UA67750C2 - Синтетичний аморфний боросилікат, спосіб одержання колоїдного боросилікату, боросилікатна фільтрувальна композиція і спосіб виготовлення целюлозного полотна для виробництва паперу - Google Patents

Abstract

Винахід стосується боросилікатної допоміжної фільтрувальної композиції та способу вдосконалення виробництва паперу шляхом додавання боросилікату. Боросилікат може бути використаний у сполученні з високомолекулярним синтетичним флокулянтом та/або з крохмалем, з додаванням або без додавання катіоноактивного коагулянту. Перевага віддається боросилікатному матеріалу у вигляді колоїдного боросилікату. Розкрито способи приготування боросилікатного матеріалу.

Description

Опис винаходу

Цей винахід стосується боросилікатної допоміжної фільтрувальної композиції та способу використання 2 боросилікатної допоміжної фільтрувальної композиції у виробництві паперу. Розкрито також спосіб приготування такої боросилікатної допоміжної фільтрувальної композиції. Боросилікатний матеріал у варіантах, яким віддається перевага, являє собою водну суспензію колоїдного боросилікату.

У виробництві паперу водну целюлозну суспензію паперової маси формують у паперове полотно. Суспензію целюлозного волокна, як правило, розбавляють до густини (процентного вмісту твердих речовин), що відповідає вмісту волокна у паперовій масі на вході в папероробну машину: 495 (мас.) або менше, як правило, приблизно 1,595 або менше, а часто менше 195, а готове полотно містить звичайно менше 6595 (мас.) води. Отже, проблеми зневоднення та фільтрування у виробництві паперу мають надзвичайно важливе значення для ефективності та вартості виробництва.

Способом водовідділення, якому віддається перевага, є гравітаційне фільтрування, що пояснюється його 12 порівняно низькою вартістю. Після гравітаційного фільтрування застосовують більш дорогі способи зневоднення, наприклад, вакуум, пресування, відсмоктування повстю з пресуванням, випаровування тощо. В реальній практиці для зневоднення або сушіння полотна до бажаного вмісту вологи застосовують комбінацію таких способів. Оскільки гравітаційне фільтрування є першим за чергою і водночас найдешевшим способом зневоднення, то підвищення ефективності цього способу сприятиме зменшенню кількості води, яку необхідно видаляти іншими способами, і, таким чином, підвищенню загальної ефективності зневоднення та зниженню витрат на цей процес.

Іншим надзвичайно важливим аспектом виробництва паперу є затримування компонентів паперової маси на поверхні волокнистого мату (шару осаду) та в його товщі. Пульпа у паперовому виробництві являє собою систему, що містить значну кількість дрібних частинок, які стабілізовані колоїдальними силами. Як правило, с 29 паперова пульпа, окрім целюлозних волокон, містить частинки, розмір яких лежить у межах від приблизно нм (3 до приблизно 100Онм, що складаються, наприклад, із дрібних фракцій целюлози, мінеральних наповнювачів (які застосовують для підвищення непрозорості, білості та інших характеристик паперу) та інших дрібних частинок, які в разі відсутності одної або кількох допоміжних фільтрувальних добавок у значних кількостях проходять через порожнини (пори) шару осаду (мату), який формується з целюлозних волокон на папероробній машині. о

Підвищення затримування дрібних частинок, наповнювачів та інших компонентів пульпи дозволяє зменшити ою вміст целюлозного волокна у папері конкретного сорту. Якщо з метою зниження витрат на виробництво паперу в такому виробництві застосовують пульпи зниженої якості, то питання затримання набуває ще більшого значення, - оскільки вміст дрібних частинок у таких пульпах низької якості, як правило, підвищений. Підвищення затримання ча сприяє також зменшенню кількостей таких речовин, що втрачаються з білими водами, Ї, таким чином, зниженню кількості відходів матеріалів, витрат на видалення відходів та негативного впливу на довкілля. Як правило, ке, бажано зменшувати кількість матеріалу, що використовується у виробництві паперу для певної мети, без погіршення бажаного результату його застосування. Таке, додаткове зменшення сприяє як зниженню вартості матеріалів, так і реалізації переваг з точки зору їх переробки. «

Іншою важливою характеристикою конкретного процесу виробництва паперу є просвічуваність виробленого З 50 паперового листа. Просвічуваність можна визначити як нерівномірність проникнення світла через паперове с полотно, і висока нерівномірність свідчить про низьку якість формування полотна. Якщо затримування досягає

Із» високого рівня, наприклад, має значення 8095 або 90905, то параметр просвічуваності, як правило, зменшується.

З метою підвищення ступеня видалення води зі сформованого полотна та збільшення кількості дрібних частинок і наповнювачів, які затримуються полотном, застосовують, різноманітні хімічні добавки. Значним удосконаленням у виробництві паперу було застосування високомолекулярних водорозчинних полімерів. Ці б високомолекулярні полімери діють як флокулянти, сприяючи утворенню пластівців великого розміру, яки -і осаджуються на паперовому полотні. Утворення таких пластівців сприяє також зневодненню полотна. Для досягнення бажаної ефективності відомі програми фільтрування та зневоднення з одноразовим та дворазовим 7 використанням полімерів вимагають застосування високомолекулярних полімерів як складової частини сл 20 програми. У цих відомих програмах високомолекулярний полімер вводять після стадії гомогенізації у системі подачі волокнистої маси у напірний ящик папероробної машини. Таке рішення необхідне у зв'язку з тим, що с пластівці утворюються, в першу чергу, внаслідок утворення містків, і їх руйнування є значною мірою незворотним процесом, отже, пластівці не відновлюються у помітній кількості. З цієї причини ефект поліпшення фільтрування та зневоднення, що досягається завдяки присутності пластівців, значною мірою втрачається в разі 22 введення флокулянту перед гомогенізацією. Проте введення високомолекулярних полімерів після гомогенізації

ГФ) призводить до утруднень з точки зору якості формування паперового полотна. Несумісність вимог щодо введення високомолекулярних полімерів та співполімерів, які забезпечують якісне фільтрування, часто о призводить до необхідності компромісу між характеристиками фільтрування та якості формування.

Ефективні в цілому програми з застосуванням високомолекулярних флокулянтів удосконалюють шляхом бо додавання так званих неорганічних "мікрочастинок".

Програми з застосуванням полімерів і мікрочастинок завоювали успіх у промисловості і на багатьох підприємствах витіснили використання програм фільтрування та зневоднення, в яких застосовуються тільки полімери. Програми з застосуванням мікрочастинок характеризуються не тільки самим фактом використання мікрочастинок, але часто й місцем введення цих хімічних добавок відносно стадії гомогенізації. У більшості бо програм з застосуванням мікрочастинок високомолекулярні полімери вводять або перед, принаймні, одною стадією гомогенізації, або після такої стадії. В таких випадках неорганічні мікрочастинки звичайно додають до пульпи після флокуляції маси з допомогою високомолекулярного полімеру та її гомогенізації з руйнуванням утворених пластівців. Додавання мікрочастинок викликає повторну флокуляцію маси, що сприяє досягненню, щонайменше, таких же високих характеристик фільтрування й зневоднення, які досягаються при використанні високомолекулярних полімерів звичайним способом (тобто після гомогенізації), але без негативного впливу на якість формування.

Одна з таких програм, яку використовують для досягнення поліпшеної комбінації характеристик фільтрування та зневоднення, описана в патентах США МоМо 4,753,710 і 4,913,775, виданих Ленглі та ін. (І апдіеу еї аї.), 7/0 Зміст яких цим посиланням включено до даного опису. Згідно зі способом, розкритим у цих патентах, до водної суспензії целюлози перед її гомогенізацією додають високомолекулярний лінійний катіоноактивний полімер, а після гомогенізації додають бентоніт. Гомогенізацію звичайно забезпечують шляхом застосування одної або кількох стадій очищення, перемішування та перекачування у процесі виробництва паперу, і при цьому відбувається руйнування крупних пластівців, що утворилися під впливом високомолекулярного полімеру, на /5 Мікропластівці. Подальше додавання частинок бентонітової глини спричиняє агломерацію мікропластівців.

Інші програми з застосуванням мікрочастинок полягають у використанні колоїдного діоксиду кремнію у сполученні з катіоноактивним крохмалем, як описано, наприклад, у патентах США МоМо 4,388,150 і 4,385,961, зміст яких цим посиланням включено до даного опису, або у використанні комбінації катіоноактивного крохмалю, флокулянта та золю діоксиду кремнію, як описано, наприклад, у патентах США МоМо 5,098,520 і 5,185,062, зміст яких цим посиланням включено до даного опису. Патент США Мо 4,643,801 розкриває спосіб одержання паперу з використанням високомолекулярного водорозчинного аніоноактивного полімеру, дисперсного діоксиду кремнію та катіоноактивного крохмалю.

Хоча, як зазначено вище, мікрочастинки, як правило, додають до паперової маси після додавання флокулянта і, принаймні, одної стадії гомогенізації, ефект мікрочастинок можна спостерігати також у випадку, сч ов ЯКЩО їх додають перед додаванням флокулянта і стадією гомогенізації (наприклад, якщо мікрочастинки додають перед сітчастими фільтрами, а флокулянт після гомогенізації). і)

В програмі фільтрування та зневоднення з одноразовим введенням полімеру флокулянт, як правило, катіоноактивний полімер, є єдиним полімерним матеріалом, який додають разом з мікрочастинками. Інший спосіб поліпшення флокуляції дрібних частинок целюлози, мінеральних наповнювачів та інших компонентів паперової о зо маси на волокнистому маті полягає в сполученні з програмою подвійного застосування полімеру, в якій на додаток до мікрочастинок використовують коагулянт і флокулянт. В такій системі спочатку вводять коагулянт, юю наприклад, низькомолекулярний катіоноактивний синтетичний полімер або катіоноактивний крохмаль. Можна ї- вживати також неорганічні коагулянти, наприклад, галун або поліалюмінійхлорид. Цей реагент можна додавати в одному або кількох місцях системи підготовки паперової маси, в тому числі (але не тільки) в системі жирної ї- з5 Маси, білих вод або пісної маси. Цей коагулянт, як правило, сприяє зменшенню негативного заряду на частинках со паперової маси, зокрема, на дрібних частинках целюлози та мінеральних наповнювачів, і, таким чином, підвищує ступінь агломерації таких частинок. Після обробки коагулянтом до маси додають флокулянт. Такий флокулянт являє собою, як правило, високомолекулярний синтетичний полімер, який утворює містки між поверхнями частинок та/або агломератів і сприяє зв'язуванню частинок в агломерати більшого розміру. Присутність таких « Крупних агломератів у паперовій масі підвищує затримування в процесі формування волокнистої основи з с паперового полотна. Агломерати відфільтровуються від води на волокнистий мат, в той час як неагломеровані частинки здебільшого проходять через цей мат. В такій програмі можна з успіхом змінити послідовність введення ;» мікрочастинок і флокулянта на зворотну.

Цей винахід відрізняється від способів, розкритих у вищезазначених патентах, тим, що як мікрочастинки

Використовують боросилікат, перевага віддається колоїдному боросилікату. Несподівано виявилося, що

Ге» застосування боросилікатів забезпечує підвищення ефективності порівняно з іншими програмами з застосуванням мікрочастинок, зокрема, з тими, в яких як мікрочастинки використовуються колоїдні золі діоксиду ш- кремнію. Боросилікатні мікрочастинки згідно з цим винаходом забезпечують виробництво паперу та картону при -І підвищених рівнях затримування, якості формування, рівномірності пористості та сумарного ступеня

Зневоднення. о Один з аспектів цього винаходу охоплює боросилікатну допоміжну фільтрувальну композицію. Боросилікати, о корисні для цілей цього винаходу (перевага віддається водним колоїдним розчинам частинок боросилікатів), мають молярне відношення бор:'кремній від 1:1000 до 100:1, як правило, від 1:100 до 2:5. У боросилікатних матеріалах згідно з цим винаходом перевага віддається молярному співвідношенню натрію та кремнію в діапазоні від 0,006 до 1,04, а більша перевага - молярному співвідношенню в діапазоні від 0,01 до 0,7. Інший аспект цього винаходу охоплює систему виробництва паперу, яка включає стадії додавання до паперової маси (Ф, від приблизно 0,0000595 (мас.) до приблизно 1,2595 (мас.) боросилікату відносно кількості сухого волокна в ка масі. Згідно з альтернативним варіантом, до паперової маси перед або після додавання боросилікату додають неіонний, катіоноактивний або аніоноактивний полімерний флокулянт у кількості від приблизно 0,00195 (мас.) до 60 приблизно 0,5095 (мас.) відносно кількості сухого волокна в масі. Альтернативним варіантом є додавання до паперової маси перед або після додавання боросилікату, замість полімерного флокулянта або одночасно з ним, катіоноактивного крохмалю або гуміарабіку в кількості від приблизно 0,00595 (мас.) до приблизно 5,095 (мас.) відносно кількості сухого волокна в масі. Ще одним альтернативним варіантом є додавання до паперової маси коагулянту в кількості від 0,00595 (мас.) до 1,259 (мас.) відносно кількості сухого волокна в масі. Флокуляція 65 компонентів паперової маси поліпшується, якщо боросилікат додають індивідуально або в комбінації зі звичайним полімерним флокулянтом чи індивідуально або в комбінації зі звичайним коагулянтом.

Додаванням частинок боросилікату згідно з цим винаходом до паперової маси або суспензії перед формуванням паперового полотна можна забезпечити підвищену якість полотна. Терміни "паперова маса" або "суспензія" в значенні, вживаному в цьому описі, означають суспензію целюлозного волокна, яку використовують

Для формування паперового полотна. Термін "полотно" в значенні, вживаному в цьому описі, може означати тонкий папір (термін охоплює матеріалі на основі як нового волокна, так і регенерованого (вторинного) волокна), картон (термін охоплює пакувальні гладкі та гофровані матеріали на основі вторинного волокна, а також матеріали на основі нового волокна) та газетний папір (термін охоплює газетний папір на основі як нового волокна, так і вторинного волокна), а також інші целюлозні матеріали. Готове полотно може містити, 70 окрім целюлозного волокна, наповнювачі, пігменти, відбілювачі, проклеювачі та інші матеріали, які вживають у виробництві численних сортів целюлозних матеріалів, що звичайно називають папером та картоном.

Цей винахід охоплює допоміжну фільтрувальну композицію, що включає боросилікат (перевага віддається колоїдному боросилікату) з молярним співвідношенням бору до кремнію в діапазоні від приблизно 1:100 до приблизно 2:5. У варіанті здійснення винаходу, якому віддається перевага, боросилікат характеризується 7/5 Молярним співвідношенням натрію до кремнію в діапазоні від приблизно 6:1000 до приблизно 1,041.

Мікрочастинкова допоміжна фільтрувальна композиція являє собою у варіанті, якому віддається перевага, колоїдний боросилікат, хімічно подібний до боросилікатного скла. У варіантах, яким віддається перевага, боросилікат використовують у формі колоїдного розчину на водній основі. Цей колоїдний розчин, як правило, одержують шляхом проведення реакції лужно-металевої солі борвмісної сполуки з кремнієвою кислотою, в 2о результаті якої утворюється колоїд. Розміри частинок боросилікату, корисних для цілей цього винаходу, можуть лежати в широкому діапазоні, наприклад, від Інм (нанометру) до 2мкм (200Онм); перевага віддається діапазону розмірів частинок від їнм до їмкм. При використанні колоїдного боросилікату розміри частинок, як правило, лежать у межах від їнм до 20Онм, перевага віддається діапазону від їнм до 8Онм, а найбільша перевага - діапазону від 20 до 8Онм. Питома поверхня частинок боросилікату, корисних для цілей цього винаходу, також сч г Може варіювати в широкому діапазоні. Як правило, зі зменшенням розміру частинок питома поверхня зростає.

Питома поверхня має складати від 15мМ 2/г до З00Ом2/г, перевага віддається діапазону від 50м 2г до ЗО00Ом2 г. о

При використанні колоїдних частинок боросилікату згідно з цим винаходом, яким віддається перевага, питома поверхня складає, як правило, від 250мМ 2/г до зобом г, а у випадках, яким віддається перевага - від 700м 2Іг до

З00Ом г. о

Для одержання колоїдних частинок боросилікатів, яким віддається перевага при використанні згідно з цим ю винаходом, спочатку одержують кремнієву кислоту. Цю стадію доцільно виконувати шляхом введення розчину силікату лужного металу, у варіантах, яким віддається перевага - розбавленого розчину силікату лужного і - металу, в контакт з товарною катіонообмінною смолою, у варіантах, яким віддається перевага - з так званою їм сильнокислою смолою, у водневій формі і одержання таким чином розбавленого розчину кремнієвої кислоти. Цю

Ккремнієву кислоту потім можна додати при перемішуванні до розбавленого розчину борату лужного металу при Ф рН від 6 до 14, при цьому утворюється колоїдний боросилікат, суспендований у воді. Згідно з альтернативним варіантом, борат лужного металу та кремнієву кислоту можна додавати одночасно, одержуючи цільові матеріали. У звичайній практиці здійснення цього винаходу концентрація використовуваного розчину кремнієвої « кислоти відповідає, як правило, від З9о (мас.) до 895 (мас.) діоксиду кремнію ЗіО 5», а перевага віддається концентрації діоксиду кремнію від 595 (мас) до 79о (мас). Масова концентрація використовраного розчину борату ші с складає від 0,0195 до 3095 в перерахунку на оксид бору В2Оз, а перевага віддається концентрації В»Оз від 0,490 ч до 2095. Можуть бути використані різноманітні борати. Матеріалами, яким віддається перевага в практиці ни здійснення цього винаходу, є товарна бура, декагідрат тетраборату натрію або пентагідрат тетраборату натрію, з урахуванням поширеності цих матеріалів та їх низької вартості. Можуть бути використані інші водорозчинні борати. На нашу думку, при здійсненні цього винаходу можна використовувати будь-який розчинний борат (22) лужного металу. Колоїдний боросилікатний матеріал згідно з цим винаходом можна одержувати з регулюванням - рН або без нього. В деяких випадках рекомендується проводити реакцію при рнН від 7,5 до 10,5, додаючи з цією метою до реакційної суміші відповідний гідроксид лужного металу; перевага віддається гідроксиду натрію. - Найкращі результати одержано при рН в межах від 8 до 9,5, хоча, як можна припустити, методика синтезу с 50 боросилікатних композицій згідно з цим винаходом ще потребує оптимізації. На нашу думку, умови перемішування, швидкість додавання реагентів та інші параметри не мають вирішального значення для (зе) утворення колоїдних боросилікатних композицій згідно з цим винаходом. Можна використовувати також інші способи одержання колоїдних боросилікатів. Ці способи охоплюють приготування колоїдних боросилікатів, як описано вище, і розпилювальне висушування частинок з наступним подрібненням або інші способи, придатні для одержання боросилікатних матеріалів, що відповідають вищенаведеним параметрам. о Далі, цей винахід охоплює спосіб удосконалення виробництва паперу, який включає стадію додавання до паперової маси боросилікату (перевага віддається колоїдному боросилікату) у кількості від приблизно 0,0000595 ко (мас.) до приблизно 1,2595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії або масі. В альтернативному варіанті здійснення винаходу до маси перед або після додавання боросилікату можна додати неіонний, 60 катіоноактивний або аніоноактивний полімерний флокулянт у кількості від приблизно 0,00195 (мас.) до приблизно 0,596 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. Згідно з альтернативним варіантом, замість синтетичного полімерного флокулянта або разом з ним до паперової маси можна додати катіоноактивний крохмаль у кількості від приблизно 0,00595 (мас.) до приблизно 5,095 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. У варіанті, якому віддається перевага, крохмаль додають у кількості від приблизно 0,0595 (мас.) до приблизно 1,590 (мас.) 65 від кількості сухого волокна у суспензії. Згідно зі ще одним варіантом здійснення винаходу, замість полімерного флокулянта та/або катіоноактивного крохмалю або разом з ними до паперової маси можна додати коагулянт у кількості від приблизно 0,00595 (мас.) до приблизно 1,2590 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. У варіантах, яким віддається перевага, флокулянт додають у кількості від приблизно 0,02590 (мас.) до приблизно 0,595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії.

Цей винахід спрямований також на спосіб підвищення затримання та зневоднення паперової маси у папероробній машині, який включає стадію додавання до паперової маси боросилікату (перевага віддається колоїдному боросилікату) у кількості від приблизно 0,0000595 (мас.) до приблизно 1,2595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. Боросилікат можна додавати до паперової маси разом з неіонним, катіоноактивним або аніоноактивним полімерним флокулянтом. Флокулянт у кількості від приблизно 0,00195 (мас.) до приблизно 7/0 9,596 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії можна додавати перед або після додавання боросилікату.

Згідно з альтернативним варіантом, замість флокулянта або разом з ним до паперової маси можна додати крохмаль у кількості від приблизно 0,00595 (мас.) до приблизно 5,095 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. В разі використання крохмалю перевага віддається катіоноактивному крохмалю. При використанні крохмалю перевага віддається його кількості в межах від приблизно 0,0595 (мас.) до приблизно 1,595 (мас.) від 7/5 Кількості сухого волокна у суспензії. Згідно зі ще одним альтернативним варіантом здійснення винаходу, замість полімерного флокулянта та/або катіоноактивного крохмалю або разом з ними до паперової маси можна додати коагулянт у кількості від приблизно 0,00595 (мас.) до приблизно 1,2595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. У варіантах яким віддається перевага, флокулянт додають у кількості від приблизно 0,025 (мас.) до приблизно 0,595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії.

У будь-якому з вищезгаданих варіантів перевага віддається кількості полімерного флокулянта від 0,005 (мас.) до приблизно 0,295 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. Кількість боросилікату у варіантах, яким віддається перевага, складає від приблизно 0,005 (мас.) до приблизно 0,2595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії, а найбільша перевага віддається кількості боросилікату від приблизно 0,005 (мас.) до приблизно 0,1595 (мас.) від кількості сухого волокна у суспензії. сч

Слід відзначити, що, оскільки цей винахід можна застосувати до широкого діапазону сортів паперу та складу паперової маси, вищезазначені кількості реагентів можуть змінюватися. Без виходу за межі суті та об'єму і) винаходу можливі зміни кількостей, наведених вище, і ці кількості вказано тільки як рекомендації для орієнтування обізнаних фахівців.

У будь-якому з вищенаведених варіантів в технологічну систему виробництва паперу на будь-якій стадії о зо перед формуванням паперового полотна можуть бути введені також бентоніт, тальк, синтетичні глини, гекторит, каолін або їх суміші. Перевага віддається введенню цих добавок у жирну пульпу перед розбавленням білими о водами. Ця операція сприяє підвищенню якості формування паперу, у противному разі можливе гідрофобне М осадження, що негативно впливає на продуктивність виробництва та якість паперу.

Крім того, будь-який з вищенаведених варіантів може бути застосований до паперової маси, призначеної для ї- з5 виробництва паперу, вибраного з групи, що охоплює тонкий папір (термін охоплює матеріали наоснові як нового (с волокна, так і регенерованого (вторинного) волокна), картон (термін охоплює матеріали пакувальні гладкі та гофровані матеріали на основі вторинного волокна, а також матеріали на основі нового волокна) та газетний папір (термін охоплює газетний папір на основі як нового волокна, так і вторинного волокна), а також інші целюлозні матеріали. До таких паперових мас належать маси, що містять деревинне волокно, бездеревинні « 70 Маси, маси з нового волокна, відбілені та невідбілені маси з вторинного волокна та їх суміші. з с Папір або картон виготовляють, як правило, з маси або суспензії целюлозного матеріалу у водному . середовищі, причому цю масу піддають одній або кільком стадіям гомогенізації кожна з яких включає, як и?» правило, операцію очищення, операцію перемішування та операцію перекачування; після цього масу фільтрують для формування паперового полотна, яке потім сушать до бажаного, як правило, низького, вмісту води.

Боросилікатні матеріали згідно з цим винаходом можна додавати до маси перед або після стадії гомогенізації.

Ге» Окрім застосування для поліпшення фільтрування та зневоднення, як описано вище, боросилікатні матеріали можуть бути використані у сполученні зі стандартними катіоноактивними смолами для підвищення міцності

Ш- вологого целюлозного полотна в процесі його обробки. В разі застосування для цієї мети боросилікат додають -І до паперової маси перед подачею маси, що містить зміцнювальну смолу, у папероробну машину. Боросилікат

Використовують звичайно у кількостях, згаданих вище. о З'ясовано, що боросилікат згідно з цим винаходом сприяє значному підвищенню ефективності дії о синтетичних полімерних флокулянтів та допоміжних фільтрувальних матеріалів і крохмалю в процесі виробництва паперу. Крім того, вважається, що боросилікатні матеріали є корисними як добавки при відділенні твердих компонентів від рідин, наприклад, у процесах водопідготовки та оброблення стічних вод. Окрім

Підвищення ефективності затримання та зневоднення у виробництві газетного паперу, тонкого паперу, картону та інших сортів паперу, боросилікати можуть бути корисними при відділенні смоли та дьогтю у виробництві (Ф, паперу, зневодненні пульпи при виробництві пульпи для сухого формування, у вловлювачах відходів та ка відстійних басейнах целюлозно-паперових підприємств, для очищення води, флотаційного відділення розчиненого повітря та зневоднення шламів. Композиції згідно з цим винаходом можуть знайти застосування бо також при розділенні твердих і рідких компонентів або руйнуванні емульсій. Прикладами таких застосувань є зневоднення побутових шламів, освітлювання та зневоднення водних суспензій мінералів, руйнування емульсій у нафтопереробних процесах тощо. Підвищення ефективності, яке досягається при використанні боросилікатних частинок згідно з цим винаходом спільно з синтетичними полімерами та/або крохмалем, включає поліпшення затримування, підвищення ступеню зневоднення та поліпшене розділення твердих та рідких компонентів, а 65 часто також зменшення кількості полімеру або крохмалю, необхідної для досягнення бажаного ефекту.

Програми фільтрування з застосуванням мікрочастинок основані на відновленні попередньо утворених пластівців, які руйнуються в процесі гомогенізації. При таких варіантах застосування флокулянт додають перед, принаймні, одною стадією гомогенізації, а потім додають мікрочастинки безпосередньо перед подачею паперової маси в напірний ящик. Як правило, флокулянт додають перед сітчастими прес-фільтрами з наступним додаванням мікрочастинок після фільтрів. Проте винахід охоплює також варіант, в якому згаданий порядок змінено на зворотний. Вторинні пластівці, утворені внаслідок додавання мікрочастинок, сприяють підвищенню затримування та зневоднення без негативного впливу на якість формування паперового полотна. Це забезпечує підвищений вміст наповнювача у полотні, запобігає виникненню двосторонності полотна та поліпшує зневоднення і дозволяє збільшити швидкість папероробної машини. 70 Використання незначного надлишку полімерного флокулянта та/або коагулянту вважається необхідним для забезпечення утворення при подальшій гомогенізації мікропластівців, які містять або несуть достатню кількість полімеру для надання, принаймні, частині їх поверхонь позитивного заряду, хоча надання позитивного заряду всій суспензії не є необхідним. Таким чином, дзета-потенціал суспензії після додавання полімеру та гомогенізації може бути катіонним або аніонним.

Гомогенізацію можна забезпечити за допомогою призначеного для цієї мети пристрою в апаратурі, наприклад, перемішуючого насоса, турбонасоса або відцентрового гомогенізатора; можна також включити в технологічну апаратуру змішувач-гомогенізатор або передбачити іншу стадію, на якій масу піддають дії зусилля зсуву (перевага віддається високим зусиллям зсуву) після додавання полімеру.

Флокулянти, які використовують при здійсненні цього винаходу, являють собою водорозчинні або здатні 2о суспендуватися у воді високомолекулярні полімери, які несуть катіонний або аніонний заряд. Можна застосовувати також неіонні високомолекулярні полімери. Ці полімери можуть бути повністю розчинними у середовищі, яке використовують у системі виробництва паперу, або, в альтернативному варіанті, можуть легко піддаватися диспергуванню. Вони можуть мати розгалужену або зшиту будову молекули, за умови, що вони не утворюють у готовому папері глобул нерозчиненого полімеру, так званих "риб'ячих очей". Полімери таких типів сч г пегко одержати від багатьох промислових виробників. Вони можуть випускатися у продаж у вигляді сухих твердих продуктів, водних розчинів, емульсій типу "вода в маслі", які після додавання до води забезпечують (8) швидке розчинення полімеру, який вони містять, або у вигляді дисперсій водорозчинного або здатного диспергуватися у воді полімеру в сольових розчинах на водній основі. Форма високомолекулярного флокулянта, використовуваного при здісненні цього винаходу, не має вирішального значення, якщо тільки полімер здатний о зо розчинятися або диспергуватися у паперовій мавсі.

Як вказано вище, полімери можуть бути катіоноактивними, аніоноактивними або неіонними. Катіоноактивні о полімерні флокулянти, корисні для цілей цього винаходу, являють собою, як правило, високомолекулярні вінілові М полімери, що мають у своєму складі катіонні функціональні групи. Такі полімери, як правило, є гомополімерами водорозчинних катіонних вінілових мономерів або співполімерами водорозчинного катіонного вінілового ї-

Зз5 Мономера з неіонним мономером, наприклад, акриламідом або метакриламідом. Полімери можуть містити тільки «о один катіонний вініловий мономер або мати у своєму складі кілька катіонних вінілових мономерів. В альтернативному варіанті певні полімери, наприклад, поліакриламід, можна після полімеризації піддавати модифікації за допомогою реакції Манніха або одержувати їх похідні з метою одержання катіонного вінілового полімера, придатного для цілей цього винаходу. Полімери можна одержувати зі вмістом катіонного мономера від « 40.17 до 10095 (молярних) або шляхом приєднання катіонних модифікаційних груп до полімеру після полімеризації. з с Катіоноактивні флокулянти найчастіше мають у своєму складі принаймні 595 (молярних) катіонного вінілового мономера або функціональних груп, а у варіантах, яким віддається найбільша перевага, - принаймні 1095 (мас.) ;» катіонного вінілового мономера або функціональних груп.

Катіонні вінілові мономери, придатні для одержання вінілових співполімерів та гомополімерів з катіонним зарядом, корисних для цілей цього винаходу, добре відомі обізнаним фахівцям. До цих матеріалів належать:

Ге» диметиламіноетил-метакрилат (ДМАЕМ), диметидаміноетилакрилат (ДМАЕА), діетиламіноетил-акрилат (ДЕАЕА), діетиламіноетилметакрилат (ДЕАЕМ) або його четвертинні амонієві похідні, одержані з використанням - диметилсульфату або хлористого метилу, поліакриламіди, модифіковані за методом Манніха, гідрохлорид -І діалілциклогексиламіну (ДАЦГА НОСІ), хлорид діаліддиметиламонію (ДАДМАХ), хлорид 5р Мметакриламідопропілтриметиламонію (МАПТАХ) та аліламін (АЛА). Катіоноактивний крохмаль також можна о використовувати як флокулянт. Обраний для використання флокулянт може являти собою суміш вищезгаданих о полімерів або суміш таких полімерів з катіоноактивним крохмалем. Обізнані фахівці в галузі програм фільтрування з використанням катіоноактивних полімерів без утруднень зрозуміють, що добір конкретного полімеру залежить від складу паперової маси, наповнювача, сорту виготовлюваного паперу та якості води. 5Б Серед високомолекулярних аніоноактивних флокулянтів, корисних для цілей цього винаходу, перевага віддається водорозчинним або здатним до диспергування у воді вініловим полімерам, які містять 195 (молярний)

Ф) або більше мономера, що несе аніонний заряд. Відповідно, ці полімери можуть являти собою гомополімери ка водорозчинних аніонних вінілових мономерів або співполімери таких мономерів з, наприклад, неійонними мономерами, наприклад, акриламідом або метакриламідом. Прикладами придатних для цієї мети аніонних бо Мономерів можуть бути акрилова кислота, метакриламід, 2-акриламідо-2-метилпропансульфонат (АМПС) та їх суміші, а також відповідні водорозчинні або здатні до диспергування у воді лужно-металеві та амонієві солі цих сполук. Аніоносактивні високомолекулярні полімери, корисні для цілей цього винаходу, можуть також являти собою або гідролізовані полімери акриламіду чи співполімери акриламіду або його гомологів, наприклад, метакриламіду, з акриловою кислотою або з її гомологами, наприклад, з метакриловою кислотою, або з 65 полімерами таких вінілових мономерів, як малеїнова кислота, ітаконова кислота, вінілсульфонова кислота або іншими мономерами, що містять сульфогрупи. Аніонсактивні полімери можуть мати у своєму складі сульфонові або фосфонові функціональні групи чи їх суміші і можуть бути одержані шляхом дериватизації полімерів або співполімерів поліакриламіду чи поліметакриламіду. Найбільша перевага серед високомолекулярних аніоноактивних флокулянтів віддається співполімерам акрилової кислоти з акриламідом і полімерам, що містять сульфонові групи, наприклад, полімерам, одержаним шляхом полімеризації таких мономерів, як 2-акриламід-2-метилпропансульфонат, акриламідометансульфонат, акриламідоетансульфонат і 2-гідрокси-3-акриламідопропансульфонат, з акриламідом або іншим неійонним вініллвим мономером. При використанні згідно з цим винаходом полімери та співполімери аніонного вінілового мономера можуть містити лише 195 (молярний) мономера, що несе аніонний заряд, а у варіантах, яким віддається перевага - принаймні, 70. 1090 (молярних) аніонного мономера. Добір конкретного аніоноактивного полімеру також залежить від складу паперової маси, наповнювача, якості води, сорту паперу тощо.

Хоча більшість програм з використанням мікрочастинок успішно здійснюють з використанням тільки високомолекулярного катіоноактивного флокулянта, нами виявлені несподівані ефекти при використанні боросилікатних частинок згідно з цим винаходом у сполученні з високомолекулярним аніоноактивним 7/5 флокулянтом з добавкою катіоноактивного коагулянту.

Нейонні флокулянти, корисні для цілей цього винаходу, можуть бути вибрані з групи, яка складається з поліоксиетилену та полі(мет)акриламіду. Окрім вищезгаданих, у деяких випадках можна досягти додаткових переваг шляхом використання так званих амфотерних водорозчинних полімерів. Ці полімери несуть як катіонні, так і аніонні групи в одному й тому ж полімерному ланцюгу.

Нейонні, катіоноактивні та аніоноактивні флокулянти на основі вінілових полімерів, корисні для цілей цього винаходу, як правило, мають молекулярну масу не менше 500,000Да, а перевага віддається молекулярним масам від 1,000,000Да і вище. Водорозчинні та/або здатні диспергуватися у воді флокулянти, корисні для цілей цього винаходу, можуть мати молекулярну масу 5,000,000Да і вище, за певних обставин від 10 мільйонів Да до 30 мільйонів Да або вище. Полімери згідно з цим винаходом можуть повністю розчинятися у воді сч ов при внесенні у систему або можуть мати злегка розгалужену (двомірну) або зшиту (тримірну) будову, за умови, що вони здатні диспергуватися у воді. Перевага віддається використанню полімерів, повністю розчинних у воді, і) проте можна застосовувати також полімери, які диспергуються у воді, наприклад, полімери, описані у документі

МО 97/16598. Корисні для цілей даного винаходу полімери можуть мати практично лінійну будову у значенні цього терміну, визначеному Ленглі та ін. у патенті СШ Мо4,753,710. Верхня межа молекулярної маси о зо визначається розчинністю або здатністю до диспергування конкретного продукту в паперовій мавсі.

Катіоноактивні або амфотерні крохмалі, корисні для цілей цього винаходу, у загальних рисах описані в о патенті США Мо4,385,961, зміст якого цим посиланням включено до даного опису. Катіоноактивні крохмальні ч- матеріали, як правило, вибирають із групи, що складається з природних полімерів на вуглеводній основі, наприклад, гуміарабіку та крохмалю. До катіоноактивних крохмальних матеріалів, які вважаються найбільш ї- зв Корисними у практиці здійснення цього винаходу, належать крохмалі, одержані з пшениці, картоплі та рису. Ці «о матеріали можна, в свою чергу, модифікувати для прищеплення амонієвих груп до вуглеводного скелету або надання полімерам катіоноактивного характеру згідно зі способом, запропонованим Дондейном та ін. (опдеупе еї аі) у документі МО 96/30591. Як правило, крохмалі, корисні для цілей цього винаходу, мають ступінь заміщення (СЗ) амонієвих груп у молекулі крохмалю від приблизно 0,01 до 0,05. Такі значення СЗ одержують « шляхом реакції основного крохмалю з хлоридом З-хлор-2-гідроксипропіл-триметиламонію або хлоридом з с 2,3-епоксипропіл-триметиламонію з одержанням катіоноактивного крохмалю. Опис способів надання крохмалю . катіоноактивного характеру виходить за межі цього винаходу; модифіковані крохмальні матеріали такого типу и?» добре відомі і можуть бути легко одержані від численних промислових виробників.

Ефективність флокулянта у конкретних випадках залежить від різноманітних характеристик целюлозної маси,

Наприклад, рН, твердості води, іонної сили та катіонної потреби. При доборі флокулянта слід брати до уваги б тип маси, її густину, молекулярну масу і тип мономерів; особливе значення має характеристика води, яку використано для приготування суспензії.

Ш- До целюлозної суспензії можна додавати інші компоненти без суттєвого впливу на ефективність цього -І винаходу. До таких інших компонентів належать, зокрема, шліхтувальні агенти, наприклад, галун та каніфоль, реагенти для видалення смоли, наповнювачі, біоциди тощо. Целюлозна маса, до якої додають допоміжну о фільтрувальну композицію згідно з цим винаходом, може містити також пігменти та/або наповнювачі, наприклад, о діоксид титану, осаджений та/або подрібнений карбонат кальцію або інші мінеральні чи органічні наповнювачі. Є можливим і не виходить за межі цього винаходу сполучення з іншими так званими мікрочастинковими добавками, наприклад, бентонітом, каоліном та золями діоксиду кремнію. Проте дані, наведені в цьому описі, в свідчать, що частинки згідно з цим винаходом перевищують за ефективністю ці матеріали, і сполучення з ними може призвести до зниження ефективності у порівнянні з використанням будь-якого типу таких матеріалів за

Ф) відсутності інших типів. Однак при зміні сорту вироблюваного паперу або типу пульпи у деяких обставинах ка сполучення боросилікатів згідно з цим винаходом з іншими типами мікрочастинок може виявитися сприятливим і бажаним. во Боросилікатні мікрочастинки згідно з цим винаходом можна застосовувати також у комбінації з косагулянтом згідно з описом патенту США Мо4,795,531, автори Софія та ін. (Зойа еї аЇ.), зміст якого цим посиланням включено до даного опису. Автори цього патенту розкривають програму з застосуванням мікрочастинок, згідно з якою мікрочастинки використовують у присутності катіоноактивного коагулянту та високомолекулярного зарядженого флокулянта. 65 До катіоноактивних коагулянтів, які можуть знайти застосування в даному аспекті цього винаходу, належать широко відомі вироблювані промисловістю водорозчинні поліалкіленполіаміни низької або середньої молекулярної маси, в тому числі продукти, які одержують шляхом реакції алкіленполіаміну з дифункціональним галоїдним алкілом. До матеріалів цього типу належать конденсаційні полімери, одержані з дихлоретилену та аміаку, дихлоретилену, аміаку та вторинного аміну, наприклад, диметиламіну, з епіхлоргідрину й диметиламіну,

З епіхлоргідрину, диметиламіну та аміаку, поліетиленіміни тощо. Корисними є також низькомолекулярні розчинні полімери та співполімери вінілових мономерів, наприклад, галоїдних солей діалілдиметиламонію, зокрема, хлориду діалілдиметиламонію, діалкіламіноалкілакрилати, четвертинні солі діалкіламіноалкілакрилатів тощо, де термін "алкіл" означає групу, що містить від 1 атому до 4 атомів вуглецю (перевага віддається групам з 1-2 вуглецевими атомами). Алкілом, якому віддається перевага, є метил. Прикладами таких мономерів є 70 диметиламіноетилакрилат, диметиламіноетилметакрилат та їх водорозчинні четвертинні амонієві солі. У певних випадках як коагулянт може бути застосований катіоноактивний крохмаль. Для здійснення цього винаходу можна застосовувати також неорганічні коагулянти, наприклад, галун та поліалюмінійхлорид. Кількість уживаних неорганічних коагулянтів складає, як правило, від 0,0595 (мас.) до 290 (мас.) кількості сухого волокна в масі.

Використання коагулянту у сполученні з боросилікатними мікрочастинками згідно з цим винаходом не є /5 обов'язковим.

Описуваний спосіб може бути застосований до усіх типів паперових продуктів, що містять згадані тут наповнювачі, а також придатний для застосування до всіх типів целюлозних пульп, в тому числі до хімічних пульп, включаючи сульфатні та сульфітні пульпи на основі деревини твердих і хвойних порід, термомеханічних пульп, механічних пульп та пульп із деревинних мас (перелік пульп не має обмежувального характеру).

Кількість будь-якого мінерального наповнювача, використовуваного в процесі виробництва паперу, як правило, складає від приблизно 10 масових частин до приблизно 30 масових частин на 100 масових частин сухого волокна у паперовій масі, але іноді може складати лише приблизно 5 масових частин або навіть 0 масових частин, а іноді досягати приблизно 40 масових частин або навіть 50 масових частин.

Наведені нижче приклади призначені для опису варіантів здійснення цього винаходу, яким віддається сч об перевага, та корисності винаходу, і не мають на меті обмеження об'єму винаходу за відсутності спеціальних вказівок у пунктах формули винаходу. і)

Приклади 1-23

Кожен з Прикладів, представлених у таблиці І, було здійснено згідно з описаною нижче загальною методикою при використанні різних співвідношень реагентів. о зо Кремнієву кислоту одержували за загальною методикою, описаною Бехтольдом та ін. (Веспіоїа еї аї.) у патенті США Мо2,574,902. Товарний силікат натрію, вироблений фірмою "ОксиХем" (ОхуСпет, Оаїаз, Техав) зі юю вмістом діоксиду кремнію приблизно 2995 (мас.) і оксиду натрію приблизно 995 (мас.) розбавляли деіонізованою ч- водою до концентрації діоксиду кремнію 8-995 (мас). Катіонообмінну смолу, наприклад, типу Оожех НОК-УМУ2Н або Мопозрпеге 650С (обидва типи виробництва фірми "Доу Кемікл компані" (ом Спетіса! Сотрапу, Міаіапа, ї-

Міспідап), переводили в Н-форму (регенерували) шляхом оброблення мінеральною кислотою згідно з широко «о відомою методикою. Після регенерації смолу промивали деіонізованою водою для повного видалення надлишку кислоти. Потім через колонку з регенерованою промитою смолою пропускали розбавлений розчин силікату.

Збирали одержану кремнієву кислоту.

Одночасно відповідну кількість розчину бури (декагідрату тетраборату натрію реактивної кваліфікації) « бполучали з відповідною кількістю водного розчину гідроксиду натрію для одержання основи для реакції. До цієї Ше) с основи можна необов'язково додати воду для забезпечення достатнього об'єму на початковій стадії реакції.

Потім до основи додавали при температурі приміщення і при перемішуванні свіжоприготовану кремнієву ;» кислоту. Продовжували перемішування протягом 60 хвилин після додавання всієї кількості кремнієвої кислоти.

Одержаний колоїдний боросилікат можна використати одразу або зберегти для подальшого застосування. У таблиці | подано кількості кремнієвої кислоти, гідроксиду натрію та декагідрату тетраборату натрію (бури), а б також значення рн. - щі с ПН ши с Ся вс нс о в (ром му оимоввту аомлоібявтми ооо 002580 з оожм вому оимивлмл) заомл тозаумл 0039 | оо 80 ов о 6 1 оим (вому лоМоблммлу 4омл їоєзпмл| 0М17 | отв 94 ю в бимотемлу зомпосмлу заомл тозвумл 0065 | 00628 во 81 ово ов 13 ОМ (446мл) 4,Б7мл 134Змл 1,040г/мл| 0,117 0115 91 65 50 (мас.) Масн

50 (мас.) Масн олмівмиу ломоязмлу | вомп іоютми| 0217 | 020199 16 О,1М (100мл) |2,О0мл 100мл 1,04Ог/мл | 0,352 О,51О 10,6 : ПО нн: ин пиши і Па 50 (мас.) Масн 50 (мас.) Масн і 50 (мас.) Масн 50 (мас.) Масн 50 (мас.) Масн з 23 ом (вому томи пБомлободогми) ол 1 омі6 | ве

У Прикладах, описаних нижче, було вжито товарні продукти, охарактеризовані в Таблиці ІЇ. За винятком спеціально вказаних випадків, усі продукти випускаються фірмою "Налко Кемікл Компані" (МаЇсо Спетісаї

Сотрапу, Опе Маїсо Сепіег, МарегміПе, Шіпоїзв 60563-1198). ; приблизно 1595 (мас) о метилхлоридної солі диметиламіноетилакрилату і приблизно 9095 (молярних) співполімеру акриламіду; вміст твердих речовин о приблизно 2695 (мас) " в

М

; співполімеру четвертинної бензилхлоридної солі диметиламіноетилакрилату і приблизно 9095 (молярних) співполімеру акриламіду т » г (молярних) акриламіду (молярних) акриламіду 5 диметиламіноетилакрилату і 8395 (молярних) акриламіду

І 7 с метилхлоридної солі диметиламіноетилакрилату і 9095 (молярних) акриламіду щ ' (о) Нижче описано процедуру приготування розчину згідно з Прикладом 9 (див. Табл. І). Контрольний розчин -1 призначений для співставлення. Для цієї мети синтез було проведено без введення бури в основу. Для приготування колоїдного діоксиду кремнію 9,68г товарного силікату натрію розбавляли 22г води. Суміш -і перемішували за допомогою магнітної мішалки і доводили температуру до кімнатної, тобто до 257С. Після цього сл 50 додавали кремнієву кислоту (249г розчину питомої ваги 1,047) на протязі 40 хвилин. Після додавання всієї кількості кремнієвої кислоти реакційну масу перемішували ще протягом години. Одержаний колоїдний діоксид с кремнію містив 8,2690 (мас.) ЗіО». зв о з вм 11011100 во дома 1691801001486 бо дсвва БОО0 31 17 пава 11001116 паю 00110093 пвваЗв 11001686

Прилад 1010000386000000001000085 то

Приклад 24 (суміш колоїдного золю діоксиду кремнію і бури)

Контрольну "просту суміш" готували шляхом змішування товарного колоїдного діоксиду кремнію і бури.

Суміш, приготована при температурі приміщення, складалася з 50г 0,1М розчину бури, 92,3г води і 82г Маїсо 72 8671. Значення рН 9,5 встановлювали додаванням концентрованої хлористоводневої кислоти. Молярне відношення бору до кремнію складало 0,098, молярне відношення натрію до кремнію 0,049.

Приклад 25 (Приклад З патенту США Мо4,954,220)

Був випробуваний аніоноактивний полісилікатний мікрогель, описаний у Прикладі З патенту США Мо4,954,220 на ім'я Рашмера (КизПптеге). Метою цього прикладу у згаданому патенті було показати, що певні іонні солі викликають утворення мікрогелю полікремнієвої кислоти. Ці солі було вибрано так, щоб значення рН розчину силікату натрію було в межах діапазону нестабільності. Розчин бури з концентрацією 595 (мас.) готували із 5г декагідрату ортоборату натрію і 95г води. Розчин силікату натрію з концентрацією 3,7595 готували з 12,5г товарного силікату натрію (вміст діоксиду кремнію 29,390 і оксиду натрію 9,090) і 87,5г води. Згідно зі вказівками вищезгаданого патенту, бОг 595-ного розчину бури змішували з 40г розбавленого розчину силікату СМ натрію. Залишали суміш стояти протягом 8 хвилин, а потім розбавляли її до вмісту діоксиду кремнію 0,12595 ге) (мас). Нашими лабораторними дослідами було неодноразово підтверджено, що розчин мікрогелю полікремнієвої кислоти зі вмістом діоксиду кремнію 1,595 утворює гель після 23 хвилин відстоювання. Молярне відношення бору до кремнію становило 1,24. Аналогічно, молярне відношення натрію до кремнію складало 1,2. Вміст активної твердої речовини в кінцевому розчині був 0,12590. о

Приклад 26 (розчин бури) ю

Було приготовано розчин порівняння ("сліпу пробу") без діоксиду кремнію із Т0О0мл 0,1М розчину бури, 48,бмл 1М розчину гідроксиду натрію і ЗООмл води. Розчин мав рН 13. в.

При проведенні експериментів були застосовані методики випробувань, описані нижче. їм-

Приготування синтетичних стандартних паперових мас

Зо " Лужна маса. Лужна маса мала рН 8,1 і складалася з 7095 (мас.) целюлозного волокна і 3095 (мас.) со наповнювача; суміш розбавляли до загального вмісту твердих компонентів 0,595 (мас.) спеціально підготовленою для приготування синтетичних мас водою. Целюлозне волокно складалося з 6090 (мас.) відбіленої крафт-целюлози із деревини твердих порід і 4095 (мас.) відбіленої крафт-целюлози із деревини « хвойних порід. Зразки целюлози, у свою Чергу, готували із сухих деревинних мас, подрібнених окремо до ступеню розмелення від 340 С5Е до 380 С5Е за канадським стандартом (Сападіап Зіапдага Егеепевз, С5БЕ). о, с Наповнювачем був товарний розмелений карбонат кальцію, поставлений у сухому стані. Спеціально "» підготовлена вода містила 200 частин на млн. кальцієвої твердості (введеної у вигляді хлористого кальцію), " 152 частини на млн. магнієвої твердості (введеної у вигляді сульфату магнію) і 110 частин на млн. бікарбонатної лужності (введеної у вигляді бікарбонату натрію).

Кисла маса. Кисла маса складалася з крафт-целюлози з тим самим відношенням волокна твердих та ме) хвойних порід (60:40). Сума твердих речовин у масі складалася з 92,595 (мас.) целюлозного волокна і 7,590 -І (мас.) наповнювача. Наповнювачем була суміш діоксиду титану (2,595 мас.) і каолінової глини (5,095 мас). Крім того, до маси додавали галун у кількості 20 фунтів (0,9кг) на тонну сухих твердих компонентів. (Тут і далі - слово "тонна" означає коротку (американську) тонну, яка дорівнює 907,2кг). Значення рН маси встановлювали за г 20 допомогою 5095-ної сірчаної кислоти так, щоб воно становило 4,8 після додавання галуну до маси.

Проба за Бріттом с Пробу за Бріттом виконували у приладі Брітта для випробування динамічного стікання, розробленому К.У.

Бріттом (К.М, Вгіф), співробітником університету Нью-Йорка. Прилад складається з верхньої камери місткістю приблизно Тл і нижньої стічної камери; камери розділені між собою опорною сіткою та сітчастим фільтром. До 29 стічної камери приєднана знизу гнучка трубка, обладнана затискачем для закривання. Верхня камера обладнана

ГФ! трьохлопатевою пропелерною мішалкою діаметром 2 дюйми (5Омм) для створення контрольованого зусилля юю зсуву при гомогенізації. Випробування проводили при послідовності операцій, вказаній нижче. "

Методика випробування 01000750 Початостомогенізяці перемішуванням. Введення катоноактивного крохмалю, вв

БО 150 Введення мікрочастинок бе р00в00000|Відеитязалиазатрувюдлятозату таня во тво 00000 Припиненнястканняо/0000011111111111

Методика випробування 00000015 Почапоктомотеніаці перемішуванням; Ведення катіоноактивного крохмалю та галуну, д 10000750 Відфитязалихачатувидляточатуєтаня 1 во тво 000 Припиненнястанняд/ 11111111

У всіх вищевказаних випадках застосовано крохмаль типу "Сольвітоза М" - катіоноактивний картопляний крохмаль виробництва фірми МаЇсо. У випадку лужної маси катіоноактивний крохмаль вводили у кількості 10 фунтів (4,5кг) на тонну (907,2кг) сухих речовин у масі, або 0,50 масової частини на 10О0масових частин сухих речовин, а флокулянт додавали в кількості 6 фунтів (1,36бкг) на тонну (907,2кг) сухих речовин у масі, або 0,30 масової частини на 100 масових частин сухих речовин. У випадку кислої маси добавки додавали в таких кількостях: 20 фунтів (Укг) активного галуну на тонну (907,2кг) сухих речовин (тобто 1,00 масову частину на 100 масових частин), 10 фунтів 4,5кг) катіоноактивного крохмалю на тонну (907,2кг) сухих речовин (тобто 0,50 масової частини на 100 масових частин), а флокулянт вводили в кількості б фунтів (1,36бкг) на тонну (907 ,2кг) сухих речовин у масі, або 0,30 масової частини на 100 масових частин сухих речовин у мавсі. с

Матеріал, що стікав із приладу Брітта ("фільтрат"), збирали і розбавляли водою до значення мутності, о зручного для вимірювання. Визначали мутність такого розбавленого фільтрату, виражену в нефелометричних одиницях мутності (Мерпеіотегігіс Тигайу Опіїв, МТ). Мутність такого фільтрату зворотно пропорційна ефективності затримування маси на сітці папероробної машині: чим менше мутність, тим краще затримуються наповнювач та/або дрібні частинки целюлози. Мутність визначали за допомогою турбідіметра "Гах" (Нас). У о деяких випадках замість вимірювання мутності визначали процент пропускання (957) проби за допомогою ю фотометра типу "ДіджіДиск" (Оідібізс). Пропускання прямо пропорційне ефективності затримування маси на папероробній машині: чим вище пропускання, тим краще затримування. ї-

СЛМ (сканувальна лазерна мікроскопія) ча

Сканувальна лазерна мікроскопія, застосована у прикладах, наведених нижче, описана в патенті США

Зо Мо4,871,251, виданому Ф.К. та Е. Прайкшат (Ргеїкзспа) (1989). Прилад для СЛМ складається з лазера, оптичної ре) системи для спрямовування променя на паперову масу та вловлювання світла, розсіяного масою, фотодіода та системи аналізу сигналу. Серійні прилади випускає фірма І азепіестм, Кедтопа, УуУазпіпдіюп.

Експеримент полягає в тому, що ЗООмл суспензії целюлозного волокна вміщують у склянку відповідної « місткості, обладнану мішалкою. До суспензії прикладають зусилля зсуву для гомогенізації за допомогою двигуна зі змінним числом обертів та пропелера. Пропелер встановлено на певній відстані від вікна приладу для но) с забезпечення руху суспензії перед вікном. Типову методику експерименту подано нижче. . з

Методика випробування

Ф щ в Початокперемішування Реєстрація початкового розміру плястеце - сп (42)

Зміна середнього поперечного розміру пластівців, присутніх у паперовій масі, впливає на ефективність затримування твердих компонентів маси у папероробній машині: чим більше змінюється розмір під впливом певної обробки, тим краще затримування.

Вимірювання питомої поверхні і) Значення питомої поверхні, вказані в цьому описі, одержано шляхом вимірювання адсорбції основи на ко поверхні частинок золю. Метод описаний Сірсом (Зеагв, АпаїуїйсаІ Спетівігу 28(12), 1981-1983 (1956)).. Як вказує Айлер у монографії "Хімія діоксиду кремнію" (Пег, Те Спетізігу ої Зіїїса, допп УМПеу 5 Зопв, 1979, 353), 60 метод "має цінність як засіб співставлення відносних площ поверхні частинок різних розмірів у конкретній системі, яка піддається стандартизації". У загальних рисах метод полягає у титруванні поверхневих силанольних груп певної (наприклад, відваженої) кількості діоксиду кремнію стандартним розчином гідроксиду натрію в насиченому розчині хлористого натрію. Визначений об'єм титрувального розчину перераховують у значення площі поверхні. 65 Визначення величини 5

Іншою загальною характеристикою колоїдів є частка простору, зайнята дисперсною фазою. Один з методів визначення цієї характеристики був розроблений Дилером і Дальтоном (К. Пег, К. Юайоп, У. Рпуз. Спет. 60 (1956), 955-957). Ці автори довели, що в колоїдних системах діоксиду кремнію значення цієї величини, так зване значення 5, пов'язане зі ступенем агрегації частинок у системі. Чим нижче значення 5, тим більший об'єм займає одна й та ж маса колоїдного діоксиду кремнію.

Вимірювання розміру частинок методом ДРС

Динамічне розсіяння світла (ДРС), або фотонно-кореляційна спектроскопія (ФКС) використовується для вимірювання розмірів частинок субмікронного діапазону з 1984 року. Матеріали, присвячені цій проблемі, можна знайти в монографії "Сучасні методи аналізу розміру частинок" ("Модегп Меїпоавз ої Рагіїсіе Зіге Апаїувів", Н. /о Вапп, Еайог, УМіеу, Мем/ Могк, 1984). Метод включає фільтрування малого об'єму проби через мембранний фільтр з розміром отворів О0,45мкм для видалення забруднень, наприклад, пилу. Потім пробу вміщують у кювету, яку встановлюють на шляху сфокусованого лазерного променя. Світло, розсіяне під кутом 907 до падаючого променя, вловлюють і по його інтенсивності визначають середній розмір частинок. У цій роботі було використано прилад Соц(ег? М4, який серійно випускає фірма Соцег Согрогайоп, Зсіепійіс Іпвігитепів.

Подані нижче приклади ілюструють порівняння результатів використання колоїдних боросилікатних композицій згідно з цим винаходом і відомих рішень у кількох паперових масах.

Лужна маса 1ТОфунтів/гонну (ф./т) Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" спала 30000010 ви 0100005 зю 0 2о 0 ово бо лвл о мато 461

Приклад 00022537 16000008 839579 М см 5 Прикладб | во зво | лаб 170 ває воБ бли вва о

Приклад? | | 170 | лав лво | во | вБЗ | 618 | 5ає в5о

У цій та наступних таблицях аналогічного змісту:

Мутність/3 означає мутність фільтрату, розбавленого у відношенні 1:3. о

Тфунт/тонну-0,05 масової частини на 100 масових частин. ю й

Лужна маса 1ТОфунтів/гонну (ф./т) Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" ч- сумі о щі спала з 00000010 вв 100006 мо мо ло 9729 400 486.

Пригаде | 205) 170 | що | 130 | 414 в'я 600 629 « - я ч Кисла маса и » 2Офунтів/тонну (ф./т) галуну, 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" 1

Ф слляалра зо 00000011 щ в 000100000150 385 290 20 230 52 | 80 25 зо мо.

Притаде | 1777) ово їв | ї5Б зо) заз) вв 603 вв -І во о Кисла маса 2Офунтів/тонну (ф./т) галуну, 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" лат 000038 о ви 00111111 20266 вв ово вл 94 лев мя

Приладов 17 ов 235 2263 196 ви зов з «пвиедзлат сшЛЕвІ?Ю. 0000

Прилладіз 70171111 ово) 225 | 180 160) 214 292 434 | 497 60

Кисла маса 2Офунтів/тонну (ф./т) галуну, 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А"

О,Оф./т 0,Бф./т |1,Оф./т |1,Бф./т. 2,Оф./т (0,Бф./т 1,Оф./т 11,5ф./т|2,Оф/т слатров зо 01010111 вит 01000030 33 25095167 51023681

Приладе 00027022 во 0802500 31580 ваз

Прилад 00260210 | 800950 отв тло 500 | 458. приклада | | зло ово мо | 5Б | 139 222 47 вве

Кисла маса 7170 2Офунтів/тонну (ф./т) галуну, 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" спала зм ви 00100015 оз 20230290 5 352 385. і Прикадоз) 00220213 | 196 1650362 383 235 Бл

Приладе 00200200 19600030 275420 235 625.

Прикадля | 0002500оов 20601700 2760359 206 вот.

Прикладе | 270 Бо | о 200 от 275 зви 420

ІБентоніт | | во Бо мо | 2оБ | БО | 275 зем лоб

Кисла маса 2Офунтів/тонну (ф./т) галуну, 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" сумі см 2 о сллатює 00000000 м 00000000

Прикладовітльисую 1000000350000000

Прикладоб (тільшибураєівоЮ 1201188 о зо ви 00000010010001018531ю8

Прикладів вув 00000002600000лвя ю

Прилад 00000000 66. м

Притад 00000000

Прилади 71156 ЇББИ ї- (Се)

Кисла маса 1Оф./т галуну, 1О0ф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" « 2 вет поідний доид єемню 00003650 2 с приладі 000000000000010000003550000001000008670 з» и 7

ФО Лужна маса 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" - вет поідний доид єемню 00002840

В. БТІ Колодний діоксид юемню 00018211

Фо вет 00 опоідний доид єемію 00001980

С еведнезня 00100005 й 0 двндартевідютеня 11100251

Пряладї 000000000000100000006800000010000008 о ко Приклад 27

Описаний нижче дослід виконано на товарному тонкому лужному папері, що складався зі 10095 відбіленого 60 свіжого волокна деревини твердих порід. Вміст мінеральних компонентів 895 (використано осаджений карбонат кальцію). Консистенцію маси доводили до 195. Маса містила також регенерований некондиційний матеріал з покриттям.

Дані СЛМ 65 Товарний тонкий лужний папір 2Оф./т катіонсактивного крохмалю, потім 2ф./т Полімера "В"

вет (олоїдний дюсид фемню 00005270

Приладб! 77777711

Лужна маса 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" о во вволвя то

Лужна маса 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" 2 ви | томі ме 10101 (Прикладз) 292 426) вбо |3171 02252 1720

Приклад 28

Подані нижче дані було одержано з використанням лужної маси, приготованої з сухої маси європейських с твердих і хвойних порід. Процедура приготування відповідала методиці приготування "стандартної" лужної маси. Ге)

Лужна маса мала рН 8,1 і складалася з 7095 (мас.) целюлозного волокна і 3095 (мас.) наповнювача; суміш розбавляли до загального вмісту твердих компонентів 0,595 (мас.) спеціально підготовленою для приготування синтетичних мас водою. Целюлозне волокно складалося з 6095 (мас.) відбіленої крафт-целюлози із деревини європейських твердих порід і 4095 (мас.) відбіленої крафт-целюлози із деревини європейських хвойних порід. о

Зразки целюлози, у свою чергу, готували із сухих деревинних мас, подрібнених окремо до градусу тонкості від ю 340 до 380 СЕ за канадським стандартом (Сападіап Зіапдага Егеепезз, С5Е). Наповнювачем був товарний розмелений карбонат кальцію, поставлений у сухому стані. Спеціально підготовлена вода містила 200 частин на - млн. кальцієвої твердості (введеної у вигляді хлористого кальцію), 152 частини на млн. магнієвої твердості ч- (введеної у вигляді сульфату магнію) і 110 частин на млн. бікарбонатної лужності (введеної у вигляді 3о бікарбонату натрію). ісе)

Європейська лужна маса | | | « 1ТОфунтів/гонну (ф./т) Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" 4 З с сля 16611111 ї» ви 00010004 | во 431452 тво проваМтяаюют 003 зво 2630 67022534

Прикладіз | 236 во) во | 492 вав вт (о) з

Європейська лужна маса - і 1Осфунтів/гонну (ф./т) Сольвітози М, потімб ф./т Полімера "А" сп о Сліплапроба | 466. 111 ви 001000 в00я52 ммют 0100101866 226 зв Приладіз 000080 0008я о Прикладіє | 13301112 ко 60 Європейська лужна маса 1Оф./т Сольвітози М, потім бф./т Полімера "А" в86Т1 Колодний діоксид шемнію. 00166111

Мтавот Колодний доксид фемню/ 10153158 щі

Приклад 29

Описану нижче масу - товарну європейську паперову масу - використовували для виробництва лужного тонкого паперу з покриттям. Паперова маса складалася з 5095 целюлозного волокна, тобто 10095-ного 9 відбіленого крафт-целюлозного волокна, і 5096 наповнювача. Наповнювачем був подрібнений карбонат кальцію.

Маса мала рн 7.4 і загальну консистенцію 1,595. Випробування за Бріттом і СЛМ виконували згідно з наведеною нижче процедурою:

Товарна європейська лужна маса / Методика випробування 010800 Початожтомогенояці перемішуванням 7

Товарна європейська лужна маса сеІ

Методику див. вище

Суміш о

Сллапрова т ви 01015505» о зо Бен 10000635

Прикладі3! 133 ятв ви

Притадів/ | 362 1. ї- ча ані СЛМ

Методику див. вище вет (пеідний досид фемню 00006500 « о що с хз»

Приклад 30

Описана нижче паперова маса - товарна європейська маса - являє собою кислу масу, яка містить 4090 ме) волокна ТМР, що складається з відбіленої та невідбіленої сульфіт-целюлози, 4095 крафт-целюлози, залишок -І складає регенерований некондиційний матеріал з покриттям. Наповнювачем є каолінова глина. Кінцевим продуктом є папір сорту "легкий з покриттям" (І МУС, ГіднЕ УУеідйї Соаіед). Значення рН маси становило 4,8, - консистенція 0,7195. Випробування за Бріттом і СЛМ виконували згідно з наведеною нижче процедурою: с 50 с Методика випробування 010000 во Почятоктомотеняаці перемішуванням ов о ю во

Результати проби за Бріттом

Товарна європейська кисла маса ТМР бо Методику див. вище сллатрова зе 01 ви 00100000 353000037 мм | 00130034

Бен 10000 27ма

Прикладі3! 1233 3во

Притадів! | 247 12вю1

Товарна європейська кисла маса ТМР

Методику див. вище і вет Колодний діоксид Фемню 00009301

Процедура залишалася незмінною, однак кількості полімерів були іншими. Галун додавали в кількості б,7кг/т, катіоноактивний крохмаль - у кількості 5Б,Окг/т, коагулянт - 5Б,Окг/т і флокулянт - 0,6бкг/т; безпосередньо після введення флокулянта додавали мікрочастинки в кількості 2,Окг/т.

Приклад 31 с

Описана нижче паперова маса - товарна європейська маса - являє собою лужну масу. Ця маса містить 32965 о крафт-целюлозного волокна, 4895 некондиційного регенерованого матеріалу і 2095 мінеральних речовин.

Крафт-целюлоза складається з 6395 деревини твердих порід і 37956 деревини хвойних порід. 2095 мінеральних речовин складаються з рівних кількостей осадженого та подрібненого карбонату кальцію. Значення рН становить 8,25, консистенція маси 1,295. Дані СЛМ одержано з використанням такої процедури: через З0с. від початку (ав) досліду вводили коагулянт - полімер "С" - у кількості 1,Окг/т; ще через ЗОс. додавали флокулянт - полімер "Е" ю - у кількості 0,5кг/т; через 9бс. від початку досліду додавали мікрочастинки в кількості 1,Окг/т. ча

Дані СЛМ ;

Методику див. вище з їі

Вети олодний дююсид жемню, 00981 « ю З с :з» Приклад 32

Описана нижче паперова маса - товарна європейська маса - використовується для виробництва нейтрального паперу з покриттям, що містить деревинну целюлозу. Ця маса складається з СТМР, 395 регенерованого некондиційного матеріалу з покриттям і деякої кількості крафт-целюлозної пульпи. Значення рн

Ф становить 7,5, консистенція маси 0,795, з яких приблизно 2095 складають мінеральні добавки. Дані СЛМ -| одержано з використанням такої процедури: на початку досліду вводили катіоноактивний крохмаль у кількості

Зкг/т; через бОс. - коагулянт (полімер "С") - у кількості 4,8кг/т; ще через ЗОс. додавали флокулянт - полімер - "Е" - у кількості 0,Окг/т; через 120с. від початку досліду додавали мікрочастинки в кількості 2,Окг/т. с 50

Дані СЛМ :

Методику див. вище ов

Вб Колодний діоксид Фемню 8961 о ю 60

У композиції, методики роботи та оформлення способу згідно з цим винаходом можуть бути внесені зміни без виходу за межі об'єму винаходу, визначеного нижченаведеними пунктами формули винаходу.

Claims (14)

Формула винаходу б5

1. Синтетичний аморфний боросилікат, який відрізняється тим, що розмір його частинок становить від 1 до 2000 нм, його питома поверхня становить від 15 м2/г до 3000 м/г, і тим, що він не є боросилікатним склом.

2. Синтетичний боросилікат за п. 1, який відрізняється тим, що розмір його частинок становить від 1 нм до 5200 нм.

3. Синтетичний боросилікат за п. 1, який відрізняється тим, що розмір його частинок становить від 20 нм до 80 нм.

4. Синтетичний боросилікат за п. 1, який відрізняється тим, що його питома поверхня становить від 250 мг/г до 3000 м/г.

5. Синтетичний боросилікат за п. 1, який відрізняється тим, що його питома поверхня становить від 700 мг/г до 3000 м/г.

б. Боросилікатна фільтрувальна композиція для виробництва паперу, яка містить водний розчин синтетичного аморфного боросилікату, яка відрізняється тим, що: а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:1000 до 100:1; В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; с) розмір частинок становить від 1 нм до 2000 нм; і 4) питома поверхня становить від 15 мг/г до 3000 м/г, причому згаданий синтетичний аморфний боросилікат не є боросилікатним склом.

7. Композиція за п. б, яка відрізняється тим, що: а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:100 до 2:5; В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; с) розмір частинок становить від 1 нм до 80 нм; і 4) питома поверхня становить від 250 мг/г до 3000 м2/г. сч

8. Композиція за п. б, яка відрізняється тим, що: а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:100 до 2:5; о В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; с) розмір частинок становить від 20 нм до 80 нм; і 4) питома поверхня становить від 700 мг/г до 3000 м2/г. о зо

9. Синтетичний аморфний колоїдний боросилікат, який відрізняється тим, що: а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:1000 до 100:1; що) В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; М с) розмір частинок становить від 1 нм до 2000 нм; і 4) питома поверхня становить від 15 мг/г до 3000 м2/г; - і тим, що його одержано шляхом здійснення таких стадій: Ге) () змішування розбавленого водного розчину кремнієвої кислоти з розбавленим водним розчином борату лужного металу; (ії) після цього - одержання водної суспензії аморфного колоїдного боросилікату, що має рН від 6 до 14; а « також тим, що він не є боросилікатним склом.

10. Колоїдний боросилікат за п. 9, який відрізняється тим, що: 8 с а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:100 до 2:5; ц В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; и"? с) розмір частинок становить від 1 нм до 200 нм; і 4) питома поверхня становить від 250 мг/г до 3000 м2/г.

11. Колоїдний боросилікат за п. 9, який відрізняється тим, що: Ге) а) молярне відношення бору до кремнію становить від 1:100 до 2:5; - В) молярне відношення лужного металу до кремнію становить від 6:1000 до 1,041; с) розмір частинок становить від 20 нм до 80 нм; і -і 4) питома поверхня становить від 700 м2/г до 3000 м2/г. сл 50

12. Колоїдний боросилікат за п. 9, який відрізняється тим, що при його одержанні розбавлений водний розчин кремнієвої кислоти додавали до розбавленого водного розчину борату лужного металу. с2

13. Колоїдний боросилікат за п. 10, який відрізняється тим, що при його одержанні розбавлений водний розчин кремнієвої кислоти додавали до розбавленого водного розчину борату лужного металу.

14. Колоїдний боросилікат за п. 11, який відрізняється тим, що при його одержанні розбавлений водний розчин кремнієвої кислоти додавали до розбавленого водного розчину борату лужного металу. о 15. Синтетичний аморфний колоїдний боросилікат, який відрізняється тим, що його одержано шляхом: а) введення розбавленого водного розчину силікату лужного металу в контакт з катіонообмінною смолою для ко одержання кремнієвої кислоти; Б) одержання основи шляхом змішування розбавленого водного розчину борату лужного металу з 60 гідроксидом лужного металу для одержання водного розчину, що містить від О0,0195 до 30905 В 2О»з і має рН від 7 до 10,5; с) додавання розбавленої кремнієвої кислоти до згаданого водного розчину при перемішуванні; і а) одержання водного аморфного колоїдного боросилікату; причому згаданий аморфний колоїдний боросилікат не є боросилікатним склом. 65 16. Спосіб виготовлення целюлозного полотна, який включає: а) одержання целюлозної суспензії, яка містить від О0,01905 (мас.) до 1,595 (мас.) целюлозного волокна;

р) додавання до цієї суспензії: (Ї) від приблизно 0,0000595 (мас.) до приблизно 1,2595 (мас.), відносно ваги сухого волокна у суспензії, боросилікату, що має молярне відношення бору до кремнію від приблизно 1:1000 до приблизно 100:1, молярне відношення лужного металу до кремнію від приблизно 6:1000 до приблизно 1,04:1, розмір частинок від 1 нм до 2000 нм і питому поверхню від приблизно 15 мг до 3000 мг; і (ї) від приблизно 0,00195 (мас.) до приблизно 0,595 (мас.), відносно ваги сухого волокна у суспензії, практично водорозчинного полімерного флокулянта, що має молекулярну масу більше 500,000 Да; і с) зневоднення згаданої суспензії для одержання целюлозного полотна. 70 17. Спосіб одержання колоїдного боросилікату, який включає стадії: а) введення розбавленого водного розчину силікату лужного металу в контакт з катіонообмінною смолою для одержання кремнієвої кислоти; Б) одержання основи шляхом змішування розбавленого водного розчину борату лужного металу з гідроксидом лужного металу з одержанням водного розчину, який містить від 0,0195 до 3095 В 2О5з і має рН від 75 7 до 10,5; с) додавання згаданої розбавленої кремнієвої кислоти до згаданого водного розчину при перемішуванні; і а) одержання водного колоїдного боросилікату. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 7, 15.07.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с (8) «в) ІС) ча ча (Се) -

с . и? (22) -І -І с 50 (42) Ф) іме) 60 б5