UA126228C2 - Ідентифікаційний документ, що містить двовимірний штрих-код - Google Patents

Abstract

Даний винахід стосується ідентифікаційного документа (12), що включає фізичну основу, на яку нанесений принаймні один буквений напис для ідентифікації власника документа і принаймні один двовимірний штрих-код (20) для ідентифікації власника документа. Документ включає принаймні два двовимірних штрих-коди (20), в яких кодовані взаємодоповнюючі частини одного ідентифікаційного файлу (IFID) власника документа.

Description

Даний винахід стосується ідентифікаційного документа такого типу, який включає: - фізичну основу з нанесеним на неї принаймні одним буквеним написом для ідентифікації власника документа, і - принаймні, один двовимірний штрих-код для ідентифікації власника документа.

Відомо як нанести, на одній стороні ідентифікаційних документів, таких як ідентифікаційні карти, водійські права або паспорти, штрих-код, зокрема, двовимірний штрих-код, такий як ОВ код. Такий ОВ код включає ідентифікаційні дані, такі як біометрична інформація або інформація про запис актів цивільного стану людини.

Двовимірні штрих-коди або матричні коди, загалом, є квадратними матрицями з чорними і білими крапками.

Щільність крапок залежить від кількості інформації, яка повинна бути записана.

Для збереження великої кількості інформації, відоме використання ОВ коду, що включає множину крапок.

Збільшення кількості збереженої інформації збільшує площу, займану квадратом ОВ коду на документі, і утрудняє його зчитування.

Мета винаходу полягає в тому, щоб запропонувати ідентифікаційний документ, що включає двовимірний штрих-код для збереження даних, який дозволяє кодувати дуже великий об'єм даних і при цьому забезпечуючи можливість простої розбірливості ідентифікаційного документа.

Таким чином, метою винаходу є ідентифікаційний документ згаданого вище типу, який відрізняється тим, що він включає принаймні два двовимірних штрих-коду, в яких закодовані взаємодоповнюючі ділянки одного й того ж самого файлу, для ідентифікації власника документа.

Відповідно до конкретних варіантів здійснення, ідентифікаційний документ включає одну або декілька з наступних властивостей: - двовимірні штрих-коди наносять так, що вони формують область прямокутної форми, - двовимірні штрих-коди відокремлені проміжками, вільними від будь-якого маркування, шириною, що складає від 1 до 5 мм, - кількість двовимірних штрих-кодів складає від 2 до 6, - дані що кодуються в двовимірних штрих-кодах, є інформацією про записи актів

Зо громадянського стану і біометричну інформацію, та - обидва двовимірних штрих-кода мають ідентичний формат.

Метою винаходу також є спосіб виготовлення ідентифікаційного документа, як визначено вище, що включає наступні етапи: - збирають частини ідентифікаційної інформації, - кодують ці частини ідентифікаційної інформації принаймні в одному двовимірному штрих-

КОді, і - друкують згаданий принаймні один двовимірний штрих-код, який відрізняється тим, що: - після збору ідентифікаційної інформації додано етап об'єднання частин ідентифікаційної інформації в один файл, - розрізають файл принаймні на дві взаємодоповнюючі ділянки, кожна з яких має розмір, сумісний з кодуванням одного двовимірного штрих-коду, - кодують один двовимірний штрих-код з таким же форматом, як і кожна з взаємодоповнюючих ділянок, та - друкують згадані принаймні два двовимірних штрих-кода з ідентичними форматами на одній і тій же основі.

Відповідно до конкретних варіантів здійснення, спосіб включає одну або декілька з наступних властивостей: - етап для об'єднання частин інформації в один файл містить етап формування власного файлу, що містить частини ідентифікаційної інформації, і етап шифрування власного файлу для формування кодованого файлу, і етап розрізання містить етап для розрізання кодованого файлу.

Мета винаходу також полягає в способі для зчитування ідентифікаційного документа, як визначено вище, що включає: - зчитують кожен двовимірний штрих-код - декодують кожен двовимірний штрих-код - об'єднують декодовані частини інформації в згаданих принаймні двох двовимірних штрих- кодах для формування одного файлу, і - виділяють ідентифікаційну інформацію з одного файлу.

Відповідно до конкретних варіантів здійснення, спосіб зчитування включає в себе одну або бо декілька з наступних властивостей:

- під час етапу для об'єднання декодованих частин інформації, етап формування зашифрованого одного файлу, що групує декодовані частини інформації, і етап дешифровки зашифрованого одного файлу для формування власного ідентифікаційного файлу, і етап для виділення частин ідентифікаційній інформації виконують для власного ідентифікаційного файлу.

Винахід буде зрозумілішим після читання наступного опису, представленого тільки, як приклад, і з посиланням на прикладені креслення, на яких: на Фіг. 1 показаний вид обох сторін, розміщених рядом одного і того ж ідентифікаційного документа відповідно до винаходу; на Фіг. 2 схемний показаний вид устаткування для виробництва ідентифікаційного документа відповідно до винаходу; на Фіг. З показаний вид блок-схеми послідовності операцій способу для обробки даних під час виробництва ідентифікаційного документа відповідно до винаходу; на Фіг. 4 схемний показаний вид устаткування для зчитування ідентифікаційного документа відповідно до винаходу; і на Фіг. 5 показаний вид блок-схеми послідовності операцій способу ідентифікації, вживаного устаткуванням на Фіг. 4.

На Фіг. 1 представлено обидві сторони ба, 105 одного і того ж ідентифікаційного документа 12, наприклад, що формує національне посвідчення особи.

Карта 12 включає прямокутну основу, таку як картонний або полімерний лист. Переважно, така основа має прямокутну форму.

Одна або декілька електронних мікросхем з контактом або без якого-небудь контакту інтегрована в цю основу. Як альтернатива, жодна електронна мікросхема не інтегрована в основу.

На кожну з двох сторін карти нанесений друк. Передня сторона 10а, наприклад, включає фотографію 14 власника, а також інформацію 16 про запис актів цивільного стану, написану друкарськими буквами. Такі частини інформації є, наприклад, ім'ям, прізвищем, датою народження, національністю власника і так далі.

Задня сторона карти 106 включає інші частини інформації, що відносяться до власника, такі як його/її адреса 18. Адреса позначена у формі друкарських знаків.

Відповідно до винаходу, одна зі сторін карти і, зокрема, задня сторона 100, включає принаймні два двовимірних штрих-коди 20 одного і того ж формату, розташовані в лінію поряд один 3 одним, які, таким чином, покривають прямокутну область 22. Така область 22, переважно, продовжується паралельно одній з кромок карти, і, зокрема, уздовж довгої кромки карти.

Кожен двовимірний штрих-код 20 має квадратну форму. Такі коди розміщені один від одного через інтервал 24, ширина якого складає від 1 до 5 мм і, переважно, по суті, рівна 2 мм. Такий інтервал 24 формує простір, в якому відсутні які-небудь мітки.

Двовимірні штрих-коди вирівняні так, що їх суміжні сторони продовжуються паралельно один одному, і сторони, сусідні з суміжними сторонами, продовжуються, як продовження один одного.

Всі ОВ коди орієнтовані однаково.

Довжина сторони двовимірного штрих-кода складає від 1 до З см.

У представленому варіанті здійснення кількість двовимірних штрих-кодів дорівнює 4. Їх кількість, переважно, складає від 2 до 6.

Кожен двовимірний штрих-код є, наприклад, ОА кодом розробки компанії ЮОепзо.

ОВ код переважно має максимальну ємкість 2 953 байти і включає 177 х 177 крапок. Такий

ОК код, наприклад, відповідає стандарту ІЗОЛЕС18004.

Інформація, що міститься в цих ОМ кодах, складається з інформації про запис актів цивільного стану, з одного боку, і з біометричних даних, з іншого боку, таких як фотографія,

БО відбитки пальців або одна або дві райдужки ока.

Устаткування 28, представлене на Фіг. 2, дозволяє виготовляти ідентифікаційні документи відповідно до винаходу і, конкретніше, дозволяє формувати і друкувати двовимірні штрих-коди.

Це устаткування 28 включає центральний пристрій 30 обробок інформації, наприклад, сформоване на основі мікрокомп'ютера, створюючого термінал, сполучений з мережею 32.

Такий термінал включає екран 34 і клавіатуру 36, що дозволяє вводити інформацію, зокрема, що стосується цивільної ідентичності особи, яка в даний час позначена, як "власник", для якого виготовляють ідентифікаційний документ.

Термінал 30 сполучений через мережу 32 з центральною базою даних 38, що дозволяє зберігати в пристрої, що запам'ятовує, частини інформації для кожної людини, що відносяться бо до його/її запису актів цивільного стану, а також біометричної інформації, такої як його/її фотографія, його/її відбитки пальців або його/її райдужки. Така база додатково включає інформацію безпеки, що стосується цієї людини, і, наприклад, що позначає, чи дозволено для нього/неї прибуття і/або для нього/неї заборонено прибуття в певні території.

Термінал 30 сполучений з пристроями зчитування біометричної інформації людини, такими, як камера 40, що дозволяють знімати фотографії або зображення райдужки, а також сканер 42, що дозволяє знімати цифрове представлення відбитків пальців людини.

Зрештою установка 28 включає принтер 44, сполучений з терміналом 30, і що дозволяє забезпечувати друк, за його командами декількох двовимірних штрих-кодів 20, вирівняних по ідентифікаційній карті 12.

Термінал 30 застосовує набір програм для управління біометричними зчитувачами 40, 42 для кодування і збереження запису актів цивільного стану і біометричної інформації в базі 38 даних і, зрештою, для управління принтером 44, для друку вирівняних двовимірних штрих-кодів.

Ці програми додатково забезпечують збір через клавіатуру 36 частин інформації про запис актів цивільного стану, що стосується кожної особи, охочої мати ідентифікаційний документ.

У всіх цих програмах застосовується такий спосіб, як представлено на фіг. 3.

На етапі 100 збирають інформацію про запис актів цивільного стану людини за допомогою терміналу 30, використовуючи введення через клавіатуру 36.

Фотографію людини отримують з камери 40 і тимчасово зберігають в терміналі 30. Крім того, декілька відбитків пальців, зокрема, наприклад, чотирьох пальців в кількості два для кожної руки, збирають через сканер 42.

В кінці збору запису актів цивільного стану і біометричної інформації, таку інформацію зберігають в базі даних 38 на етапі 101, шляхом передачі частин інформації, у разі потреби переформатованій в терміналі 30.

Вся ця інформація організована у файлі СР, відповідно до заданого формату, що містить сполучені дані інформації про запис актів цивільного стану і зібраної біометричної інформації, до якої доданий заголовок і інші технічні дані.

Сформований таким чином файл Ср потім шифрують під час етапу 104, для гарантування його цілісності і також для гарантування його автентичності.

З цією метою, використовується асиметричний алгоритм, зокрема, алгоритм типу В5А.

Зо Такий алгоритм відомий сам по собі і утілює приватний ключ, який міститься в устаткуванні 28, без надання доступу до нього в ідентифікаційному документі або в устаткуванні для зчитування такого ідентифікаційного документа.

Використовуваний асиметричний алгоритм типу АБА застосовує приватний ключ об'ємом принаймні 1024 бітів, і, переважно, по суті, рівний 1024 бітам. Алгоритм є таким, що всі дані кодовані з використанням алгоритму В5А, без будь-яких втрат ємкості.

В кінці шифрування, отриманий таким чином файл, позначений як Ріо, розділяють на чотири елементи, позначені як Ері на етапі 106. Кожен елементарний файл Ері отримують шляхом розрізання файлу Ріо на чотири підфайли ідентичного розміру, при об'єднанні яких отримують зашифрований файл Ро.

На етапі 108, частина інформації, що упорядковує елементарні файли Ррі, додають до одному або декількох елементарних файлів для забезпечення можливості їх подальшого об'єднання в порядку початкового розділення.

Наприклад, елемент розділення, доданий на початку кожного елементарного файлу, є буквами а, Б, с ... відповідно до лексикографічного порядку, і відповідно до порядку розділення елементарних файлів.

Таким чином, закінчений елементарний файл а ж Ер" отримують в результаті об'єднання букви а і елементарного файлу Ер.

Крім того, завершений елементарний файл р ж Рірг отримують, як другий файл, шляхом додавання букви Б на початку елементарного файлу Ер.

Конкретніше, кожен завершений елементарний файл записують у формі еї - Ею), де єї є заголовком, відповідним порядку і з набору впорядкованих заголовків /еч, е»..., еі..., бп), і Бо! є і- ий елементарний файл, отриманий під час розділення файлу СРіо.

Переважно, для всіх ідентифікаційних документів одного групи осіб, наприклад, підданих однієї країни, частини інформації єї впорядковування ідентичні для всіх документів, для штрих- кодів, що включають взаємодоповнюючі ділянки Ріо одного рівня ідентифікаційного файлу, відповідного документу.

Кожен взаємодоповнюючий елементарний файл є; -- Ер! перетворять в графічний елемент, відповідно до стандарту ОВ коди на етапі 110, тобто, кожен завершений елементарний файл ес; т, Ею!і перетворять в матрицю з точок двох квітів.

На етапі 112, термінал 30 управляє принтером 44 для забезпечення друку двовимірних код, вирівняних в області 22 бланка ідентифікаційного документа, на якому інші частини інформації були надруковані заздалегідь, або які друкують одночасно або згодом.

На Фіг. 4 представлено устаткування 200 для ідентифікації власника ідентифікаційного документа.

Такий устаткування, наприклад включає зчитувач двовимірних штрих-кодів 202. Такий зчитувач сформований, наприклад, з мобільного телефону, в який вбудована камера, і відповідний пакет зчитування програмного забезпечення. Такий пакет зчитування програмного забезпечення виконаний з можливістю забезпечення детектування декількох суміщених двовимірних код і для забезпечення індивідуального зчитування кожного з них.

Устаткування додатково включає термінал 204, сполучений з базою даних 38, а також з пристроєм 202 зчитування, наприклад, за допомогою безпровідного з'єднання типу 206 М/ірРі.

Сканер 210 для зняття відбитків пальців також сполучений з терміналом 204.

Термінал 204 виконаний з можливістю порівняння запису актів цивільного стану і біометричної інформації, отриманих зчитувачем 202, і шляхом порівняння останньою з інформацією, що міститься в базі 38, для забезпечення можливості для користувача терміналу 204 доступи до частини інформації про власника ідентифікаційного документа.

Програми, використовувані в зчитувачі 202 або в терміналі 204, використовуються для застосування алгоритму, представленого на Фіг. 5.

Як альтернатива, зчитувач 202 безпосередньо сполучений з базою даних 38 і включає засіб обробки інформації, виконаний з можливістю застосування програм, використовуваних в терміналі 204, який при цьому відсутній.

Спочатку, і як представлено на фіг. 5, зчитувач 202 забезпечує на етапі 302 зчитування всіх вирівняних двовимірних штрих-кодів.

На етапі 304 це забезпечує індивідуалізацію кожного двовимірного штрих-коду. Такій індивідуалізації сприяє присутність білих ліній, що формують інтервали між кожним з вирівняних штрих-кодів.

Для кожного з ідентифікованого таким чином штрих-кода, зчитувач 202 визначає завершені необроблені дані е--бю), що містяться в кожному двовимірному штрих-коді. На етапі 307,

Зо необроблені дані Ер! ізолюють шляхом видалення заголовка єї впорядковування, розміщеного спочатку, і з подальшою реконструкцією на етапі 308 всіх необроблених даних асоціюючи шляхом об'єднання кожен з файлів Ер, відповідно до порядку, визначеного заголовками ес; впорядковування, для реконструювання файлу Кіо.

Такий файл Ріо передають в термінал 204 в даному варіанті здійснення.

Комп'ютер терміналу 204 забезпечує на етапі 310 дешифровку цього файлу для реконструювання файлу СКірр, і потім перевіряє на етапі 312 цілісність файлу, використовуючи відомий алгоритм.

На етапі 314, термінал 204 виділяє з файлу дані Ріо, які містяться в нім, шляхом видалення заголовків і інших технічних даних.

У представленому вище описі термін файл може відноситися до структури даних, що містить частини інформації, що обробляється в потоці обробки, проте, без тимчасового або визначеного збереження на носієві інформації.

Інформацію про запис актів цивільного стану, фотографію і ці чотири відбитки пальців (або безліч відбитків пальців, що з'являються там), зберігають в пристрої, що запам'ятовує, в терміналі 204.

На етапі 316, інформація про запис актів цивільного стану, а також ідентифікуюча фотографія відображаються на екрані терміналу 204.

На етапі 318 виконують з'єднання у напрямі бази 38 даних, для збору інформації безпеки для людини, дані записи актів цивільного стану якого були розкриті з ідентифікаційного документа. Такі дані безпеки передають назад в базу даних 38 і роблять їх доступними на екрані терміналу 204. Такі частини інформації безпеки, наприклад, є записом інформації авторизації входу на територію або, навпаки, ідентифікацію для заборони входу на територію.

Одночасно виконують отримання відбитків пальців власника ідентифікаційного документа за допомогою зчитувача 210 на етапі 320 і передають в термінал 304. Порівняння виконують в терміналі 204 між зміряними відбитками і відбитками, збереженими в пристрої, що запам'ятовує, в ідентифікаційному документі на етапі 322. Результат такого порівняння, а також дані безпеки, передані з бази даних 38, відображаються на етапі 324 і надаються користувачеві терміналу так, що останній може застосовувати процедури для обробки власника ідентифікаційного документа. (510)

Claims (12)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Ідентифікаційний документ (12), який містить ідентифікаційну інформацію, відомості про акти цивільного стану та біометричні відомості особи, що містить фізичну основу з нанесеним на неї принаймні одним буквеним написом для ідентифікації зазначеної особи, і двовимірний штрих- код (20) для ідентифікації зазначеної особи, який відрізняється тим, що включає принаймні два двовимірних штрих-коди (20), кожен з яких складається з відомостей про цивільний стан та біометричних даних зазначеної особи, зазначений набір інформації організований у декілька файлів Ер і додаткових елементів, однакового розміру та закодованих, кожен елементарний файл складається із заголовка та зашифрованого елементарного файлу, усі з кількох об'єднаних елементарних файлів дають початковий зашифрований файл, що містить зазначену інформацію про зазначену особу, кожен двовимірний штрих-код містить інформацію про порядок (е) і частину (Ро) ідентифікаційного файлу, зазначена інформація впорядкування (е) репрезентує порядок додаткових частин (Ер) у ідентифікаційному файлі (Ріо).

2. Документ за п. 1, який відрізняється тим, що двовимірні штрих-коди (20) вирівняні для формування області (22) прямокутної форми.

3. Документ за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що двовимірні штрих-коди (20) розділені проміжками шириною 1-5 мм, що не містять будь-яких міток (24).

4. Документ за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що кількість двовимірних штрих- кодів (20) складає від 2 до 6.

5. Документ за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що обидва двовимірних штрих-коди (20) мають ідентичний формат.

6. Документ за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що штрих-код (20) є ОК-кодом.

7. Спосіб виготовлення ідентифікаційного документа, що включає етапи, на яких збирають ідентифікаційну інформацію, кодують ідентифікаційну інформацію в двовимірному штрих-коді (20), друкують згаданий двовимірний штрих-код (20), який відрізняється тим, що додатково включає етапи, на яких: формують власний файл (Стр) після збору ідентифікаційної інформації, що містить Зо ідентифікаційну інформацію, та шифрують власний файл (СРіо) для формування закодованого файлу (Ро), розділяють закодований файл (Ріо) принаймні на два додаткові елементарні файли (Гі), що мають однаковий розмір, додавання кожного завершеного елементарного файлу записується у формі е--Рю), де еі є заголовком, що відповідає рангу із набору впорядкованих заголовків ет, е2,... еї, ... ему, а Ро! - це і-й елементарний файл, отриманий під час розділення файлу СЕ, додавання інформації про планування (е) до частини (Ріо) та перетворення зазначених файлів у матрицю з двоколірних точок, і друкують згадані принаймні два двовимірних штрих-коди (20) в ідентичному форматі на одній основі, причому штрих-коди є індивідуально зчитуваними, і кожен штрих-код є декодованим.

8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що кодування в двовимірному штрих-коді додатково включає кодування в двовимірному штрих-коді інформації (е) впорядкування, доданої до елементарного файлу (Ріо).

9. Спосіб зчитування ідентифікаційного документа, що включає принаймні два індивідуально зчитуваних двовимірних штрих-коди (20) на одній основі, який відрізняється тим, що зазначений ідентифікаційний документ, який містить двовимірний штрих-код, що складається з цивільного стану та біометричної інформації зазначеної особи, зазначений набір інформації організований у декілька файлів Ріо і додаткових елементів, однакового розміру та закодованих, і кожен файл складається із заголовка та зашифрованого елементарного файлу, усі з кількох об'єднаних елементарних файлів дають початковий зашифрований файл, що містить зазначену інформацію про зазначену особу, кожен двовимірний штрих-код містить інформацію про порядок (е) і частину (Ріо) ідентифікаційного файлу, зазначена інформація впорядкування (е) репрезентує порядок додаткових частин (Ріо) у ідентифікаційному файлі (Еіо), при цьому спосіб включає етапи, на яких: зчитують кожен двовимірний штрих-код (20); декодують кожен двовимірний штрих-код (20); об'єднують декодовані елементи інформації в згаданих принаймні двох двовимірних штрих- кодах для формування єдиного файлу (Рів); і вилучають ідентифікаційну інформацію з єдиного файлу (Рів).

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що на етапі об'єднання декодованих елементів інформації формують зашифрований єдиний файл (Ріс), що групує декодовані елементи інформації, і дешифрують зашифрований єдиний файл (Ро) для формування власного ідентифікаційного файлу (СЕ), при цьому етап вилучення ідентифікаційної інформації виконують на власному ідентифікаційному файлі (СЕ|вр).

11. Спосіб за п. 9 або 10, який відрізняється тим, що додатково включає після етапу декодування кожного двовимірного штрих-коду етап, на якому ідентифікують в декодованих елементах інформації елемент інформації (еї) впорядкування і частину (ІРіо) ідентифікаційного файлу (Рір), що сполучається, а на етапі об'єднання декодованих елементів інформації виконують конкатенацію частин (ІРю), що сполучаються, ідентифікованих відповідно до інформації (єї) впорядкування, для формування єдиного файлу (Рів).

12. Спосіб за пп. 7-11, який відрізняється тим, що використовується ОМК-код. Е Не Ко З ВОВК пн Е я 00 і: М 1 КО Бий БЕ ше Шрі Ж ОЗ ле о зи 1: ОК ЯН З КОЖНІ і ЩЕ 1: Б Хо КО ння з нин З У