UA61065C2 - Method for treating epithelioma - Google Patents

Description

Опис винаходу

Винахід стосується способу діагностики і лікування плоскоклітинного раку, що базується на експресії варіабельного екзона мб гена СО44, засобу для здійснення такого способу, а також його застосування.

Недавно було показано, що експресія варіантів глікопротеїну поверхні СО44 необхідна і достатня для того, щоб викликати так звану спонтанну метастатичну поведінку не тільки в неметастазуючій лінії клітин аденокарциноми підшлункової залози щура, але також у неметастазуючій лінії клітин фібросаркоми щура (Сйпійей і ін. 1991). У той час, як найменша ізоформа СО44, стандартна форма СО44 5, повсюдно 70 експресується в ряду різних тканин, у тому числі епітеліальних клітин, певні варіанти сплайсингу СО44 (СО44м) експресуються тільки на підгрупі епітеліальних клітин. Ізоформи СО44 так виробляються через альтернативний сплайсинг, що послідовності 10 екзонів (м1-у10) у СО445 цілком вирізаються, однак, при великих варіантах можуть існувати в різних комбінаціях ( Зсгеайп ! ін. 1992; Неїдег і ін., 1993; Ноїтапп і ін., 1991).

Варіанти розрізняються тим, що у певне положення позаклітинної частини білка вбудовуються різні амінокислоти) послідовності.

Такі варіанти можна було виявити в різних пухлинних клітинах людини й у тканині пухлини людини. Так, недавно була досліджена експресія варіантів СО44 у ході колоноректального канцерогенезу (Неїадег і ін.. 1993).

Експресія варіантів СО44 недостатня в нормальному епітелії товстої кишки людини, і лише слабка експресія виявляється в проліферуючих клітинах крипт. На пізніх стадіях прогресування пухлини, наприклад, у випадку аденокарциноми, експресуються всі злоякісні перероджені варіанти СО44. Далі, недавно була показана експресія сплайсингових варіантів СО44 в активованих лімфоцитах, а також у випадку неходжкінських лімфом (Коортагп і ін., 1993).

Відомі різні підходи, що придатні для здійснення диференціальної експресії варіантного екзона гена СО44 у пухлинах і нормальних тканинах для способів діагностики і лікування (міжнародні заявки на патенти 94/02633, с 29 94/12631, 95/00658, 95/00851, європейський патент 0531300). Ге)

Також досліджена експресія варіантних молекул СО44 при плоскоклітинному раку. Заїті і ін. (1993) виявили за допомогою специфічного до уб антитіла Маг3.1 ослаблення експресії мб у пухлинних клітинах у порівнянні з нормальними клітинами. ВгооК5 і ін. (1995) одержали за допомогою специфічного до уб антитіла 11.9 гетерогенне забарвлення при раку носоглотки. Тільки в 2 із 12 випадків було досягнуте сильне забарвлення, у о той час, як у більшості випадків імуногістологічно змогли виявити тільки слабку фокальну експресію мб. Ге)

Завдання поданого винаходу полягало в розвитку нових способів діагностики і лікування плоскоклітинного раку, а також у розробці засобів для здійснення таких способів. о

Це завдання могло бути вирішене за допомогою поданого винаходу. Воно стосується способів діагностики і «-- лікування плоскоклітинного раку, що грунтуються на експресії варіантного екзона мб гена СО44 як молекулярного 3о маркера або мішені. Зокрема, поданий винахід стосується способів, що грунтуються на сильній і гомогенній ее, експресії мб при плоскоклітинному раку, яку несподівано змогли твердо встановити, всупереч теорії, відомій при існуючому рівні техніки. Молекули антитіл із відповідною специфічністю придатні, зокрема, як лікарська основа, щоб селективно добратися іп мімо до плоскоклітинного раку. «

При цьому перевага віддається способам, які відрізняються тим, що при цьому застосовується молекула З антитіла, яка впізнає амінокислотну послідовність -ОМУЕОМАКУУНЕСУКОТ, особливо переважно амінокислотну с послідовність ММЕОМАКУУНЕСУК. Особливо перевага при цьому віддається моноклональному антитілу ВІМУА-Ї

Із» (клон МЕРЕ-18), що утворюється від лінії клітин гібридоми, депонованої 7.6.1994 під Мо ОБМ АСС2174 у Німецькій

Колекції мікроорганізмів і клітинних культур (ОЗМ) ГмбХ, Машеродер Вег 16, 0-38124 Брауншвейг, Німеччина (міжнародна заявка на патент 95/33771), або похідному цього антитіла.

Інші аспекти поданого винаходу стосуються застосування таких молекул антитіл, за допомогою яких

Ме здійснюють спосіб згідно винаходу, а також засоби для здійснення цього способу. - Відома нуклеотидна й амінокислотна послідовність варіантного екзона мб гена СО44 (Зсгеайп і ін., 1992;

Тбід і ін., 1993). Існування дегенерованих або алельних варіантів не має значення для здійснення винаходу; о тому подібні варіанти безумовно включаються.

Ге»! 20 Послідовність екзона мб людського гена СО44 являє собою:

Я А ТОР 88 тт ж ЕТ АТ сл ТІ СВО ОСА ВСТ ССТ АТ АСТ АСА АСО САА БАЛА СА ОСТ СС САС

Кк Е і й т 2 КЕ Я М в г о їх г іо)

АРО ОАА СК ТО ТТ ОЗОС ААС АбА тоб САТ ОА сб ТАС СОС САХА що т в А ЕЕ 5 5 ЕЕ 5 тот ХХ А

ГФ) АСА ССС АБА САК ОСС ТОС САТ ОТО АСА АСЬ поз зом ост б. г Винахід може бути здійснений з поліклональними або моноклональними антитілами, специфічними до епітопу, що кодується оекзоном мб, зокрема, до епітопу всередині амінокислотної послідовності во ОМУРОМАМУНЕСУКОТ, особливо переважно всередині амінокислотної послідовності УУЕОМАМУ/НЕСУК.

Одержання антитіл проти відомих амінокислотних послідовностей можна здійснити відомими способами (Сацу, 1989), Наприклад, пептид з такою послідовністю можна одержати синтетично і ввести як антиген до протоколу імунізації. Інший шлях включає одержання складового білка, що містить бажану амінокислотну послідовність, таким шляхом, що нуклеїнова кислота (синтетична або, наприклад, та, яка може бути отримана в результаті ве полімеразної ланцюгової реакції /ЛЛР/ із відповідної проби), що кодує цю послідовність, інтегрується в експресуючий вектор, і складовий білок, що утворюється при злитті, експресується в організмі-господарі. При необхідності очищений складовий білок може потім бути вставлений як антиген до протоколу імунізації, і специфічні до вставки антитіла або, у випадку моноклональних антитіл, гібридами, що експресують специфічні до вставки антитіла, відбираються відповідним способом. Такі способи обумовлюються рівнем техніки. Неїаег і ін. (1993, 1996а) і Коортап і ін. (1993) описують одержання антитіл проти варіантних епітопів СО44.

Для способу відповідно до винаходу можуть, однак, застосовуватись також молекули антитіл, що є похідними полі- або моноклональних антитіл, наприклад, Рар- або Р(ар)»-фрагменти імуноглобулінів, рекомбінантно отримане одноланцюгове похідне антитіла (зсЕм), химерне або гуманізоване антитіло, а також інші молекули, специфічно зв'язані на епітопі, які кодуються екзоном мб. З повного імуноглобуліну антитіла ВІМУА-ЇІ (МЕБ-18) 70 або іншого антитіла можуть, наприклад, бути отримані Рар- або Е(аб')»- фрагменти або інші фрагменти (Кгейтап і ін., 1993). Фахівець, крім того, здатний одержати рекомбінантні специфічні до мб молекули антитіл. Зокрема, він може відповідно до аналізу амінокислотної послідовності антитіла ВІМУА-І (МЕЕ-18) і/або при застосуванні лінії клітин гібридоми, яка продукує це антитіло, особливо по генетичній інформації, що міститься в ній, одержати рекомбінантні молекули антитіл однакового ідіотипу, як, наприклад, ВІМУА-І (МЕБЕ-18), тобто, молекули /5 антитіл, які в області положення зв'язування антигену (ділянки, що визначають комплементарність, КВД) мають таку ж амінокислотну послідовність, що й антитіло ВІМ/А-І (МЕЕ-18). Відповідні способи обумовлюються рівнем техніки. Такі рекомбінантні молекули антитіл можуть, наприклад, бути гуманізованими антитілами (5піп і ін., 1989; базвом і Зеетапп, 1991), біспецифічними або біфункціональними антитілами (УУеїпег і ін., 1993; боодміп, 1989, Реаегвіопе, 1996), одноланцюговим похідним антитіла (зсЕм, допйпзоп і Віга, 1991), повними або фрагментарними імуноглобулінами (Соіота і ін., 1992; Меврії і ін., 1992; Вагбраз і ін., 1992) або отриманими шляхом перемішування ланцюгів антитілами (Уміпіег і ін., 1994).

Гуманізовані антитіла можуть, наприклад, бути отримані шляхом трансплантації КВД (європейський патент 0239409). Також можуть бути модифіковані каркасні ділянки (європейський патент 0519596; міжнародна заявка на патент 9007861). Для гуманізування антитіл тепер можна застосовувати такі способи, як ПЛР (див., сч ов наприклад, європейський патент 0368684; європейський патент 0438310; міжнародну заявку на патент 9207075), або комп'ютерне моделювання (див., наприклад, міжнародну заявку на патент 9222653). Можуть також бути і) отримані і застосовані складові білки, наприклад, складовий білок з одноланцюгового похідного антитіла і токсину (Спацанагу і ін., 1990; ЕРгіедтап і ін., 1993). Під широке поняття "антитіло" або "молекули антитіл" повинні підпадати, крім поліклональних і моноклональних антитіл, всі обговорювані в цьому розділі сполуки, а ю зо також інші сполуки, що структурно походять від імуноглобулінів і одержуються відомими для цього способами.

У можливостях середнього фахівця знаходиться одержання відомостей про епітоп (див. фіг.1, фіг.4) ісе) еквівалентного ВІМУА-І (МЕЕ-18) антитіла з такою ж специфічністю до зв'язування. Подібні антитіла тому також о включені у винахід.

Для способу діагностування молекули антитіл, переважно молекули антитіла ВІМУА-Ї, їхні фрагменти або -- рекомбінантні молекули антитіл із подібним ідіотипом, можуть з'єднуватися, наприклад, із радісактивними «о ізотопами, як, наприклад, 71291, 1911, 111/д, З9пТс, або з радіоактивними сполуками (І аггоп і ін., 1991; Тротазг і ін., 1989; Згімазіама, 1989), із ферментами, наприклад, пероксидазою або лужною фосфатазою (Сацу і

Каукипааїйа, 1989), із флуоресцентними барвниками (доппзоп, 1989) або з молекулами біотина (Спцезаоп і ін., « 1979). Для терапевтичного застосування специфічні до мб молекули антитіл, переважно молекули антитіла 40. ВІМА-Ї (МЕБ-18) або молекули похідного від МЕЕ-18 антитіла, наприклад, його фрагменти або рекомбінантні й с молекули антитіла з подібним ідіотипом, можуть зв'язуватися з радіоактивними ізотопами, ч» наприклад, 90у, 191), 186де, 188Бе, 1535, б/у, 212Ві, 213Ві, 177 у (Омцаагі і ін., 1993; ІГепнага і іп., 1985; " Мгіезепдогр і ін. 1991; МУйриг і ін. 1989; Магамеуаз і ін., 1995а, Чигсіс до ЗсПеіпрегд, 1994), із токсинами (Мігена і ін.,, 1991; Мігеца і Тпогре, 1991; Кгейтап і ін., 1993; Тпецег і ін., 1993), із цитостатиками (Зспгарре і ін., 1992), із проліками (У/апд і ін., 1992; Зепіег і ін., 1989), із речовинами, що

Ме, фотоактивуються (Неттіпао і ін., 1993), із молекулою антитіла з іншою специфічністю або з радіоактивними - сполуками. Молекула антитіла може далі з'єднуватися з цитокіном або іншим імуномодулюючим поліпептидом, наприклад, із фактором некрозу пухлини, лімфотоксином (Кеївіеїй і ін., 1996) або інтерлейкіном-2 (ВескКег" і о ін., 1996). Молекули антитіл для вставки в систему переднацілювання можуть бути також модифіковані,

Ф 250 наприклад, за допомогою стрептавідину або біотину (соодм/іп, 1995).

Корисно, щоб можна було у відповідності зі способом діагностики відповідно до винаходу досліджувати взяті сл у хворих проби, наприклад, із біопсій, по яких установлюють наявність достатніх даних для діагностування плоскоклітинного раку або вже ставиться діагноз, щоб досить докладно охарактеризувати пухлину. Виявлення варіантних молекул СО44, що містять амінокислотну послідовність, яка кодується варіабельним екзоном мб, можна здійснити на поверхні білка за допомогою антитіл або на поверхні нуклеїнової кислоти за допомогою

ГФ! специфічних зондів нуклеїнових кислот або затравок для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Винахід стосується, отже, молекул антитіл і нуклеїнових кислот, придатних як, зонди або затравки для таких способів, о і застосування таких антитіл і нуклеїнових кислот для діагностики й аналізу плоскоклітинного раку. Наприклад, зрізи тканин можуть бути досліджувані імуногістохімічно за допомогою антитіл відомими для цього способами. 60 Отримані з проб тканин екстракти або рідини, що містяться в організмі, можуть далі бути досліджувані іншими імунологічними способами з використанням антитіл, наприклад, Вестерн-блотингом, за допомогою ферментних імуносорбентних аналізів (ЕІ ІЗА-тест, Сану і Каукипааїйа, 1989), радіоїмунних аналізів (КІА, Сацу і Мигрпу, 1989) або застосовуваних імунних аналізів. Дослідження можуть проводитись якісно, напівкількісно або кількісно.

Поряд із діагностикою іп міго молекули антитіл зі специфічністю відповідно до винаходу придатні також бо для іп мімо діагностики плоскоклітинного раку. Якщо молекула антитіла має детектовану мітку, можна здійснити визначення мітки для діагностичних цілей, наприклад, для візуального виявлення пухлини іп мімо (одержання зображення) або, наприклад, для радіоспрямованої хірургії. Для застосування кон'югованих із радісактивними ізотопами антитіл для імунної сцинтиграфії (одержання зображення) є, наприклад, ряд протоколів, на підставі яких фахівець може здійснити винахід(Віссагаї і ін., 1989; Кеепап і ін., 1987; Регкіпз і Рітт, 1992; СоіІсНнег і ін., 1987; Тпотрзгоп і ін., 1984).

Дані, отримані шляхом виявлення і/або кількісної оцінки експресії варіантного епітопа мб СО44, можуть, таким чином, використовуватися для постановки діагнозу і прогнозу. При цьому може бути корисна комбінація з іншими прогностичними параметрами, наприклад, із ступенем розвитку пухлини.

Молекули антитіл із специфічністю згідно винаходу і, при необхідності зв'язані з цитотоксичним агентом 7/0 Можуть із користю застосовуватися для лікування плоскоклітинного раку. При цьому застосування може бути здійснене системно або топічно, наприклад, шляхом внутрішньовенної (болюсне або тривале вливання), внутрішньоочеревинної, внутрішньом'язової, подшкірної або іншої ін'єкції/вливання. Протоколи введення кон'югованих або некон'югованих антитіл (таких, як повні імуноглобуліни, фрагменти, рекомбінантні гуманізовані молекули або інші) складають основу техніки (МиїзПпіпе і ін., 1991; Іагвоп і ін., 1991; Міеца і

Трогре, 1991; Мена і ін., 1991; Вгей» і ін., 1992,1995; Ргевзв і ін., 1989: МУеіпег і ін., 1989; СнНаїйа і ін., 1989; Зеагз і ін., 1982). Терапевтичне застосування можна, наприклад, здійснити аналогічно застосуванню антитіла 71.1А5МІ (Зейег і ін., 1993). Немодифіковані моноклональні антитіла можуть бути вставлені безпосередньо при лікуванні, коли вони виявляють відповідну для цитотоксичної дії внутрішню ефекторну функцію, наприклад, для індукованої комплементом або індукованої антитілом клітинної цитотоксичності (КіевптиоПег і ін., 1994). Відповідними моноклональними антитілами для такого застосування є мишине антитіло ізотипу Ід2а або антитіло людського типу ІДОІ Немодифіковані антитіла можуть далі використовуватися для індукції протипухлинної реакції, властивої хворому, по анти-ідіотипічному механізми (Вайт і ін., 1993;

Кпа?гаєвії і ін., 1994).

Кращий варіант здійснення винаходу з погляду використання для лікування полягає в тому, щоб с Ггуманізований специфічний до мб імуноглобулін або його Е(аб')»-фрагмент зв'язати з УУ(СОиаагі і ін., 1993; о

Мгіезепаогр і ін., 1995), 191у(Магамеуаз і ін., 1995а, 1995р; Оимуеййй і ін., 1995; Ргезвз і ін., 1995; Трпотаз і ін., у збірнику: Сацу 1985, стор. 230-239), 186рВе(Вгеї і ін., 1992, 1995) або з іншим відповідним радіоактивним ізотопом і ввести для радіоімунотерапії плоскоклітинного раку. Наприклад, антитіло ВІМУА-І або гуманізована версія ВІМУА-І, або Р(абБ)-фрагмент ВІМУА-І або гуманізованого антитіла може зв'язуватися з 90у при о застосуванні хелатоутворюючого лінкера, як ізотіоціанатбензил-диетилентриамінпентаацетат (ІТЦБ-ДТПА), Ге причому повинна бути досягнута питома активність у 5-20мКі/мг, переважно 1ОмКі/мг. Цей агент може потім вводитися хворому з позитивною до антигену пухлиною в дозуванні від 0,1 до 1мКі/кг маси тіла, переважно від о 0,3 до 0,5мКі/кг маси тіла. Якщо молекула антитіла зв'язана з 191, при питомій активності 2МКі/мг можлива -че відповідна схема дозувань, наприклад, 2 х 150мКі протягом періоду в 6 тижнів. Фахівець за допомогою відомих способів може встановити максимально можливі дозування (Магамеуаз і ін., 199582, 19955). При загальній о кількості призначеного для введення білка від 2 до 5мг введення може здійснюватися у вигляді швидкої внутрішньовенної болюсної ін'єкції. При великих кількостях білка вливання може здійснюватись в зручній для введення формі. У випадку моноклональних антитіл може бути необхідним, щоб агент перед уведенням « змішували з надлишком (наприклад, із 15-кратним молярним надлишком) нерадіоактивного антитіла; у цьому - т0 випадку краще здійснювати введення у вигляді внутрішньовенного вливання, наприклад, понад 15 хвилин. с Введення може бути повторено. Лікування можна поєднати з зовнішньою променевою терапією. Далі лікування з» може бути підкріплено пересадкою кісткового мозку: це особливо необхідно тоді, коли при лікуванні доза більш, ніж 1.6 грей, надходить в кістковий мозок.

Молекули антитіл відповідно до винаходу можуть також застосовуватися ех мімо для очищення від позитивних до СОЗ4 препаратів клітинних ліній і препаратів клітин попередників (імунне очищення). Променева б терапія або хіміотерапія плоскоклітинного раку можуть бути підкріплені аутологічною пересадкою кісткового - мозку. Використовуваний при цьому препарат кровотворних ліній клітин і клітин-попередників не повинен містити пухлинних клітин. Це може бути досягнуте шляхом інкубвання з молекулами антитіл відповідно до винаходу, о наприклад, кон'югатів антитіло-токсин (МуКіеризві і ін., 1994; патент Німеччини 196 48 209.7).

Ге») 20 Молекули антитіл відповідно до винаходу можуть далі вводитися у вигляді рекомбінантної конструкції в

Т-клітинний рецептор Т-лімфоцитів. Такі репрограмовані Т-лімфоцити зв'язуються селективно на пухлинних сл клітинах, що експресують антиген, і виявляють цитотоксичну дію, таким чином, вони можуть застосовуватися для лікування плоскоклітинного раку (РСТ/ЕРО6О0О4631; АПепзсптійа і ін., 1996).

Фіг.1. Визначення специфічності до епітопу антитіла ВІМ/А-І шляхом зв'язування на синтетичних пептидах, що 29 походять від послідовності людського СО44У6б.

ГФ) Відповідний пептид СО44у6б щурів випробували з антитілом 1.1ТАЗМІ. Зв'язування визначали за допомогою

ЕПЗА-тесту, причому пептиди були іммобілізовані на планшетах для титрування (для порівняння, Неїаег і ін., о 1996Б, фіг.2). -: немає зв'язування, ч/-: слабке зв'язування, т: сильне зв'язування.

Фіг.2: Імуногістохімічні аналізи плоскоклітинного раку гортані (а) і метастазу в печінку раку стравоходу 60 (б) за допомогою специфічного до СО44уб моноклонального антитіла ВІМУА-Ї.

В обох випадках можна спостерігати реактивність антитіла по відношенню до мембрани пухлинних клітин.

Початкове збільшення 40х, додаткове забарвлення гематоксиліном.

Фіг.3: Порівняння зв'язування антигену різних специфічних до СО44уб моноклональних антитіл.

Зв'язування чотирьох різних специфічних до СО44уб6 моноклональних антитіл на людських клітинах А-431 бо плоскоклітинного раку вимірювали за допомогою ЕГІЗА-тесту. Моноклональне антитіло ВІМ/А-Ї, демонструє більш високу спорідненість до пухлинних клітин, ніж інші моноклональні антитіла.

Фіг.4: Рафіноване картування епітопа моноклонального антитіла ВІМУА-Ї.

Зв'язування ВІМУА-ІЇ на різних синтетичних пептидах, що перекриваються, які охоплюють амінокислоти 18-32

Кодованої СО44у6 ділянки, вимірювали в конкурентному ЕГІЗА-ТЕСТІ. Підкреслена мінімальна послідовність зв'язування (пептид мб(19-29)).

Фіг.5: Біорозподіл міченого 125). ВІМУА-І у безволосих мишей, підданих ксеногенній трансплантації А-431.

Акумулювання антитіла встановлюється як 9о ін'єкованої дози ІД/г (середнє значення їх стандартна помилка вимірювання) через 4, 24, 48, 120 і 168 годин після ін'єкції. 70 Приклад 1; Експресія СО44мб при плоскоклітинному раку

Тканина

Загалом в 126 випадках аналізували імуногістохімічно запарафіновані пухлинні проби за допомогою моноклонального антитіла ВІМУА-І (клон МЕЕ-18) на експресію СО44м6. У 31 випадку проби включали первинний плоскоклітинний рак (у 15 випадках гортані, у 16 випадках шкіри), у 91 випадку включали метастази в 75 лімфатичні вузли (гортань, п-З8; легеня, п-27; стравохід, п-11; порожнина роту, п-11; мигдалики, п-4) і в 4 випадках включали метастази в печінку (стравохід).

Антитіло

Загальна варіантна ділянка НРКІІ-типа СО44мМ(Ноїтанпг і ін., 1991) була ампліфікована шляхом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із кдДнКк людських кератиноцитів. Обидві затравки ПЛР 5-САБОСТОООСАСССАААТОААСААААТО-З, положення 25-52, і 5-ТОАТААОСААСОАТТОАСАТТАСАСТТООА-3, положення 1013-984 варіантної ділянки ІСІ С97, як описано

Ноїтапп і ін., містили сайт впізнавання рестриктазою ЕсоКіІ, який використовувався, щоб безпосередньо клонувати продукт ПЛР у вектор рРОЕХ-2Т (Зтійй і ін., 1988). Конструкція , що утворюється в результаті, (РОЕХ сСОр44у НРКІЇ м3-м10) кодує складовий білок із молекулярною масою біля 7ОкДа, що складається з Га глутатіон-З-трансферази Зспізіозота |іаропісит і екзонів мо-мО людського СО44 (фіг.1; Неїдег і ін., 1993).

Складовий білок експресували в Е.соїї і потім піддавали очищенню за допомогою афінної хроматографії на і9) глутатіон-агарозі (Зтійй і ін., 1988).

Самок мишей Ваїр/с імунізували внутрішньочеревинно очищеним афінною хроматографією складовим білком за такою схемою: ю 1. імунізація: 9дОмкг складового білка в повному ад'юванті Фрейнда 2. 1 З. імунізації: БбБОмкг складового білка в повному ад'юванті Фрейнда Імунізації здійснювали з о інтервалом у 4 тижні. Через 14 днів після останньої імунізації тварин ще раз імунізували протягом трьох ав! наступних днів щораз 1Омкг складового білка в забуференому фосфатом фізіологічному розчині (ЗФР). На наступний після цього день клітини селезінки однієї тварини з високим титром антитіл піддавали злиттю з -

Мишиними мієломними клітинами РЗ.Хб63-А98.653 за допомогою поліетиленгліколя 4000. Клітини гібридоми потім «о піддавали селекції на планшетах для титрування в середовищі, що містить гіпоксантин, аміноптерин і тимідин (середовище ГАТ) (КоПіег і Міїв(еїп, 1975: Кеагпеу і ін., 1979).

Визначення титру антитіл у сироватці або скрнінг гібридом проводили за допомогою ЕП ІЗА-тесту. У такому « тесті планшети для титрування спочатку покривали складовим білком (глутатіон-5-трансфераза- СЮО44у3-10) або тільки глутатіон-З-трансферазою. Потім інкубували із серійними розведеннями сироваткових проб або гібридомі -й с визначали специфічні антитіла за допомогою кон'югованих із пероксидазою антитіл проти мишиного ц імуноглобуліну. Гібридоми, що реагували тільки з глутатіон-5-трансферазою, відкидалися. Антитіла, що "» залишилися, спочатку характеризували в ЕЇГ ІЗА-тесті за допомогою специфічних до домену складових білків (екзон м3З, екзон м5 - мб, екзон мубм/, екзон м8-мІ0) (Коортап і ін., 1993). їхню імуногістохімічну 5 реактивність випробовували на зрізах шкіри людини.

Ге») ВІМУА-І (МЕБ-18; про одержання і властивості див. також у міжнародній заявці на патент 95/33771) з зв'язувалося тільки на складових білках, що містили домен, який кодувався екзоном уб. Щоб далі встановити между епітопа антитіла, у ЕГІЗА-тесті були використані різні синтетичні пептиди, що являють собою частини ав! домена мб (фіг.1). Пептид із 14 амінокислот, мбО, продемонстрував найсильніше зв'язування. Отже, епітоп ВІММА-І лежить цілююм або частково усередині послідовності ОМУЕОМАМУМУНЕСУКОТ домена, що кодується б екзоном мб. Ця послідовність гомологічна епітопу зв'язування антитіла 1.1А5МІ, що було застосовано, в сл терапевтичній щурячій моделі і котре специфічне до щурячого СО44м6 (фіг.1).

Імуногістохімія

Перед інкубуванням із первинним антитілом парафінові зрізи (4мкм) депарафінували в обертовому пристосуванні для гістологічних досліджень (фірма Рот, Німеччина) три рази, кожного разу по 10 хвилин, і потім регідрували у вищих спиртах. Зрізи швидко промивали дистильованою водою і потім кип'ятили в

Ф, мікрохвильовій печі (модель Шарп К-6270) тричі по 10 хвилин при 600Вт у 0.01М буфері, що містить лимонну ко кислоту - цитрат натрію. Після кожного інкубування в мікрохвильовій печі зрізи охолоджували 20 хвилин. Після останнього охолодження носій промивали в ЗФР і передінкубували з нормальною козячою сироваткою (1095 у бо ЗФР). Після трьох промивань у ЗФР зрізи інкубували протягом години з первинним антитілом (ВІМУА-І: 5мкг/мл; мишачий Ід (відповідний ізотипу негативний контроль) 5мкг/мл в ЗФР/195, бичому сироватковому альбуміні (БСА)). Як позитивний контроль для кольорової реакції використовували нормальні людські зрізи шкіри; оскільки кератиноцити експресують ізоформу СО44, що містить м3-м10. Ендогенні пероксидази, блоковані 0,390 перекисом водню в ЗФР, і зрізи інкубували протягом ЗО хвилин із біотинільованим вторинним антитілом 65 (протимишиний Ідс-Е(авб)», корпорація ДАКО). Для розвитку забарвлення зрізи інкубували 30 хвилин із пероксидазою хрону, що зв'язувалася на біотині в комплекс стрептавідин-біотин-пероксидаза (корпорація ДАКО).

Потім зрізи інкубували 5-10 хвилин у 3,3-діаміно-9-етилкарбазольному субстраті (фірма Сигма Іммунокемікалс), реакцію зупиняли додаванням води і зрізи додатково забарвлювали гематоксиліном. Оцінку забарвлення проводили за допомогою аксіоскопічного світлового мікроскопа Цейсса, інтенсивність забарвлення кількісно оцінювали в такий спосіб: ж-- сильна експресія; -, помірна експресія; ж, слабка експресія; -, не детектована однозначно експресія або відсутність детектованої експресії. Тільки пухлинні клітки з чітким забарвленням мембрани оцінювалися як позитивні. Відсоток позитивних пухлинних клітин приблизно оцінювали в кожному зрізі і були сформовані дві групи: фокально позитивні пухлини (менше 1095 пухлинних клітин реагували з антитілом) і позитивні пухлини (10 або більш 956 пухлинних клітин позитивні). Коли менше 8095 7/0 пухлинних клітин у позитивних клітинах реагували з антитілом, одержували відповідне значення у відсотках.

За допомогою специфічного до СО44уб6 моноклонального антитіла ВІМУА-І аналізували 126 випадків плоскоклітинного раку різного походження. Експресія СО44уб-вмісних ізоформ спостерігалася в усіх, крім однієї, пухлинних пробах. Більша частина проб показала експресію антигену на 80-10095 пухлинних клітин, забарвлення обмежувалося мембраною пухлинних клітин. Ніякої реакції не спостерігали у випадку стромальної /5 тканини, лімфоцитів, м'язових клітин або ендотелію.

Для кількісної оцінки експресії молекул СО44уб на цих пухлинних клітинах забарвлювали зрізи нормальної шкіри людини паралельно зі зрізами пухлин. Нормальні кератиноцити шкіри експресують високий рівень ізоформ

СО44 і вважаються такими, що найсильніше експресують СО44уб6 серед нормальних клітин, описаних на сьогоднішній день. Тому забарвлення кератиноцитів було прийнято за еталон і класифіковане як "сильне" (---5) у застосованій системі оцінки. У більшості досліджуваних пухлинних проб забарвлення пухлинних клітин було таким же, або навіть сильнішим, ніж забарвлення кератиноцитів шкіри, тільки в деяких випадках спостерігалося слабке забарвлення пухлини (3 випадки метастазів у лімфатичні вузли) або помірне (2 первинних раки, 10 метастазів). Реакція забарвлення була абсолютно гомогенною усередині певного пухлинного зрізу, причому більшість пухлинних клітин зрізу мали однакову інтенсивність забарвлення. У експресійному зразку СО44му6б не сч об спостерігали ніяких істотних відмінностей між первинними пухлинами і метастазами. Докладні підсумовані результати наведені в таблиці 1, приклади подані на фіг.2. і) ю зо звеуцвв| 100000пеявина 0001 орної Ф яв 000000 первлна 0000рян | о вата 0100000 пежвина 0000оран пато 000000 первяна 0000рян - зв бтаввяо 0000000 пера 00000оряно 00 Ф аввовяю 000000первина 00000орано 5

Бімію 000000 первлна 00000орян

Бмозаї 00100000 первина 000005 ван 0000000 первяна 00000рян | ч 4 вза 0100000 первина 00000орано З с лав ва 001000000первивао// тран . взмова| 0000000опервяна 000000 г» зе; я; і 0000000первина 00000орано 5

Заамяа 0000000 первлна 00000орян позов яв000000пеявина 00000орано 5

Ф дзввівв 0000000первлна 00000шкри щ мов 00000000 первин 000000шкви ев 000000первина 00000шжри 0100

Ф ввів 0010000 первяна00000шкри в» ввовіВТІ 110000первина 00000шжри 1 вів 010000 первяна0000шкри сл вав 00100000 первина 00000шжри 000 Ю.О лава в 001000000первивао/0шкри///яю во 0000000 пера 00000шкри вю 82.1 первина 00 шжри 1 о бу первяна 000000шеи пазли 0100000 первина 10000шжри 1 іме) :

Мовотев| 01000000первивао/0шкри///я певвТю 000000первлна 00000шкри во пав 0100000 первинна 11000 жри 1 пит 0000000 пера 00000шкри ябвв ово 10 Метестав у пвжфатичний вузи торта 00002 490 ПО Метастез у лімфатичний вух торяні вата 90 Метеств у лижфатичний вул торта 2 бо 1742890 Метастаз у лімфатичний вузол гортані жк ооо! Метстеулмеежнях вино 1 срок со Меястеу пивний ви ленні пого со 1 Меюсноу ливнмння вет ее пово Меястеу пивний ви ленні

Й пого ой Меюсноу лення вне ее ч собор ої Место пифтлнн вис етно і вобо (9 ол Метастао у лімфетнчний волі тота 072 й зх. Мепкяз у лифетчния викл тран 80952 Метт лисеня ви ветно й

Меовонє Мене лиотнняькиї ве 1 ле їй і тичний вузол (ооотортані

Й зоря. ження ве ій

Е пан велетня лин ж їй свою со Менсноу львевнни вне ее й гово4і95| | Метастаз у лімфа й

Зоб ві Метстеу литво лин 000

Поет 2 Межстеу людяний ви лено 4

ФР 1 Место льне! лено іх с 22 М Меястеу любе ви лено й зневіо 1 Меюсноу лювеьння нет лено 00 їй Зівз2 М Меястеу пибетння ви лено - пово. Метстеулнетжняьх лет о 7531192 Метастаз у лімфатичний вузол те їй Сини их ; тати вузол (легені | нн т Зоосо Менснеу люветння вет лено о МБ; 1 Мету лефетннівксї лено їй пен на НН

Й зорю пон ня терор еле тееття п менктяз у пиюфетений ву стяюнду | 2 7 ТИ Метастаз у лімфатичний вузол тин велетня си 16641 91 ШІ Метастаз у лімфатичний вузол| стравоходу ове|ва| |Метяств у ліжратичний вузол стевоюду | 2 1мов2 1 Метаств у ліжраличний вузол стевохду мова 1 Метаствз у ліжраличний вул! стевоюду пово 110 Метаствз у лімраличний вузол стевеюду птБо2/92. 10 Метастез у ліжраличний вул! стевоюду поБо2 (821 Метестаз у піжфаличний вузи стевохду (20292 Метастазу лімфатичний вузолпорожнинироту вою бо3о 92 Метастез у лімфатичний зухол порожнини роту Знов о 13350921 Метестав у ліжратичний вузол порожнинирогу 3358210 Метастез у лімфатичний вул порожнини

Б3оя 921 Метестаз у ліжратичний вузол порожнинирогу ОЗЛоЖ 616402 1 Метастазу лімфатичний вузоліпорожнинироту

Пвіва 8210 Метастез у лімфатичний зухол порожнини тету ото і пва12 0921 Метестав у ліжратичний вузол порожнинирогу

Пввзб 3210 Метастез у лімфатичний ул торожнинитеу пввзв 9210 Метестав у ліжратичний вузол порожнинирогу 2 пввзб 921 Метастез у лімфатичний ул порожнини (вон в2 10 Метестаз у піжфатичний вузи мидалжа (во в2 1 Метестаз у піжфаличний вузол мидалжа ввів|в2. |Метастез у ліжраличний вул| мидалжа повло(в2Метестаз у ліжфатичний вузи мидалжа см 5 аз в4| 11000 Метастазупечню | стравоходу ою о (вазв|за| | Метастазупечінюуу | стравоходу | фокальнанннтя

Позитивно реагували з ВІМУА-І 80-10095 пухлинних клітин. У випадках, коли менша кількість пухлинних клітин реагувала з антитілом, зазначене відповідне число відсотків. Іс)

Приклад 2: Експресія СО44уб при раку нирки, раку простати і метастазах у печінку при раку товстого со кишечника/

Тканина о

Аналізували 19 випадків раку нирки (12 випадків світлоклітинного раку, 5 випадків хромофільного, 1 «- випадок хромофобного, 1 онкоцитома), 16 випадків первинної аденокарциноми простати і 19 випадків метастазів

Зо у лімфатичні вузли при раку товстого кишечника. |се)

Антитіло

ВІМ/А-Ї (див. приклад 1).

Імуногістохімія «

Для проведення дослідження див. приклад 1.

На відміну від плоскоклітинного раку в більшості вивчених випадків раку нирки і простати не могла бути т с виявлена яка-небудь експресія або виявляли тільки фокальну експресію ізоформ СО44у6. У випадку експресії, "» більшої, ніж фокальна, при раку простати забарвлення було переважно дифузним цитоплазматичним і слабким " або гетерогенним у порівнянні з забарвленням нормального епітелію простати. У 5095 досліджених метастазів у печінку при раку товстого кишечника виявлялася більша, ніж фокальна, експресія ізоформ СО44у6. Забарвлення в більшості випадків було від слабкого до середнього, причому в більшості випадків менше 10095 пухлинних (22) клітин проби продемонстрували забарвлення з ВІМУА-І. Результати підсумовані в таблиці 2. - о (22) 11 ета | фол оитувна | озиувня, сл дденожарцяююма простати | 000опервина 00016183

Раки 00000100000певина 00009) 71111012

Растовстоїіпрямоїкишки | метастазивпечну 130 71771816 о Приклад 3: Характеристика специфічних до СО44у6 антитіл іме) Лінія клітин

Лінія клітин А-431 плоскоклітинного раку людини (спонтанний епідермоїдний рак вульви) була отримана в 60 Американській Колекції типових культур (КоскКуеї! МО) і культивувалася відповідно до вказівок виготовлювача.

Поверхневу експресію ізоформ, що містять СО44уб, визначали при аналізі за допомогою установки для сортування Клітин зі збудженням флуоресценції (ГАС5-аналіз), причому використовували моноклональне антитіло ВІМ/А-ІЇ, з'єднане з флуоресцеїнізотіоціанатом (ФІТЦ).

Аналіз кінетичних констант 65 Визначення спорідненості і кінетики взаємодії моноклонального антитіла і СО44уб6 було проведене за допомогою поверхневого плазменного резонансу (ППР), причому була використана система ВіАсоге 2000

(фірма Фармація Байесенсор). Складовий білок, що включає глутатіон-З-трансферазу і СО44, який містив ділянку, кодовану екзонами у3-м10 (глутатіон-З-трансфераза/С044 у3-м10), був іммобілізований на сенсорному чіпі СМ5, причому був використаний спосіб поєднання з аміном відповідно до вказівок виробника.

Антитіло в різних концентраціях (8-132нм) в буфері нвз ПОММ "М-(2-гідрокси)етилпіперазин-М'-2-етансульфонова кислота рн 4, 150ММ хлорид натрію, З4А4ММ етилендіамінтетраоцтова кислота /ЕДТК/, 0.059565 поверхнево-активна речовина Р20 ВіАсоге) ін'єкували через специфічну до антигену поверхню при швидкості потоку 5мкл/хв. Взаємодію розраховували по зміні сигналу

ППР. Дисоціацію антитіла спостерігали протягом 5 хвилин у потоці буфера (НВ). Поверхню чіпа регенерували /о за допомогою окремого імпульсу в ї5мкл ЗОмММ соляної кислоти. Аналіз даних і розрахунок кінетичних констант проводили за допомогою програмного забезпечення для оцінки ВІА (фірма Фармація Байесенсор), версія 2.1.

Таким способом порівнювали спорідненість до антигену моноклонального антитіла ВІМУА-І! і інших специфічних до СО44уб6 моноклональних антитіл (МЕР4, МЕР7, ВВА-13(ід01, системи КУО, Абіндон, Англія)).

Кінетичні константи і константи спорідненості різних антитіл визначали в кожному випадку в двох незалежних /5 експериментах. У таблиці З наведені значення швидкостей асоціації (Ка), швидкостей дисоціації (Ка) і констант дисоціації (Кіа) для чотирьох моноклональних антитіл. Всі моноклональні антитіла мали подібні Ка і Ку, за винятком ВВА-13, яке мало в З рази меншу Ка і МЕР7, що показало значно вищу швидкість дисоціації (фактор 5) у порівнянні з іншими моноклональними антитілами. Це приводить у результаті до зниженої спорідненості до зв'язування для МЕЕ7 і ВВА-13 у порівнянні з МЕР4 і ВІМУА-І. Антитіло ВІМУА-І має найнижчу К у із усіх 20 досліджуваних антитіл. сч 25 о

ІС) 30 Аналіз взаємодії антитіло-білок за допомогою ЕЇ ІЗА-тесту. «о

Клітини А-431, що експресують СО44м6б, культивували в 96-лункових планшетах (фірма Фалкон Мікротест ІІ,

Бектон Дікінсон, Лінкольн Парк, Нью-Джерсі) по 5х107 клітин в лунці в середовищі ВРМІ 1640 із 1095 - навколоплідною сироваткою теляти (НСТ) протягом ночі при 37"С. Після промивання ЗФР/О,0590 твіном 20 «-- клітини фіксували охолодженим до 0"С етиловим спиртом протягом 71 хвилини, після чого промивали. 35 |нкубування з первинними антитілами (МЕЕ4, МЕЕ?7, ВІМУА-І, ВВА-13, Інг/мл-бООнг/мл, у кожному випадку в буфері ікс, для випробування: ЗФР/ 0,590 БСА/ 0,05965 твін 20) проводили протягом 1 години при кімнатній температурі і потім тричі промивали. Яї вторинне антитіло використовували кроляче кон'юговане з пероксидазою хрону антитіло проти мишиного Ід (корпорація ДАКО, Копенгаген, Данія; розведення 1:6000 у буфері для « випробування) (1 година/ при кімнатній температурі). Після трьох промивань забарвлювали за допомогою З7З розчину тимолового синього ( фірма Кіркегаард ж- Перрі, Гайтерсбург, США). Екстинкцію вимірювали з с допомогою зчитувального пристрою фірми Хьюлет-Паккард, використовуваного в ЕЇ ІЗА-тесті. "з На фіг.3 показано, що відносна спорідненість антитіл, як це було визначено шляхом ВіАсоге-аналізу, відображається в їхній взаємодії з пухлинними клітинами, причому ВІМУА-І чітко демонструє найвищу спорідненість до зв'язування.

Домен білка, що кодується екзоном мб гена СО44, складається з 45 амінокислот (фіг.4). Щоб точно визначити

Ф епітоп, що впізнається ВІМ/А-І, у ЕГІЗА-випробуваннях використовували серію синтетичних пептидів. Попередні - експерименти свідчать про зв'язування на розташованому в центрі 14-мері (амінокислотні залишки 18-31; фіг.4, порівн. також фіг.1), а не на пептиді поза цією ділянкою. Тому була синтезована друга серія пептидів і о досліджена в конкурентних ЕГІ5ЗА-тестах (фіг.4). Результати показують, що пептид 19-29 (М/ЕЄМКУУНЕСУК) (Ге) 20 являє собою мінімальну структуру, що вимагається для високоафінного зв'язування. Елімінування С-кінцевого аргінінового залишку приводить до ослабленого більш, ніж у 100 разів, зв'язування. сл Приклад 4: Біорозподіл міченого радіоактивним йодом антитіла до СО44уб6 у безволосих мишей із ксенотрансплантатом

Модель ксенотрансплантата А-431 99 Восьмитижневим самкам безволосих мишей ВАЇ В/с пи/пи ( фірма В « К Юніверсал, Рентой, Західна Африка)

ГФ) ін'єкували підшкірне в лівосторонню середню лінію 5х109 культивованих клітин А-431 (людський епідермоїдний з рак вульви). Тварин після ксенотрансплантації, які мали пухлини А-431, використовували протягом двох тижнів в експериментах з біорозподілу (маса пухлини: 40-50ОмгГ). во Введення радіоактивного йоду в ВІМУА-Ї

Білок З - очищене моноклональне тіло ВІММА-І (мишачий ІдС1) зв'язували на стрептавідині, причому використовували гетеробіфункціональний поперечний зшивач, сукцинімідильний ефір 4-(М-малеіїмідометил)циклогексан-ї -карбонової кислоти. Лізильні залишки стрептавідину зв'язували на відновлених цистеїнільних залишках антитіла, що утворювалися при попередній обробці антитіла дитіотреїтом. в5 Отримані кон'югати (1:1) (29095) далі очищали за допомогою іонообмінної хроматографії. Для експериментів з біорозподілу ВІМ/А-І стрептавідин мітили 729) по первинній аміногрупі лізину, причому для введення мітки використовували п-йодфенільний реагент (ПИФ, фірма НЕН Дюпон, Вілмінгтон, Німеччина), згідно способу

ММШЬиг ії ін. (1989). Марнування ВІМ/А-І стрептавідином або 7125 не змінювало імунореактивності або фармакокінетики антитіла в мишей.

Експерименти з біорозподілу

Безволосих мишей, що піддалися ксенотрансплантації людськими пухлинами А-431, ін'єкували внутрішньовенне через латеральну хвостову вену 5-7мкКі 729І на БОмкг моноклонального антитіла ВІМ/А-Ї (питома активність 0.1-0.14мКі/мг). Вивчення біорозподілу в залежності від часу проводили в групах із З тварин (п-3) через 4, 24, 48, 120 і 168 годин після ін'єкції. В обрані часові моменти мишей присипляли, 70 знекровлювали через ретроорбітальне сплетення й умертвляли шляхом декапітації. Збирали дев'ять органів і тканин і подрібнювали, до них відносяться кров, хвіст, легеня, печінка, селезінка, шлунок, нирки, кишечник і пухлина. Радіоактивність у тканинах розраховували в порівнянні зі стандартом ін'єкованого препарату антитіла в гаммасцинтиляційному лічильнику (фірма Паккард Інстремент Компані, Меріден, Коннектикут), причому енергетичне віконце лічильника встановлювалося на 25-8ОкеВ для 7292, Розраховували відсоток ін'єкованої дози/г тканини (95 ІД/ г).

Попередні експерименти показали, що ВІМ/А-І не реагує перехресне з мишиним антигеном СО44у6. У таблиці 4 і на фіг.5 показане поглинання радіоактивності в пухлинах і нормальній тканині. У випадку йодованого ВІМУА-Ї спостерігалося швидке поглинання пухлиною (7.695 ІД/г на 4 годину після ін'єкції), що збільшувалося до більш ніж 1895 ІД/г на 48 годину і потім залишалося постійним до 120 годин. Через 7 днів після ін'єкції (168 годин) пухлина містила ще 15.395 ІД/г тканини. Пропорції пухлина.тканина були обчислені на окремі моменти часу і наведені в таблиці 4. Через 24 години після ін'єкції пропорція пухлинажров складала 0.48 і піднялася до 3.16 на сьомий день. Поглинання в нормальній тканині було низьким | швидше за усе викликалося фоновим значенням кров'яного пулу в біопсійній тканині. При селективному націлюванні іп мімо ксенотрансплантатів плоскоклітинного раку людини безволосим мишам показано за допомогою міченого 125; ВІМУА-Ї, що с 29 Моноклональне антитіло має високий потенціал як націлюючий носій для діагностичного і терапевтичного г) застосування у хворих плоскоклітинним раком. ю зо Ф

Ф

- з Фо « е : с Середні значення (п-3); стандартні відхилення « 795 з» Приклад 5: Різна експресія СО44уб6 для великої кількості пухлин людини В іншому дослідженні вивчали імуногістохімічно в цілому 544 пухлинні проби за допомогою моноклонального антитіла ВІМУА-Ї (клон МЕР-18) на експресію СО44у6. Проби або парафінували, або зразу після хірургічного взяття заморожували в рідкому азоті і берегли до використання при -70"С. Аналізували наступні пухлини: базаліоми (п-16), аденокарциноми (АК) б молочної залози (п-55), АК товстої кишки (п-83), плоскоклітинний рак (ПКР) голови і шиї (п-125), рак легені - (п-120), АК простати (п-34), рак нирки (п-27). ПКР шкіри (п-15) і АК шлунка (п-69). Тканини одержували шляхом звичайного хірургічного втручання або шляхом взяття біопсій, одержання нормальної тканини супроводжувало о одержання пухлинних проб. Імуногістохімічне дослідження проводили, яку прикладі 1.

Ге») 20 У таблиці 5 поданий огляд, що стосується імуногістохімічного аналізу 397 різних пухлинних проб за сл допомогою моноклонального антитіла ВІМУА-Ї. 99 Тип Усього п |Позитивн. випадки о з АК молочної залози во метастази в толовний можж| 5 | 61100 бо АК легені первинна пухлина 35 15 43

Пюрлевно 000 первинна пукляя 81905 метастази в ліжфетині ви 1800

АК шлунка | первинна пухлина 22 | 15 68 о

Пи нс НИ ВЕ и НОЯ

ДКРЛ: дрібноклітинний рак легені

При дрібноклітинному раку легені, раку нирки й АК простати не спостерігали або спостерігали тільки незначну реактивність. Всі інші досліджувані, типи пухлин експресували СО44уб-вмісні ізоформи в різних кількостях. Більшість досліджуваних АК молочних залоз показало реактивність із ВІМ/А-1, а досліджувані типи

ПКР (гортані, легені і стравоходу) експресували СО44у6б у 10095 випадків.

Усього було досліджено 185 випадків ПКР різних типів і різної класифікації на реактивність із ВІМУА-І. Це були 67 випадків первинного ПКР (гортані, п-15; порожнини рота, п-16; ротоглотки, п-З3; шкіри, п-15), 77 проб метастазів у лімфатичні вузли (гортань, п-12; легеня, п-27; стравохід, п-11; порожнина рота, п--б; ротоглотка, п-7; гортаноглотка, п-10; мигдалик, п-4) і З проби з метастазів у печінку (стравохід). У таблиці 6 наводяться результати імуногістохімічного аналізу всіх досліджуваних проб ПКР. см 5» о тип Усього п Негативна Фокальна поз. Позитивна.

Гортанотлота МЛ 1ОГ 01000 10 100.

Ротолота (пп. з 0/0 о | о |з то о 7 мл 7 10101010 7100 о

Гортань (пп) 15001010 10 5 об) о мл зо 113 оо 29 в

Легеня пив 12 оо вве -- зв МмлюІ 27 010 11 4 26 9 т ставоюд по 000001005019 95 мля мо|0 000 100. мп/ з ооо о з юю пеню ті ле ооо от юю. ч 4 мі; 6000 06 05, З с ша (п) 50000) 005 оо . Мидаля о Мле 40100004 |100 ня о Усююп | 85111111

Фокальна поз: « 1095 пухлинних клітин позитивні; МЛВ: метастази в лімфатичні вузли; ПО: первинна б пухлина; МП: метастази в печінку.

Експресія, що містять СО44уб-вмісних ізоформ, була виявлена в усіх, крім трьох, пухлинних пробах (один - випадок гортань, 2 випадки легеня). Більшість проб показало експресію антигену на 80-10095 пухлинних клітин о усередині одного окремого зрізу, причому забарвлення переважно концентрувалося на мембрані пухлинних клітин. Найсильніше забарвлений однорідний зразок спостерігали у випадку раку гортані, стравоходу і ме) гортаноглотки, причому більшість пухлинних клітин зрізу мали однакову інтенсивність забарвлення. с Література:

АйПепзсптіді О, Кап! К, Могії: О, 5сппіепе В5, Сегвітауег В, МУеів МУ, Сгопег В. Суоріувів ої Штог сеїЇв ехргеззіпд (Ше пешегтоВ-2, егрВ-3, апа егрВ-4 гесеріогз Бу депе-| (сайу (агдесей паїме Т ІутрПосуїев.

Сіїпіса! Сапсег Кезв. 2: 1001 -1008 (1996).

Ваграз С Р, Вібгіпо Е, Спіоді Е, ЮОипіор М, Сарара О, допез Т М, 7ередее 5 І, Реггззоп М А А, Кага Р І, (Ф. Могтру Е, Випоп О К. Кесотбіпапі питап Раб їгадтепів пецігаійге питап (уре 1 іттиподеїйсіепсу мітв іп міго. ко Ргос. Май! Асаай. 5еї. О.5.А. 89: 9339-9343 (1992).

Вайт КР, Моціайт АА, Мапсі А, Моериз М, Негієї А, Міезеп А, Юоппегвіад В, ЗуКез Т, Вопігасе б, Ног 0. во Сіїпіса! соцгве ої омагап сапсег райепів ипдег гереайедй війтшціайоп ої НАМА ивіпд МАВ ОСІ25 апа вВ43.13.

Нубгідота 12(5): 583-589 (1993).

ВесКкег ОС, Магкі М, ОіШевз ЗО, Ригикажша К, Кеївзїєїй КА. Ап апііроду-іпіегтеикКіпй 2 Тїивіоп ргоїеїп омегсотев (Штог Пефегодепейу Бу іпдис(іоп ої а сеїЇшШаг іттипе гезропзе. Ргос. пай Асай. беї. ОБА 93: 7826-7831 (1996). 65 Вгейу Н В, УУвідеп Р І, Мапаегтпеудеп 9-Ї, Арреірацт . МУ, Віогп М У, Рег М ЕР, Ууо 5 В, Каїсій В А,

Зейег С А, Роіївіев Ю С, Рівпйег ОО К, Зспгой К МУ, Ргй2регд А К, Аргате Р о. Сііїпіса! ехрегіепсе м/йп гпепішт-186-Іареіей птопосіопа! апііродіев їТог гадіоіт-птипоїпегару: гевий5 ої рпазе | ііаів. 9. Мисі Меа. 33: 1099-1112 (1992).

Вгей- Н В, Юигнат .) 5, Різпег О К, УУеідеп Р І, ОемМагао о Ї, Сооддоіа Н М, Меїр МУ В. РигтасокКіпейісв апа погта! огдап довітеїйгу оПоміпод іпігарегпіопеа! гпепішт-186-Іареей топосіопа! апіроду. У. Мис! Меа з36: 754 (1995).

ВгооК5, !., Міедоріцек, с., Адаїаподеїои, А., РаїтеїЇ, Ру. Те ехргезвіоп ої магіапі зо СО44 іп пазорпагупдеаї сагсіпота із ипгеїіа(ей ю ехргезвіоп ої І МР-1. Ат. 9. Раїйої. 146(5): 1102-12(1995).

Сацу, О (Нгго). Апііродіез Моїв. І паї. ІК Ргезз Охіога (1989). 70 Сацу, О., КауКипааїйа, С. ЕЕГ ІБА апа геїаїей іттипоаззауз. Іп: Сацу, Ю (Нгзо). Апіродіев Мої. І. КС

Ргезв Охіога (1989), 97-152, 8. 5. 105-109.

Сацу, О., Мигрпу, б. Іттипоаззауз изіпуд гадіоіареі5. Іп: Сацу, ОО (Нгзоа). Апіїродіев Мої. І. ІК! Ргезв

Охога (1989), 77-96.

Саїйа!| 9У-Е, Зассаміпі 9У-С, Севііп 9-Е, Тпедге» Р, Сипеї С, Ктетег М, Сцеїгтеац Ю, Моїїре ОО, ЕРитоіеаий Р, 7/5 ЗиМШага М. Віодівійіршйоп ої іпаїшт-111-зареей ОС 125 топосіопа! апіроду іпігарегіопеану іпіесівй іпю райепів орегаїей оп Гог омагіап сагсіпотавз. Сапсег Кев. 49: 3087-3094 (1989).

Спацапагу М К, Ваїга У К, Саідо М б, УМіШіпопат М С, Ріїг2дегаій О у, Разіап І. А гарій тейоай ої сіопіпд

Типсіопа!| магіаріе-гедіоп апіроду депез іп ЕвсПегіспіа соїї аз віпдіе-снаійп іттипоїохіпе. Ргос. Маї. Асай

Зеїі. 0.5.А. 87: 1066 (1990).

СоІспег О, Евіерап у, Сатаздийо 9 А, З!идагракег Р, Кеупоїдз 9 С, Вгуапі С, Гаггоп 5 М, Зспіот ..

Сотріетепіайоп ої іпігасамйагу апа іпігамепоив айдтіпівігайоп ої а топосіопа! апіроду (872.3) іп райепів м/п сагсіпота. Сапсег Кев. 47: 4218-4224 (1987).

Соіота М У, Навзііпдоз А, МУітвз | А, Могїтізоп 5 |. Моме! месіоге Тог (Ше ехргезвіоп ої апіроду птоіесшев ивіпд магіаріе гедіопз депегаїейд Бу роїутегазе спаїп геасііоп../. Іт-типо! Меїпоаз 152: 89-104 (1992). сч

ЕеаПпеггзіопе С. Візресіїйс апііродіев: (пе пем/ тадіс риїеїв8. І апсеї 348: 536 (1996).

Епедтапп Р М, МсАпагеж 5 9), Саміак 5 Ї, Спасе 0, Тгаї Р А, Вгом/п У Р, 5іедаї! С В. ВКУ9б6 зЕх-РЕ40, а (8) роїепі зіпдіе-спаіп іттипоїйохіп паї зеїіесіїмеї|у Кіїїв сагсіпота сеїЇв. Сапсег Кев. 53: 334-339 (1993).

Сеїтеїзеп М, Міззег СОМУМ, ВгаКеппоїй КН, мап УУаівит М, Зпом ОВ, мап Юопдеп САМ5. Соптріеге аріайоп ої взтаї!! здиатоце сеї сагсіпота хеподгайв м/п 186Ре-Іареієд топосіопа! апіроду Е48. Сей! Віорпувісв 24/25: ю 135-141 (1994). боодмжіп ОО А. А пемж/ арроаспі (о (Ше ргоріет ої (агдейпуд зресійс топосіопа! апіїбодіев ою питап (Шштогв о ивіпд апіі-паріеп спітегіс апііроадіев. 9. М/с/. Меа. Віої 16: 645 (1989). ав! боодм/іп БА. Титог ргейагдейіпд: аітові (пе бойот Ііпе. У. Мисі Меа. 36(5): 876-879 (1995).

Сйапіпетй, О., Ноїтапп, М., Киду, МУ., Кебрег, 5., 2біег, М., Нашцйтапп, Ї, Маї2Ки, 5., УУепгеї, А., Ропіа, Н., - 3з5 апа Нетісн, Р. А пем/ магіапі ої діусоргоївіп СО44 сопіеге теїа-віайс роїепіа! (0 гаї сагсіпота сеїЇв. «о

Сеї! 65: 13-24 (1991).

Сцезадоп, 4. І., ТегпупскК, Т., Амгатеазв, 5. У). Нівіоспет. Суоспет. 27: 1131 (1979).

Сйззвом ОЮ, Зеетапп 5. Нитапігайоп ої топосіопаї! апіїбодієв. Ме(пйод» Епгутої 203: 99-121 (1991): «

Неїдег, К.-Н., Ноїйтапп, М, Ногві, Е., мап деп Вего, Р., Ропіа, Н, Негтгіісп, Р., апа Раїв, 5.Т. А питап Потоіодце ої (Ше гаї теїйавіазіз-аззосіаїед магапі ої СО44 ів ехргеззей іп соїогесіа! сагсіпотаз апа й с адепотаїйоиз роїурв. 9. СеїІВіо! 120:227-233 (1993). ц Неїдег, К.-Н, Миїдег, 9У.-МуУ. К., Овіептапп, Е., зизапі, 5., Раїге!й Е., Раїв, 5.Т., Адо, ОК. Зріїсе магіапів ої "» їШе сеїЇїв зипасе діусоргоївіп СО44 авззосіайей м/йй тегйавзіаєйс (Штог сеї аге ехргеззей іп погта! (звцев ої

Ппитапз апа супотоїЇдив топкКеузв. Еиг. У. Сап-сег З1А:2385-2391 (1995).

Неїдег К НН, Каївснек М, 7айоика! К, Адой с Кк. Ехргеззвіоп ої СО44 івзоїогт5 іп Ппитап гепаї! сеї

Ге») сагсіпотавз. Мігспомув Агсп. 428: 267-273 (1996а). з Неїдег Щ 5ргоїЇ М, 5ивзапі 5, Раїге( Е, Веаштіег Р, Овіегтапп Е, Айогп Н, Адоїї ОК. Спагасіегігайоп ої а

Підп-айіпйу топосіопа! апіроду звресійс їтог СО44уб аз сапаїдасе їог іттипоїпегару ої здатоив сеї; ав! сагсіпотавз. Сапсег Іттипої! ІттипоїПег.: іп ргезв. 1996.

Неттіпд АМУ, Юамів МІ, Ріпіеу КО. Рпоїодупатіс (тегару ої здоатоив сеї|Ї сагсіпота: ап емаЇцайоп ої ап б апі-ЕСЕМК топосіопа! апіроду-ргорпугіп сопішдаєе. БосіеФу ої БЗигдісаї Опсоіоду, 46(ф Аппиа| Сапсег сл Зутрозішт. Магсп 18-21, 1993, І оз Апдеїез, СА, р. 67

Ноїїпапп, М, Киау, МУ., 2бПег, М., ТбІд, С., Ропіа, Н, Негтгіїсй Р., апа Сапіпепі, ОО. СО44 вріїсе магіапів сопТег теїавіайс Бепаміог іп гаїв: потоІодоиз зедцепсез аге ехргеззей іп питап іштог сеїЇ пев. Сапсег Кев. 51: 9292-5297 (1991).

У9оппвоп, с. О. ІттипоПногезсепсе. Іп: Сацу, ОО (Нгзад). Апііродіев Мої. . ЕК Ргезз Охіога (1989), о 179-200, в. 5. 180-189. ко У9оппвоп 5, Віга Кк Е. Сопвігисіоп ої віпдіе-спаійп дегімаймез ої топосіопа! апііродіев апа (Неїг ргодисійоп іп Езспегіспіа сої Ме(йодев Епгутої 203: 88-98 (1991). во Уцгсіс УС, Зспеіпрега ЮА. Кесепі Юемеіортепів іп (Ше гадіоіїттипоїпегару ої сапсег. Сиштепі Оріпіоп іп

Іттипоіоду 6: 715-721 (1994).

Уцмжмеїа М, 5пагкеу К М, Магком/ї: А, Вепйг Т, Зм/"аупе ЇЇ С, Ойпп К, Напзеп Н У, ЗПемії? У, Їешпд 5-0, Кибріп А

О, НегеКоміс Т, Напіеу О, СоІдепрега ЮО М. Тгеаійтепі ої Моп-НодоКкіпв'з ІМутрпота м/йй гадіокреїед тигіпе, спітегіс, ог питапігеа 112, ап апіі-СО22 топосіопаї! апіроду. Сапсег Кез. (Виррі) 55: 589985-59078 (1995). 65 Кеатеу, У.Р., Кадртсіп А., Ііезедапд В., Ка|емжеКкі К. А пемжм/ тоцве туеота сеї пе (Шфаї паз ові ітиподіобиїййп ехргезвіоп риї регтіїв сопвігисіоп ої апіроду-зесгейіпдо Нпубгіа сеї! Іпев. 9. Іттипої! 123:1548 (1979).

Кеепап А М, УУеїпвівїпй У М, Саїгазаційю 9 А, Випп Р А, Кеупоїдв у С, БРооп К А. еї аї.

Ігатипоїутрвровсіпідгарпу апа Ше дове дерепдепсе ої 111|Іп-Іареіед.Т101 топосіопа! апіроду іп райепів мій сшапеоизв Т-сеїї І(утрпота. Сапсег Кев. 47: 6093-6099 (1987).

Кпагаейй МВ, Соту КМ, ГоВидіо АР. Нитап іттипе гезропве о топосіопа! апіїрбодіев. 9. ІттипоїНег. 15:42-52 (1994).

Кбпіег, (., Мівівій, С. Сопіїпоиз сийиге ої ївей сеїв весгейпуд оапіроду ої ргедеїіпей зресійу.

Майшге 265:495 (1975)

Коортап, 0., Неїдег, К.-Н., Ногів, Е., Адоїй, сб. К., мап деп Вего, Р., Ропіа, Н., Неппіїсн, Р.,. Раїв, 5. 70 Т. Асіїмаїей питап Іутрпосуїез апа аддгезвіме Моп-НодоКіпз ІММтрпотаз ехргезв а Потоіодце ої (пе гаї тегавіазівз-азвосіагей магіапі ої СО44. 3. Ехр. Меа 177: 897-904(1993).

Ктейтап К 9) Напзеп Н у, допев А |, Рій2бСегай О 9 Р, Соідепрегд О М, Равіап І. Ревеш-дотопав ехоїохіп-разей ігапипоїохіпз сопіаіпіпд (Ше апіроду 112 ог 1/2-Бар'іпдисе гедгезвіоп ої зибсшапеоиз питап

В-сеї Путріота іп тісе. Сапсег Кез. 53: 819-825 (1993).

Іаггоп 5 М, Спеипд М-К У, І еіреІ! 5 А. Кадіоізоїюре Сопіцдайев. Іп: ОеМмна М Т, Неї-тап 5, Козепрегу 5 А (Нгза.). Віоіодіс (пегару ої сапсег. .). В. Іірріпсоїї Сотр., РпЇадеїрніа, 496-511 (1991).

Їепрага К Е, Огаег 5 Е, Зрипрегд У /, АвБреї! 5 О, Іеїре! 5 А. Івоїоріс іттиподіорийп. А пем/ зувіетіс

Іпегару їтог адуапсейд Нодадкіп'з Оізеазе. /. Сііп. Опсої. 3: 1296-1300 (1985).

Магамеуаз А, Муеге М, еїайога М, Коуліпзоп-Вивзлга С, біемжмат У 5 МУ, Ерепеоз А А. Кадіоіареїіед апіїбоду сотріпед м/йй ехіегпа! гадіошегару ог (Ше і(геайтепі ої Пеай апа песк сапсег: Кесопвігисіоп ої а

Іпеогеїйїса! рпапіот ої (Пе Іагупх Тог гадіайоп дозе саІсшайоп (о оса! (іззцев. Сапсег Кев. 55: 1020-1027 (1995а).

Магамеуаз А, е(бапйога М, Комііпвоп-Вивзлга (3/ Б(емжшай 390 5 МУ, Ерепез А А. РвНагптасокі-пеїйісв,

Біодівігібшіоп, апа довзітейу ої звресіїйс апа сопігоЇ гадіоїарее(й топосіопа! апііродіев іп райепів мій ргітагу Неай апа песк здоатоизг сеї! сагсіпота. Сапсег Кев. 55: 1060-1069 (19956). Га

Миївпіпе 9 ЇЇ, Мадпапі 0 Її, (іппойа К І: Арріїсайопев ої топосіопа! апіродіев іп (пе ігеайтепі ої воїїа їштогв. іп: ЮОе Мійа М Т, Неїпіап 5, Козепрегда 5 А (Нгзао.). Віоіодіс (Штегару ої сапсег. ІВ. ІіІрріпсой Сотр., і9)

РПїйадеїрніа, 563-588 (1991).

МукКіериві АТ, Сода! А, дей 5, РІПаго А, Родвіай 0. Сотрагівоп ої йо апіроду Базей теї(йподв ог еїтіпайоп ої Бгеаві сапсег сеїЇв їот питап ропе тогтом/. Сапсег Кев. 54:209-214(1994). ю

МезБй МИ Би 2 Б, Месропаїа-Зтійй У, е(еріємуевкі 2, Сипів Р у. Ргодисіоп ої а Япсіопа! топосіопаї апіроду гесодпігліпд Вйитап соіогесіа! сагсіпота сейв їйот а бБасціомігиз ехргезвіоп вувіет. 9. Іттипої о

Меїноаз 151: 201-208 (1992). ав

Регтккіпз А С, Рітт М У. А гоЇе ог датта зсіпіїдгарпу іп сапсег іттипоЇоду апа іттипоїПпегару. Еиг. 9. Мис.

Меа 19:1054-1063 (1992). -

Ргезз О МУ, Еагу У ЕР, Ваддег С С, Мапіп Р 3, АрреІрат Е К, Гему К, МіМПег К, Вгомуп 5, Меір МУ В,Койп К со

А, Різпег ОО, ОезЗапіез К, Рогіег В, Кіда Р, Тпотаз Е 0, Вегпвівіп 1 О. Тгеаїтепі ої геїгасіогу Моп-Ноаадкіп'є

Уутрпота мйп гадіоіареіед МВ-1 (апіі-СО37) апіірсау. 9. Сііп. Опсої. 7: 1027-1038 (1989).

Ргезз 0 МУ, Еагу У РЕ, АрреЇрацт ЕЕ К ,Мапйіп Р о), Меїр МУ В Сіепп 5, Рівпег О у), Ропег В, Мейпемз О С «

Сооієу Т, Вегпзієїп І 0. Ріазе П іа! ої 791І-ВІ (апі-СО20) апіроду (Шегару мйй ашоіодоце віет сеї їтапзріапіайоп ог геіарзеай В сеїЇ ІМтрпотавзв. І апсеї 346: 336-340(1995). - с Очцайдгі 5 М, Мгіезепдогр Н М, Іеісппег Р ОК, УУШіате У К. ЕмаїЇнайоп ої іпаїшт-111 апа укгічшт-90 Іареїєйд а ІпКег іттипосопічдаїйез іп пиде тісе апа дод». У М/с/. Мей 34: 938-945 (1993). ,» Кеївтєїй КА, СШіевз 50, Мепаеїзойп У, Магкі ММ, ВесКег УС. Іпмоїметепі ої В Іутрпосуїевз іп (пе дгоумй іппірйіоп ої питап риїтопагу теіапота теїйазіазез іп аїйутіс пи/пи тісе Бу ап апііїроду-мутрпоїйохіп Тивіоп риоївіп. Сапсег гев. 56: 1707-1712 (1996).

Ге) КіевтоОПег с, Зсппеїдег-Садіске ЄЕ, Зспіток С, Зсптіедеі МУ еї а). Капдотівзей гіаї ої топосіопаї! - апіїроду бог адіимапі Іпегару ої гезесієй ЮиКев' С соіогесіа| сагсіпота. І ап-сеї 343:1177-1183 (1994). зЗаїіті, М., ОСгоп-Мійа, К., ЗоіпіШ, Р., ОСгегапап, К., Каїїто, Н., даїкапеп 5. Кедшіайей ехргезвіоп ої ехоп (ав) мб сопіаійпіпуд ізоїогтвз ої СО044 іп отап: Оомпгедціайоп дигіпд таїїдпапі (ігапвзіогтайоп ої (Штогв ої б 50 звачцчатосеїмшіаг огідіп. У. СеїІВіо! 122:431-442 (1993). зЗатргооК, !, Егйвспй Е.Е., Мапіайв !, Моіесціаг сіопіпд. Соі4 Зргіпд Нагрог Іарогаїогу Ргевзв, Соїа сл Зргіпд Нагброг (1989).

Зспгарре М, Витої! Т РЕ, Ареїдгеп ЇЇ 0, Вгіддв 5 |, Корре! С А, Магкоми/й: О О, Миейег В М, Кеївгеій КА

Гопд-ї-егт дгоУмй зирргезвіоп Ге) Ппитап чдіота хеподгайв ру спетоіїттипосопідасев Ге) 4-дезасейуЇміпріазііпе-3-сагрохупуагагіде апа топосіопаї! апіїбоду 9.2.27. Сапсег Кев. 52: 3838-3844 (1992).

Зсгеап, ОК., ВеїЇ, М.М., Часквоп, 0О.0., Согпеїїв, БЕ.В., Сей, М., апа ВеїЇ, у. 1. Сепо-тіс о вігисійге-ої ОМА епсодіпд (Ше Іутріпосуїе пПотіпд гесеріог СО44 гемеаів а Ієазі 12 айКМегпаймеїу зріїсей іме) ехопв. Ргос. МаїЇ Асай. беї. О.5.А. 89: 12160-12164 (1992).

Зеаг Н РЕ, Маців у, Негіуп О, Наугу Р, АїКіпвоп В, Егпві С, (еріємувКі 7, КоргомузКі Н. РпНазвзе-і сіїпісаї 60 паї ої топосіопа! апііроду іп (геаїтепі ої дазігоіпіевіїпа! (Штоитгв. І апсеї 1982 (1): 762-765 (1982).

Зейег, 5., Агсп, К., Кебег, 5., КотіюмузКі, О., Ноїтапп, М., Ропіа, Н;, Непгпісп, Р., Маки, 5., 20оПег, М.

Ргемепійоп ої (Штог тейавіавзів Тогтайоп Бу апіі-магіапі СО44. 9. ЕЄхр. Мед. 177: 443-455 (1993).

Зепіег Р 0, Зспгеірег С У), Ніггспрего О І, Авпе 5 А, Неївігот К Е, НеїЇвігот І. Еппапсетепі ої (пе іп мйго апа іп мімо апіййтог асіїміевз ої рпозрпогуїаїе(й тіОтусіпй С ап ейоровзіде дегімаймев Бу топосіопаї 65 апіїбоду-аІКаїїпе рпозрнпай(азе сопішдаєез Сапсег Кез. 49: 5789-5792 (1989).

ЗПпіп 5-О, Мотівоп З ЇЇ. Ргодисіоп апа ргорепіев ої спітегіс апіроду тоіесціев. Меїйодз Епгуто).

178:459-476 (1989).

Зіссагаї А сб, Вигадді с |, Сайедаго |, СоЇеМйа А С, ОеРіїррі Р с еї аї Іттипозстіїі-дгарпу ої адепосагсіпотаз Бу теапз ої гадіоіїареедй Р(арбю їПадтепів ої ап апіі-сагсіпо-етьгуопіс апідеп топосіопаї апііроду: а тийкісепіег вісду. Сапсег Кев. 49: 3095-3103 (1989).

Зтійй, О.В., Чдопйпзоп, КБ. Біпдіє-віер ригіїйсайоп ої роїурейдез ехргеззей іп ЕвсПегіспіа соїї ав

Тивіопе м/йй дішайіопе 5-ігапеГегазе. Сепе 67: 31 (1988).

Згімавідама З С (Нгзо). Кадіоіареіей топосіопа! апіїродіез їТог ітадіпд апа (пегару. І Ше Зсіепсез бегпевз А 152, Ріепит Мем ХогКк (1988). 70 Тбід, С., Ноїтапп, М., Негптіїсп, Р., апа Ропіа, Н. Зріїсіпуд споіїсе їот (еп магіапі ехопз евіаріїзпевз

Сраі4 уапарішу. Мисіеїс Асідв. Кев. 21: 1225-1229 (1993).

Тпецег С Р, Ктгейтап К у, Ей»Сегаїйй ОО 9, Равіап | Іттипоїохіпз таде м/йй а гесотбріпапі їТогт ої рзепдотопаз ехойохіп А (паї до пої гедціге ргогеоїувзів Тог асіїміу. Сапсег Кев. 55:340-347(1993).

Трпотаз, с. 0О., ОуКевз, Р. МУ., ВгаймжеїЇ, А. К. Апіїродіев Тог їШштоиг іттиподе(фесіоп апа теїйоав ог /5 апнроау гадіоіареїїпа. Іп: Сацу, 0. (Нгз9.). Апіродієз Мої, ІІ. ІКІ. Ргевз Охіога, 223-244 (1989).

Тпотрзоп С Н, біасКег 5 А, Заїейпі М, Ііспіепвівїп М, І еудеп М у), Апагемув 39) Т. Ітти-позсіпідгарпу ог дебесіоп ої (утри поде тегйазіазез їгот Бгеаві сапсег. І апсеї 1984 (2): 1245-1247(1984).

Мійена Е 5, Тпогре Р Е. Іттипойїохіпв. п: ОеМійа М Т, Неїйтап 5, Козепрегд З А (Нгза.). Віоїодіеє (пегару ої сапсег. .). В. ІГірріпсо(ї Сотр., РпіІадеї!рпіа, 482-495 (1991)

Мена Е 5, Біопе М, Атіої Р, Рау у), Мау К, ТІЛ М, Мемжм/тап У, Сіагк Р, Соїпе К, Сип-піпдапат О, ОСНейе

М, Опг У МУ, Тпогре РЕ. РІавзе І іттипойохіп ігіа! іп райепів м/йй В-сеї дУуутрпота. Сапсег Кев. 51: 4052-4058 (1991).

Мгіезепдогр Н М, Негбрзі у) М, СептаскК М А, Кіевїп У ГЇ, І еісппег Р. К, І оцмдепзіадег О М, Огаег 5 Е. Ріазе МІ зіцдіевз ої уйгіцт-Іареїєей апійетгтйіп їгеайтепі бог епа овіаде Нодо-кіпя адіезеазе, |іпсішаіпуд Кааіайоп сч ов Пегару Опсоіоду Сгоир 87-01. 9. Сіїп Опсо!. 9: 918-928 (1991).

Мгіезепадогр НО М, Могпоп 30 ОО, Оцайгі 5 М. Кеміем/у ої ме осопзесціїме овіцаіез ої гадіо-Іареіейд (8) іттиподіориїїп (пегару іп НодокКіпвз'з Оізеазе. Сапсег Кезв. (Зиррі.) 55: 58885-58925 (1995).

МУапд 5-М, Спегп 2О-МУ, Меп М-М, Ма У С, Типод Е, КоШег 5 К. Зресійс асіїмайоп ої діисигопіде ргодгидв Бу апііроду-(агдеєед епгуте сопіцдайез ог сапсег (пегару. Сапсег Кев. 52: 4484-4491 (1992). ю зо МУеіпег Ї М, ОбОуууег У, Кіївоп У, Сотів К І, ЕгапкеІ А Е, Вацег К у, Корпгай М 5, ОСгомез Е 5. РІаве емаІцайоп ої ап апіі-богеаві сагсіпота топосіопа! апіроду 260Б9-гесотбріпапі гісіпй А спаіп іттипосопіцдаїе. ісе)

Сапсег Кезв. 49: 4062-4067 (1989). о

ММУйїриг, О. 5., Надіеу, 5. МУ., Нуїагідез, М О., Аргате, Р. б, Веацтіег, Р. А., Могдап, А.С., Кепо, ..М.,

Егпігрего, А.К. Оемеюортепі ої а зіабіе гадіоіодіпайпуд адепі йо Іаре! топосіопа! апіродіев їог гадіоїйегару (7 ої сапсег. ). Мис! Меа. 30:216-226 (1989). «о

МУіптег, С, сгіййи, А. О., НамКіп5, К. Е., Ноодепроот, Н. МК. МакКіпд апіродіев Бу ріаде аїізріау

Іесппоіоду. Агт. Кеу. Іттипої 12, 433-455 (1994).

ПРОТОКОЛ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

(1) ЗАГАЛЬНІ ДАНІ: « (1) ЗАЯВНИК: в с (А) НАЗВА: Бьорінгер Інгельхайм Інтерна ці она ль Гмбх,

Й (В) ВУЛИЦЯ: Рейнштрассе и?» (С) МІСТО: Інгельхайм (Е) КРАЇНА: Німеччина (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 55216 б (б) ТЕЛЕФОН: т49-(0)-6132-772770 (Н) ТЕЛЕФАКС: т49-(0)-6132-774377 - (А) НАЗВА: Дослідницький центр Карлсруе Гмбх о (В) ВУЛИЦЯ: Поштова скринька 3640 (С) МІСТО: Карлсруе

Ме, (Є) КРАЇНА: Німеччина с (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 76021 (А) ПРІЗВИЩЕ: Хайдер, Карл-Хайнц (В) ВУЛИЦЯ: Хервікусгассе 4/3/21 (С) МІСТО: Відень (Е) КРАЇНА: Австрія (Ф, (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 1120 ка (А) ПРІЗВИЩЕ: Адольф, Гюнтер (В) ВУЛИЦЯ: Штіфтгассе 15-17/10 во (С) МІСТО: Відень (Е) КРАЇНА: Австрія (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 1070 (А) ПРІЗВИЩЕ: Остерманн, Елінборг (В) ВУЛИЦЯ: Мауербахштр. 56/6 65 (С) МІСТО: Відень (Е) КРАЇНА: Австрія

(Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 1140 (А) ПРІЗВИЩЕ: Парцельт, Ерік (В) ВУЛИЦЯ: Ханс-Бухмюллер-Гассе 8 (С) МІСТО: Пуркексдорф (Е) КРАЇНА: Австрія (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 3002 (А) ПРІЗВИЩЕ: Шпролль, Марліз (В) ВУЛИЦЯ: Швенкгассе З 70 (С) МІСТО: Відень (Е) КРАЇНА: Австрія (Р) ПОШТОВИЙ ІНДЕКС: 1120 (ї) НАЗВА ВИНАХОДУ:

Спосіб діагностики і лікування плоскоклітинного раку (її) КІЛЬКІСТЬ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ: 16 (м) КОМП'ЮТЕРНА ФОРМА: (А) НОСІЙ ІНФОРМАЦІЇ: Гнучкий диск (В) КОМП'ЮТЕР: ІВМ РО-сумісний (С) ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА: РО-БО5/М5-005 (Б) ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Раїгепіїп Кеїеазе 41.0,

Мегвіоп Я1.30 (ЕРА) (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІЮО МО: 1: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 129 пар основ сч (В) ВИД: Нуклеотид (С) ФОРМА: обидві і) (Б) ТОПОЛОГІЯ: обидві (ї) ВИД МОЛЕКУЛИ: геном-ДНК (їХ) ОЗНАКИ: ю зо (А) НАЗВА/КОД: екзон (В) ПОЛОЖЕННЯ: 1..129 ікс, (Б) ІНШІ ДАНІ: о /ргодисі- "СО44"

Лабреї: уб -- /поїе- "СепВапк дайа разе ассезвіоп Мо. І 05411" «о /сйайоп- ( ГП) (їХ) ОЗНАКИ: (А) НАЗВАЖОД: СО (В) ПОЛОЖЕННЯ: 3..128 « (СХ) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: в с (А) АВТОРИ: Зсгевіоп, ОК

Й Веїї, МУ и? Уасквоп, ОС

СогпеїІв, ЕВ

Сепй, и б веї, У (В) НАЗВА: Сепотіс вігисішге ої ОМА епсодіпд (пе ІМтрпосуїе потіпд гесеріог СО44 гемеаїв аї Іваві 12 - анегпаїймеїу зріїсей ехопз о (С) ЖУРНАЛ: Ргос. Маїї. Асад. Зеї. О.5.А. (р) ТОМ: 89

Ме. (Р) СТОРІНКИ: 12160-12164 сп (Сб) ДАТА: грудень 1992 (КУ СУТТЄВІ ЗАЛИШКИ В ПОСЛІДОВНОСТІ ЗЕО ІО МО: 1: від 1 до 129 (СХ) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: 5Б (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (Ф, (СХ) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: ка (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 60 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: ЕС ІО МО: 1.: б5

ТС САб ОСА АСТ ССТ АСТ АСТ АСА АСб САМ бАА АСА ССТ АСС САб ААб 47 біп Аза ТпгоРго бег бе ТВг о ТВг біо біз Тег оАЛ1іа Тпгобіп бу 1 З 10 15

САА Сдо тоб ТтТтТ обо ААС АСА Т7об САТ САб ббА ТАТ 007 САА АСА ССло 95 січ біп Тер Ре Сіу Азп о аго Тхр Ніз б19 біу Тут вто біл ТВ бхе 20 25 зо

АБА САА САС ОТОС САТ ТС АСА АСА боб АСА ОСТ б 129

Ат сіла Авр бек Ні бак тлс Свт біу Тих А1а

Й 35 40 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 2: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 42 амінокислоти (В) ВИД: амінокислота (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (ї) ВИД МОЛЕКУЛИ: протеїн (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 2 біп Віа ТВі Рго бек бег Тах Тпх бі бі Тахо Аїа тлкобіп Був бі 1 5 10 15 сіп Тер Рпе біу Азп Агу Тер Ні5 бій б1іу Тук Агу Сіп тТВх Рго АхФ и 20 25 30 бій АБр бек Ні бек ТНІ ТБг біу ТПх Аза 35 40 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 3: с () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: о (А) ДОВЖИНА: 14 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна ів) (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: і (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 | «в) () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 - (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (се) (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 3:

ЕЕ ТІр Ре б1у й Аг9 ТІр о Ніб5 бі т ТУк Агу 51 « (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 4: - с () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: а (А) ДОВЖИНА: 27 пар основ "» (В) ВИД: Нуклеотид (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (о) (ї) ВИД МОЛЕКУЛИ: інші нуклеїнові кислоти - (А) ОПИС: /дезс - "РОК ргітег"" (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: («в) (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3

Фу 50 (17ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: сл (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 4: 95 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 5: (Ф, () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: ка (А) ДОВЖИНА: 30 пар основ (В) ВИД: Нуклеотид во (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (ї) ВИД МОЛЕКУЛИ: 5опвіїде Мисівіпзацйге (А) ОПИС: /дезс - "РОК ргітег"" (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: 65 ІНУ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995

(х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 5:

ТСАТААССАА СОАТТОАСАТ ТАСАСТТОСА 30 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ- 5ЕО І МО: 6: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 11 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка. (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: 19 (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 6;

ТІвр Рпе Ссіу А5п Ато Тгр Кіз б15 б1у Тук Аго с 1 5 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 7: сч () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 43 амінокислоти і) (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна ю зо (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: ікс, (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 о () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: -- (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 «о (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 7: біг Аїа Так Рго 5еї Зег Тпг ТВ біо бі ТпгоА1їа тТлк біл пуз б10 1 5 10 15 « біп Ттр Рпе С1іу Азп Агуд Тур Ні біч б1іу Туг Ахд біп тТагоРго Ас - с 20 25 33 и бій АБр Бег Ніз Бех ТВг ТЬг Сіу тЬг Аїа діа а 35 40 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 8: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ:

Ге» (А) ДОВЖИНА: 11 амінокислот (В) ВИД: амінокислота - (С) ФОРМА: окрема нитка о (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид

Ме. (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: сп (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 454723 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 150744 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (Ф, (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 8: ко бек бек ТпПх Тпх бій біш ТБх Аза Твхобіп Ту5 1 З 10 60 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 9: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 10 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка" б5 (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна

(її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО 13 МО: 9: 70 сіб біз тпг діа ТУ Сіп Пу5 Сі біп Тго 1 З 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 10: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 11 амінокислот т (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: - лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 сч (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 10: Го)

ТІ діа Тк біп був бій біп Тер Рбе б1у Азп 1 5 І 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 11: ів) () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 14 амінокислот ї-о (В) ВИД: амінокислота (ав) (С) ФОРМА: окрема нитка - (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (Се) (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45-472.3" () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 « (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 - с (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 а (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 11: "» сіп Тер Рре біу Ази Аку ТгроНіз бі) біу Туг Агу Сіп ТВг 1 5 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО І МО: 12: (22) () БЕОШОЕМЯ КЕММАБІСНЕМ: - (А) ДОВЖИНА: 11 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (ав) (С) ЗТКАМОЕОКМ: окрема нитка бу 50 (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид сл (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 о (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17-А-РК-1996 ко (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 12:

Азп Ак Тер Нів бій с1у Туг Ага біп тах Рго 60 1 5 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 13: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 11 амінокислот (В) ВИД: амінокислота бо (С) ФОРМА: окрема нитка

(6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 70 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІО МО: 13: сі біу Тухк Акад біп ТП о Рго Ахуд бі) Азр бег 1 5 10 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 14: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: (А) ДОВЖИНА: 10 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 с (1) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 г) (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 14: о оСтвх Вгс Ага біц Ар бег Ні 5еї тяг С1у 1 5 10

Іо) зо (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ 5ЕО ІО МО: 15: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: ікс, (А) ДОВЖИНА: 42 амінокислот о (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка -- (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна «о (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 « (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: з с (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ПЕ 196 15 074.4 . (І) ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 ит (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: ЗЕО І МО: 15:

Тгр Аза АБр Рго Азп о б5ет Трг ТВт бій біз Аза А1а Тпгобіп цуз бій 1 5 10 15 й (є) Туз Тер Рпе біц Абп бі Ткгробіп б1у Гуз АзпорРго Рго Так Рхо 5ех 20 25 30 - бій АБр Бег Ніз Ма1ї Таг б1іц Сіу Так ТВг ав) 35 40

Ге» 50 (2) ДАНІ ДО ПОСЛІДОВНОСТІ БЕ І О МО: 16: () ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛІДОВНОСТІ: сл (А) ДОВЖИНА: 14 амінокислот (В) ВИД: амінокислота (С) ФОРМА: окрема нитка (6) ТОПОЛОГІЯ: лінійна

ГФ) (її) ВИД МОЛЕКУЛИ: пептид (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: о (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 195 45 472.3 () ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 06 грудня 1995 60 (х) ДАНІ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ: (Н) РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: ОЕ 196 15 074.4 (І) -ДАТА ПОДАЧІ ЗАЯВКИ: 17 квітня 1996 (хі) ОПИС ПОСЛІДОВНОСТІ: 5ЕО ІЮО МО: 16: б5

Claims (8)

Формула винаходу

1. Засіб для лікування плоскоклітинного раку, що містить активну сполуку, який відрізняється тим, що як активну сполуку він містить ефективну кількість антитіла або молекули антитіла, яке (яка) зв'язується на амінокислотній послідовності МЕЗО МАКУУНЕСУК.

2. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що як антитіло або молекулу антитіла він містить моноклональне антитіло ВІМ/А-1 (МЕЕ-18), яке одержують від лінії клітин гібридоми, що депонована під МОЗМ АСС2174, або похідне цього антитіла.

3. Засіб за одним з пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що як антитіло або молекулу антитіла він містить 70 моноклональне антитіло, Рар- або Р(аб')»-фрагмент імуноглобуліну, рекомбінантно одержане антитіло, рекомбінантно одержане химерне або гуманізоване антитіло, біфункціональне антитіло або одноланцюгове похідне антитіла (зсгм).

4. Засіб за одним з пп. 1-3, який відрізняється тим, що він містить антитіло або молекулу антитіла, яке (яка) зв'язується з радіоактивним ізотопом, сполукою, що фотоактивується, радіоактивною сполукою, 75 ферментом, флуоресцентним барвником, молекулою біотину, токсином, цитостатиком, проліками, молекулою антитіла з іншою специфічністю, цитокіном або іншим імуномодулюючим поліпептидом.

5. Спосіб лікування плоскоклітинного раку, що базується на зв'язуванні молекули антитіла на епітопі, який кодується варіабельним екзоном мб гена СО44, який відрізняється тим, що використовують антитіло або молекулу антитіла, що впізнає амінокислотну послідовність ММЕОМАКУМУНЕСУК.

б. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що як антитіло або молекулу антитіла використовують моноклональне антитіло ВІМУА-1 (МЕЕ-18), яке одержують від лінії клітин гібридоми, що депонована під МОЗМ АСС2174, або похідне цього антитіла.

7. Спосіб за одним з пп. 5 або б, який відрізняється тим, що як антитіло або молекулу антитіла використовують моноклональне антитіло, Бар- та Е(ар)»-фрагмент імуноглобуліну, рекомбінантно одержане С антитіло, рекомбінантно одержане химерне або гуманізоване антитіло, біфункціональне антитіло або (5) одноланцюгове похідне антитіла (зсгм).

8. Спосіб за одним з пп. 5-7, який відрізняється тим, що використовують антитіло або молекулу антитіла, яке (яку) сполучають з радіоактивним ізотопом, сполукою, що фотоактивується, радіоактивною сполукою, ферментом, флуоресцентним барвником, молекулою біотину, токсином, цитостатиком, проліками, молекулою М) антитіла з іншою специфічністю, цитокіном або іншим імуномодулюючим поліпептидом. со «в) «- (Се)

- . и? (о) - («в) (о) сл іме) 60 б5