступним ряд нових засобів захисту рослин, оскільки він відповідає таким вимогам. Застосування безлічі застарілих сполук, таких як вуглеводні (алдрин, рот, роб, дієелдрин, кельтан), зараз заборонено. Застосовувані на сьогоднішній день хімічні засоби захисту рослин, однак, (наприклад, орто-фенілфенол Е 231 або тіабендазол Е 233) піддаються все більшій і більшій критиці. Вони демонструють безліч шкідливих побічних ефектів, які роблять їхнє застосування проблематичним. Такі включають, не кажучи вже про пошкодження корисної рослини, зміни смаку корисних культур, токсичні ефекти щодо численних корисних організмів, розвиток стійких популяцій шкідників, неповне розкладання мікроорганізмами і, таким чином, занадто тривале існування і накопичення у грунті, а також остаточне вилуговування у грунтові води і накопичення у харчовому ланцюзі людей і тварин (джерело: Шту"еШехікоп-млмллу. ит еШехікоп-опіїпе.ае). 2. Все більше і більше розробляються способи біологічного та комплексного захисту рослин, такі як застосування корисних організмів і феромонів проти комах, застосування антагоністів бактерій і грибків, які передаються через грунт, а також застосування рослинних екстрактів.

Серед найважливіших антагоністично діючих класів організмів знаходяться бактерії Васійси5,

Рзейдотопаз і 5ігеріотусез і гриби Тгісподегта, Сопіоїйугічт і МепісШит. Особливе значення у даному випадку має бактерія Васійи5 5и,ибБійй5, яка, будучи "ризобактерією, яка стимулює ріст рослин" (РОРК), виділяє фітосанітарні метаболіти, і гриби роду Тгісподегта, штами якого застосовують як "засоби біоконтролю" (Кисик, С. апа М. Кімапс, 2002; Оемагсо, .Г., еї аї!., 2003).

У той час як багатьох шкідників тварин можна у достатній мірі контролювати за допомогою таких біологічних способів, з інфекціями, викликаними ооміцетами, боротися виключно складно. У сільськогосподарському секторі наступні захворювання рослин мають надзвичайно важливе значення у зв'язку з їхнім ризиком інфікування та, як результат, їхньою втратою (таблиця 1).

Таблиця 1

НИ Пій Піни Півні НО група площа

Аскоміцети Справжня Вирощування овочів, Егузірне песаюг борошниста роса зернових, плодів, (виноградна винограду і лоза), Віштега декоративних рослин дгатіпів (зернові

Аскоміцети Сіра гниль Вирощування овочів, Воггуїї5 сіпегєа плодів, винограду і (суниця, декоративних рослин виноградна лоза

Гриби тощо)

Базидіоміцети Види іржі Вирощування овочів, Риссіпіа дгатіпів зернових, плодів і (зернові), декоративних рослин Рпакозрога распуті?гі (соя

Базидіоміцети Головня Вирощування овочів, О5Шадо тауаїв5 зернових, фруктів і (маїс), Овшадо декоративних рослин Погаві (ячмінь

Ооміцети Несправжня Вирощування овочів, Рпуюрптога борошниста фруктів, винограду і іптевіапь5 роса, фітофтороз декоративних рослин (картопля і

Ооміцети помідори),

Ріазторага місоїа (виноградна лоза)

Протеобактерії Червона Вирощування овочів, Егміпіа бактеріальна зернових, фруктів і ату!юмогапв, гниль коренів, декоративних рослин Рзепдотопав в'янення, плями зугіпдає,

Бактерії та інше Хапіпотопав сатрезігів

Актиноміцети В'янення та інше Вирощування овочів, Сіамібасієг зернових, фруктів і тіспідапепвів декоративних рослин

Рівень техніки

Відомо, що препарати на основі ферменту, що розщеплює глікозид, типу гідролаз полісахаридів, відмінних від крохмалю, ефективні при профілактиці і терапії патогенних грибів рослини. У даному випадку передбачається пряма атака ферментом структур клітинних стінок грибів, зокрема ооміцетів (ОЕ 10 2205 048 520, Віоргасі СТЬН). Однак такі типи гідролізу можуть також пошкоджувати клітинну стінку рослини і, отже, вони є лише частково придатними для захисту рослин.

Застосування ферментів типу гідролаз полісахаридів, відмінних від крохмалю, для профілактики і терапії фітопатогенів грибкового походження також підтримується рядом одержаних даних в інших галузях. Наприклад, були накопичені дані у боротьбі з мікозами ооцитів риб за допомогою комплексних препаратів на основі ферменту з Тгісподегпта 5рр. (МО 2004/002574 АТ Віоргасі Стр).

У патенті США 6663860 (виданий Тмедіеп 16 грудня 2003 року) описані протеази як пестицид проти, серед іншого, комах, бактерій і грибів. Однак застосування для профілактики мікозів у виноградарстві не передбачається.

Крім того, комбінація пестициду і ферменту, наприклад, протеази, описана у різних патентних документах. У даному документі описаний ефект обумовлений скоріше пестицидом, а не тільки доданим ферментом (МО 2013/096383 А2, СМ 103461383 А, УМО 1997/047202 А1,

МО 1990/003732 АТ). В інших патентних документах описана комбінація детергентів і ферментів (05 7393528 В2), рослинних екстрактів і білків (МО 2001/030161 АТ), а також поверхнево-

активних речовин і ферменту (ЕР 184288 АТ). Також ці публікації не демонструють, що пестицидний ефект обумовлений власне ферментом.

Нарешті, ферменти або комбінації ферментів, які проявляють, серед іншого, протигрибковий або антибактеріальний ефект, були описані раніше, наприклад, протеаза рослин (М/О 1991/002459 Ат), протеаза дощового черв'яка (Р 2011177105А) або надосадова рідина культури Васіїи5 після ферментації УР 54073182 А).

У жодному із згаданих вище винаходів не описано порівняно ефективне рішення все ще існуючої проблеми зараження корисних рослин ооміцетами і бактеріями. Протеази, описані у даному документі, забезпечують високу ефективність і одночасно екологічно безпечну альтернативу щодо універсальних засобів захисту рослин.

Мета даного винаходу

Метою даного винаходу є розробка високоефективного засобу для контролю інфекцій, спричинених грибами, зокрема ооміцетами, і бактеріальних інфекцій, у корисних і декоративних рослин, який є нешкідливим для самої рослини, а також для екосистеми. Головною метою даного винаходу є розробка способу профілактики інфекцій корисних рослин, застосовуваних у сільському господарстві, які викликані фітопатогенами. Зокрема, проблема розпізнавання і попередження епідемій, таких як несправжня борошниста роса виноградної лози винних сортів, найближчим часом повинна бути вирішена. Одержання відповідного засобу також включено у даний винахід.

Ця проблема вирішується за допомогою заходів, описаних у формулі винаходу. Спосіб згідно з даним винаходом характеризується тим, що одержують концентрат і готовий до застосування розчин, відповідно, які містять одну протеазу або комбінацію протеаз і Д- глюканази та/або хітинази. Сутністю даного винаходу є несподівана можливість одержувати протеази окремо як ефективний засіб для контролю інфекцій у корисних і декоративних рослин.

Крім того, захисні засоби можуть містити стабілізатори, засоби, які покращують адгезію, і змочувальні засоби, які покращують властивості щодо застосування. Загальноприйняті стабілізатори, що попереджують змивання дощем, і стабілізатори, що захищають від ультрафіолетового випромінювання, можуть також бути включені у такі суміші.

Таку суміш наносять за допомогою традиційних систем нанесення у певні проміжки часу, які

Зо визначені на основі погодних умов, шляхом змочування всієї рослини. Застосування можна здійснювати при температурах від 4 "С до 34 "С і, отже, під час всього вегетаційного періоду. У випадку культивування рослин під склом застосування практично не залежить від погодних умов і діапазону температур від 157С до 25С. Такий спосіб застосування гарантує, що препарати на основі ферменту є активними, і зараження рослин, наприклад, зооспорами фітопатогенних ооміцетів або бактеріальними патогенами, такими як Рзейдотопах зугіпдає, попереджається. Застосовувана кількість на одиницю площі має бути визначена в залежності від корисної рослини. Наприклад, у виноградарстві приблизно від 400 до 800 літрів суміші розчину для розпилення на сьогоднішній день застосовується на площі в один гектар. Описані препарати на основі ферменту змішують таким чином, що можна продовжувати застосовувати методику традиційного розпилення.

Описаний винахід являє собою значний прогрес у порівнянні із загальноприйнятими на сьогоднішній день засобами і способами.

Далі описані переваги у порівнянні з рівнем техніки.

На відміну від препаратів, які містять мідь, або інших хімічних засобів захисту рослин, застосування препаратів на основі ферменту є нешкідливим для екосистеми, оскільки речовина повністю руйнується у грунті і не накопичується. Відповідно, попереджається завдання значної шкоди навколишньому середовищу.

Відсутні фітотоксичні реакції, оскільки застосовні згідно з даним винаходом протеази не впливають на поверхню рослини.

Протеази та інші ферменти ефективні під час росту рослин. Вони не прилипають до однієї ділянки структури листа, а поширюються у вигляді рідкої плівки по поверхні.

Ефективність ферменту зберігається незмінною протягом відповідного періоду, що становить кілька днів, незважаючи на дощ і ультрафіолетове випромінювання. При необхідності така стійкість може бути покращена за допомогою придатних складів.

Протеази, які також називають пептидазами, розщеплюють пептидні зв'язки у білках і тим самим стимулюють їхній розпад на пептиди або амінокислоти. Виходячи з механізму їхньої дії протеази діляться на наступні групи: серинові протеази, ЕС 3.4.21.-, (5), цистеїнові протеази (С), аспарагінова протеаза (А), металопротеази (М) і невідомі або досі некласифіковані протеази (НапароокК ої Ргоїеоїузе Еп7утев, А. 9. Ватей, М. О. Кауліпод5, у. ЕР. Ууоеззпег (едв), 60 Асадетіс Ргез5 (1998)).

Описані протеази, які застосовують згідно з даним винаходом, являють собою, зокрема, серинові протеази. Каталітичний механізм даного класу ферментів обумовлений нуклеофільною гідроксильною групою амінокислоти серину, яка може розщеплювати пептидні зв'язки. Відповідні ферменти можна одержувати з надосадових рідин культури, наприклад, мікроорганізмів роду Мосагаіїорзіз або Васійи5. Відповідні ферменти також можна одержувати рекомбінантним шляхом. Більш того, ефективні протеази можуть являти собою мутанти, варіанти або фрагменти описаних ферментів, які діють аналогічно.

Активність протеаз можна визначати за допомогою будь-якого способу виявлення, у якому застосовують субстрат, який містить відповідні пептидні зв'язки (наприклад, казеїн).

Несподівано було виявлено, що препарати на основі протеаз, які застосовують, наприклад, для харчування тварин, запобігають інфікуванню рослин фітопатогенними ооміцетами і бактеріями. Зокрема, зооспори, які з'являються під час циклу розмноження ооміцетів, і які є відповідальними за фактичне інфікування тканини листа, піддаються необоротному пошкодженню за допомогою активності даних ферментів, і інфікування захищеної таким чином рослини не виникає. Досі не був висвітлений механізм дії проти бактеріального зараження.

Значний вплив даних ферментів не був очікуваний до такої міри, оскільки механізми дії і точки впливу не відповідають механізму дії, описаному для р-глюканаз або хітиназ. Захисний ефект може бути покращений за допомогою комбінації з В-глюканазами та/або хітиназами.

Комерційно доступні препарати, які містять описані протеази, являють собою, наприклад,

КопогутетРГгОАсівю (05М Миїгйопаї! Ргодисі5 АС, приклади 1-9: Ргої ІІІ), який містить серинову протеазу з Мосагаіїорзіє 5р. або АїЇсаїазеФ (Момолутев5 АС), який містить переважно одну серинову протеазу, субтилізин А з Васійиз5 Іспепітюптів. Крім того, вибрані препарати на основі протеази, які демонструють захисний ефект, являють собою препарати від компанії І итів

Епгутез (РАР 2Х5), які, наскільки відомо, містять папаїн із папайї, від компанії Суадіс (Ргоїєвазе

Ріи5, Ргоїеазе АР Сопс) і від компанії АВ Еплуте5 (ВІОТОСН КОС 2501 С), які, наскільки відомо, містять протеазу з Тгісподегпта.

Глюканази і хітинази являють собою ферменти, які можуть гідролізувати глюкани або хітин.

Вони належать до класу ферментів Е.С. 3.2.1.-, який включає глікозидази, тобто ферменти, які розщеплюють О- і 5-глікозидні зв'язки.

Зо Виходячи з характеристик певного захворювання, фермент проти патогенів листа (наприклад, несправжньої борошнистої роси або Рзхейдотопах 5угіпдає) застосовують шляхом обробки надземних частин рослини (наприклад, за допомогою обробки розпиленням) у концентраціях препарату на основі ферменту від 0,001 95 до 1 95. Протеази і глікозилази переважно застосовують у різних співвідношеннях компонентів у суміші з окремих ферментів.

Ефект, який забезпечується препаратами на основі ферменту згідно з даним винаходом, який проявляється при попередженні випадку інфекції, досягається в разі застосування протеаз окремо або у вигляді суміші.

Ферменти одержують із надосадових рідин культури мікроорганізмів. Компоненти для інактивації патогену переважно застосовують у водному середовищі з рН, що знаходиться у діапазоні від 4,5 до 8,5, переважно рН знаходиться у діапазоні від 6,0 до 7,5. Вони застосовуються за температури води від 4 "С до 34 "С, переважно від 10 "С до 25 76.

Надалі даний винахід буде проілюстровано за допомогою прикладів. На прикладах 1-7 продемонстровано застосування протеаз як захисту від ооміцетів, у той час як на прикладах 8 і 9 описаний захисний ефект проти бактеріальних інфекцій. КополгутевРгоАсів (05М Миїгйіопаї

Ргодисі5 АС) застосовували як протеазу ПІ.

Приклади

Захист корисних рослин від інфекції, викликаної ооміцетами

Приклад 1

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, що забезпечується регулярним позакореневим внесенням препаратів на основі ферменту, що розщеплює білок, проти Ріазторага мійсоїа у листових пластинках

Листові пластинки винограду Міїїє міпітега сум. МаШег-Тпигдаш обробляли один раз різними препаратами на основі ферменту, що розщеплює білок (протеазою І, ЇЇ ї І), за допомогою нанесення розпиленням так, щоб нижня сторона листа застосовуваних листових пластинок рівномірно змочувалась. Препарати містили кожну із серинових протеаз, одержану або з видів роду Мосагаіорзхі5, або Васійй5. Препарати на основі ферменту, застосовувані для обробки, тестували у концентраціях у діапазоні від 0,01 95 до 1 95 (об'єм/об'єм). Значення рН препаратів, розчинених у воді, знаходилось у діапазоні від б до 7,5. Як контроль на листові пластинки розпилювали засіб захисту рослин, який містить мідь, або воду. Через 24 години після обробки бо проводили штучне інфікування листових пластинок за допомогою Ріазторага мійсоїа

(приблизно 40000 спор на мл води), патогену, який викликає несправжню борошнисту росу виноградної лози. Потім листові пластинки інкубували на водних агарових пластинках при 22 С протягом шести днів у кліматичній камері для рослин з режимом день-ніч.

Ступінь зараження розраховували виходячи із співвідношення загальної площі листа і інфікованої площі листа. Для аналізу застосовували програмне забезпечення для оцінки зображень, за допомогою якого визначали різницю між загальною площею (кількість зелених пікселів листових пластинок на початку експерименту) і інфікованою площею (кількість білих пікселів наприкінці експерименту). Два з тестованих препаратів на основі протеази (І, 1), а також засіб захисту рослин, який містить мідь (купрозин), ефективно попереджали зараження і розвиток Ріазторага міййсоїа (090 зараження), третій препарат, протеаза ІІ, попереджував зараження тільки до певної міри (3895 зараження). Однак листові пластинки, на які розпилювали воду, демонстрували помітне зараження (див. таблицю 2 і фігуру 1).

Ступінь зараження (95) розраховували виходячи зі співвідношення загальної площі листової пластинки і інфікованої площі на листову пластинку після обробки листових пластинок за допомогою трьох різних препаратів на основі протеази (п-:36).

Таблиця 2 11111111 | Ступіньзараження(МУМ | Стандартневідхилення.//:З

Приклад 2

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, що забезпечується регулярним позакореневим внесенням комбінацій протеаз, хітиназ і препаратів на основі ферменту, що розщеплює глікозид, проти Ріазіторага мійісоїа у листових пластинках.

Листові пластинки винограду Міїї5 міпітега см. МаПег- Тригдаи обробляли один раз комбінацією ферментів, що включає протеазу, хітиназу і В-глюканазу при співвідношенні компонентів у суміші 1:1:11, за допомогою нанесення розпиленням так, щоб нижня сторона листа застосовуваних листових пластинок рівномірно змочувалась. Концентрація застосовуваних препаратів на основі ферменту становила 0,1 95 (об'єм/об'єм) для кожного ферменту. Значення рН розбавлених водою препаратів знаходилося у діапазоні від 6 до 7,5. Як контроль на листові пластинки розпилювали засіб захисту рослин, який містить мідь, або воду. Через 24 години після обробки проводили штучне інфікування листових пластинок за допомогою Ріазіторага

Зо місоїа (приблизно 40000 спор на мл води), патогену, який викликає несправжню борошнисту росу виноградної лози. Потім листові пластинки інкубували на водних агарових пластинках при 22 7С протягом шести днів у кліматичній камері для рослин з режимом день-ніч.

Ступінь зараження розраховували виходячи із співвідношення загальної площі листа і інфікованої площі листа. Для аналізу застосовували програмне забезпечення для оцінки зображень, за допомогою якого визначали різницю між загальною площею (кількість зелених пікселів листових пластинок на початку експерименту) і інфікованою площею (кількість білих пікселів наприкінці експерименту). Розвиток Ріазторага мійсоїа ефективно попереджували на листових пластинках, які обробляли ферментами і засобом захисту рослин, який містить мідь.

Приклад З

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, що забезпечується регулярним позакореневим внесенням препаратів на основі ферменту, що розщеплює білок, проти Ріазторага мійсоїа у тепличних рослин.

Рослини молодого винограду сорту Мй5 міпітега см. МіШег-Тпигдаш один раз повністю обробляли препаратом на основі ферменту, що розщеплює білок (протеаза ІІ), за допомогою стаціонарного апарату для нанесення. Концентрації застосовуваних препаратів на основі ферменту становили 0,1 95, 0,2 95 і 0,5 95 (об'єм/об'єм). Значення рН сумішей для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Як контроль, на додатковий горщиковий виноград розпилювали засіб захисту рослин, який містить мідь, або воду. Через 24 години після обробки препаратом на основі протеази проводили штучне інфікування листя за допомогою Ріазторага мійсоїа, патогену, який викликає несправжню борошнисту росу виноградної лози. Потім рослини інкубували протягом одного тижня у теплиці при 20 С. Зараження визначали шляхом візуального огляду та одержували як частку (95) відповідно хворобливих і некротичних змін у листках і стеблах щодо загальної маси рослини на повторність (100 95) і фіксували результати фотографічним способом. Застосовували шкалу балів із градацією 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 40, 50, 90, 100 95 змін, спричинених захворюванням.

Розвиток і поширення Ріазіторага міййсоїа ефективно попереджували на рослинах, які обробляли протеазою І і засобами захисту рослин, які містять мідь, тоді як листя, на яке розпилювали воду, демонструвало високий рівень зараження (фіг. 2).

Приклад 4

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, який забезпечується періодичним внесенням препаратів на основі ферменту, що розщеплює білок, проти Ріазторага мійсоїа у польових випробуваннях

На цілі рослини винограду сорту Мійй5 міпітега см. Віацег Зраїигдипдег розпилювали препарат на основі ферменту, що розщеплює білок (Ргої ІІ), за допомогою розпилювального пристрою тунельного типу під час вегетаційного періоду з повтореннями у проміжках від 8 до 14 днів, так, щоб поверхня рослин винограду рівномірно змочувалась. Концентрація застосовуваного препарату на основі ферменту становила 0,1 95 (об'єм/об'єм). Значення рн сумішей для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Для покращення змочування листя додатково додавали змочувальний засіб (ТЕЕМО 90).

Наприкінці вегетаційного періоду оцінювали ступінь зараження і частоту зараження несправжньою борошнистою росою на листках і гронах винограду. Розвиток Ріазіторага мійсоїа ефективно попереджали на винограді у відкритому грунті.

Приклад 5

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, який забезпечується препаратами на основі ферменту, що розщеплює білок, проти патогену, який викликає фітофтороз (Рпуюртога іптебїапз) на рослинах помідора

На помідори сорту Кей горіп розпилювали препарат на основі протеази на стадії 4 листків (протеаза ПІ, 0,1 95 (об'єм/об'єм)). Значення рН сумішей для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Як додаткові варіанти додавали універсальні змочувальні засоби (Т/5 їогіє, Віотахіта,

Мийпт) у концентрації 0,02 95 (об'єм/об'єм) розчину протеази. Комерційний препарат на основі міді Абгетро і вода служили як внутрішні контролі. На кожен варіант одержували 5 повторів, кожен від однієї рослини.

Через 24 години після застосування ферментів проводили штучне зараження патогеном

РПпуїорптога іптезіап5 у концентрації спорангіїв 80000 спор на мл. Для кожної рослини застосовували 6 мл суспензії. Рослини поміщали у термостат приблизно при 16 "С і відносній вологості 100 95 без світла. Через 24 години встановлювали світловий режим 16:8 годин і вимикали зволожувач. Бальну оцінку проводили через 6 днів після інфікування. Зараження визначали за допомогою візуального огляду і одержували у вигляді частки (95) хворобливих або некротичних змін у листках і стеблах щодо загальної маси рослини і фіксували результати фотографічним способом. (таблиця 3).

Таблиця З

Зараження РПуїорпога іптезіапз і ефективність препарату на основі протеази.

Середнє значення

Варіант зараження (Об) Ефективність |9о1 (Стандартне відхилення) мідь) 6 | Водаякконтволь-/:/:| | 96000548) | 000 г Фщ (

Приклад 6

Пригнічувальний ефект щодо інфекції, який забезпечується препаратами на основі ферменту, що розщеплює білок, проти Рхзейдооегопозрога сибрепвів на рослинах огірка

Рослини огірка вирощували в кліматичній камері. Для доказу захисного ефекту протеаз на нижні сторони листя розпилювали приблизно 6 мл препарату на основі протеази (Ргої ІІЇ), який представляв собою водний розчин у концентрації 0,1 95. Значення рН сумішей для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Загальноприйнятий препарат на основі міді (Сирго7іп Ргодгез5) і вода служили як контролі. На кожен варіант одержували 6 повторів, кожен від однієї рослини. Через день після застосування ферментів випробувані рослини інфікували Рзеипидорегопозрога сибрепзтіє (75000 спор на мл). Інкубацію проводили за кімнатної температури у теплиці при відносній вологості більше ніж 95 95. Протягом перших 48 годин рослини інкубували у темряві, потім рослини утримували з режимом день-ніч 16/8 годин. Бальну оцінку проводили через 10 днів після інфікування. Далі визначали пропорційну частку зараження рослин. Зараження могло зменшуватися до менш ніж 4 95 із застосуванням препарату Рго! ІІ (таблиця 4).

Таблиця 4

Середнє значення . зараження (Об) . о

Варіант (Стандартне Ефективність (о) відхилення)

Протеаза ПЇ 3,6 (0,4

Сирголі Ргодге55 (стандартний 9 зразок, який містить мідь) 9,0 (4,7) 85,2 16 |Вода///:К(К :)/////:(КН-СХ«Л 60,4 (11,9 000

Приклад 7

Порівняння пригнічувального ефекту щодо інфекції, який забезпечується різними препаратами на основі протеази, проти Рхеийдооегопозрога сибепбві5 на рослинах огірка

Рослини огірка вирощували в кліматичній камері. Для порівняння ефективності різних препаратів на основі протеази на нижні сторони листя розпилювали приблизно б мл кожного препарату на основі протеази (Ргої ПІ - Ргої ІХ), який являв собою водний розчин у концентрації 0,1 96. Значення рН сумішей для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Загальноприйнятий препарат на основі міді (Сирго7іп Ргодге55) і вода служили як контролі. На кожен варіант одержували 6 повторів, кожен від однієї рослини. Через день після застосування ферментів випробувані рослини інфікували Рзхейдорегопозрога сибепвів. Інкубацію проводили за кімнатної температури у теплиці при відносній вологості більше ніж 95 95. Протягом перших 48 годин рослини інкубували у темряві, потім рослини утримували з режимом день-ніч 16/8 годин. Бальну оцінку проводили через 10 днів після інфікування. Таким чином, визначали пропорційну частку зараження рослин. Ефективність окремих препаратів представлена у таблиці 5. Препаратом із найкращим ефектом була протеаза ІП. Протеази ІМ, МІ! ї ІХ мали подібний ефект. Як відомо, вказані відомі організми, з яких походить відповідна протеаза.

Таблиця 5

Стислий виклад щодо препаратів на основі протеази, які застосовували в експерименті, а також щодо зараження і відповідних показників ефективності

Середнє значення

І зразка Джерело Продукт зараження (Об) Ефективність

Р Р роду (Стандартне ІОе) відхилення) нище Вопогуте

Ром 0,5 (0,4 9,8 (4,8

Ргої МІ 35,0 (21,5 нн

Ргої МТ РАР 2Х5 0,8 (0,3 опс містить мідь Ргодгез5

Захист корисних рослин від інфекції, викликаної бактеріями

Приклад 8

Експеримент із застосуванням чашок для доказу інгібуючого ріст ефекту, що забезпечується протеазами, проти Сіамірасієег тіспідапепвів

Культуру Сіамірасіеєг тіспідапепзіз вирощували до пізньої фази логарифмічного росту і відповідно розбавляли до ООбоОнм - 1,0 у 10 нМ розчині Масі. Таку стартову культуру висівали на чашки у 12 розведеннях у діапазоні від 10-1 до 10-12 на кожен поживний агар, який містив препарат на основі протеази І у концентраціях 0,01-1 95. Дві контрольні чашки не містили протеазу Ії і демонстрували максимальний ріст Сіамібасіег тіспідапепві5 за даних умов (фіг. З, ліворуч: 10-5). Бактеріальний ріст ефективно інгібували за допомогою протеаз у концентраціях, починаючи від 0,05 95, оскільки тільки при найбільш концентрованих розведеннях відбувався ріст (10-1 до 10-3, див. фіг. 3). З даного експерименту стає очевидним високий потенціал протеази ПШШ як засобу захисту рослин для контролю бактеріального в'янення у помідорів (Сіамірасієг тіспідапепвів зирер. тіспідапепвів).

Приклад 9

Захист рослин помідора від інфекцій, спричинених Рзепдотопаз зугіпдає

Для даного експерименту на рослини помідорів сорту "Кей Кобріп" розпилювали розчин протеази 0,1 95 (протеази ІІ) з додаванням і без додавання засобу, який покращує адгезію, (МийтР) і інкубували при 22 "С протягом 24 годин. Значення рН суміші для розпилення регулювали від 6,5 до 7,5. Як контролі служили 4 рослини, на кожну з яких розпилювали водопровідну воду й імітувальний розчин, відповідно. Через 24 години після застосування ферментів рослини інфікували Рзхейдотопаз 5угіпдає.

Перші зразки великих листкових сегментів 0,7 см2 брали через дві години після інокулювання, додаткові зразки брали у день 7, 14 і 21 після інокулювання. Для аналізу брали 4 різних окремих листка від кожної з 4 різних рослин і від кожної з таких чотирьох різних окремих листків брали 4 листкових сегмента для аналізу. На початку кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) на листковий сегмент становила 1 х 103. У контролі (вода) кількість КУО підвищувалась до 1 х 106 КУО на листковий сегмент протягом трьох тижнів. Стан рослин, яких обробляли протеазою І, зберігався на постійному рівні (103 КУО на листок) у перші два тижня.

Через три тижні кількість КУО на листок на листі, обробленому протеазою, значно зменшувалася до 10 КУО на листковий сегмент (фіг. 4). Застосовувана протеаза була набагато

Зо ефективнішою, ніж імітуюча речовина.

Джерела інформації:

РЕ ГА РОЕМТЕ, Г. апа ВОВОМАМ, 5. 2011. Раїйодепіс апа бБепеїїсіа! ріапі-аззосіаїей

Басіетіа. Іп Адгісийига! Зсієпсев, (ЕЯ.Райнап Гаї|, іп Епсусіоредіа ої І їе Зирроп бувієтв (ЕОЇ 55),

Ремеіорейд ипаег їШїе А!йзгрісе5 ої Ше ОМЕЗСО, Ео!ів5 РибіїзНегз, Охтога, ОК, (пер/Лимлу. еоі55. пе

РЕ МАНСО, У; МАГАВАВЕ5-ІМСТІ5, М.С. апа СА. ГЕПІХ, 2003: Ргодисіоп ої Нуаго|уїіс епгутев Бу Тісподепта ізоїаїез м/йй апіадопівіїс асіїмйу адаіїпві Стіпіреїїї5 ретісіоза, їШТе сашйзаї адепі ої мИсНпев' ргоот ої сосоа. Вга?іїїап 9. Містобіо!. 34, 33-38

КАББЗЕМЕМЕН Н.-Н. (2004) Рогзспипд5могпареп їйг да5 Ргодгатт де Випаезтіпістегіштв»5 Тйг

Мегогаиспегеспиї;, Егпапйгипуд па Гапамігзспапй 2йиг Ебгдегипд омоп о Рогзспипд5з-ипа

ЕпімісКінпд5могпабеп зоуе 2йит ТесПпоіодіє-ипа УміззепвігапеТег іт бКоіодізспеп ГГапараи. «Іппомайопеп 72иг Мегреззегипуд дег Каптепредіпдипдеп їйг деп бКоіодізєспеп Умеїіпраи.

Егагбейипд моп м/іззепзспайіспеп Апзаїгеп 2иг ріоіодізспеп Копігоїїє дег Нерепрегопозрога ипа

Таг зігагедієп 7и дегеп Кедшиегипд іт бКоіодізспеп Уеіпраи", Ргодекіпиттег 020Е269, іаацніспе5

М/еіпраціпвійші Егеїрига

КиИБО, 5. апа С. ТЕЗНІМА, 1991: Епгуте асіїмціез апа апійипдаї асіюп ої Тепійїг2айоп епуеіоре ехігасі їтот їїзп едд5. Те дошгтпаї ої Ехрегітепіа! 7ооіоду 259, 392-398

КИБО, 5., 1992: Епгутаїійс Бавів ог ргоїесійп ої їізй етбргуоз Бу Ше Тепіїгайоп епмиеєіІоре.

Ехрепепійа 48, 277-281

КОО, 5., 2000: Епгутевз гезропвіріє Тог Ше бБасієгісіда!І еМйесі іп ехігасіє ої міейЦіпе апа

Тепіїї2ганоп епмеІорез ої гаіпром оці едд5. 7удоїе 8, 257-265

КОСОК, С. апа М. КІМАМС 2002: Ізоїайоп ої Тгісподегпта 5рр. ап адегегтіпайоп ої Шеїг апіїипдаї!, Біоспетісаї апа рпузіоіодіса! Теайигев. ТГК. 9. Віої. 27, 247-253

МАГ АТНВАКІВ, М.Е., ФОМА, О.Е. 1999: Рипдаї апа Басіегіа! дізеазез. 5еє Неї. 4 рр. 34-47.

МОМСН, 5., МЕОНАВ, 9У.М., ВОЇЕВБ, Т., КЕММЕВБІІМО, В. апа К.Н. КОСЕЇ 1997:

Ехргеззіоп ої 5-1,3-діисапазе апа спйіпавзе іп пеайпу, 5івт ги5і-апесієй апа еїїсйог-їпеаїєй пеаг- іводепіс мпеаї Іпев 5поміпу 5г5 ог 5г24-5ресіїййс гиві гезівїапсе. Ріапіа 201, 235-244

ОЕАКЕ, ЕБ.СН. ипа 0. 5ТЕІМЕАВ 1996: Епгадвмепивів ипа РПапгепвспціг: іє Апраийзіїмайоп

Тйгоаїе міпзспаптшістп о міспідвіеп Кийигеп. Зспгйепгтейе дег децібспеп РНуїотеаігіпізспеп

Сезеїївснай, Ендеп ОІтег СітрН 4 Со., 1ШНдапй

РАШІТ2, Т.б. ВЕГАМСЕВ, А.В. 2001: Віоіодіса! сопіго! іп дгееппоиве Зузієтв. Аппи. Нему.

Рпуїораїтої!. 39, 103-133

РОМУЕЇГІ, К. А., "О0Т5ИМ, А. В. (1993) Тесппіса! апа соттег"сіа! азресів ої Біосопігої ргодисів.

Резіїс. 5еї. 37, 315-321.

ЗСАГА Б., 51. МО, І. САВСІА, А. 2ОІМА, Е. ЕШРРОМЕ, 4.-А. РІМТОВ-ТОВО, С. ОБГ.

ЗОНВО, В. АГО) апа М. ГОВІТО. 1998. Тгапздепіс юбассо апа роїаю ріапів ехргезв5іпу апійипдаї! депез їгот Тгісподегта аге гезівіапі іо земегаї ріапі раїйподепіс Тпді. 7 Іпіегпайопа! Сопдгев5 ої

Ріапі Раїпоіоду, Ацдиві 9-16 1998, Едіпригун, Зсоїапа, ОМегей Рарегз Арзігасів-Моїште 3: 5.3.10.

МО 2004/002574 АТ Віоргасі СтрН, Вепіп; І ЄІВМІ2-Іп5ійцї їйг СзеуаззегоКоїодіе па

Віппепіїзспегеі іт Рогзспипдбзмегипа Вепіп е.М. Мепйанпгеп 2!иї Ргорпуїахе па Тнегаріє моп

Мукозеп бБеї Рівспеп ипа УмМітбеїІозеп ипа дегеп ЕпімісКіипод55іадієп. (ехрігед)

ОЕ 10 2205 048 520 Віоргасі СтбБН, Вегпіп СтбнН, Іпзійшї Ттйг Сетйзе-ипа егріпіапгепрай

Сгобреегеп/Епиг. Мепапгеп 2!иг Ргорпуїахе ипа Тпегаріеє моп МуКозеп Ббеї Миї2-ипа АіегрПапгеп зом/іе реї Ссепбі?еп, іп5резопаеге іп пуагоропізспеп Зузіетеп, 07.10.2007

Підписи до фігур

Фігура 1. Листові пластинки, оброблені водою (А), засобом захисту рослин, який містить мідь, (В), протеазою І (С), протеазою ІІ (О) або протеазою ПІ (Є).

Фігура 2. Тест на ефективність Ргої ШІ у горщикових рослин винограду Маїег- Ппигдац.

Представлена ступінь зараження Р. Міїсоїа у варіантах, оброблених протеазою ІІІ від 0,01 95 до 0,5 90, у порівнянні з внутрішніми стандартами, водою як контролем, і еталонним розчином на основі міді. Ступінь зараження ефективно знижувалася із застосуванням Ргої І. Підвищена ступінь зараження рослин, оброблених за допомогою 0,595 Ргої ПІ (3, була обумовлена розпиленням на затінені зони окремого листка. Ступінь зараження розраховували виходячи з пропорційної частки зараження 6 окремих рослин не більше ніж 6 листками на варіант.

Фігура 3. Представлений інгібуючий ефект протеази ПШШ щодо росту С. тіспідепевів.

Представлені серії розведень бактеріальної культури для різних концентрацій протеази ІП.

Числа під чашками з агаром вказують розведення, до якого бактерії росли.

Фігура 4. Проліферація бактерій Р. зугіпдеа у листкових сегментах помідора протягом 21 дня після зараження. Рослини помідора обробляли імітуючим контролем (холоста проба) і

Зо розпилювали на них протеазу Ш або протеазу ПШ в Мийт-Р, відповідно. Колонієутворюючі одиниць (КУО) виділяли з 0,7 см2 листкових сегментів і підраховували після інкубування протягом 48 годин.

Claims (12)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб профілактики інфекцій у корисних і декоративних рослин, який відрізняється тим, що на рослини розпилюють водний розчин, що містить бактеріальну серинову протеазу, одержану з Мосагаїорзів 5р.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин містить виключно вказану бактеріальну серинову протеазу.

3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин містить лише комбінацію бактеріальних серинових протеаз.

4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що вказані інфекції спричинені ооміцетами.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що вказані ооміцети являють собою Р/азторага уйісоіа, Рруорнігога іпієвіапз або Рзейдорегопозрога сирепзвів.

б. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що вказані інфекції спричинені бактеріями.

7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що вказані бактерії являють собою Рхепйотопав зуппдає або Сіауібасієї тіспідапепвів.

8. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин бактеріальної серинової протеази для боротьби з патогенами застосовують у дозі від 0,001 95 до 1 95, переважно від 0,01 95 до 0,1 Об.

9. Спосіб за будь-яким із пп. 1-8, який відрізняється тим, що періодичну обробку рослин переважно здійснюють за допомогою обробки розпиленням надземних частин рослин.

10. Спосіб за будь-яким із пп. 1-9, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин бактеріальної серинової протеази застосовують при значеннях рН від 4,0 до 8,0, переважно при значеннях рН від 4,5 до 7,5.

11. Спосіб за будь-яким із пп. 1-10, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин бактеріальної серинової протеази застосовують при температурах від 4 до 34 "С, переважно від 20 до 32 "С.

12. Спосіб за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що вказаний водний розчин бактеріальної серинової протеази складений із застосуванням засобів, які покращують адгезію, і змочувальних засобів, а також стабілізаторів. п ОО о. с с 1 МОХ ЗК КО ОК КХ о с с оч ЗУ ХЕ УКХ що МО В х ОВ Я УЖ С с і. хо о у 455 о. і. . Б о. с с с с и о В я а Б Б о: 5 і с 3 т, о х А Х З Зх ГЕ ОКХ З ОХ КК ОО Зх х ЗЕ ОКХ т. и о с Фігура 1 Ступіньзараження інфіковяної площі листка (351 - 8 Б Б з 5 8 З Б в 8 І тт тт Веда гнезнокульована) ! Я і ; і Еталон (І | | | і 4 ! ї 1 я ; Е ї 1 Бталов (ОМ Ве Протеаза ПТ (0.96). ВЕБ ше | ще Протеаза ПІ (0,2) В | ї і : | | ! Протеаза ШІ О(О.396) В | ; | ! . ше ше Протеаза ПОВИ. В єї | і Й Н Фігура 2